- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
Вищою формою організації колективної праці дослідників є інтегральний інтелект – якісно нове поєднання здібностей і інтелектуального потенціалу працівників, їх ефективне поєднання і застосування.
Головними пріоритетами при створенні інтегрального інтелекту мають бути: цілі дослідження, особливості вирішуваних проблем, знання дослідників, мотиваційні механізми і способи поєднання особистості.
Модель «Інтегрального Інтелекту» давно існує у вигляді єдиних енергосистем різних країн. Інтернет є першим наближенням до «Інтегрального Інтелекту». Він доступний для різних інтелектів: кожен може поповнити його інформацією «за власними здібностями» і брати з нього «за потребами». Інтернет може використати не тільки різноякісні людські інтелекти, а й «штучні інтелекти». Він дає змогу здійснити якісно нові функції у забезпеченні корпоративної й особистісної комунікації в межах Інтегрального Інтелекту, безмежно поширити можливості людини, інтелектуальної праці, створити нові інформаційні технології, організувати новий інформаційний та економічний простір, нове довкілля.
Принципи формування : 1. Принцип гетерогенності (неоднорідності). Об'єднання в колектив однакових за здібностями і характеристиками людей не забезпечить успіх їхньої діяльності.. Головне - специфіка завдань та проблем, для дослідження яких формується колектив - об'єднання особистостей, необхідний для вирішення проблем даного типу.
Як мінімум в колективі повинні бути представлені
- піонер (проблемщік), здатний раніше за інших бачити проблеми і формулювати їх навіть тоді, коли всім ситуація проблемної не здається;
- енциклопедист, швидко знаходить аналоги розглянутої проблеми в багатьох галузях знань;
- генератор ідей, концептолог або системник, об'єднує безліч ідей під одним дахом цільової;
- оптимізатор, в чий обов'язок входить пошук оптимальних систем і раціональних режимів діяльності;
- ентузіаст, що заражає своєю впевненістю в успіху справи слабо мотивованих на досягнення працівників;
- скептик, він же зануда, який сумнівався у здійсненні будь-якого плану або навіть будь-якого кроку і, тим самим, що охолоджує запал не в міру оптимістичних, а точніше авантюрно-налаштованих працівників;
- прогнозист, чия функція прорахувати всі можливі наслідки прийнятих рішень;
- інформатор, що гарантує реалізацію принципу "обганяти, не наздоганяючи";
- естет, так як витончені рішення можуть зіграти конструктивну роль в отриманні економічних по формі і багатих за змістом результатів;
- психолог, крім рішення психодіагностичних завдань забезпечують "дискомфортний комфорт" для членів колективу;
- незалежний, він же "аутсайдер" , що працює в поодинці, але вносить результати в загальний котел;
- перекладач, здатний вірно пояснити сутність проблеми фахівцям різних областей знань;
- розробник, схильний доводити результати до кондиції, що дозволяє використовувати їх на практиці;
- реалізатор , "прив'язує" результати спільної роботи до конкретних умов і добивається їх практичного застосування
2. - Сполучення формальної і неформальної організації діяльності;
3.Імітації;
4 безперервності (перманентності),
5 діяльної поєднуваності.