16. Лівонська війна (1558-1583 рр.)

Територіальні зазіхання Московії поширювались на багаті землі Балтії,що знаходились під владою Лівонського Ордену. Метою Лівонської війни 1558-1583 рр. стало загарбання Прибалтики та вихід до Балтійського моря. Агресія Московії занепокоїла Європу. На захист Лівонії виступили Литва, Польща, Швеція і Данія. Тривала (25-річна) війна закінчилась для Московської держави цілковитою поразкою.

Приводом для початку війни стало питання «Юрієвої данини»,яку Лівонський Орден мав сплатити Росії. Орден довго не платив данини.а неустойку погашати ,не збирався,до того ж він заключив військовий союз з з королем польським і великим князем литовським Сигізмундом ІІ Августом.Московське царство розпочало війну 17 січня 1558 року. У нападі московських військ на Ливонські землі брало участь понад 40 тис. військо під командуванням хана Шах-Алі та воєвод Глинського та Захаріна-Юрьєва. За травень-жовтень 1558 року московські війська взяли 20 міст-фортець (в тому числі — Нарва, Тарту, Рига). У березні 1559 року було укладене перемир'я між Москвою та Ливонською конфедерацією. Під час перемир'я Лівонський ландсмейстер Тевтонського ордену Готард Кетлер розпочав перемовини з Великим князем Литовським Сигізмундом II про можливу унію.1560 року московські війська відновили військові дії.26 листопада 1561 року німецький імператор Фердинанд I заборонив постачання московських військ через порт Нарва. А король шведський Ерик XIV заблокував Нарвський порт та послав шведські суда на перехоплення московських.28 листопада 1561 було підписано Віленську унію, відповідно до якої, землі Тевтонського ордену та володіння Рижського архієпископу переходили під протекцію Великого князівства Литовського,.1562 року відбувся наступ військових загонів Великого князівства Литовського на Смоленські землі та Веліж. Влітку відбувались прикордонні сутички на південному московсько-литовському кордоні.У лютому 1563 року московські війська взяли Полоцьк. На початку 1564 року відбулась Битва при Чашниках З 1568 р. Лівонська війна перейшла у довготривалу фазу затишшя, але без постійного миру, оскільки жодна сторона не відмовилася від своїх намірів.

Результатом експансіоністської зовнішньої політики Московської держави в ХVI ст. стало значне збільшення її території за рахунок земель на Сході, поразка в боротьбі за вихід до Балтійського моря і виснаження сил держави у майже безперервних війнах.

Закінчилася війна підписанням невигідних для Росії Ям-Заполської угоди (1582) та Плюського перемир'я (1583).

17 . Передумови громадянської війни (Смути ) у Московській державі (початок XVII)

- Опричина Івана IV ( податки на земщину , 1572р .- перерозподіл земель , перед цим конфіскація помістя, велике розорення – 1570- 1580 голод ; чума )

- Лівонська війна 1558-1283 р . за Івана IV- втрати і матеріальні і людські ( господарча та Фінансова криза).

- Соціальна передумова: ( деградація середніх і дрібних землевласників , у яких конфісковували землі , обкрадали беззаконно , деспотичні методи політики Івана Грозного )

- Кріпацтво : ( за Судебником 1550 р . уже обмежувалась можливість у вільному переході , від одного господаря до іншого , 1581р . – режим «заповідних літ » , 1597р . – царський указ про розшук втікачів , протягом 5 років . , збільшується закріпачення земель , головна мета – контролювати вільне козацтво , до яких приєднювалися втікачі

- Політична передумова :

- припинення династії Рюриковичів у 1598 р –Федір Іванович не залишив нащадків .

- бояри боролися за владу , для свого збагачення

- Загострення соціальних відносин одна із причин смутного часу , і початку громадянської війни .