- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
Поняття дослідницького потенціалу управління відбиває можливості використання ресурсів і досягнення поставлених цілей. Адже наявність необхідних ресурсів ще не веде автоматично до ефективності. Використання ресурсів залежить і від їхньої структури, приступності, мети, по якій використовуються ресурси, мотивації їхнього раціонального використання й ін. Усе це в сукупності характеризує поняття дослідницького потенціалу. Його величина і якість, його реалізація також визначають досягнення ефективності.
Усі фактори, що характеризують дослідницький потенціал управління, можна представити по трьох групах: фактори методологічної готовності, фактори наявності і структури ресурсів і фактори організаційних можливостей.
Методологічна готовність виявляється в наявності мети і місії дослідження. Тут велике значення мають обґрунтованість мети, науковий підхід до її формулювання і постановки, розуміння і прийняття мети дослідницькою групою або узагалі всім колективом фірми, інтеграційними властивостями мети.
Місія дослідження розглядається як домінанта його проведення, що забезпечує послідовний рух до мети. Вона допомагає вибрати обмеження в русі до мети і пріоритети на кожнім з етапів цього руху. Місія повинна відповідати на запитання: навіщо проводитися дослідження, чи дозволяє реальність досягти мети?
Методологічна готовність визначається також концепцією розвитку фірми, розробленої по меті і місії. Це комплекс положень, що відбивають тенденції розвитку. Концепція найтіснішим образом зв'язана з метою і місією, тому що містить у собі і те й інше, крім того характеризує їхню конкретизацію, визначає ключові положення програми дослідження.
Велике значення має також досвід дослідження. Систематичне проведення дослідницької роботи сприяє нагромадженню такого досвіду і підвищує потенціал ефективності дослідницької діяльності. Досвід заощаджує час, оберігає від помилок і полегшує багато операцій.
Багато видів дослідження залежать від інформаційної бази його проведення. Щоб побачити динамікові процесів розвитку, проводити порівняльний аналіз, визначати тенденції, вибирати найбільш удалі рішення, треба мати необхідну кількість накопиченої інформації. Ця потреба стимулює систематичне проведення дослідження.
Неможливо провести дослідження, не користуючись тією або іншою методикою моделювання й оцінок процесів або явищ. Але методики бувають різними. Якими з них володіють і користуються дослідники або менеджер, як розробляються власні методики — це теж характеризує методологічний потенціал дослідження.
Нарешті, варто вказати і на можливості використання необхідних методів дослідження. Можливості визначаються їхньою приступністю, наявністю відповідних технічних засобів. Фактори методологічної готовності діють не тільки у визначеному наборі і сукупності, але й у їхньому співвідношенні і системності.
Наступна група факторів дослідницького потенціалу — наявність і використання ресурсів.
Будь-яке дослідження має потребу в ресурсах. Необхідні ресурси персоналу, економічні, матеріально-технічні, інформаційні, ресурси часу. Можна також говорити і про ресурси фактологических. Вони відбивають наявність необхідних фактів, можливостей їхньої систематизації. Інформаційні і фактологические ресурси є взаємодоповнюючими.
У дослідженні необхідні різні ресурси й у визначеному їхньому співвідношенні. Ресурси можуть і повинні бути взаємозамінними, але до визначених меж.
Дослідницький потенціал керування містить у собі й організаційні можливості його проведення. Вони виявляються в наявності необхідної організаційної культури і типу організації. Важливу роль також грає позитивний і негативний організаційний досвід, що дозволяє успішно вибрати тип організації й організувати дослідження.
Всяка організація має визначену інфраструктуру, що також впливає на проведення дослідження.
Варто тут назвати і такий фактор, як інтелектуальний потенціал менеджера або дослідника. Його можна віднести і до ресурсів і до методологічної готовності, але він також відіграє важливу роль у реалізації організаційних можливостей. Організація дослідження — це організація інтелектуальної діяльності.
Надалі більш докладно будуть розглянуті фактори оцінювання, фактологического забезпечення дослідження, мислення менеджера-дослідника, креативного утворення менеджера, що і визначає його інтелектуальний потенціал.