8. Підставою для виконання державною виконавчою службою є рішення Конституційного Суду України у випадках, пе­редбачених Законом України «Про Конституційний Суд України» (статті 69, 70).

Рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання, їх копії надсилаються після офіційного оприлюдення суб'єкта права на конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду Конституційного Суду України. У рішенні, висновку можуть бути визначені порядок і строки їх виконання, а також покладені на відповідні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Конституційний Суд України має право зажадати від зазначених органів письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України.

9. Розрахунки підприємств, установ і організацій здійснюються переважно у формі акцепту платіжних вимог. При цій формі розрахунків одержувач коштів подає до банку, який його обслуговує, розрахунковий документ у формі, встановленій На­ціональним банком України, а також прийнятий у міжнародній банківській практиці, який вміщує вимогу до платника про сплату ним одержувачу певної суми через банк за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. Платіжні вимоги оплачуються за згодою (акцептом) платника. Отже, акцепт — це згода платника на списання з його рахунку в банку грошових сум, зазначених у платіжній вимозі.

Акцепт платіжних вимог може бути попереднім і наступним. При розрахунках за попереднім акцептом платіжні вимоги вва­жаються акцептованими і оплачуються на наступний день після

-39-

закінчення встановленого строку акцепту, якщо протягом цього строку платник не заявив повну чи часткову відмову від акцепту платіжних вимог. При розрахунках з наступним акцептом платіжні вимоги оплачуються в день їх надходження до банку, який обслуговує платника, але за ним зберігається право в установлений строк заявити відмову, і в цьому випадку списана сума поновлюється за рахунок платника.

Не оплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником, набувають сили виконавчого документа і сплачуються після надходження коштів на рахунок платника відповідно до настання строків їх оплати з дотриманням черговості платежів у по­рядку чекової оплати. При несплаті їх у строк при відсутності на рахунку грошових сум, достатніх для покриття заборгованості, стягнення може бути звернене на належне боржникові майно в порядку примусового виконання. Для цього на платіжній вимозі банком робиться відмітка, що платіжна вимога акцептована платником, і про причини її виконання. Після цього вона може бути надіслана до районних (міських) відділів державної виконавчої служби для накладання примусового стягнення на майно боржника.

10. Підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення третейських судів відповідно до законів України. Стат­тею 25 ЦПК встановлена можливість розгляду цивільних справ третейськими судами в порядку, передбаченому Положенням про третейські суди України. Таке Положення було затверджене разом з ЦПК України 18 липня 1963 р. і вміщене як додаток № 2 до ЦПК. Положенням встановлено (ст. 1), що громадяни за договором можуть передати будь-який спір, що виник між ними, на розгляд третейського суду, окрім спорів, що виникають з трудових і сімейних правовідносин. У справі, розглянутій третейським судом, постановляється рішення більшістю голосів суддів і викладається в письмовій формі за визначеним змістом (ст. 13), підписується всіма суддями і оголошується сторонам в засіданні під розписку.

Рішення, не виконане добровільно, може бути виконане примусово на підставі виконавчого листа, виданого судом загальної юрисдикції.

Стаття 12 АПК передбачає, що підприємства та організації мають право передати під відомчий арбітражним судам спір на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів ненормативного характеру та спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських спорів з державного замовлення. Рішення третейського суду між юридичними особами є підставою для примусового його вико-

-40-

нання у випадках, передбачених для виконання рішень арбітражного суду.

Виконання рішень постійно діючих третейських судів передбачене окремими законами. Так, Законом України від 24 лютого 1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж при Торговельно-промисловій палаті України» (який за юридичною природою є третейським судом) передбачено, що на його вирішення можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньо-торговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвесторами і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками та спори з іншими суб'єктами права України.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду виконується сторонами добровільно в установлені ними строки. Рі­шення про стягнення грошових сум виконується у встановленому порядку через установи банку, решта рішень — державною виконавчою службою. За відсутності коштів на рахунку боржника в банку чи у зв'язку з неможливістю стягнення з інших причин, рішення може бути виконане примусово органом державної виконавчої служби шляхом накладення стягнення на майно боржника.

За «Положенням про Морську арбітражну комісію» при Торговельно-промисловій палаті України її рішення виконуються в такому ж порядку, як і рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду.

11. Комісія по трудових спорах є обов'язковим первинним органом з розгляду трудових спорів, що виникають на підприєм­ствах, в установах, організаціях між працівником і власником або уповноваженим ним органом, незалежно від форми трудового договору, за винятком спорів, що підлягають розгляду безпосередньо районними (міськими) судами, вищестоящими у порядку підлеглості органами, а також інших спорів, встановлених законом (статті 221, 224 КЗпП України).

Рішення Комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження, якщо ним не встановлено негайне виконання. Не виконане добровільно рішення Комісії по трудових спорах може бути виконане примусово органами державної виконавчої служби на підставі посвідчення Комісії по трудових спорах (ст. 230 КЗпП).

-41-