25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.

Вищою формою організації колективної праці дослідників є інтегральний інтелект – якісно нове поєднання здібностей і інтелектуального потенціалу працівників, їх ефективне поєднання і застосування.

Головними пріоритетами при створенні інтегрального інтелекту мають бути: цілі дослідження, особливості вирішуваних проблем, знання дослідників, мотиваційні механізми і способи поєднання особистості.

Модель «Інтегрального Інтелекту» давно існує у вигляді єдиних енергосистем різних країн. Інтернет є першим наближенням до «Інтегрального Інтелекту». Він доступний для різних інтелектів: кожен може поповнити його інформацією «за власними здібностями» і брати з нього «за потребами». Інтернет може використати не тільки різноякісні людські інтелекти, а й «штучні інтелекти». Він дає змогу здійснити якісно нові функції у забезпеченні корпоративної й особистісної комунікації в межах Інтегрального Інтелекту, безмежно поширити можливості людини, інтелектуальної праці, створити нові інформаційні технології, організувати новий інформаційний та економічний простір, нове довкілля.

Принципи формування : 1. Принцип гетерогенності (неоднорідності). Об'єднання в колектив однакових за здібностями і характеристиками людей не забезпечить успіх їхньої діяльності.. Головне - специфіка завдань та проблем, для дослідження яких формується колектив - об'єднання особистостей, необхідний для вирішення проблем даного типу.

Як мінімум в колективі повинні бути представлені

- піонер (проблемщік), здатний раніше за інших бачити проблеми і формулювати їх навіть тоді, коли всім ситуація проблемної не здається;

- енциклопедист, швидко знаходить аналоги розглянутої проблеми в багатьох галузях знань;

- генератор ідей, концептолог або системник, об'єднує безліч ідей під одним дахом цільової;

- оптимізатор, в чий обов'язок входить пошук оптимальних систем і раціональних режимів діяльності;

- ентузіаст, що заражає своєю впевненістю в успіху справи слабо мотивованих на досягнення працівників;

- скептик, він же зануда, який сумнівався у здійсненні будь-якого плану або навіть будь-якого кроку і, тим самим, що охолоджує запал не в міру оптимістичних, а точніше авантюрно-налаштованих працівників;

- прогнозист, чия функція прорахувати всі можливі наслідки прийнятих рішень;

- інформатор, що гарантує реалізацію принципу "обганяти, не наздоганяючи";

- естет, так як витончені рішення можуть зіграти конструктивну роль в отриманні економічних по формі і багатих за змістом результатів;

- психолог, крім рішення психодіагностичних завдань забезпечують "дискомфортний комфорт" для членів колективу;

- незалежний, він же "аутсайдер" , що працює в поодинці, але вносить результати в загальний котел;

- перекладач, здатний вірно пояснити сутність проблеми фахівцям різних областей знань;

- розробник, схильний доводити результати до кондиції, що дозволяє використовувати їх на практиці;

- реалізатор , "прив'язує" результати спільної роботи до конкретних умов і добивається їх практичного застосування

2. - Сполучення формальної і неформальної організації діяльності;

3.Імітації;

4 безперервності (перманентності),

5 діяльної поєднуваності.