- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
Консультування – сучасна форма організації дослідження. Консалтинг – це вид інтелектуальної діяльності, основна мета якої полягає в поліпшенні якості керівництва, підвищення ефективності всієї організації і праці кожного робітника. Це науковий напрямок, спирається на рекомендації інших наук, має мету, об’єкт і предмет вивчення, оперує певними метолами дослідження. Інструментарієм, базується на знаннях консультантів в певній предметній галузі.
Підходи до консультування: - використовує широкий погляд на процес консультування, управлінське консультування – форма надання допомоги щодо змісту, структури завдання, консультант сам не відповідає за виконання завдання, а допомагає відповідальним за виконання завдання (внутрішнє консультування); - підхід оцінює консультування як особливу професійну діяльність, яка надається організаціям за допомогою спеціальних підготовлених працівників, які працюють за контрактом.
Форми К: - експертне – більшу частину роботи виконує консультант, передає замовнику комерційну інформацію, інтелектуальну власність (комерційна таємниця); - навчальне – консультант передає клієнту знання (загальні і здобуті консультантом особисто); - процес не – разом приймають участь і консультант і замовник.
К. використовується в стратегічному управлінні (пріоритетність задач), управлінському обліку, оптимізацію орг структури, на логістику (управління товарно-матеріальними і інформаційними потоками), на маркетинг (ринкові умови), а мотивацію (механізми оплати праці), на бізнес-планування, на діагностику стану підприємства( оцінка дебіторської/кредиторської заборгованості, оптимізація запасів, мінімізація витрат), проблеми з корпоративної політики (стратегічний набір, плани розвитку інвестицій), топ-менеджмент, корпоративна культура, вдосконалення функцій і схем структури організації, фінанси (планування), організація виробництва, планування особистого розвитку керівника.
Етапи консультування:1.діагностика (походження проблеми. передпроектуваня): збір і обробка попередньої інформації, обмін думками, обговорення в групах, побудова дерева цілей, побудова тенденцій мети, завершення діяльності і оцінка подальшої роботи з замовником. 2. розробка проектних рекомендацій: сценарії розвитку підприємства, коригування сценаріїв, обговорення, вибір нових. 3. прийняття рішень про реалізацію проекта: розробка технології освоєння і узгодження з керівником, прогноз наслідків. 4. видання наказу по під-ву про здійснення рекомендацій консультантів: навчання співробітників діям в нових умовах, підготовка звіту КК, оцінка ефективності заходів, підписання акту про виконання роботи, освоєння рекомендації. Консультування: оціночне, цілеспрямоване, консультативне, конструктивне, зовнішнє-внутрішнє, систематичне-одноразове, індивідуальне-групове, формальне-неформальне, наукове-практичне, навчальне-рекомендоване, пасивне-активне, розробка нової концепції – перенесення і адаптація існуючої концепції.
К складається: -1) ознайомлення з консультантом, 2) ознайомлення з фірмою, 3) оцінка потреб в консультації; 4)вибір форм консультування: 5) укладення договору на проведення к; -6) діагностика проблем; 7) розробка рекомендацій та пропозицій; 8) моніторинг результатів. Схема консалтингового циклу: