11. Сутність методу конструювання визначень.

Метод конструювання визначень – це метод, який допомагає описати, сформулювати проблему, оцінити ситуацію. Визначення (дефініція) – встановлення змісту невідомого терміну (слова) за допомогою термінів вже відомих, усвідомлених. Контекстуальне визначення – це включення в контекст незнайомих слів вже відомих. Неявне визначення – відповідає контекст. визначеню, сутність і зміст предметів передається через викристання поняття через інші поняття.

Наукова коректність конструювання визначення спирається на правилах: 1.співмірність визначаючого і визнач-го поняття. 2.принцип визначення порочного кола-не можна визначити поняття через нього саме або поняття, яке визначається через саме поняття. 3.принцип ясності і конкретності всіх понять визначаючої частини, не слід використовувати багатозначні слова. 4.принцип відмінності визначення «опису» і «припису»(опис потребує уточнення; припис використовують при певних умовах і в певній концепції). 5.поняття можна визначити лише за допомогою понять відомих, зрозумілих, осмислених.

7. Сутність поняття «метод дослідження».

Метод – це спосіб досягнення мети, засіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини, якщо розглядати більш детально, то це сукупність прийомів і операцій теоретичного пізнання і практичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. Метод від грецького перекладається як шлях до досягнення чого-небудь, спосіб діяльності у певній ситуації.

Науковий метод – це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв´язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження певним чином. Наукові методи ґрунтуються на індивідуальних принципах, теоріях і законах.

Сучасна наука володіє потужним арсеналом різноманітних методів, які призначені для розв’язування різних за своїм характером наукових задач. При проведенні конкретного наукового дослідження використовуються ті методи, які спроможні дати найбільш глибоку й всебічну характеристику досліджуваного явища.

Вибір їх залежить від мети і задач дослідження, специфіки предмета пізнання та наявного інформаційного забезпечення. Вирізняють методи загальнонаукові, які застосовують у дослідницькому процесі різних наук, і спеціальні – при розв’язанні прикладних наукових задач.

Загальнонаукові методи поділ на 3 групи:

1. Методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, оцінювання, візуально-графічні методи).

2. Методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні та історичні методи, систематизація).

3. Методи, що можуть бути засновані на емпіричному і теоретичному дослідженнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання та інші).

Методи емпіричного рівня дослідження поділ на універсальні і специфічні. Одні методи застосовуються на усіх етапах пізнавального процесу, адаптуючись до специфіки об’єкта дослідження та наявної інформації (формули, таблиці, графіки, тощо), а інші методи – на окремих його етапах (експертні оцінки, екстраполяція, моделювання, тощо).

Спеціальні або конкретно-наукові методи дослідження поділяються на такі методи:

1. Метод формалізації (дослідження на основі специфічних символів).

2. Гіпотетичний метод (будується на основі розробки гіпотези, тобто науковому припущенні, передбаченні на майбутнє, яке використовується для пояснення будь-яких явищ і потребує перевірки та теоретичного обґрунтування у майбутньому дослідженні).

3. Аксіоматичний метод (дослідження на основі існуючих у науці аксіом).

4. Методи визначення причинно-наслідкового зв’язку (метод подібності, метод розбіжності, метод супутніх змін, метод залишків).

Методичні прийоми, різних економічних наук поділяються у такі групи:

1. Органолептичні (дослідження проводиться безпосереднім дотиком до об’єкта).

2. Розрахунково-аналітичні (дослідження проводиться за допомогою розрахунків).

3. Документалістика (дослідження документів, що відтворюють інформацію про стан, поведінку, використання об’єктів відповідного дослідження).

Таким чином, поняття “метод дослідження” є багатогранним, це поняття дещо тотожне алгоритму діяльності чи технологічного процесу, можна сказати, що це систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі та досягнення мети.