29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.

(пишу по этому вопросу всю что нашла)

Для виробництва інформаційних продуктів і надання послуг, необхідних для інформаційного забезпечення, формуються спеціальні і інформаційні служби (бібліотеки, архіви, інформаційні агенції та центри науково-технічної інформації). вони здійснюють збирання, збереження, пошук і поширення інформації, надання її на запити чи за регламентом

Пошук інформаційних ресурсів здійснюється за допомогою різних програмно-методологічних і нормативно-правових інструментів. Останнім часом в практику інформаційного забезпечення досить стрімко впроваджуються інформаційні технології, які базуються на використанні комп’ютерної техніки і телекомунікацій. Глобальним джерелом інформації стає мережа інтернет. Основані на сучасних технологіях інформаційно-пошукової системи значно розширюють можливості інформаційного забезпечення.

Основа бібліографічного інформаційного пошуку (ручний) – бібліотечні каталоги (основні і допоміжні). В основних каталогах опис літературних джерел формується за галузями знань (систематичні каталоги) та за алфавітом. Допоміжні каталоги – це каталоги періодики, картотеки статей і рецензій.

Розв’язання проблеми інформаційного забезпечення наукової діяльності полягає у підвищенні оперативності інформації, яка використовується, за допомогою швидкодіючих ПЕОМ.

Прогресивною альтернативою вирішення цієї проблеми є створення інформаційного банку даних на зовнішніх запам’ятовуючих пристроях ПЕОМ, що забезпечують інформаційні потреби пошукової діяльності

Поняття «інформаційна база» означає набір даних, систематизованих за певними ознаками, а формування інформаційної бази становить цілеспрямований добір відповідних інформативних показників – основного матеріалу для теоретичних узагальнень, аналізу, планування та прийняття оперативних і стратегічних рішень.

30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.

(1) формулювання спеціального (добре сфокусованого і релевантного) дослідницького питання;

(2) систематичний пошук, структурування і перевірка результатів

дослідження;

(3) зменшення зміщень на всіх етапах дослідження;

(4) оцінка якості у відповідності з дослідницьким питанням;

(5) узагальнення результатів огляду в наявній формі;

(6) опис базових умов для проведення подальшої наукової роботи;

(7) дослідження невідповідностей, формулювання нових запитів на основі існуючої інформації;

(8) формулювання нових дослідницьких питань, складання рекомендацій;

(9) детальний опис всіх етапів обзору у кінцевому звіті для оцінки і можливого відтворення роботи

31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.

Запам’ятання — це процес засвоєння і подальшого зберігання сприйнятої інформації.

Випадкове запам’ятовування — це запам’ятовування без завчасно поставленої мети, без використання будь-яких прийомів і проявів вольових зусиль. Це просте засвоєння того, що впливало на нас і залишило деякий слід від збудження в корі головного мозку.

Механічне запам’ятовування — це запам’ятовування без усвідомлення логічного зв’язку між різними частинами сприйнятого матеріалу. Основою механічного запам’ятовування є асоціації та суміжності.

Метод повторення. Повторення – найважливіша умова засвоєння знань, умінь, навичок. При повторенні завченого матеріалу його стійкість і тривалість зберігання збільшується в декілька разів.