- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
17. Поняття “програма дослідження”.
Проведення будь-якого дослідження розпочинається із розроблення програми. Програма дослідження — це основний документ у науковому пошуку, який засвідчує ступінь наукової обґрунтованості дослідницького процесу з певної проблеми. В загальному вигляді програма досліджень - це комплекс положень, які визначають цілі і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, ресурси, необхідні для проведення дослідження, та передбачуваний результат.
Розроблення програми дослідження здійснюється на засадах визначення і усвідомлення цілей розвитку об’єкта дослідження (організації, підприємства, фірми, корпорації, офісу тощо), ідентифікації проблем його розвитку, виділення серед них пріоритетних (ключових), вирішення яких забезпечує реалізацію поставленої мети найкращим шляхом. Завдання програми — дати ясну відповідь на запитання «для чого проводити дослідження, що досліджувати, якими засобами і методами?».
Програма дослідження має містити:
—обґрунтування актуальності теми;
—стисле формулювання загального змісту проблеми та її роль у контексті інших проблем;
—необхідні умови вирішення поставленої проблеми (ресурсне забезпечення: фінансове, кадрове, матеріальне), організаційні аспекти та тимчасові обмеження тощо.
Основні розділи програми дослідження: методологічний та методико-процедурний.
У методологічному розділі відображуються:
—мета проведення дослідження та вибір теми — чим і для кого має бути корисним дослідження;
—проблемна ситуація, яка зумовлює необхідність проведення дослідження, його актуальність і важливість (чому проводиться?);
—основні завдання, виконання яких необхідне для досягнення поставленої мети;
—парадигма, тобто вихідна концептуальна модель постановки проблеми та її вирішення;
—робоча гіпотеза вирішення проблеми — припущення щодо окремих зв’язків між елементами об’єкта дослідження, внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на його етап і розвиток, а також передбачення напрямів вирішення проблеми;
—ресурсне забезпечення дослідження — фінансове, кадрове, інформаційне.
Методико-процедурний розділ програми включає:
—методику дослідження — методи збирання, оброблення та аналізу даних, перелік та характеристика комплексу методів дослідження;
—інструментарій проведення аналітичної роботи та узагальнення матеріалів (основні техніко-економічні показники, способи групування, таблиці, графіки тощо);
—загальний план та етапи дослідження, календарний план;
—передбачуваний результат та очікувана ефективність дослідження.
Програма наукового дослідження має бути гнучкою, забезпечувати дослідницький колектив (окремого дослідника) чіткою стратегією дослідницької діяльності. В кожному пункті розробленої програми можливі різноманітні варіювання залежно від мінливості умов проведення дослідження. Вміння розробляти науково обґрунтовані програми досліджень — важливий показник високого рівня наукової підготовки та фахової культури такого виконавця.
18.Основні складові програми дослідження: обґрунтування актуальності теми, розгорнута характеристика цілей і задач дослідження; викладення гіпотези, мотивування вибору методів та об’єктів дослідження, забезпечення дослідження ресурсами, передбачуваний результат і ефективність дослідження.
Весь хід наукового дослідження можна приблизно зобразити у вигляді такої логічної схеми:
1) Обґрунтування актуальності обраної теми.
2) Постановка мети і конкретних завдань дослідження.
3) Визначення об'єкта і предмета дослідження.
4) Вибір методів (методики) проведення дослідження.
5) Опис процесу дослідження.
6) Обговорення результатів дослідження.
7) Формулювання висновків і оцінка одержаних результатів.
Актуальність теми означає її важливість, значущість для даного етапу розвитку економічної науки та для її розвитку у майбутньому. Обґрунтування актуальності обраної теми - початковий етап будь-якого дослідження, наводиться у вступі. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми, з чого й випливе актуальність теми. Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвиненої форми. Таким чином, проблема в науці - це суперечлива ситуація, котра вимагає свого вирішення. Така ситуація найчастіше виникає внаслідок відкриття нових фактів, які явно не вкладаються у рамки колишніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій не може пояснити щойно виявлені факти.
Правильна постановка та ясне формулювання нових проблем часом має не менше значення, ніж їх вирішення. По суті, саме вибір проблеми, якщо не цілком, то дуже великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку зокрема. Не випадково вважається, що сформулювати наукову проблему - означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що досі невідомо науці з предмета дослідження.
Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні завдання, які мають бути розв'язані відповідно до даної мети.
Формулювання названих завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів наукового дослідження. Це важливо також і тому, що назви таких розділів з'являються саме з формулювання завдань дослідження.
Теоретична стадія дослідження починається з висування і дослідження гіпотези. Гіпотеза має допомогти отримати правильну відповідь на поставлену проблему. Гіпотеза може призвести до формулювання закону. Гіпотеза – форма розвитку знання, яка виражає наукове припущення, яке висувається для пояснення будь-якого явища і потребує дослідної перевірки та теоретичного обґрунтування, щоб стати достовірною науковою теорією.
Надалі формулюються об'єкт і предмет дослідження. Об’єкт це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет це те, що міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага дослідника, саме предмет дослідження визначає тему наукового дослідження.
Дуже важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження - інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети.
Опис процесу дослідження - основна частина наукового дослідження, де висвітлюються методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил.
Дуже важливий етап ходу наукового дослідження - обговорення його результатів на засіданнях профілюючих кафедр, наукових семінарів, учених і науково-технічних рад із попередньою оцінкою теоретичної та практичної цінності дослідження, що є першим колективним відгуком.
Заключним етапом ходу наукового дослідження є висновки, котрі містять те нове і суттєве, що становить наукові та практичні результати даної роботи.