Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия (2) цив.процес ЕКЗАМЕН.rtf
Скачиваний:
1
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
2.97 Mб
Скачать

106)Колегіальний та одноособовий розгляд справ(принцип)-

закріплений в ч. 2 ст. 129 Конституції, за якою судочинство провадиться суддею одноособове і колегією суддів. В ст. 10 Закону «Про судоустрій» до цього додано: або суддею і народними засідателями, а також судом присяжних, у випадках визначених процесуальним законом (в редакції Закону № 2531-ІП від 21 червня 2001 p.).

Відповідно до ст. 124і ЦПК суддя одноособове розглядає всі цивільні справи, підвідомчі суду по першій інстанції. В колегіальному складі суду розглядаються справи у спорах про визначення місця проживання і відібрання дитини, встановлення батьківства, виселення, у разі скасування рішення, постановленого одноособове суддею. Колегіальне розглядається також справа, якщо в ній об'єднані вимоги, частина яких підлягає колегіальному розгляду.

Колегіальний розгляд цивільних справ провадиться в складі трьох суддів. У такому ж складі здійснюється розгляд справ у апеляційному порядку. Розгляд справ у касаційній інстанції здійснюється не менше як трьома суддями судової палати Верховного Суду України чи колегією суддів судової палати Верховного Суду України у складі не менше двома третинами суддів палати. При перегляді рішень або ухвал за нововиявленими обставинами суд діє в тому ж кількісному складі, в якому їх було постановлено, якщо інше не передбачено ЦПК (статті 16, 3474 ЦПК). При колегіальному розгляді справ судді користуються рівними правами з головуючим у судовому засіданні у вирішенні всіх питань, що виникають при розгляді справи і постановленні рішення (ст. 7 ЦПК).

Питання, пов'язані з рухом справи у суді, діями суду по підготовці справи, з виконанням судових рішень, вирішуються суддею одноособове, крім випадків, коли ці питання виникають у судовому засіданні під час розгляду справи у колегіальному складі суддів. Суддя при одноособовому розгляді справи діє від імені суду (статті 7, 16 ЦПК).

Аналіз функціонування цього принципу на практиці свідчить, що колегіальний розгляд справ створює кращі умови для повного, всебічного і об'єктивного з'ясування всіх матеріалів справи і постановлення законного рішення. Одноособовий розгляд судом цивільних справ має бути винятком і застосовуватися для незначних і нескладних справ. Чи не цим пояснюється наявність правила, визначеного ч. 4 ст. 127 Конституції, про те, що в спеціалізованих судах судці відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

107)Відновлення прав на втрачені цінні папери та векселі(визовне провадження)

§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника

.

§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника

Законом України від 18 червня 1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» цінними паперами називаються грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Ними є: акції, облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання республіки, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери. Відновлення втрачених іменних цінних паперів провадиться державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що їх випустили (статті 1, 3). Відновлення втрачених цінних паперів на пред'явника цим Законом не передбачено. Але відповідно до ст. 276 ЦПК в судовому порядку можуть бути відновлені права лише на втрачені цінні папери на пред'явника, видані установами Ощадного банку: про вклад грошових сум чи про прийняття на зберігання цінностей або цінних паперів.

Судовий порядок (статті 276-284 ЦПК) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника, видані установами Ощадного банку, поширюється як на випадки втрати цих документів, так і на випадки, коли документи втратили ознаки платіжності внаслідок неналежного їх зберігання або з інших причин (на ощадній книжці або контрольному листку до неї не зберігся запис номера рахунку, неповністю зберігся запис залишку вкладу на ощадній книжці тощо).

Питання про втрату ощадною книжкою або контрольним листком до неї ознак платіжності вирішується установою Ощадного банку під час розгляду нею заяви пред'явника про проведення операції по виданому цією установою документу. В разі відмови провести таку операцію у зв'язку з втратою документом ознак платіжності відновлення прав здійснюється в судовому порядку.

Особа, яка втратила цінний папір на пред'явника, може просити суд про визнання його недійсним і про відновлення прав на втрачений цінний папір. Для порушення справи в суді подається заява з додержанням вимог, передбачених статтями 137 і 277 ЦПК. У ній має бути зазначено: прізвище, ім'я та по батькові заявника і місце його проживання; обставини, за яких втрачено цінний папір; назву установи, що видала цінний папір, і характерні його ознаки. Така заява за підсудністю подається до районного (міського) суду за місцем знаходження установи Ощадного банку, що видала втрачений цінний папір на пред'явника.

Суддя з прийняттям справи до провадження ухвалою постановляє зробити публікацію про виклик держателя цінного папера до районного (міського) суду та забороняти установі, яка видала цінний папір, провадити по ньому операції.

Публікація робиться коштом заявника у місцевій пресі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 279 ЦПК, тобто вона має містити: прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання заявника; назву і характерні ознаки цінного папера, з приводу якого подано заяву до суду, пропозицію держателю цінного папера повідомити суд в тримісячний строк про свої права на нього.

Держатель втраченого цінного папера зобов'язаний у встановлений строк подати до суду разом з оригіналом цінного папера заяву про те, що він є його держателем.

При надходженні такої заяви суддя постановляє ухвалу про залишення заяви про відновлення прав на втрачений цінний папір без розгляду та надає особі, яка заявила про визнання недійсним цього папера, строк не більше двох місяців для пред'явлення в загальному порядку позову до держателя цінного папера про його відібрання. Якщо такий позов не буде пред'явлено, втрачає силу заборона судді провадити за названим цінним папером операції по видачу вкладу, про що суд повідомляє установу Ощадного банку, яка видала цінний папір. По-іншому відбувається провадження у справі, якщо протягом тримісячного строку з дня публікації про виклик держателя цінного папера до суду від нього не надійде разом з оригіналом цінного папера заява про те, що він є його держателем. Суддя призначає справу до розгляду. В судове засідання викликаються заявник і заінтересована особа — представник установи Ощадного банку.

Рішення суду про те, що втрачений цінний папір є недійсним, стає підставою для видачі заявникові вкладу чи цінного папера замість визнаного недійсним.

З метою забезпечення майнових прав держателя цінного папера ст. 284 ЦПК надає йому право на відшкодування збитків.

Відповідно до неї держатель цінного папера, який не заявив вчасно з будь-яких причин про свої права на нього, може подати в той же суд позов про безпідставне придбання або зберігання майна до особи, за якою визнано право на одержання вкладу та інших цінних паперів на пред'явника. Він має також право стягнути із заявника збитки, завдані йому забороною видачі вкладів та інших цінних паперів на пред'явника.

Ухвала про таку заборону приймається суддею. Причому не за його ініціативою і не за клопотанням заявника, а згідно з вимогою ст. 278 ЦПК. Дії судді щодо заборони провадити операції по документу є правомірними, а відповідальність покладається на заявника. Це пояснюється тим, що обов'язок останнього відшкодувати збитки настає, якщо суд відмовляє йому у відновленні прав на втрачені цінні папери на пред'явника. Отже, заявник, порушивши справу в суді, діяв протиправне, порушив обов'язок добросовісно користуватися правом звернення до суду за захистом і прагнув до безпідставного одержання майнових благ. Через неправомірні процесуальні дії заявника (цивільні процесуальні правопорушення) і була встановлена суддею заборона щодо проведення операцій по цінному паперу, яка завдала збитків його держателю.