10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.

Логічні закони-це закони через які реалізується правило проведення дослідження, вони бувають:

-закон тотожності формулюється так: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки б разів вона не повторялась. Думка тотожна сама собі тоді, коли вона стосується одного й того ж предмета і її зміст залишається одним і тим же, скільки разів вона висловлюється. Якщо ж зміст думки змінюється або вона відноситься до іншого предмета, то така думка не може вважатися тією ж самою, тотожною самій собі, це буде уже інша думка.

-протиріччя-не можуть бути істинними 2 висновки: один заперечує, а другий стверджує якесь положення. Допомагає виявити протиріччя в поясненні явищ і висловити критичну оцінку;

-виключення третього-з 2-х суперечливих суджень:1-істинне;2-хибне;3-не може існувати. Використання цього закону не є коректним щодо протилежних суджень:коли одне додає ще й додаткові факти.

-достатньої підстави-будь-яка слушна думка дає достатньо підстав, д.п. може бути інша думка, з якої випливає істинність першої. Логічним засобом отримання вихідних знань є умовивід-розумова операція, за допомогою якої з декількох відомих суджень виводиться інше. Умовивід спирається на методах індукції і дедукції. Відповідно до цього судження можуть вважатися істиними за умови їх доведення. Будь-яке твердження має спиратися на достовірні підстави. Логічним способом отримання вивідних знань, які виводяться з суджень, є умовивід, тобто розумова операція за допомогою якої з деякої кількості заданих суджень виводиться інше судження, що певним чином пов’язане з вихідним. Умовиводи бувають: -дедуктивні, -індуктивні.

12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.

Метод класифікації – це мотод поділу явищ, понять на певні класи, це дозволяє зрозуміти сутність досліджуваних явищ і процесів. Існує два види класифікації: 1.поділ загального-розчлен-ня певної сукупності явищ, які мають спільні і в той же час відмінні риси. Спільність ознак можна виразити за допомогою обраного критерію, а відмінність за приналежністю до певних груп. 2.розподіл цілого-головний критерій класифікації є частина цілого, критреій класифікації обмежений не лише певною спільністю явищ, але й цілісністю самого явища.

Принципи коректоної класифікації: - принцип єдності критерію, -сутнісної відповідності(співмірності), -альтернативності(взаємовиключення), -ієрархічності, -повноти, -комбінативності.

Принцип співмірності-сума обсягів понять або к-ті явищ повинна дорівнювати обсягу поділеного поняття або змісту досліджуваного явища. Принцип альтернативності-кожна група понять або явищ може бути в обсязі тільки одного видового поняття. Принцип багатоступінчатої класифікації-послідовна ступінчаста класифікація, що дозволяє більш детально вивчити явище. Принцип повноти класифікації-поділ об’єкта на види, а потім на підвиди. Використовується сутнісна класифікація, яка спирається на критерії, що визначають змістовні і сутнісні ознаки і залежить від знань дослідника. Штучна класифікація-не потребує знань. Існують одно- і багатокритеріальні класифікації. Різновиди класифікацій:1.декомпозиція-поділ цілого на частини за критеріями функціональної залежності однієї частини від іншої, встановлюється зв’язок змістовних компонентів певної об’єктивної цілісності. 2.стратифікація-поділ цілого за певними шарами в багатошаровому явищі. Використання класифікації буде корисним при дотриманні правил: -співмірності(адекватності)-класифікація вважається співмірною, якщо сума членів загальної сукупності явищ=загальній множині або ділимому і має ввійти в один з класів. Кожний елемент ділення має ввійти в один клас; -неспорідненості(об’ємної розділеності) класи не повинні повторювати характеристики, тобто мають бути неспоріднені, не має бути такого елемента, що одночасно належав до кількох класів; -здійснення 1 клас-ної процедури має відбуватися без зміни; -підстава/критерій класифікації може бути не лише простим, а ц складним і включати декілька характеристик дослю об’єкта.

Різновиди класифікації: декомпозиція та стратифікація.

Використання класифікації є ефективним і корисним за умов дотримання певних правил: 1. правило співмірності, 2. правило неспорідненості, 3. Складні та прості підстави розподілу.

Дихотомія-розподіл предметів або явищ на 2 групи, дає можливість дослідити певні протиріччя (централізація /децентралізація управління). Типологія-це групування об’єктів за їх подібністю до певного зразка.