- •6) Визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
- •7)Відкладення розгляду справи.Поняття,підстави
- •8)Судові збори.Поняття,види
- •9)Додаткове рішення.Умови і порядок його постановлення
- •10)Доказування:мета,порядок,наслідки
- •11)Забезпечення доказів.Порядок,підстави.,засоби
- •13)Загальні правила виконавчого провадження
- •14)Законна сила рішення суду.Правові наслідки вступу рішення в законну силу
- •15)Закриття провадження у справі
- •16)Залишення заяви без розгляду
- •17)Захист інтересів відповідача. Зустрічний позов
- •18)Звернення стягнення на майно боржника
- •19)Зміст (складові частини) судового рішення
- •20) Форма і зміст апеляційної скарги (подання)
- •21)Зміст і значення окремих ухвал
- •23)Мирова угода
- •26)Мова,якою ведеться судочинство
- •27)Належність і допустимість доказів
- •28)Негайне виконання судових рішень,поняття,види
- •29)Незалежність суддів і підкорення їх лише закону.
- •30)Нотаріальний процес та його стадії
- •31)Органи примусового виконання рішення.Виконавчі документи
- •32)Особи,які беруть участь у справі.Їх права та обов`язки
- •34)Підвідомчість цивільних справ суду
- •§ 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
- •35)Підготовча частина судового засідання.Підстави для відводу судді
- •10) Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне за-
- •37)Підстави для скасування і зміни судового рішення у касаційному порядку.
- •39)Підстави примусового виконання.Виконавчі документи
- •8. Підставою для виконання державною виконавчою службою є рішення Конституційного Суду України у випадках, передбачених Законом України «Про Конституційний Суд України» (статті 69, 70).
- •12. Підлягають виконанню постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
- •14. У порядку судового виконання підлягають примусовому виконанню рішення державних органів з питань володіння і користування культовими будівлями та майном (п. 17 ст. З Закону).
- •15. До примусового виконання органом державної виконавчої служби віднесені рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законом випадках.
- •41)Поворот виконання скасованого рішення
- •42) Позовна заява та її реквізити.
- •43)Покази свідків
- •47)Поняття судового представництва та його види. Процесуальні повноваження представника.
- •49)Поняття і види судових доказів.
- •50) Поняття цивільних процесуальних правовідносин.
- •51) Поняття цивільного процесуального права.
- •52)Судові рішення: поняття, суть, види. Законна сила рішення суду.
- •53)Поняття позову, його елементи та види.
- •54)Порядок оскарження ухвал місцевого суду.Повноваження суду при розгляді скарги
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
- •55)Порядок ухвалення судового рішення
- •56)Порядок пред'явлення позову.Правові наслідки пред'явлення позову
- •§ 2. Право на позов. Право на пред`явлення позову і процесуальний порядок його реалізації
- •57)Порядок розгляду і вирішення справ господарським судом
- •Тема 10. Вирішення господарських спорів
- •58)Порядок розгляду справ в апеляційній інстанції
- •59)Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції та його повноваження
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •60)Постанови суду апеляційної інстанції та порядок їх ухвалення
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •4. Предствники-адвокати не можуть бути допитані навіть за їх згодою щодо обставин, які стали їм відомі у зв‘язку із виконанням професійних обов‘язків (ст. 51 цпк).
- •62)Право касаційного оскарження.Строки та порядок
- •63)Право касаційного оскарження.Суб'єкти права оскарження,та об'єкт оскарження.Строк оскарження,форма і змісткасаційної скарги
- •64)Право на апеляційне оскарження.Строки.Порядок звернення
- •65)Право на позов.Умови реалізації права на позов
- •66)Правонаступництво у цивільному процесі.Порядок і підстави заміни сторони
- •67)Пред'явлення позову
- •68)Предмет доказування.Поняття і склад
- •3. Предмет доказування. Підстави звільнення від доказування
- •69)Предмет і метод цивільно-процесуального права
- •70)Принцип диспозитивності в цивільному процесі
- •71)Принцип змагальності в цивільному процесі
- •72)Фіксування цивільного процесу
- •§ 4. Фіксування цивільного процесу
- •73)Процесуальна співучасть.Підстави та види співучасті
- •74)Процесуальний порядок розгляду заяв про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами
- •§ 3. Процесуальний порядок перегляду справи у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами
- •75)Процесуальні особливості розгляду справ про встановлення батьківства
- •§ 4. Визнання батьківства за рішенням суду
- •76)Розгляд судами справ про усиновлення
- •77)Розподіл між сторонами обов'язку доказування
- •78)Система принципів цивільного процесуального права
- •79)Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •5. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •80)Сторони у виконавчому провадженні.Їх права та обов'язки
- •81)Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин.Їх класифікація
- •§ 3. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •3) Особи, які не беруть участі в справі: а) особи, котрі сприяють судові в розгляді справи, — свідки, експерти, перекладачі, особи, які мають письмові і речові докази.
- •1) Такі, що сплачуються раніше щодо вчинення відповідної процесуальної дії;
- •2) Такі, що стягуються зі сторони, що програла за результатами рішення справи.
- •4. Розподіл судових витрат
- •86)Судові дебати.Порядок проведення і значення
- •87)Судові органи касаційної інстанції.Порядок і підстави визначення суду касаційної інстанції
- •88)Територіальна підсудність та її види
- •89)Третейський розгляд цивільно-правових спорів між громадянами
- •90)Треті особи,які заявляють самостійні вимоги.Їх права та обов'язки
- •§ 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •91)Треті особи,які не заявляють самостійних вимог.
- •§ 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •92)Умови і порядок заміни неналежної сторони.Наслідки заміни неналежної сторони.
- •93)Ухвала суду другої інстанції.Види ухвал
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •94)Участь органів державної влади та місцевого самоврядування у цивільному процесі
- •§ 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
- •§ 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
- •95)Факти,які не потрібно доказувати
- •96)Форми захисту прав і законних інтересів громадян і організацій.
- •2. Форми захисту суб'єктивних прав і законних інтересів громадян і організацій
- •10) Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,
- •3. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіаль-
- •5. Коментована стаття не встановлює вичерпного переліку способів захисту цивільного права, вказуючи на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом,
- •99)Цивільна процесуальна правоздатність
- •§ 2. Особи, які сприяють розгляду і вирішенню справи по суті
- •101)Принципи,як світоглядний елемент цивільного процесуального права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права § 1. Поняття принципів та їх значення
- •104)Зміст цивільних процесуальних правовідносин.Особливості змісту цивільних правовідносин
- •105)Види судів,як суб'єктів цивільного процесу
- •1. Поняття судів загальної юрисдикції та їх види
- •106)Колегіальний та одноособовий розгляд справ(принцип)-
- •107)Відновлення прав на втрачені цінні папери та векселі(визовне провадження)
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника
- •108)Розгляд справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •3. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •109)Судовий контроль та порядок оскарження судових рішень за винятковими обставинами
- •1. Відповідно до коментованої статті рішення, ухвали судів першої, апеляційної та касаційної інстанції, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами.
- •110)Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •§ 3. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •111)Розгляд судових справ щодо безхазяйної речі та про визнання спадщини відумерлою
- •9. Визнання спадщини відумерлою
- •8. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •112)Поняття і суть окремого провадження
- •1. Поняття і сутність окремого провадження
- •113)Розгляд судових справ про розкриття банком інформації
- •114)Розгляд судових справ про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою
- •4. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •116)Провадження у справах про надання психіатричної допомоги і обов'язкова госпіталізація
- •10. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •11. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •117)Суть і завдання інституту апеляційного провадження.Строк оскарження.Об'єкт,суб'єкт.
- •1. Сутність і значення стадії апеляційного провадження
- •2. Право апеляційного оскарження та порядок його здійснення
- •120)Провадження по справах про встановлення фактів,що мають юридичне значення
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •3. Заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки.
- •4. Чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів.
- •121)Наказне провадження
- •1. Поняття та характерні риси наказного провадження
16)Залишення заяви без розгляду
1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:
1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;
5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;
7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
1. Залишення заяви без розгляду – це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв‘язку із виникнння обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.Заява залишаєтсья без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
2. Підстави залишення заяви без розгляду можна розділити на дві групи: перша група підстав свідчить про те, що процес виник неправомірно, і тому заява підлягає залишенню без розгляду (п. 1, 2); друга група підстав свідчить про неможливість подальшого її розгляду (п.:3, 4, 5, 6, 7, 8, 9). Дані підстави мають допроцесуальний характер, оскільки суддя, виявивши їх вчасно, повинен був повернути позовну заяву (ст.121 ЦПК) і роз’яснити заінтересованій особі порядок усунення перешкод для можливого розгляду справи в суді.
3. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.
При встановленні цієї обставини на стадії відкриття провадження у справі суддя зобов'язаний повернути заяву (п. 2 ч. 3 ст. 121 ЦПК), а помилково прийнята заява підлягає залишенню без розгляду.
Заява залишається без розгляду, якщо вона подана недієздатною особою. За загальним правилом цивільного судочинства до суду за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу можуть звертатися тільки особи, які наділені цивільною процесуальною дієздатністю, тобто спроможні особисто здійснювати свої процесуальні права і виконувати обов’язки.
Особисте звернення до суду процесуально недієздатної особи є недійсним з юридичної точки зору і не породжує для такої особи ніяких процесуальних наслідків. Однак необхідно підкреслити, що таке звернення стосується самого права на пред’явлення позову, яке зберігається за позивачем і може бути реалізоване його законним представником.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч.1 ст.40 ЦК). На його виконання орган опіки і піклування призначає недієздатному опікуна, який може порушити цивільну справу в суді на захист прав недієздатної особи. Правило п. 1 ст. 207 ЦПК поширюється на осіб, обмежених в дієздатності, які мали такий статус під час порушення справи в суді, але воно не застосовується до тих обмежено дієздатних осіб, які можуть виступати в суді у справах як сторона без участі піклувальника. Так, відповідно до ст.29 ЦПК особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Інші процесуально-правові наслідки настають при визнанні особи обмежено дієздатною чи недієздатною (втрати дієздатності) під час провадження у справі. Підтвердження рішенням суду, що набрало законної сили, такої зміни правового статусу громадянина - сторони у справі - є підставою для зупинення провадження в ній (п. 5 ч.1 ст. 201 ЦПК). Тому залишення заяви без розгляду внаслідок того, що позивач є недієздатною особою необхідно відрізняти від обов’язкового зупинення провадження у справі. Залишення заяви без розгляду на цій підставі може мати місце лише в тих випадках, якщо дієздатність позивача втрачена ще до порушення процесу і справа порушена в суді помилково, оскільки суддя в такому випадку повинен був повернути позовну заяву. У тих випадках коли сторона визнана недієздатною уже під час розгляду справи, а провадження у справі було відкрито правомірно, суд зобов’язаний зупинити провадження у справі до вступу в справу законного представника недієздатної особи (ст.43 ЦПК).
4. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
За правилом п.7 ч.2 ст.119 ЦПК до позовної заяви, яка подається представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що стверджує його повноваження (факт батьківства, усиновлення, опіки, піклування). Подача позовної заяви до суду без наявності належних повноважень є підставою для повернення позовної заяви(п. 3 ч.3 ст. 121 ЦПК), а прийнятої заяви - для залишення її судом без розгляду.
Аналогічні наслідки настають і тоді, коли позовна заява підписана не позивачем, а невстановленою особою або особою, яка не була на це уповноважена.
Прокурор представляє інтереси громадян у суді шляхом звернення з відповідною заявою у випадках, коли вони за станом здоров'я або з інших поважних причин не можуть захистити свої прав. Тому в разі звернення прокурора із заявою в інтересах громадянина (громадян), який не позбавлений такої можливості (незалежно від того, чи погоджується останній із заявленими вимогами), суд залишає цю заяву без розгляду на підставі п. 2 ст. 207 ЦПК.
5. Суд зобов’язаний залишити заяву без розгляду у випадку, коли належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У разі ж неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ст. 224 ЦПК).
6. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді.
З метою надання більших можливостей доступу до судового захисту ЦПК встановлені альтернативні правила підсудності справ за вибором позивача, наприклад позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача (ч.1 ст.110 ЦПК). Реалізація права вибору підсудності має разовий характер - погашає можливість повторної реалізації цього права у даній справі, тому суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п.3 ч.2 ст.122 ЦПК). Прийняття до провадження тотожної справи з порушенням цієї норми процесуального права є підставою для залишення заяви без розгляду.
Практично може виникнути ситуація, коли обидва суди, довідавшись про інші тотожну справу, залишають заяви без розгляду. В такому випадку одна з ухвал суду, та, яка постановлена пізніше, підлягає скасуванню, оскільки на момент її постановлення, підстави для залишення заяви без розгляду вже відпали.
Залишити позовну заяву без розгляду з цієї підстави суд може лише у разі підтвердження факту розгляду тотожної справи іншим судом допустимими доказами. Такими можуть бути позовні заяви з відміткою про реєстрацію або доказами відправки на адресу суду та ухвали суду про відкриття провадження у справі.
7. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Тому суд зобов’язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Від заяви про залишення заяви без розгляду слід відрізняти відмову від позову як підставу для закриття провадження у справі. Відмова від позову – це одностороннє волевиявлення позивача в суді спрямоване на відмову від судового захисту своєї матеріально-правової вимоги. Подання заяви про залишення заяви без розгляду навпаки являє собою відмову від судового процесу. При відмові від позову, якщо вона прийнята судом суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, а отже ці два інститути відрізняються за своїми процесуальними наслідками. В першому випадку після ухвали про закриття провадження у справі позивач не вправі повторно звернутися до суду з тотожним позовом, в разі ж ухвали про залишення заяви без розгляду в зв’язку з подачею позивачем про це заяви, він повторно може звернутися в суд з тотожним позовом.
Звернення із заявою про залишення заяви без розгляду робить неможливим вирішення спору, навіть якщо на цьому наполягає відповідач. Окрім того, позивач зберігає можливість звернутися з тотожним позовом в майбутньому. Подання заяви про залишення позову без розгляду є розумною альтернативою програшу справи.
Прогнозуємо, що зазначена норма буде широко використовуватися для затягування розгляду справи. Захищаючись проти позову, відповідач буде ініціювати розгляд “своєї” пов‘язаної справи в іншому суді, для того, що б зупинити провадження у справі. Коли провадження буде зупинене, розгляд “своєї” справи, якщо її неможливо виграти, буде всіляко гальмуватися та затягуватися, а коли тягнути вже не буде як, позивач подасть заяву про залишення позову без розгляду. По спливу строку оскарження ухвали суду про залишення заяви без розгляду, позивач подасть тотожний позов вдруге. І знову затягування.
8. Відповідно до ст. 5 Закону “Про третейські суди” юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону.
Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Тому у разі коли між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду.
9. Суд залишає заяву без розгляду, якщо особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява.
Відповідно до п.3 ст.46 ЦПК якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду.
Відповідно до ст. ч. 2 ст.46 ЦПК відмова прокурора та інших осіб визначених ст.45 ЦПК від поданої ними заяви не позбавляє особу, на захист прав та законних інтересів якої було подано цю заяву, права вимагати від суду розгляду справи по суті. У цих випадках не закривається провадження у справі, а постановляється ухвала про вибуття їх з числа осіб, які беруть у ній участь. Якщо зазначена особа таких вимог не заявляє, суд залишає заяву без розгляду відповідно до п. 7 ст. 207 ЦПК.
Оскільки, виходячи зі ст. 46 ЦПК прокурор у таких справах фактично користується правами й несе обов'язки сторони, при повторній неявці його за викликом суду в судове засідання за умов, передбачених ЦПК для позивачів, - суд у разі неможливості розглянути справу під час відсутності прокурора може залишити заяву без розгляду на підставі п. 3 ст. 207 ЦПК.
10. Доцільним є встановлення додаткової процесуальної санкції у вигляді залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Дані процесуальні порушення за ЦПК 1963р. могли бути ліквідовані тільки шляхом залишення заяви без руху на стадії прийняття позовної заяви, якщо ж суд помилково прийняв до провадження позовну позовну заяву з порушенням ст. 119-120, то в такому разі був зобов’язаний її розглянути.
11. Суд залишає заяву без розгляду, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Це правило встановлене з метою недопущення зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
12. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Залишення заяви без розгляду здійснюється мотивованою ухвалою судді або суду, на яку може бути подана апеляційна скарга, оскільки вона перешкоджає подальшому руху.
На відміну від закриття провадження в справі, у разі залишення заяви без розгляду ця стаття передбачає інші процесуальні наслідки. Після усунення обставин, що були підставами залишення заяви без розгляду, заінтересована особа вправі знову звернутися до суду з заявою в загальному порядку. Не є перешкодою для прийняття заяви й ознака тотожності позовів, оскільки справа була закінчена в такий спосіб не внаслідок відсутності права на пред'явлення позову, а в основному через недодержання порядку його реалізації.
13. За правилом ст. 72 ЦПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або судом процесуального строку. Скарги і документи подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення строку. Аналогічно внаслідок пропуску строку залишаються без розгляду подані зауваження щодо запису в журналі судового засідання (ч.3 ст.199 ЦПК).
14. Залишення заяви без розгляду не позбавляє заінтересовану особу права після усунення умов, що були підставою прийняття цього рішення, знову звернутися до суду із заявою в загальному порядку. Тому суд не повинен залишати без розгляду якийсь із об'єднаних в одному провадженні позовів (первісний або зустрічний), якщо це зробить неможливим вирішення залишеної без розгляду заяви у наступному (наприклад, залишати без розгляду заяву про оспорення батьківства і задовольняти вимоги про стягнення аліментів на дитину, щодо якої воно оспорювалося).
15. ЦПК надає суду право залишати заяви без розгляду (відмовляти у їх прийнятті) в справах окремого провадження у разі встановлення наявності спору про право, який розглядається в порядку позовного провадження (ч.6 ст.235 ЦПК) і не передбачає такої можливості, якщо для розгляду в позовному провадженні подано заяву, що підлягає розгляду в порядку окремого провадження. В останньому випадку суд не відмовляє у прийнятті заяви і не залишає її без розгляду, а застосовує при прийнятті заяви правила ст. 119 ЦПК щодо відповідного її оформлення і розглядає справу у відповідному провадженні.
16. У тому разі, коли викладені в заяві прокурора вимоги про визнання незаконними правового акта, рішення чи дії службової особи підлягають розгляду в позовному провадженні (наприклад, про позачергове надання житла, визнання звільнення незаконним), суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в порядку КАС, а якщо справу порушено, - відповідно до ст. 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.