- •6) Визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
- •7)Відкладення розгляду справи.Поняття,підстави
- •8)Судові збори.Поняття,види
- •9)Додаткове рішення.Умови і порядок його постановлення
- •10)Доказування:мета,порядок,наслідки
- •11)Забезпечення доказів.Порядок,підстави.,засоби
- •13)Загальні правила виконавчого провадження
- •14)Законна сила рішення суду.Правові наслідки вступу рішення в законну силу
- •15)Закриття провадження у справі
- •16)Залишення заяви без розгляду
- •17)Захист інтересів відповідача. Зустрічний позов
- •18)Звернення стягнення на майно боржника
- •19)Зміст (складові частини) судового рішення
- •20) Форма і зміст апеляційної скарги (подання)
- •21)Зміст і значення окремих ухвал
- •23)Мирова угода
- •26)Мова,якою ведеться судочинство
- •27)Належність і допустимість доказів
- •28)Негайне виконання судових рішень,поняття,види
- •29)Незалежність суддів і підкорення їх лише закону.
- •30)Нотаріальний процес та його стадії
- •31)Органи примусового виконання рішення.Виконавчі документи
- •32)Особи,які беруть участь у справі.Їх права та обов`язки
- •34)Підвідомчість цивільних справ суду
- •§ 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
- •35)Підготовча частина судового засідання.Підстави для відводу судді
- •10) Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне за-
- •37)Підстави для скасування і зміни судового рішення у касаційному порядку.
- •39)Підстави примусового виконання.Виконавчі документи
- •8. Підставою для виконання державною виконавчою службою є рішення Конституційного Суду України у випадках, передбачених Законом України «Про Конституційний Суд України» (статті 69, 70).
- •12. Підлягають виконанню постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
- •14. У порядку судового виконання підлягають примусовому виконанню рішення державних органів з питань володіння і користування культовими будівлями та майном (п. 17 ст. З Закону).
- •15. До примусового виконання органом державної виконавчої служби віднесені рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законом випадках.
- •41)Поворот виконання скасованого рішення
- •42) Позовна заява та її реквізити.
- •43)Покази свідків
- •47)Поняття судового представництва та його види. Процесуальні повноваження представника.
- •49)Поняття і види судових доказів.
- •50) Поняття цивільних процесуальних правовідносин.
- •51) Поняття цивільного процесуального права.
- •52)Судові рішення: поняття, суть, види. Законна сила рішення суду.
- •53)Поняття позову, його елементи та види.
- •54)Порядок оскарження ухвал місцевого суду.Повноваження суду при розгляді скарги
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
- •55)Порядок ухвалення судового рішення
- •56)Порядок пред'явлення позову.Правові наслідки пред'явлення позову
- •§ 2. Право на позов. Право на пред`явлення позову і процесуальний порядок його реалізації
- •57)Порядок розгляду і вирішення справ господарським судом
- •Тема 10. Вирішення господарських спорів
- •58)Порядок розгляду справ в апеляційній інстанції
- •59)Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції та його повноваження
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •60)Постанови суду апеляційної інстанції та порядок їх ухвалення
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •4. Предствники-адвокати не можуть бути допитані навіть за їх згодою щодо обставин, які стали їм відомі у зв‘язку із виконанням професійних обов‘язків (ст. 51 цпк).
- •62)Право касаційного оскарження.Строки та порядок
- •63)Право касаційного оскарження.Суб'єкти права оскарження,та об'єкт оскарження.Строк оскарження,форма і змісткасаційної скарги
- •64)Право на апеляційне оскарження.Строки.Порядок звернення
- •65)Право на позов.Умови реалізації права на позов
- •66)Правонаступництво у цивільному процесі.Порядок і підстави заміни сторони
- •67)Пред'явлення позову
- •68)Предмет доказування.Поняття і склад
- •3. Предмет доказування. Підстави звільнення від доказування
- •69)Предмет і метод цивільно-процесуального права
- •70)Принцип диспозитивності в цивільному процесі
- •71)Принцип змагальності в цивільному процесі
- •72)Фіксування цивільного процесу
- •§ 4. Фіксування цивільного процесу
- •73)Процесуальна співучасть.Підстави та види співучасті
- •74)Процесуальний порядок розгляду заяв про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами
- •§ 3. Процесуальний порядок перегляду справи у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами
- •75)Процесуальні особливості розгляду справ про встановлення батьківства
- •§ 4. Визнання батьківства за рішенням суду
- •76)Розгляд судами справ про усиновлення
- •77)Розподіл між сторонами обов'язку доказування
- •78)Система принципів цивільного процесуального права
- •79)Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •5. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •80)Сторони у виконавчому провадженні.Їх права та обов'язки
- •81)Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин.Їх класифікація
- •§ 3. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •3) Особи, які не беруть участі в справі: а) особи, котрі сприяють судові в розгляді справи, — свідки, експерти, перекладачі, особи, які мають письмові і речові докази.
- •1) Такі, що сплачуються раніше щодо вчинення відповідної процесуальної дії;
- •2) Такі, що стягуються зі сторони, що програла за результатами рішення справи.
- •4. Розподіл судових витрат
- •86)Судові дебати.Порядок проведення і значення
- •87)Судові органи касаційної інстанції.Порядок і підстави визначення суду касаційної інстанції
- •88)Територіальна підсудність та її види
- •89)Третейський розгляд цивільно-правових спорів між громадянами
- •90)Треті особи,які заявляють самостійні вимоги.Їх права та обов'язки
- •§ 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •91)Треті особи,які не заявляють самостійних вимог.
- •§ 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •92)Умови і порядок заміни неналежної сторони.Наслідки заміни неналежної сторони.
- •93)Ухвала суду другої інстанції.Види ухвал
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •94)Участь органів державної влади та місцевого самоврядування у цивільному процесі
- •§ 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
- •§ 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
- •95)Факти,які не потрібно доказувати
- •96)Форми захисту прав і законних інтересів громадян і організацій.
- •2. Форми захисту суб'єктивних прав і законних інтересів громадян і організацій
- •10) Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,
- •3. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіаль-
- •5. Коментована стаття не встановлює вичерпного переліку способів захисту цивільного права, вказуючи на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом,
- •99)Цивільна процесуальна правоздатність
- •§ 2. Особи, які сприяють розгляду і вирішенню справи по суті
- •101)Принципи,як світоглядний елемент цивільного процесуального права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права § 1. Поняття принципів та їх значення
- •104)Зміст цивільних процесуальних правовідносин.Особливості змісту цивільних правовідносин
- •105)Види судів,як суб'єктів цивільного процесу
- •1. Поняття судів загальної юрисдикції та їх види
- •106)Колегіальний та одноособовий розгляд справ(принцип)-
- •107)Відновлення прав на втрачені цінні папери та векселі(визовне провадження)
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника
- •108)Розгляд справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •3. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •109)Судовий контроль та порядок оскарження судових рішень за винятковими обставинами
- •1. Відповідно до коментованої статті рішення, ухвали судів першої, апеляційної та касаційної інстанції, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами.
- •110)Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •§ 3. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •111)Розгляд судових справ щодо безхазяйної речі та про визнання спадщини відумерлою
- •9. Визнання спадщини відумерлою
- •8. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •112)Поняття і суть окремого провадження
- •1. Поняття і сутність окремого провадження
- •113)Розгляд судових справ про розкриття банком інформації
- •114)Розгляд судових справ про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою
- •4. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •116)Провадження у справах про надання психіатричної допомоги і обов'язкова госпіталізація
- •10. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •11. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •117)Суть і завдання інституту апеляційного провадження.Строк оскарження.Об'єкт,суб'єкт.
- •1. Сутність і значення стадії апеляційного провадження
- •2. Право апеляційного оскарження та порядок його здійснення
- •120)Провадження по справах про встановлення фактів,що мають юридичне значення
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •3. Заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки.
- •4. Чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів.
- •121)Наказне провадження
- •1. Поняття та характерні риси наказного провадження
95)Факти,які не потрібно доказувати
Серед юридичних фактів є такі, які не потрібно доказувати, — це факти, на які стороні по справі достатньо тільки послатися, а доказувати їх не потрібно. До таких фактів відносять:
загальновідомі — про які знає велика кількість людей (ст. 132 ЦПК);
преюдиційні — встановлені судовим рішенням по цивільній справі, яке вступило в законну силу, при розгляді іншої цивільної справи між тими самими особами. Згідно зі ст. 31 ЦПК до преюдиційних належать також факти, встановлені вироком суду по кримінальній справі, який вступив у законну силу, між тими самими особами, але тільки з таких питань: чи мали місце ці дії? чи вчинені вони даною особою?
законні презумпції — відповідно до закону вважаються встановленими (ст. 32 ЦПК). Використовуючи презумпцію, суд має право визнати істинним існування певного юридичного факту (ст.ст. 7, 21, 441 Цивільного кодексу України). Це допускається за умови, якщо даний факт за припущенням, яке ґрунтується на суспільній практиці, є прямим наслідком або причиною іншого, доказуваного факту і не заперечений під час розгляду справи. Отже, на відміну від загальновідомих і преюдиційних фактів, законні презумпції можна спростувати.
96)Форми захисту прав і законних інтересів громадян і організацій.
конституційне право на судовий захист
2. Форми захисту суб'єктивних прав і законних інтересів громадян і організацій
При порушенні прав громадян або організацій з боку інших осіб, а також при будь-якій загрозі порушення права в майбутньому й при відсутності добровільного відновлення порушеного права в потерпілого завжди виникає об'єктивна потреба застосування певних засобів або способів захисту стосовно зобов'язаної сторони1.
Способи захисту права звичайно встановлюються нормами матеріального (регулятивного) права. Так, основні способи захисту цивільних прав перелічені в Цивільному кодексі України. Стаття 16 ЦК України говорить, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовіднопіен-ня; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Крім «способу захисту права» існує також і «форма захисту права», що є категорією процесуального характеру.
Під формою захисту права в цивільному судочинстві варто розуміти обумовлену законом діяльність компетентних органів щодо захисту права, що полягає у встановленні фактичних обставин цивільної справи, застосуванні відповідних норм права, визначенні способів захисту права й винесенні рішення.
Чинне законодавство передбачає громадську, адміністративну і судову форми захисту права, установлюючи пріоритет судового захисту права.
При встановленні форм захисту права враховується характер прав і інтересів, їхня спірність або безспірність, необхідність оперативного захисту й інші фактори. Велике значення при цьому мають правові традиції, а також прагнення до дотримання загальноприйнятих демократичних стандартів у забезпеченні права на захист.
До громадської форми захисту прав належить самозахист і врегулювання спору про право. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства (ст. 19 ЦК). Це найдавніша форма правового захисту. Вона найбільш проста, але результативна. Разом з тим при самозахисті велика небезпека вчинення неправомірних дій, прояву незаконності з боку суб'єкта, що захищається. Тому ЦК спеціально підкреслює, що «способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушено, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням».
Самозахист правомірний у деяких передбачених законом випадках: необхідна оборона; крайня необхідність; безакцентне списання кредитором з банківського рахунку боржника суми заборгованості.
Для самозахисту характерна та обставина, що правозахисні дії вчинює сама зацікавлена особа без і поза будь-якою нормативно-правовою регламентацією.
Урегулювання спору про право — це спільні дії сторін, що сперечаються, щодо ліквідації існуючого конфлікту. Суть урегулювання спору зводиться до того, що особа, чиї права дійсно чи уявно порушені чи оспорюються, у нормативно встановлений строк у писемній формі доводить свої вимоги з долученням відповідних документів до відома другої сторони. Остання, розглянувши заяву, повинна в певний строк або задовольнити претензію, або надіслати вмотивовану відмову.
Переваги врегулювання спору полягають у простоті й швидкості, його доцільності й ефективності.
Адміністративний порядок захисту права полягає в тому, що у випадках, передбачених законом, органи державного управління або місцевого самоврядування можуть без виклику зацікавлених осіб і поза діючою процедурою ухвалити рішення щодо відновлення порушеного права або про усунення юридичних невизначеностей.
Кожна з названих форм захисту ефективна в певній сфері і має свої переваги, а також деякі недоліки. Так, перевага адміністративної форми
— швидкість захисту, а в числі недоліків називають непристосованість до вирішення складних спорів і схильність відомчому впливу.
Перевага громадської форми (наприклад третейського судочинства)
— здатність оперативно, з урахуванням згоди сторін і при мінімальному сприянні державних органів захистити приватноправові інтереси. Основним недоліком її застосування на сьогоднішній день є відсутність традиції її використання громадянами і юридичними особами для захисту своїх цивільних прав, за винятком захисту прав у сфері зовнішньої торгівлі, де така практика вкоренилася.
Отже, несудові форми захисту права мають потребу в значному вдосконаленні. Адміністративна і громадська форми захисту суб'єктивних прав можуть бути досить ефективні лише за умови судового контролю за діями адміністративних і громадських органів як гарантії законності їхньої діяльності.
Загальновизнано, що найбільш досконалою формою захисту права є судова форма.
Характер судового захисту дозволяє вважати його універсальним, а тому найбільш ефективним способом захисту порушених прав і свобод особи. Основною рисою судового захисту є його необмеженість, або загальність.
Судова форма захисту характеризується наступними перевагами:
1)судовий захист поширюється на необмежене коло осіб;
судовому захисту підлягають усі без винятку права і свободи, що належать індивідові, як в силу прямої вказівки Конституції України й інших законів, так і тих, що не мають нормативного закріплення, але не суперечать закону;
2)захист здійснює спеціальний орган — суд, створений тільки для розгляду спорів про право;
3)суд вирішує заявлені вимоги на основі застосування норм цивільного, сімейного, трудового та іншого права в порядку цивільної юрисдикції;
4)обставини справи досліджуються в режимі цивільної процесуальної форми, що гарантує законність і обґрунтованість вирішення спору;
6)захист здійснюють неупереджені судді;
7) у розгляді справи беруть активну участь сторони спору й інші заінтересовані особи. Це підвищує ефективність судової процедури і, як результат, сприяє правовому вихованню громадян.
Таким чином, судова форма захисту найбільш пристосована до вирішення спірних і складних правових питань через наявність детального регулювання порядку розгляду справ за участю заінтересованих осіб, закріплення всебічних гарантій ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Слід зазначити, що в силу цього вона не може забезпечити оперативність захисту. Це є однією із причин існування інших форм захисту права й удосконалення судової форми, введення форм спрощеного судового захисту, наприклад наказного провадження.
конституційне право на судовий захист
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немай-нового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
визнання права;
визнання правочину недійсним;
припинення дії, яка порушує право;
відновлення становища, яке існувало до порушення;
примусове виконання обов'язку в натурі;
зміна правовідношення;
припинення правовідношення;
відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
відшкодування моральної (немайнової) шкоди;