- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
План дослідження – це комплекс показників, визначених етапів проведення дослідження, виконання яких забезпечує виконання дослідження, визначає загальну спрямованість дослідження, порядок проведення, відображає мету дослідження, системне бачення роботи для отримання бажаного результату, складається з остаточно сформульованих або тез, деталізація етапів, встановлюються терміни виконання і визначаються відповідальні.
План – організаційний документ проведення дослідження
Рисунок. Структура плану наукової роботи
План – організаційний документ проведення дослідження.
На початковій стадії розробляється робочий план, який є основою діяльності дослідників з обраної теми. Він визначає загальну спрямованість дослідження, послідовність його проведення і містить мету, завдання, предмет і головну гіпотезу дослідження. Далі складається план-проспект (реферативне подання передбачуваних(або вже отриманих) результатів у послідовності їх викладення у рукопису і є підставою для формування остаточного варіанту плану).
Крім цього складають індивідуальні плани (кожним виконавцем). Складається також календарний план-графік. Алгоритм – сукупність методів і вибір правил можливого пошуку.
Принципи:
1. Конкретність формулювання завдань – завдання мають бути чітко сформульовані;
2. Організаційна значущість – план дослідження має відповідати існуючій організації діяльності дослідження;
3. Обов'язкове визначення фактичної трудомісткості дослідження і порівняння з нормативною. Не можуть плануватися завдання, непосильні для виконання дослідниками;
4. Інтеграція діяльності. У плані має враховуватися взаємодія різних виконавців і підрозділів, що забезпечуватиме об»єднання зусиль у їхній роботі.;
5. Контрольованість діяльності – система контролю має бути закладена в план – терміни, ресурси тощо;
6. Відповідальність – зазначення осіб, що мають здійснювати окремі етапи дослідження;
7. Реальність – реальність виконання плану має забезпечуватися наявними ресурсами, кваліфікованими дослідниками, наявністю відпов. техніки.
20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
На початковій стадії розробляється робочий план, який є основою діяльності дослідників з обраної теми. Він визначає загальну спрямованість дослідження, послідовність його проведення і містить мету, завдання, предмет і головну гіпотезу дослідження. Робочий план відбиває системне бачення автором(ми) тієї роботи, яку необхідно зробити для отримання бажаного результату. Такий план може складатися їз остаточно сформульованих пунктів (завдань), що повністю характеризують їх змістовне наповнення, або тез, які в основних рисах подіють позицію автора, робочу гіпотезу та основні положення роботи. В ньому мають бути не лише основні напрями роботи, але й шляхи їх досягнення завдяки деталізації і розподілу на окремі етапи із встановленням термінів завершення та прізвищ конкретних виконавців. Далі складається план-проспект - реферативне подання передбачуваних(або вже отриманих) результатів у послідовності їх викладення у рукопису і є підставою для формування остаточного варіанту плану. Крім цього складають індивідуальні плани для координації діяльності окремих учасників (виконавців) дослідницької роботи. В них визначається конкретна частина роботи (етапу). Яку має зробити кожен виконавець відповідно до робочого плану. Передбачає координацію діяльності з іншими співвиконавцями, термін виконання та очікуваний результат. Такий план затверджує керівник теми або підрозділу.