26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.

Існують 2 групи факторів, що визначають ефективність дослідження:-фактори дослідницького потенціалу; -принципи його використання.

До факторів дослідницького потенціалу належать:-методолоія досліджень;-організація досліджень;-оцінювання проблем і ситуацій;-мислення дослідника.

Принципи використання дослідницького потенціалу реалізуються завдяки наявності:-предмета дослідження;-методів дослідження;-фактологічного забезпечення дослідження;-креативної освіти дослідника.

Важливу роль для ефективного дослідження відіграє досвід дослідників. Майже всі види досліджень залежать від наявності повноцінної інформаціонної бази його проведення. Це дозволяє відслідковувати динаміку процесів розвитку, проводити порівняльний аналіз, визначати тенденції, обирати найбільш прийнятні рішення.

Проведення досліджень можливе не тільки за наявності різноманітних ресурсів, а і за певного іх співвідношення та можливостей їхньої взаємозаміни до певної межі.

Організація науково-дослідного процесу полягає у створенні організаційних передумов для дослідження і аналітичної обробки економічної інформації з метою активного впливу на оптимізацію результатів підприємницької діяльності. Для цього застосовується комплекс елементів організації.

Спеціалізація і кооперування передбачають розподіл праці секторів групі окремих виконавців і співвиконавців науково-дослідних процедур. При цьому додержується технологічний принцип спеціалізації і кооперування, що ґрунтується на створенні дільниць і робочих місць для виконання однорідних за технологічним процесом операцій.

Пропорційність полягає у додержанні правильного співвідношення інформаційного забезпечення дослідників обчислювальними центрами з метою забезпечення пропорційності надходження економічної для використання при дослідженні операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, виготовленням продукції тощо.

Паралельність у науково-дослідному процесі забезпечує одночасне паралельне виконання дослідних процедур для перевірки різних за змістом операцій, що здійснюються суб’єктом підприємницької діяльності.

Прямоточність дає змогу раціонально організувати інформаційні потоки між учасниками науково-дослідного процесу, не припускати дублювання дослідних процедур різними виконавцями.

Ритмічність нак-досл. процесу забезпечується рівномірним виконанням дослідних процедур, що передбачає правильну організацію роботи всіх виконавців. Для цього складаються графіки проведення інвентаризації цінностей, обробки результатів інвентаризації.

Отже, організація нак-досл процесу ґрунтується на системному підході до інтелектуальної праці науковців. Вона спрямована на активний вплив науки до пошуку оптимальних шляхів ефективного господарювання в умовах ринкової економіки.

27. Поняття “інформація” та її основні властивості.

Інформація – це відомості про події, процеси, які відбуваються у господарській діяльності людей, природі, суспільстві. Джерелами інформації, насамперед, є природні об'єкти: люди, тварини, рослини, планети та ін. Разом із цим у міру розвитку науки і техніки джерелами інформації стають наукові експерименти, машини, апарати, технологічні процеси. Перелік об'єктів, що є споживачами інформації: люди, тварини, рослини, різноманітні технічні пристрої тощо.

Основними формами подання інформації є символьна, текстова і графічна. Символьна форма ґрунтується на використанні символів — літер, цифр, знаків і т. д., є найбільш простою і практично застосовується тільки для передачі сигналів про різні події. Більш складною є текстова форма подання інформації. Тут інформація закладена не тільки в символах, але й у їх сполученні, порядку проходження. Завдяки взаємозв'язку символів і відображенню мови людини текстова інформація надзвичайно зручна і широко використовується в повсякденному житті.

Найбільш місткою, але і найбільш складною є графічна форма подання інформації. Образи природи, фотографії, креслення, схеми, малюнки мають велике значення в нашому житті і містять величезну кількість інформації, для її існування обов'язкова наявність якогось матеріального об'єкта, що передає або зберігає інформацію. Таких об'єктів досить багато, і їхня кількість увесь час зростає.

Серед різних видів інформації звичайно виділяються два — біологічна і соціальна(політична, економічна, технологічна, вимірювальна, науково-технічна інформація). Можливі різні класифікації за різними ознаками. Як приклад можна навести одну з класифікацій соціальної інформації, згідно з якою виділяються два основних класи — масова (загальна) і спеціальна (системна) інформація.

Масова інформація — соціальна інформація, адресована всім членам суспільства незалежно від їх становища і роду занять. Спеціальна інформація адресована не всім членам суспільства, а певним соціальним групам (наприклад, ученим даного фаху, робітникам якоїсь професії і т. д.). Назвемо деякі найбільш важливі різновиди спеціальної соціальної інформації: 1. Наукова інформація — утворюється в результаті науково-дослідної діяльності. 2. Технічна інформація — створюється в сфері техніки і призначена для вирішення технічних задач (розробки нових технічних пристроїв, машин, матеріалів і т. п.).3. Технологічна інформація — безпосередньо використовується в сфері матеріального виробництва для створення матеріальних благ (продуктів харчування, одягу, машин тощо).4. Планово-економічна інформація —використовується для планування і керування виробництвом.

Властивість запам'ятовування .Запам'ятовування означає зберігання обраного сталого стану системи до настання того процесу, у якому дана інформація може знадобитися. У реальній практиці ми завжди маємо справу з інформацією, що запам'ятовується. Проте часто розглядається інформація, що не запам'ятовується і яку називають мікроскопічною. Наступною важливою властивістю інформації є її ієрархічність. У будь-якому реальному процесі вибір варіанта доводиться робити декілька разів, необхідно розрізняти рівні інформації.

Інформація буває умовною(код, яким користуються, щоб зашифрувати повідомлення) і безумовною(.інформація про події, що реально відбуваються).

Інформація може бути цінною (або не цінною) в залежності від переслідуваної цілі.

Що ж стосується найважливіших відмітних особливостей інформації взагалі та економічної інформації зокрема, то до них можна віднести:

- повноту, яка відбиває її достатність для прийняття управлінських рішень або для створення на базі неї нової інформації; - достовірність (адекватність) — ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності; - цінність (корисність), що характеризує, якою мірою вона сприяє досягненню цілей та завдань споживача (наприклад, системи управління); - коректність — таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами; - актуальність — ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта.

Для вивчення, ідентифікації та аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища застосовують вхідну інформацію, а вихідна інформація є засобом впливу на це середовище або пристосування до нього Економічної системи.