9.3.2 Регулювання зміни витрати суспензії

В окремих випадках витрата суспензії не залежить від попереднього технологічного процесу; тоді її можна змінювати, стабілізуючи мутність освітленої рідини, тобто зменшувати при збільшенні мутності вище заданого значення і збільшувати – при її зменшенні. При відсутності датчика мутності стабілізують витрату суспензії, що приводить до ліквідації одного із самих сильних збурень.

9.3.3 Регулювання густини згущеної суспензії

В ряді відстійників проводиться процес згущення суспензії до заданого вмісту твердої фази (вологість осаду при відстоюванні може коливатись від 35 до 55%); при цьому вміст твердої фази в зливі набуває другорядне значення. В цьому випадку ідуть шляхом регулювання густини згущеної суспензії шляхом зміни її витрати з допомогою клапана пульсуючого типу, або ж включенням і відключенням насоса.

У окремих технологічних схемах при підвищених вимогах до концентрації твердої фази в згущеній суспензії використовують рециркуляцію частини згущеної суспензії із проміжної ємності. В таких випадках густину регулюють шляхом зміни коефіцієнта рециркуляції, тобто відношення витрати циркулюючої рідини до загальної витрати згущеної суспензії (рис. 9.10).

Рис. 9.10 Схеми регулювання густини згущеної суспензії з рециркуляцією: 1 - відстійник; 2 - чутливий елемент для вимірювання густини; 3 - насос згущеної суспензії; 4 - ємність; 5 - регулюючий пристрій для перерозподілу витрат

9.3.4 Регулювання подачі коагулянту

Для кращого відстоювання деяких речовин у суспензію добавляють коагулянт – речовину, що сприяє коагулюванню (збільшенню) твердої фази. Витрату коагулянту змінюють залежно від положення границі розділу між зоною освітлення рідини і зоною випадання в осад. Висоту освітленого шару контролюють з допомогою ультразвукового слідкуючого пристрою, приймач якого розміщений всередині відстійника і реагує на зміну концентрації твердої фази біля границі розділу між зонами.

9.3.5 Регулювання режиму роботи гребкового механізму

Густину осаду можна регулювати і по непрямому параметру – навантаженні гребкового пристрою, яка прямо залежить від густини згущеної суспензії в нижній частині відстійника. Регулятор навантаження в цьому випадку послідовно діє спочатку на виконавчий механізм на магістралі згущеної суспензії, а потім на привід підйому гребків. При перенавантаженні приводу відбувається підйом скребкового пристрою і навпаки.

9.3.6 Управління процесом протиточного відстоювання

У випадку, якщо один відстійник не справляється з поставленою задачею, встановлюють декілька апаратів, з’єднуючи їх по протиточній схемі. Таку схему використовують, наприклад, на калійних підприємствах. Ступінь виділення твердої фази, що забезпечується всією схемою, багато в чому визначається роботою першого відстійника, тому для управління процесом відстоювання в ньому регулюють густину згущеної суспензії і границю розділу зон освітленої рідини та випадання осаду (подачею коагулянту); контролюють витрати суспензії і щелока, мутність осаду. Вимоги до роботи інших відстійників менш жорсткі, тому на них встановлені тільки регулятори густини згущеної суспензії, а витрати коагулянту змінюються вручну.

Для підтримання матеріального балансу регулюють рівні рідин в ємностях.