Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mizhnarodne_modul (1).docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
225.26 Кб
Скачать

13.Звичаї в мпп: поняття та види та загальна характеристика.

Під звичаєм слід розуміти правила поведінки певних суб’єктів відносин, що склалися здавна, є загальними і систематично застосовними. Залежно від сфери дії звичаї можна класифікувати на: а) звичаї у сфері міжнародного публічного права таб) звичаї у сфері МПП.

У сфері МПП звичаї поділяють на: а) міжнародні торговельні звичаї (включаючи звичаї міжнародного торгового мореплавства) та б) звичаї ділового обороту.

Звичаї можуть бути міжнародними та внутрішньодержавними.

Питання щодо визнання правового звичаю джерелом МПП вирішується на рівні національної правової системи. Як правило, той чи інший звичай стає джерелом національного права за умови, коли він визнається державою, тобто санкціонується нею. У цьому разі він набуває ознак правового звичаю, або звичаю, застосування якого санкціоноване нормами права. За українським законодавством міжнародний звичай може бути застосовний лише у разі його «визнання в Україні» .Таке визнання наприклад в ГПК України — у разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб’єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї; Кодексі торгового мореплавства України (ст. 6) — сторони при укладенні договору можуть використовувати звичаї торгового мореплавства, якщо це не суперечить законодавству України. Формою визнання нашою державою міжнародних звичаїв є й укази Президента України від 4 жовтня 1994 р. № 567 щодо обов’язковості застосування Правил «Інкотермс» (у редакції 2000 р.) та від 4 жовтня 1996 р. № 566 стосовно обов’язковості застосування Уніфікованих правил і звичаїв щодо документарних акредитивів (у редакції 1995 р.) та Уніфікованих правил по інкасо (у редакції 1993 р.).

Міжнародні торговельні звичаї та звичаї міжнародного ділового обороту відіграють суттєву роль у зовнішньоекономічних відносинах, тому багато міжнародних організацій узагальнюють ці звичаї та публікують результати цих узагальнень.

Різновидом міжнародних звичаїв є звичаї торговельні, які широко використовуються у міжнародній торгівлі й торго­вельному мореплавстві. Вони є обов'язковими для застосуван­ня, якщо:

1) норми законодавства безпосередньо відсилають до них;

2) сторони під час укладення контракту дійшли згоди регулювати свої відносини певним звичаєм.

+Якщо ж відно­сини між сторонами не врегульовані законодавством та умо­вами контракту, суд, вирішуючи спірне питання, може також застосовувати торговельні звичаї. Зазначене закріплено, зок­рема, в ч. 4 ст. 28 Закону України "Про міжнародний комер­ційний арбітраж" від 24 лютого 1994 р.

Від міжнародних звичаїв слід відрізняти узвичаєння, зокре­ма міжнародного торговельного обігу, тобто практику міжна­родної торгівлі. Ці правила хоч і виражають волю учасників правовідносин та використовуються у міжнародній торгівлі, банківській справі, в морських перевезеннях, у морських пор­тах, проте вони не є правовими нормами. Узвичаєння можуть регулювати взаємовідносини лише в тих випадках, коли сто­рони в якійсь формі визнали за необхідне застосувати певне правило поведінки. Вони можуть використовуватися для тлумачення юридичних угод. Загалом, узвичаєння не є джерелом міжнародного приватного права.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]