- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
11. Сутність методу конструювання визначень.
Метод конструювання визначень – це метод, який допомагає описати, сформулювати проблему, оцінити ситуацію. Визначення (дефініція) – встановлення змісту невідомого терміну (слова) за допомогою термінів вже відомих, усвідомлених. Контекстуальне визначення – це включення в контекст незнайомих слів вже відомих. Неявне визначення – відповідає контекст. визначеню, сутність і зміст предметів передається через викристання поняття через інші поняття.
Наукова коректність конструювання визначення спирається на правилах: 1.співмірність визначаючого і визнач-го поняття. 2.принцип визначення порочного кола-не можна визначити поняття через нього саме або поняття, яке визначається через саме поняття. 3.принцип ясності і конкретності всіх понять визначаючої частини, не слід використовувати багатозначні слова. 4.принцип відмінності визначення «опису» і «припису»(опис потребує уточнення; припис використовують при певних умовах і в певній концепції). 5.поняття можна визначити лише за допомогою понять відомих, зрозумілих, осмислених.
7. Сутність поняття «метод дослідження».
Метод – це спосіб досягнення мети, засіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини, якщо розглядати більш детально, то це сукупність прийомів і операцій теоретичного пізнання і практичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. Метод від грецького перекладається як шлях до досягнення чого-небудь, спосіб діяльності у певній ситуації.
Науковий метод – це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв´язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження певним чином. Наукові методи ґрунтуються на індивідуальних принципах, теоріях і законах.
Сучасна наука володіє потужним арсеналом різноманітних методів, які призначені для розв’язування різних за своїм характером наукових задач. При проведенні конкретного наукового дослідження використовуються ті методи, які спроможні дати найбільш глибоку й всебічну характеристику досліджуваного явища.
Вибір їх залежить від мети і задач дослідження, специфіки предмета пізнання та наявного інформаційного забезпечення. Вирізняють методи загальнонаукові, які застосовують у дослідницькому процесі різних наук, і спеціальні – при розв’язанні прикладних наукових задач.
Загальнонаукові методи поділ на 3 групи:
1. Методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, оцінювання, візуально-графічні методи).
2. Методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні та історичні методи, систематизація).
3. Методи, що можуть бути засновані на емпіричному і теоретичному дослідженнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання та інші).
Методи емпіричного рівня дослідження поділ на універсальні і специфічні. Одні методи застосовуються на усіх етапах пізнавального процесу, адаптуючись до специфіки об’єкта дослідження та наявної інформації (формули, таблиці, графіки, тощо), а інші методи – на окремих його етапах (експертні оцінки, екстраполяція, моделювання, тощо).
Спеціальні або конкретно-наукові методи дослідження поділяються на такі методи:
1. Метод формалізації (дослідження на основі специфічних символів).
2. Гіпотетичний метод (будується на основі розробки гіпотези, тобто науковому припущенні, передбаченні на майбутнє, яке використовується для пояснення будь-яких явищ і потребує перевірки та теоретичного обґрунтування у майбутньому дослідженні).
3. Аксіоматичний метод (дослідження на основі існуючих у науці аксіом).
4. Методи визначення причинно-наслідкового зв’язку (метод подібності, метод розбіжності, метод супутніх змін, метод залишків).
Методичні прийоми, різних економічних наук поділяються у такі групи:
1. Органолептичні (дослідження проводиться безпосереднім дотиком до об’єкта).
2. Розрахунково-аналітичні (дослідження проводиться за допомогою розрахунків).
3. Документалістика (дослідження документів, що відтворюють інформацію про стан, поведінку, використання об’єктів відповідного дослідження).
Таким чином, поняття “метод дослідження” є багатогранним, це поняття дещо тотожне алгоритму діяльності чи технологічного процесу, можна сказати, що це систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі та досягнення мети.