- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
4. Дослідження як функція управління.
Наукове дослідження – це складний і багатограний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові і психологічні аспекти.
Увесь процес дослідження – від творчого задуму до оформлення наукового результату – умовно можна розбити на п’ять послідовних етапів:
- Визначення мети, об’єкта і предмета дослідження.
- Інформаційне забезпечення.
- Методичне і програмне забезпечення.
- Аналіз даних.
- Формульвання висновків та пропозицій.
Мета дослідження – це очікуваний кінцевий результат. Мета визначає стратегію і тактику дослідження, загальну його спрявоність і логіку. Для досягнення мети формулююється послідовність відносно самостійніх наукових задач, кожна з яких стосується конреткного аспекту наукової теми і підпорядкована меті.
Залежно від мети вибирається об’єкт і предмет дослідження.
Об’єкт дослідження – це те, що породжує проблену ситуацію і на що спрямовується процес пізнання. Об’єкт відносно автономний і має чіткі межі. Вирізняють об’єкти прородні, соціальні, ідеалізовані.
Предметом дослідження є найбільш значущі властивості об’єкта, окремі його аспекти, сегменти чи взаємозв’язки, які підлягають вивченню.
Ресурси, які використовуються при проведені дослідженю – інформація, методичне та програмнезабезпечення.
Завершальний етап наукового дослідження – логічно і послідовно викладений результат. Науковий результат – це нове знання, набуте в процесі фундаментального чи прикладного дослідження
5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
Науковий процес базується на певних методологічних засадах – концепціях і теоріях, що лежать в основі дослідження. Загальна стратегія пізнання, система наукових принципів, форм і методів дослвдження, які забезпечують досягнення кінцевого результату, називається методологією.
Мета методології – вивчення засобів, методів і прийомів наукового пізнання за допомогою яких суб’єкт наукового пізнання набуває реальних знань про наукову діяльність.
Суб’єкт – людина, яка спрямовує свою діяльність на з’ясування проблем і їх вирішення.
В процесі опанування методологією дослідження, дослідник зтикається з проблемами, які носять пізнавальних характер (емпіричні, теоретичні, оціночні, методичні, методологічні).
Метолоогія наукового дослідження аналізує, головним чином, метои і засоби пізнання, які використовуються як на емпіричній, так і на теоретичній стадії досліджень.
Предметом вивчення методології наукових досліджень є поняття і методи самої науки, їх сфери застосування, обґрунтованість наукових результатів, осмислення досягнень науки з точки зору загальнолюдської культури.
Методоологія, як особлива наука виникає в зв’язку з необхідністю узагальнення тих методів, які були вже відкриті у інших науках, зосереджує зусилля на досягнені методів пізнання.
Розрізняють три види методології:
1. Філософську або фундаментальну - систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись і через загальнонаукову, і через часткову методологію.
2. Загальнонаукову, яка використовується в переважній більшості наук і базується на загальнонаукових принципах дослідження: історичному, логічному, системному, моделювання тощо.
3. Частково-наукову - сукупність специфічних методів кожної конкретної науки, які є базою для вирішення дослідницької проблеми.
6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності; визначення предмета та об’єкта дослідження; постановка й формулювання мети дослідження; побудова гіпотези, визначення задач дослідження; розробка підходів щодо вирішення проблеми; визначення та формулювання орієнтирів та обмежень, вибір методів дослідження.
Методологія досліджень – сукупність цілей, підходів, орієнтирів, пріоритетів, засобів і методів дослідження. В процесі опанування методології дослідження дослідник стикається з проблемою. Проблеми можуть бути: емпіричними, методологічними, методичними. Методологія наук досл аналізує гол чином ті методи і засоби пізнання, які використ як на емпіричній, так і на теоретичній стадії дослідження. Методологія виникає з необхідності узагальнення тих методів і засобів, які були відкриті в інших науках. Вона досл. зусилля на досл засобів та методів пізнання.
Визначення і розпізнання проблеми передбачає комбінацію і послідовн таких дій і процедур: формулювання проблеми, побудова проблеми, оцінка пробл, обґрунтування пробл, позначення проблеми.
Об’єкт дослідження – це те, що породжує проблемну ситуацію і на що спрямовується процес пізнання. Об’єкт відносно автономний і має чіткі межі. Вирізн об’єкти природні, соціальні, ідеалізовані.
Предмет дослідження – досліджувані з певною метою властивості об’єкта, окремі його аспекти, сегменти чи взаємозв, які підлягають вивченню. Об’єкт і предмет як категорії наук процесу співвіднос між собою як загальне і частинне (поодиноке).
Гіпотеза – наукове припущення, що виув для пояснення якихось явищ, підлягає перевірці і за рез перев підтверджується чи спростовується.
Метод дослідження – див пит 7.