- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
Логічні закони-це закони через які реалізується правило проведення дослідження, вони бувають:
-закон тотожності формулюється так: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки б разів вона не повторялась. Думка тотожна сама собі тоді, коли вона стосується одного й того ж предмета і її зміст залишається одним і тим же, скільки разів вона висловлюється. Якщо ж зміст думки змінюється або вона відноситься до іншого предмета, то така думка не може вважатися тією ж самою, тотожною самій собі, це буде уже інша думка.
-протиріччя-не можуть бути істинними 2 висновки: один заперечує, а другий стверджує якесь положення. Допомагає виявити протиріччя в поясненні явищ і висловити критичну оцінку;
-виключення третього-з 2-х суперечливих суджень:1-істинне;2-хибне;3-не може існувати. Використання цього закону не є коректним щодо протилежних суджень:коли одне додає ще й додаткові факти.
-достатньої підстави-будь-яка слушна думка дає достатньо підстав, д.п. може бути інша думка, з якої випливає істинність першої. Логічним засобом отримання вихідних знань є умовивід-розумова операція, за допомогою якої з декількох відомих суджень виводиться інше. Умовивід спирається на методах індукції і дедукції. Відповідно до цього судження можуть вважатися істиними за умови їх доведення. Будь-яке твердження має спиратися на достовірні підстави. Логічним способом отримання вивідних знань, які виводяться з суджень, є умовивід, тобто розумова операція за допомогою якої з деякої кількості заданих суджень виводиться інше судження, що певним чином пов’язане з вихідним. Умовиводи бувають: -дедуктивні, -індуктивні.
12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
Метод класифікації – це мотод поділу явищ, понять на певні класи, це дозволяє зрозуміти сутність досліджуваних явищ і процесів. Існує два види класифікації: 1.поділ загального-розчлен-ня певної сукупності явищ, які мають спільні і в той же час відмінні риси. Спільність ознак можна виразити за допомогою обраного критерію, а відмінність за приналежністю до певних груп. 2.розподіл цілого-головний критерій класифікації є частина цілого, критреій класифікації обмежений не лише певною спільністю явищ, але й цілісністю самого явища.
Принципи коректоної класифікації: - принцип єдності критерію, -сутнісної відповідності(співмірності), -альтернативності(взаємовиключення), -ієрархічності, -повноти, -комбінативності.
Принцип співмірності-сума обсягів понять або к-ті явищ повинна дорівнювати обсягу поділеного поняття або змісту досліджуваного явища. Принцип альтернативності-кожна група понять або явищ може бути в обсязі тільки одного видового поняття. Принцип багатоступінчатої класифікації-послідовна ступінчаста класифікація, що дозволяє більш детально вивчити явище. Принцип повноти класифікації-поділ об’єкта на види, а потім на підвиди. Використовується сутнісна класифікація, яка спирається на критерії, що визначають змістовні і сутнісні ознаки і залежить від знань дослідника. Штучна класифікація-не потребує знань. Існують одно- і багатокритеріальні класифікації. Різновиди класифікацій:1.декомпозиція-поділ цілого на частини за критеріями функціональної залежності однієї частини від іншої, встановлюється зв’язок змістовних компонентів певної об’єктивної цілісності. 2.стратифікація-поділ цілого за певними шарами в багатошаровому явищі. Використання класифікації буде корисним при дотриманні правил: -співмірності(адекватності)-класифікація вважається співмірною, якщо сума членів загальної сукупності явищ=загальній множині або ділимому і має ввійти в один з класів. Кожний елемент ділення має ввійти в один клас; -неспорідненості(об’ємної розділеності) класи не повинні повторювати характеристики, тобто мають бути неспоріднені, не має бути такого елемента, що одночасно належав до кількох класів; -здійснення 1 клас-ної процедури має відбуватися без зміни; -підстава/критерій класифікації може бути не лише простим, а ц складним і включати декілька характеристик дослю об’єкта.
Різновиди класифікації: декомпозиція та стратифікація.
Використання класифікації є ефективним і корисним за умов дотримання певних правил: 1. правило співмірності, 2. правило неспорідненості, 3. Складні та прості підстави розподілу.
Дихотомія-розподіл предметів або явищ на 2 групи, дає можливість дослідити певні протиріччя (централізація /децентралізація управління). Типологія-це групування об’єктів за їх подібністю до певного зразка.