22. Технологічні схеми проведення дослідження.

1)Лінійна технологія досліджень:

2)Циклічна технологія досліджень

3)Технологія паралельних досліджень

4) Технологія раціонального розгалуження

5) Технология дослідження адаптаційного типу

6) Технологія послідовного просування дослідженням

7)Технологія випадкового пошуку

Можливе також комбінування всіх технологій.

16. Полеміка як метод дослідження.

У дослідженнях соціально-економічних процесів та систем управління важливе значення має полеміка, яка є підґрунтям для реалізації методів колективного прийняття управлінських рішень.

Полеміка — це аргументоване обговорення групою дослідників проблем та способів їхнього розв’язання. Успішним дослідження може бути за умови обговорення різних позицій і точок зору безпосередніми учасниками процесу дослідження можливих сценаріїв вирішення проблеми. Для дослідника полеміка є необхідним елементом дослідження, оскільки вона допомагає знаходити додаткові аргументи, зміцнювати позиції, посилювати доказовість, конкретизувати рекомендації, лаконічно формулювати пропозиції.

Позитивні властивості полеміки як методу дослідження виявляються лише за певних умов її проведення.

Якщо не дотримуватися заздалегідь встановлених правил, полеміка може перетворитися на хаотичну, безсистемну, безплідну балаканину, яка тільки розпалює амбіції та посилює психологічну напругу серед дослідників.

Наукова і дослідницька полеміка має відбуватися за такими правилами та принципами:

1)сформувати чітку мету полеміки і провадити її за допомогою запитань, висловлювань, висування аргументів та доказів;

2)намагатися зрозуміти опонента та його позицію, аргументацію, знання предмета (проблеми), мотиви;

3)визначити поняття, за допомогою яких висловлюються думки, що є підставою для доказів;

4)уточнювати позиції завдяки запитанням, знаходити слабкі місця в полеміці, мотивувати появу нових аргументів;

5)оцінювати висновки, пропозиції, а не їх автора; ставитися з повагою до опонентів;

6)свою позицію висловлювати чітко, аргументовано, конкретно і по можливості лаконічно;

7)уникати оперування думкою авторитетів або формальних лідерів, посадових осіб;

8)не встановлювати істину голосуванням, думкою більшості (або ж меншості, якщо вона є керівною ланкою);

9)уникати абсолютного спростування думок, доброзичливо і зацікавлено намагатися довести їхню хибність або істинність;

10)кінцевим результатом полеміки мають бути рекомендації або методичні підходи, сформульовані на професійній основі; дослідник повинен оперувати імовірнісними понятгями і доводити ступінь їхньої імовірності;

11)полеміка має бути обмеженою в часі, з визначенням часу для обґрунтування положень, що і забезпечить її плідність; вона не повинна вестися за «замкненим колом».

У полеміці неабияке значення має з’ясування та аналіз тез опонента. Це здійснюється за такою схемою: змістовна ясність понять, якими оперує опонент, — емпірична і практична цінність понять — модальність його (твердження) тези, аргументація і фактологія тези — логіка використання аргументів.

За умов дотримання вшценаведених правил вибору відповідних форм організації і проведення полеміки, цілеспрямованого формування доброзичливого соціально-психологічного клімату її здійснення, додержання стичних норм взаємовідносин дослідниками вона стає ефективним засобом наукової діяльності.

Принципи проведення полеміки широко використовуються в методах колективного пошуку рішень, а саме «мозкового штурму», «Делфі» та ін.