- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
21. Сутність поняття “організація дослідження”.
Організація досліджень – це система регламентів, інструкцій, нормативів, які визначають розподіл функцій, обов’язків, відповідальності, повноважень на проведення дослідницьких робіт. Організація досліджень включає розподіл наукових завдань і комбінацію ресурсів за видами робіт, часом, кадрами, проблемами.
Організація досліджень – упорядкування дослідної діяльності за сукупністю дій та їх розподілення між виконавцями за фактором часу і простору, умовами і обмеженнями (функцій, обов’язків, відповідальності, нормативів тощо). Враховуються інструменти контролю, засоби обробки, збирання інформації, комп’ютерна техніка.
Науково-дослідна діяльність:
Організація науково-дослідної діяльності;
Організація обслуговування;
Організація управління науково-дослідною діяльністю
Організація науково-дослідної діяльності:
Розподіл праці; Кооперування; Пропорційність; Паралельність; Прямоточність; Безперервність; Ритмічність;
Організація управління науково-дослідною діяльністю:
Організаційно-технологічна підготовка:
Дослідна; Технологічна; Інформаційна,
Наукова організація:Трудова діяльність; Робочі місця;
Забезпечення сприятливих умов;
Роботи з функціонального забезпечення;
Нормування і матеріальне стимулювання;
Розвиток творчих здібностей і наукової активності.
Організація обслуговування науково-дослідної діяльності:
Оснащеність технічними засобами праці;
Забезпечення умов НОП на робочих місцях;
Обслуговування робочих місць;
Забезпечення засобами зв’язку для збирання інформації;
Модернізація засобів обробки інформації;
Технічна безпека та профтехсанітарія
Етапи стратегічного планування наукового дослідження:
Розробка прогнозів, перспектив розвитку сценарію наукового дослідження;
Розробка стратегічних програм і проектів;
Розробка стратегічних планів, альтернативних планів;
Виконання планів, проектів і програм.
Наукова діяльність має форми:
Додаткових обов’язків – можуть бути збільшені обсяги навантаження персоналу роботою за умови високого професіоналізму дослідників і наявності резерву часу (на основі консультації, переговорів, система мотивації, конкурсні проекти, додаткова оплата праці, офіціального/неофіціального значення);
Організація творчих груп – найактивніші;
Зовнішнього консультування – договірні контрактні засади;
Внутрішнє консультування – діагноз проблеми, рекомендації працівників фірми;
Поєднання вищезазначених форм.
24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
Творчий підхід – вивчення, узагальнення, оцінка доробок за проблемою, формування нових концепцій, методик. Особливі риси творчих працівників: - професійні знання, - допитливість, - спостережливість(цілеспрямованість пізнання), - ініціативність (самостійний пошук), - відчуття нового (відхід від відомого і неефективного), - зацікавленість (внутрішні чинники, нематеріальні), - пунктуальність, ретельність, - надійність, відповідальність, - доступність, - колективний характер наукової діяльності, - динамічність (коригування досліджень), - самообмеження (регламентація діяльності, організація РМ), - мобільність (ефективність адаптації до змін), - самообмеження (визначення меж дослідження проблеми), - комунікабельність, - доброзичливість, - зовнішній вигляд.
Дослідницькі групи компаній включають менеджерів дослідників, які можуть бути виконавцями або співпрацівниками, вони мають розуміти сутність і глибинний зміст проблемної ситуації, здійснювати проблемно-наслідковий аналіз, висувати суттєві пропозиції і дієві рекомендації. Створюють освітні групи менеджерів-дослідників, яких навчають дослідницькому шляху розвитку. Креативна освіта забезпечується тренінгами, створенням проблемних ситуацій. Знання в формі тренінгів і ділових ігор дозволяє визначити індивідуальні та колективні характеристики членів групи, сприяє підвищенню інтересу учасників до навчального процесу, зацікавленість вирішення проблем, оцінити, відчути ситуацію, вивчити орг проблеми, виявити найважливіші шляхи розвитку, нові знання.