Розділ 1. Бібліографія літературна

1.1 Аналіз творчості і. Франка

1. Безхутрий Ю. Мала проза Івана Франка 1900-х рр. у контексті художньої парадигми перехідної культурної епохи : модель світу і модель людини / Юрій Безхутрий // 2008. – Вип.70. – С. 168–176.

Проведено спостереження творчості І. Франка, зокрема його малої прози, на прикладі новели “Терен у нозі” та оповідання “Як Юра Шикманюк брів Черемош”.Визначено,що концепція світу і концепція людини є головними складовими будь-якої філософсько-естетичної парадигми.

2. Бердник Ю. Тема самогубства у творчості Івана Франка / Юлія Бердник // 2006. – Вип. 68. – С. 71–74

Описування Франком смерті з натуралістичною точністю, передача внутрішнього стану героя перед смерттю, але не зображення самого самогубства.

3. Борис. О. Іван Франко і Хатяни – дві епохи у розвитку літературної критики / Оксана Борис // 2003. – Вип. 66. – С. 169–175.

Розглянуто досягнення літературної критики на сторінках журналу “Українська хата” – це сміливі й радикальні спроби удосконалити літературознавчу царину.Де Франкові ідеї живили творчу думку хатян.

4. Будний В. Хто говорить у літературному творі? (Суб’єкти поетичного мовлення в осмисленні Івана Франка) / Василь Будний // 2003. – Вип. 66. – С. 117–127.

Висвітлено особистість Івана Франка, як критика. Подається його концепція “об’єктивного ліризму”.

5. Вербицька Л. Архетип матері – природи в поетичній творчості Івана Франка / Лідія Вербицька // 2010. – Вип. 72. – С. 52–58.

Простежено символіку образу природи в поезії І. Франка. Взаємозалежність природного та людського світів у межах натурфілософії.

6. Голод Р. Імпресіонізм у творчості Івана Франка / Голод Роман // 2006. – Вип. 68. – С. 84–91.

Прослідковано дослідження у віднайденні типологічних констант зазначеного напрямку мистецтва в літературно-критичних працях та художніх творах І. Франка.

7. Голод Р. Синтез імпресіонізму та натуралізму як стильова домінантна франкового оповідання “У столярні” / Роман Голод // 2010. – Вип. 72. – С. 21–32.

Розглянуто генетико-типологічну спорідненість натуралізму й імпресіонізму, яка наявна не тільки на рівні теоритичного моделювання, а й у художній практиці митців, і докази цього можна віднайти в оповіданні Івана Франка.

8. Гольберг М. Оповідання Івана Франка “Борис Граб”. До проблеми : Іван Франко про читача і читання / Марк Гольберг // 2010. – Вип. 72. – С. 43–51.

Визначено проблему читача і читання, типологія читача стала однією з основних, фундаментальних у літературознавстві XX і нинішнього століття. Іван Франко, зробив неоціненний внесок у вирішення цієї проблеми. Водночас, ”Борис Граб” є прекрасним доказом тієї єдності, яку являла собою діяльність І. Франка – художника, вченого і громадського діяча.

9. Горак Р. Один з “Моїх з моїх знайомих євреїв” / Роман Горак // 2003. – Вип. 66. – С. 227–23.

Спогади Івана Франка про шкільних товаришів, зокрема, Ісіодора Тігермана. Всупне слово до збірки “Футенці”.

10. Гузар З. Опозиція на рівні образів-персонажів (“Маніпулянтка” – “Між добрими людьми”) / Зенон Гузар // 2010. – Вип. 72. – С. 67–76.

Зроблено порівняльний аналіз двох оповідань Івана Франка “Маніпулянтка” і “Між добрими людьми”, що мають ознаки повісті.

11. Данько О. Драматичний етюд Івана Франка “Чи вдуріла?” : особливості психологічного портрету / Оксана .Данько // 2010. – Вип. 72. – С. 83–90.

“Чи вдуріла ?” ­ це перший драматичний твір Івана Франка, написаний у XX ст., і водночас його остання п’єса. У статті простежено психологічні портрети Каміли та Юліана, І. Франко вдається до гри світла, тіні та кольору.

12. Денисюк І. “Не спитавши броду” як роман виховання / Іван Денисюк // 2003. – Вип. 66. – С. 64–77.

Аналіз роману “Не спитавши броду”, який визначили за жанром, як “роман-виховання”.

13. Денисюк І. Літературна готика і Франкова проза / Іван Денисюк // 2006. – Вип. 68. – С. 33–42.

.Визначено, що роман І.Франка “Петрії і доброщуки” готичний роман. З’ясовано генезу розвитку готичного жанру на прикладі творів західноєвропейської та української літератури.

14. Денисюк І. Новаторство Франка-прозаїка / Іван Денисюк // 2008. – Вип.70. – С. 138–152.

Висвітлено високий рівень написання Франкової прози,еволюцію поетики письменника-прозаїка за рівнями художніх напрямів (романтизм,натуралізм,модернізм)

15. Дуркалевич В. “Єврейська тема” у двох редакціях повісті Івана Франка “Петрії і Довбущуки “ : рух тексту твору // Вікторія Дуркалевич // 2003. – Вип. 66. – С. 47–54.

Простежено історіософський синтез Старого і Нового Завітів, у якому письменник розчинив суто український (русинський) матеріал : в образах Ісаака Бляйберга й середовища “чесних і учених жидів” – завуальований світ русинів і його можливий шлях до переродження й поступу. Автор також звертає увагу на перетворення психологічного портретування у ранній повісті “Петрії і Довбущуки” в іманентну властивість подальшої творчості Івана Франка.

16. Іванишин П. Метод методологічної верифікації Івана Франка: національно-екзистенціальні аспекти / Петро Іванишин // 2006. – Вип. 68. – С. 3–2.

Методи методологічної верифікації у франкознавчих процесах творчості.

17. Каневська Л. До питань семантико-типологічного тлумачення назви роману Івана Франка “Не спитавши броду” / Лариса Каневська // Вип. 68. – С. 92–97.

Розкрито структуру художнього тексту “Не спитавши броду”. Назва є полісемантичною, поліфункціональною, але об’єднана єдиною авторською ідейно-художньою концепцією.

18. Капран С. Іван Франко про релігію / Світлана Капран // 2006. – Вип. 68. – С. 21–26.

Стверджено внесок Франка у дослідження етнорелігійних проблем. Трактування понять “правдива релігія” і “правдива релігійність”.

19. Клим’юк Ю. Стиль як фактор жанрової єдності віршів - алегорій І. Франка / Юрій Клим’юк // 2003. – Вип. 66. – С. 151–158.

Проаналізовано різноаспектну функцію у віршах - алегоріях.

20. Кобзей Н. Поетика натуралізму у творах Івана Франка та Володимира Винниченка на кримінальну тематику : порівняльно - типологічний аспект / Наталя Кобзей // 2010. – Вип. 72. – С. 33–42.

Подано порівняльн-типологічний аналіз творів на кримінальну тематику Володимира Винниченка та Івана Франка. Присутність натуралізму в оповіданнях письменників.

21. Колодій О. Іван Франко про “Перші зорі” Т. Галіпа (екскурсія у полеміку столітньої давності) / Оксана Колодій // 2003. – Вип. 66. – С. 176–183.

Суть та тенденції полеміки І. Франка та Т. Галіпа.

22. Корнійчук В. “Абсолютний пан форми” (ритміка Зів’ялого листя) / Валерій Корнійчук // 2006. – Вип. 67. – С. 128–147.

Віршовані ритми у збірці “Зів’яле листя”. Дослідження ритміки поезій.

23. Корнійчук В. Жанрова мозаїка “Зів’ялого листя” / Валерій Корнійчук // 2006. – Вип. 68. – С. 51–63.

Висвітлено поліжанрову структуру збірки “Зів’яле листя”, яка не перешкоджає концептуальній філософськ-психологічній картині з єдиною драматичною фабулою. Об’єднавши у збірку ліричних поезій різнотоновані вірші , І.Франко створив унікальну жанрову мозаїку.

24. Корнійчук В. Імпресіоністична лірика І. Франка / Валерій Корнійчук // 2003. – Вип. 66. – С. 19–28.

Цикли імпресіоністичного стилю “Із днів журби”, “Спомини”, “В пленері”, “Майові елегії” позначені витонченим елегійним настроєм, своєрідною колоритною гамою, грою світлі і тіні, звуковою гармонією.

25. Кость С. Франко – публіцист у контексті ідеї державності / Степан Кость // 2003. – Вип. 66. – С. 104–116.

Висвітлення постать Франка, як громадянського діяча і публіциста. Його погляди на ідеї української державності.

26. Кравець Я. Іван Франко у нових перекладах і критиці / Ярема Кравець // 2006. – Вип. 68. – С. 194–207.

Досліджено українськими вченими франкіану у хронологічному порядку. Статті і праці Каменяра в іноземних виданнях..

27. Крупач М. “Бунт митуси “І. Франка (до проблеми генеології художнього тексту) / Микола Крупач //2003. – Вип. 66. – С. 3–9.

Інтерпретація образу легендарного співця Митуси.

28. Легкий М. “Великий шум” Івана Франка : до поетики модернізму / Микола Легкий // 2003. – Вип. 66. – С. 78–93.

Розкрито оригінальнісь Франкового модернізму, зокрема у повісті “Великий шум”.

29. Легкий М. “Син Остапа” : до генези тексту / Микола Легкий // Вип. 68. – С. 98–105.

Аналіз новели “Син Остапа” з погляду реальних подій. Генеза написання останнього твору письменника.

30. Легкий М. Чотири маловідомі праці Івана Франка / Микола Легкий // 2006. – Вип. 68. – С. 365–399.

Огляди й рецензії Франка, що через ідеологічне спрямування не були надруковані у 50- ти томникові зібрання творів

31. Легкий М. Перший незавершений роман із тюремного життя / Микола Легкий // 2008. – Вип. 70. – С.130–137.

Проаналізовано незавершений роман І. Франка “Івась Новітній”, з’ясовано причини фрагментарного характеру роману.

32. Матушик О. З (поза-) текстових структур “Сікстинської Мадонни” Івана Франка / Олена Матушик // 2006. – Вип. 68. – С. 117–121.

Іван Франко з позиції позитивізму позбавляє “Сікстинську Мадонну” написану Рафаелем, будь-яких ознак церковності. Вона постає, як ідеал краси, асиметрично віддалений від ліричного героя.

33. Мейзерська Т. Типологія гносцизму у творчості І. Франка / Тетяна Мейзерська // 2003. – Вип. 66. – С. 146–150.

Стаття розкриває гностичні захоплення митця, його зацікавлення середньовічною магічною літературою.

34. Мельник Я. “Для тих котрі інтересуються розвоєм науки теологічної в Європі”, Реферати Івана Франка / Ярослав Мельник // 2003. – Вип. 66. – С. 238–256.

Місце в творчості Франка богословських текстів реферативного характеру. Публікації текстів, що не ввійшли до його зібрання творів у 50 т.

35. Мельник Я. “І ту страшну історію читаю у власному серці” / Ярослав Мельник // 2006. – Вип. 68. – С. 75–83.

Рецепція і характер трансформації повісті про діяння св. апостолів Андрія і Матвія і поезії І. Франка “ Як голова болить!...”

36. Мельник Я. Pogadanki у віденській кав’ярні і стаття І.Франка "Archiv fur slavisce philologie» і нова зміна в його редакції» / Ярослава Мельник // 2008. – Вип. 70. – С.117–129.

Характеристика статті І. Франка "Archiv fur slavisce philologie» і нова зміна в його редакції». Розглянуто стосунки Франка і О. Брікнера.

37. Мельник Я. Старозавтні сторінки творчості Івана Франка : “Пісня Дебори” / Ярослава Мельник // 2006. – Вип. 68. – С. 247–259.

Переклади Франком біблійних текстів . Зокрема,”Пісню Дебори” найдавнішу пам’ятку строгебрайської поезії.

38. Пастух Т. Конотації прізвищ та імен персонажів у прозі Івана Франка / Тарас Пастух // 2006. – Вип. 68. – С. 153 – 162.

Художня логіка письменника, щодо уникненення відтворення реальних прізвищ та імен. Розгляд прізвищ, довільно навединих письменником.

39. Пастух Т. Психопоетика новели Івана Франка “Пироги з черницями” / Тарас Пастух // 2003. – Вип. 66. – С. 55–63.

У статті подано три інтерпретації новели : 1)власне психологічний; 2)естетичний; 3)виховний. Крім того, дослідник розглядає текст у плані поетики.

40. Петрухіна Л Слов’янська романтична балада : зустріч на межі світів (Іван Франко – Юліуш Словацький – Янко Краль) / Людмила Петрухіна // 2006. – Вип. 68. – С. 43–50.

Описано полівимірний світ романтизму у творах Івана Франка, Юліуша Словацького, Янко Краля.

41. Попадинець Г. Жанротворча і стилетворча роль автологічного слова у збірці Івана Франка “ З вершин і низин” / Ганна Попадинець // 2003. – Вип. 66. – С. 10–18.

На основі збірки І. Франка “ З вершин і низин “, простежено елемент автологічного слова, частоту його вживання та функцію у поетичному тексті.

42. Попадинець Г. Філософсько, морально-етичне наповнення автологізму : збірка Івана Франка “Semper tiro” / Ганна Попадинець // 2006. – Вип. 68. – С. 131–136.

Поглиблене вивчення автологічного слова у збірці Івана Франка “Semper tiro”.

43. Працьовитий В. Історичність і художність драматичного конфлікту : “Три князі на один престол” / Володимир Працьовитий // 2006. – Вип. 68. – С. 137–143.

.В історичній драмі з красномовною назвою “Три князі на один престол”. Франко глибоко проникнув у душу українського народу – виявив її світлу і темну сторони.

44. Працьовитий В. Мала драматургія Івана Франка / Володимир Працьовитий // 2008. – Вип.70. – С. 193–210.

Розглянуто стильову манеру драматурга І.Франка, де присутні різні творчі методи відображення дійсності – романтизм, реалізм, натуралізм, експресіонізм.

45. Скоць А. “ Буркутські станси” Івана Франка / Андрій Скоць // 2003. – Вип. 66. – С. 29–34.

“Буркутські станси” (їх чотири) – перший віршований цикл у збірці Івана Франка “Semper tiro”. Він доповнює вступну частину збірки і значною мірою визначає творчі параметри всієї книги – її м’який ліризм, ніжну інтимність, глибоку філософічність і творчу позицію автора.

“ Буркутські станси” збагачують художній світ збірки І. Франка “Semper tiro” і є її окрасою.

46. Скоць А. Поезія Івана Франка “Ніч. Довкола тихо, мертво…” (Спроба психологічного мікроаналізу) / Андрій Скоць // 2010. – Вип. 72. – С. 77–82.

Розглянуто психологічну генезу поезії “Ніч. Довкола тихо, мертво…”

47. Скоць А. Три вступні поезії у збірці Івана Франка “Semper tiro” / Андрій Скоць // 2006. – Вип. 68. – С. 122–130.

Йдеться про вірш однойменної назви “Сонет” і ліричне послання “Моєму читачеві”.

48. Скоць А. Франкова «Пісня і праця» (“Анатомія” одного вірша) / Андрій Скоць // 2008. – Вип.70. – С. 153–156.

Проведено мікроаналіз поезії І.Франка “Пісня і праця”.

49. Студінський В. Економічний аспект творчості Івана Франка (спроба системно – порівняльного аналізу) / Володимир Студінський // 2010. – Вип. 72. – С. 15–20.

Стаття має на меті пов’язати економічні погляди , шукання Івана Франка в наукових дослідженнях з його безпосередньою літературною творчістю. Адже провідним моментом в економічних шуканнях І. Франка є вивчення формування і динаміки розвитку ринкових відносин.

50. Теплий І. “Semper tiro” І. Франка в англійському та польському перекладах / Іван Теплий // 2006. – Вип. 68. – С. 208–218.

Парадигма дослідження перекладацької діяльності І.Франка. Критерії аналізу поетичного перекладу,виправлені та осмислені у творчій практиці не тільки І. Франка, а й М. Зерова, О.Бургардта, Ю. Клена.

51. Теплий І. Німецькомовна поетична шевченкіана Івана Франка / Іван Теплий // 2010. – Вип. 72. – С. 172–190.

Подано аналіз історико – перекладацької спадщини Івана Франка, зокрема,переклади творів Шевченка на німецьку мову.Українські письменники у бібліографічних покажчиках. М. Драгоманова займав чільне місце по написанню статей про Франка.

52. Тихолоз Б. Логос еросу : Реабілітація Libido Sexualis у пізній ліриці Тараса Шевченка та Івана Франка / Богдан Тихолоз // 2006. – Вип. 67. – С. 55–63.

Визначено еротизм Шевченківської та Франкової творчості,як витончений, сублімований,навіть десесуалізований еротизм. Парадигма ідеального еросу в кожного з митців була не “епіскурейсько – гедоністична, а сімейно – подружня” Творчість Т.Шевченка і І.Франка – це пропаганда імморалізму.

53. Тихолоз Б. Професор у боротьбі з вітряками (Ще раз про франкознавство,хуторянство і вражені амбіції) / Богдан Тихолоз // 2006. – Вип. 68. – С. 447–.454

Дана стаття – це полемічна відповідь на необґрунтовані закиди проф. С. Злупка на адресу організаторів та учасників щорічної XIX наукової франківської конференції.

54. Тихолоз Н. Казка у генеологічній свідомості .І. Франка / Наталія Тихолоз // 2003. – Вип. 66. – С. 159 – 168.

Розглянуто місце казки у генеологічній свідомості письменника.

55. Тихолоз Н. Франкові казки для малят : етика і поетика / Наталія Тихолоз // 2006. – Вип. 68. – С. 144–152.

Розважальн-дидактичні казки, які з’явились у творчості письменника переважно у 30-ті роки, саме тоді коли Франко став батьком.

56. Федунь О. Психологічно - соціальний аспект у малій прозі Івана Франка / Олександра Федунь // 2006. – Вип. 68. – С. 64–70.

Поетика характеротворення, психологічний і соціальний аналіз прози , зокрема, звернено увагу на жіночі образи, у творчості І.Франка.

57. Челицька М. Архітектонічно - заголовкова модель поетичної книжки Івана Франка “З вершин і низин” / Мар’яна Челицька // Вип. 68. – С. 106–116.

Архітектонічна перспектива,яка закладена в авторське розташування її віршів або циклів у збірці “З вершин і низин”.

58. Швець А. Типологія персонажів-злочинців у прозі Івана Франка / Алла Швець // 2003. – Вип. 66. – С. 94–103.

Рокрито, творчість Франка, який зумів простежити психологію людських вчинків,психічні механізми поведінки.

59. Шупта – В’язовська О. “Майові елегії” І. Франка у контексті хронотопічності художнього мислення / Оксана Шупта – В’язовська // 2003. – Вип.66. – С. 35–40.

Простежено хронотипічне мислення І. Франка, яке полягає у специфічному коливанні ліричного переживання між образом-координатою та інтелектуальною умовністю.