49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.

На основі узагальнення підходів до оцінки ефективності проектних рекомендацій виділяють чотири види ефекту (економічний, науково-технічний, соціальний, екологічний).

Порівняння проектів з метою прийняття правильних інвестиційних рішень є найбільш складною проблемою для планування розвитку. Навіть після того, як критерії обчислені, слід упорядкувати проекти за різними критеріями, що допоможе розкрити питання оптимального інвестиційного вибору

Вибір формальних критеріїв для ухвалення рішення про фінансове чи економічне прийняття проекту залежить від різних факторів, таких як ринкова перспектива, існування обмежень на ресурси для фінансування проекту, коливання чистих потоків фінансових коштів і можливість одержання пільг при придбанні ресурсів. Найбільш поширеними є інтегральні показники: чиста теперішня вартість (різниця між сумою грошових надходжень, які виникають при реалізації проекту і приводяться до їх теперішньої вартості, та сумою дисконтованих вартостей усіх витрат, необхідних для здійснення цього проекту); коефіцієнт вигоди — затрати (сума дисконтованих вигід, поділена на суму дисконтованих затрат); внутрішня норма дохідності (норма дисконту, при якій дисконтовані припливи грошових коштів за проектом дорівнюють дисконтованим відтокам); еквівалентний ануїтет (відношення чистої теперішньої вартості за проектом до теперішньої вартості ануїтету при заданих ставці дисконту і терміні життєвого циклу проекту).

Для відбору варіантів проекту та прийняття рішення про його здійснюваність необхідно користуватися неформальними процедурами для врахування значень усіх факторів та взаємозв’язків, що дозволяють зробити висновок про доцільність реалізації проекту. При виборі проекту фірмою-інвестором повинна бути визначена своя система пріоритетів, яка може включати такі можливі варіанти, як суспільна значущість проекту, вплив на імідж компанії-інвестора, відповідність меті інвестора, ринковий потенціал продукту, що створюється, відповідність фінансовим та організаційним можливостям інвестора, екологічність і безпечність проекту, рівень ризику та ін. При оцінці даних критеріїв використовуються експертно-аналітичні методи: побудова дерева цілей, дерева проблем, аналіз достатності існуючих організаційних структур.

47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.

Дипломна робота спеціаліста передбачає постановку проблеми, яка не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі; розробку методів перевірки правильності отриманих результатів; систематизацію понятійного апарату дослідження; самостійні висновки та рекомендації щодо використання запропонованих результатів дослідження у науці та практиці. Магістерська робота повинна містити принципово новий матеріал, або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або у зовсім

іншому аспекті; загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується у кожному конкретному випадку їх використання. Необхідно наводити вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізувати і обґрунтовано критикувати протилежні їй точки зору.

Завдання курсових і дипломних робіт:

- закріпити і поглибити знання, отримані студентами у процесі навчання;

- залучити студентів до самостійної роботи з фаховою літературою;

- сформулювати навички пошуку необхідних джерел і матеріалів;

- набуття студентами досвіду чітко, послідовно і грамотно письмововикладати теоретичні положення;

- розвинути вміння аналізувати, узагальнювати і робити висновки.

Оформлення курсових і дипломних робіт відповідно до Державного стандарту України є важливим етапом узгодження формальної сторони та змісту наукового дослідження. Наукову інформацію в курсових і дипломних роботах потрібно викладати у найповнішому

вигляді, обов’язково розкриваючи хід та результати дослідження з детальним описом методики дослідження. Повнота наукової інформації повинна відбиватися у деталізованому фактичному матеріалі з обґрунтуваннями, гіпотезами, теоретичними узагальненнями. При оформленні слід враховувати особливості наукового стилю мови, головною рисою якого є об’єктивність викладу. Необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати наукових досліджень, уникати

загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

В И М О Г И

ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ СПЕЦІАЛІСТА

Основними завданнями дипломної роботи (ДР) спеціаліста є:

- систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста;

- висунення проблеми, що не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі;

- виявлення і введення у науковий обіг нових джерел повідомлення на цій основі нових фактів;

- встановлення нових зв`язків між відомими явищами;

- самостійні висновки, рекомендація про використання запропонованих матеріалів і висновків у науці та практиці.

Обсяг (без бібліографії та без додатків) дипломної роботи спеціаліста:

комп`ютерний набір – до 2-х друк. аркушів/48 сторінок машинописного тексту (відповідно: вступ – до 5 стор., висновки – 3-4 стор.). Список використаних джерел складає приблизно 50 джерел.

Структура дипломної роботи

Титульний аркуш містить (у такій послідовності):

а) назву міністерства та вищого навчального закладу, де виконано дипломну роботу;

б) гриф допущення до захисту;

в) прізвище, ім’я, по батькові автора роботи;

г) повну тему роботи;

д) відомості про наукового керівника;

е) місто і рік виконання.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено у додатку Б. Зміст містить: перелік скорочень та умовних позначень (якщо вони є); вступ; заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є); висновки; список використаних джерел; резюме; додатки (якщо вони є), із вказівкою номера сторінки.