- •Загальна частина
- •Глава 1. Управління як соціальне явище ….............................................9
- •Глава 3. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних
- •Глава 4. Адміністративно–правові норми ...............................................................47
- •Глава 5. Громадяни України та їх об’єднання …...................................59
- •Глава 6. Органи виконавчої влади .................…......................................75
- •Глава 7. Державна служба і державні службовці та правове
- •Глава 8. Функції управління ............................…...................................124
- •Глава 9. Адміністративно-правові режими .....….................................141
- •Глава 10. Забезпечення законності і дисципліни в діяльності органів
- •Особлива частина
- •Глава 11. Поняття та зміст державного управління
- •Глава 12. Управління митною справою ................................................194
- •Глава 13. Управління національною безпекою ....................................201
- •13.5. Суб`єкти забезпечення національної безпеки........................212
- •Глава 14. Управління обороною України ............................................. 216
- •Глава 15. Управління внутрішніми справами ......................................242
- •Глава 16. Управління юстицією ..............................................................252
- •Глава 17. Управління закордонними справами....................................264
- •Глава 18. Адміністративно-правове регулювання у сфері соціального розвитку і культури ....................................................................................270
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ до адміністративного права. Лекція 1. Управління як соціальне явище. План
- •1.2. Управлінська система та її компоненти.
- •1.3. Державне управління та виконавча влада.
- •1.4. Принципи та методи соціального управління.
- •1.5. Система соціального управління.
- •Лекція 2. Предмет, метод і система адміністративного права. План
- •2.1. Адміністративне право України як галузь права.
- •2.2. Предмет адміністративного права.
- •2.3. Метод адміністративного права.
- •2.4. Система адміністративного права.
- •2.5. Розвиток науки про адміністративне право.1
- •2. 6. Взаємозв'язок адмінстративного права з конституційним правом, фінансовим правом, трудовим правом та іншими галузями права.
- •Лекція 3. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних
- •3.1. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання суспільних відносин та його складові елементи.
- •3.2. Суб’єкти адміністративно – правових
- •Лекція 4. Адміністративно-правові норми. План
- •Поняття, види, функції та структура адміністративно-правових норм та їх класифікація.
- •1. За спрямованістю змісту:
- •3. За формою припису та їх змістом:
- •4. За галузевою належністю:
- •5. Класифікація норм за межею дій:
- •6. За ступенем загальності:
- •7. Норми за повнотою викладення велінь є:
- •4.2. Структура адміністративно-правових норм.
- •4.3. Форми реалізації норм адміністративного права.
- •4.4. Дія адміністративно-правових норм у часі, просторі і за колом осіб.
- •4.5. Систематизація норм адміністративного права.
- •Розділ II. Суб’єкти адміністративного права.
- •5.1. Засади адміністративно-правового статусу громадян України.
- •5.2. Права громадян як суб'єктів адміністративного права.
- •5.3. Гарантії реалізації прав громадян як суб'єктів адміністративного права.
- •5.4. Обов'язки громадян як суб'єктів адміністративного права.
- •5.5. Адміністративно—правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства.
- •5.6. Об’єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •5.7. Легалізація та правосуб'єктність об'єднань громадян.
- •Лекція 6. Органи виконавчої влади. План
- •6.1. Правове положення органів виконавчої влади.
- •6.2. Види органів виконавчої влади.
- •6.3. Президент України та органи виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •6.4. Правове положення Кабінету Міністрів України.
- •6.5. Центральні органи виконавчої влади.
- •6.6. Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим.
- •6.7. Органи місцевого самоврядування як суб'єкти адміністративно-правових відносин.
- •Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві.
- •6.7.1. Органи самоорганізації населення.
- •7.2. Обов'язки і права державних службовців.
- •7.3. Проходження державної служби.
- •7.4. Категорії та ранги державних службовців.
- •7.5. Припинення державної служби.
- •7.6. Концепція адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.
- •8.2. Поняття і види форм діяльності органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
- •8. 3. Поняття і види методів діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
- •Лекція 9. Адміністративно-правові режими1. План
- •9.1. Поняття та види адміністративно-правових режимів.
- •9.2. Правовий режим надзвичайного стану та воєнного стану.
- •9.3. Забезпечення державної таємниці1.
- •Лекція 10. Забезпечення законності і дисципліни в діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування. План
- •10.1. Поняття режиму законності і дисципліни в державному управлінні.
- •Основні принципи законності і дисципліни.
- •10.2. Контроль як спосіб забезпечення законності і дисципліни. Види контролю.
- •1. Контроль з боку органів законодавчої влади (Парламентський контроль).
- •2. Контроль з боку Президента України та його апарату (президентський контроль).
- •3. Контроль з боку Кабінету Міністрів (Урядовий контроль).
- •4. Контроль з боку централъних органів державної виконавчої влади.
- •5. Контроль з боку місцевих органів державної виконавчої влади.
- •6. Контроль з боку органів судової влади (судовий контроль).
- •7. Контроль з боку органів місцевого самоврядування.
- •10.3. Нагляд як спосіб забезпечення законності і дисципліни.
- •10.4. Звернення громадян як форма забезпечення законності і дисципліни.
- •11.1. Економіка як об’єкт адміністративно-правового регулювання.
- •11.2. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки.
- •11.3. Основні напрями державного регулювання економіки в умовах ринкових відносин.
- •11.4. Інвестування економіки.
- •11.5. Приватизація державного майна.
- •11.6. Реформування в промисловості.
- •11.7. Управління будівельним комплексом.
- •11.8. Управління агропромисловим комплексом.
- •Лекція 12. Управління митною справою. План
- •12.1. Організаційно-правові засади управління митною справою.
- •12.2. Органи управління митною справою.
- •12.3. Митний контроль.
- •12.4. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил.
- •Лекція 13. Управління національною безпекою. План
- •13.1. Правові основи національної безпеки України та принципи її забезпечення.
- •13.2. Національні інтереси як основа державної політики України.
- •13.3. Можливі загрози національній безпеці України.
- •3. У воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України:
- •13.4. Основні напрями державної політики з питань національної безпеки.
- •13.5. Суб'єктами забезпечення національної безпеки є:
- •Лекція 14. Управління обороною України. План
- •14.1 Організаційно –правові засади управління обороною.
- •Лекція 15. Управління внутрішніми справами. План
- •15.1. Забезпечення державної політики щодо боротьби із злочинністю та охорони громадського порядку і громадської безпеки.
- •15.2. Система та структура органів внутрішніх справ.
- •15.3. Боротьба з організованою злочинністю та корупцією.
- •15.4. 3Абезпечення громадського порядку і громадської безпеки.
- •Лекція 16. Управління юстицією. План
- •16.1. Організаційно-правові засади управління юстицією.
- •16.2. Реєстрація актів цивільного стану громадян.
- •16.3. Організація нотаріальної служби.
- •Лекція 17. Управління закордонними справами. План
- •17.1. Конституційні засади зовнішньополітичної діяльності України.
- •17.2. Основні завдання та функції мзс України.
- •17.3. Закордонні представництва України.
- •18.2. Управління охороною здоров`я.
- •18.3. Управління освітою і наукою України.
- •18.4. Управління соціально – культурною сферою.
- •Адміністративне право України Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів і-іі рівня акредитації
1.4. Принципи та методи соціального управління.
Під принципами соціального управління потрібно розуміти правила,основні положення і норми поведінки, якими керуються органи управління в процесі керівництва, в силу соціально-економічних умов,що склались в суспільстві. Вони визначають вимоги до системи, структури, процесу і механізму соціального управління. Ці принципи представляють собою результат узагальнення людьми об’єктивно-діючих законів і закономірностей, притаманним їм загальних рис, характерних фактів і признаків, як стають загальним початком їх діяльності. Отож, принципи соціального управління - це керівні ідеї, первинні положення, що відображають закони розвитку відносин управління.
Таким чином, до основних принципів соціального управління відносять:
принцип єдиноначальності у прийнятті рішень та колегіальності при їх обговоренні;
2. принцип єдності адміністративно –державного, господарського,
культурного управління;
3. принцип поєднання галузевого та територіального соціального
управління;
4. принцип науковості соціального управління;
5. принцип прогнозування соціального управління;
6. принцип мотивації праці;
7. принцип відповідальності за результати соціального управління;
8. принцип раціонального підбору, підготовки, розстановки кадрів;
9. принцип економічності та ефективності соціального управління;
10. принцип системності;
11. принцип ієрархічності;
12. принцип необхідної різноманітності;
13. принцип обов'язкового зворотнього зв’язку;
14. принцип законності.
Системи принципів управління змінюються у процесі суспільного розвитку і соціального управління.
Різниця між принципами і методами соціального управління зводиться до того, що принципи не обирають - їх дотримуються. Принцип дозволяє формувати систему методів і кожен окремо, але кожен самостійний метод не має такого ж впливу на принцип управління.
Метод управління - це спосіб здійснення керівного впливу чи спосіб реалізації цілей соціального управління. В найбільш загальному вигляді всі методи управлінського впливу можна розділити на дві групи: основні та комплексні. До основних відносять такі, в яких чітко виділяється змістовний аспект по ознакам відповідності методів управління вимогам тих чи інших об'єктивних законів (соціальних, економічних тощо). А комплексними являються комбінації основних методів.
За змістом методи соціального управління відображають вимоги різних об'єктивних законів соціального розвитку і в зв’язку з цим визначають економічні, організаційно-адміністративні та соціально-психологічні методи управління.
Економічні методи управління представляють собою способи досягнення цілей управління на основі реалізації вимог економічних законів. У сучасному значенні - це економічний розрахунок, оснований на свідомому використанні всієї системи економічних законів та категорій риночної економіки. Серед багатьох економічних методів управління можна виділити, наприклад, методи економічного стимулювання, що представляють собою методи соціального управління, які спираються на економічні інтереси робітників. Їх основу складає формування доходів підприємств та організацій, а також кожного робітника в залежності від особистого вкладу.
Техніка комплексної мотивації людей включає 3 основні групи методів:
заходи, що спрямовані на робітників;
заходи спрямовані на працю;
заходи спрямовані на організацію.
Організаційно-адміністративні методи базуються на владі, дисципліні та відповідальності. Організаційно-адміністративний вплив здійснюється в таких основних видах: пряма адміністративна вказівка; встановлення правил; розробка та впровадження рекомендацій; контроль та нагляд.
Основною формою реалізації та застосування організаційно-адміністративних методів соціального управління є розпорядництво та оперативне втручання в процес управління в цілях координації зусиль його учасників для виконання поставлених перед ними задач.
Виділяють 3 основні групи таких методів:
1. організаційно-стабілізуючі. Зміст цих методів заключається в установленні складу елементів та стійких організаційних зв'язків між ними за допомогою закріплення відповідних обов'язків як за системою в цілому, так і за окремими її ланками. Сюди відносять регламентування, нормування та інструктаж.
2. розпорядного впливу. Відображають поточне використання встановлених організаційних зв'язків і їх часткове коректування при зміні умов роботи. В основі цього впливу лежать повноваження та обов’язки. До цих методів відносять - постанову, розпорядження, резолюцію тощо.
3. дисциплінарного впливу. Призначені для підтримки стабільності організаційних зв’язків за допомогою дисциплінарних вимог та системи відповідальності.
Соціалъними та психологічними методами управління називають способи управляючого впливу, що спираються на об’єктивні закони соціального розвитку та закони психології. Об’єктом впливу тут являються соціальні та психологічні процеси на рівні народонаселення, виробничого колективу, окремого робітника. Умовно ці методи теж можна розділити на 3 основні групи:
1. соціалъні методи управління. Вони включають широкий спектр соціально-політичних методів, методів соціального нормування, соціального регулювання, морального стимулювання тощо.
2. соціально-психологічні, що представляють собою конкретні способи та заходи впливу на процес формування та розвитку колектива, на процеси, які протікають всередині нього.
3. психологічні методи управління, направленні на регулювання відносин між людьми шляхом оптимального підбору та розстановки персоналу.