- •Загальна частина
- •Глава 1. Управління як соціальне явище ….............................................9
- •Глава 3. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних
- •Глава 4. Адміністративно–правові норми ...............................................................47
- •Глава 5. Громадяни України та їх об’єднання …...................................59
- •Глава 6. Органи виконавчої влади .................…......................................75
- •Глава 7. Державна служба і державні службовці та правове
- •Глава 8. Функції управління ............................…...................................124
- •Глава 9. Адміністративно-правові режими .....….................................141
- •Глава 10. Забезпечення законності і дисципліни в діяльності органів
- •Особлива частина
- •Глава 11. Поняття та зміст державного управління
- •Глава 12. Управління митною справою ................................................194
- •Глава 13. Управління національною безпекою ....................................201
- •13.5. Суб`єкти забезпечення національної безпеки........................212
- •Глава 14. Управління обороною України ............................................. 216
- •Глава 15. Управління внутрішніми справами ......................................242
- •Глава 16. Управління юстицією ..............................................................252
- •Глава 17. Управління закордонними справами....................................264
- •Глава 18. Адміністративно-правове регулювання у сфері соціального розвитку і культури ....................................................................................270
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ до адміністративного права. Лекція 1. Управління як соціальне явище. План
- •1.2. Управлінська система та її компоненти.
- •1.3. Державне управління та виконавча влада.
- •1.4. Принципи та методи соціального управління.
- •1.5. Система соціального управління.
- •Лекція 2. Предмет, метод і система адміністративного права. План
- •2.1. Адміністративне право України як галузь права.
- •2.2. Предмет адміністративного права.
- •2.3. Метод адміністративного права.
- •2.4. Система адміністративного права.
- •2.5. Розвиток науки про адміністративне право.1
- •2. 6. Взаємозв'язок адмінстративного права з конституційним правом, фінансовим правом, трудовим правом та іншими галузями права.
- •Лекція 3. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних
- •3.1. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання суспільних відносин та його складові елементи.
- •3.2. Суб’єкти адміністративно – правових
- •Лекція 4. Адміністративно-правові норми. План
- •Поняття, види, функції та структура адміністративно-правових норм та їх класифікація.
- •1. За спрямованістю змісту:
- •3. За формою припису та їх змістом:
- •4. За галузевою належністю:
- •5. Класифікація норм за межею дій:
- •6. За ступенем загальності:
- •7. Норми за повнотою викладення велінь є:
- •4.2. Структура адміністративно-правових норм.
- •4.3. Форми реалізації норм адміністративного права.
- •4.4. Дія адміністративно-правових норм у часі, просторі і за колом осіб.
- •4.5. Систематизація норм адміністративного права.
- •Розділ II. Суб’єкти адміністративного права.
- •5.1. Засади адміністративно-правового статусу громадян України.
- •5.2. Права громадян як суб'єктів адміністративного права.
- •5.3. Гарантії реалізації прав громадян як суб'єктів адміністративного права.
- •5.4. Обов'язки громадян як суб'єктів адміністративного права.
- •5.5. Адміністративно—правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства.
- •5.6. Об’єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •5.7. Легалізація та правосуб'єктність об'єднань громадян.
- •Лекція 6. Органи виконавчої влади. План
- •6.1. Правове положення органів виконавчої влади.
- •6.2. Види органів виконавчої влади.
- •6.3. Президент України та органи виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •6.4. Правове положення Кабінету Міністрів України.
- •6.5. Центральні органи виконавчої влади.
- •6.6. Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим.
- •6.7. Органи місцевого самоврядування як суб'єкти адміністративно-правових відносин.
- •Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві.
- •6.7.1. Органи самоорганізації населення.
- •7.2. Обов'язки і права державних службовців.
- •7.3. Проходження державної служби.
- •7.4. Категорії та ранги державних службовців.
- •7.5. Припинення державної служби.
- •7.6. Концепція адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.
- •8.2. Поняття і види форм діяльності органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
- •8. 3. Поняття і види методів діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
- •Лекція 9. Адміністративно-правові режими1. План
- •9.1. Поняття та види адміністративно-правових режимів.
- •9.2. Правовий режим надзвичайного стану та воєнного стану.
- •9.3. Забезпечення державної таємниці1.
- •Лекція 10. Забезпечення законності і дисципліни в діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування. План
- •10.1. Поняття режиму законності і дисципліни в державному управлінні.
- •Основні принципи законності і дисципліни.
- •10.2. Контроль як спосіб забезпечення законності і дисципліни. Види контролю.
- •1. Контроль з боку органів законодавчої влади (Парламентський контроль).
- •2. Контроль з боку Президента України та його апарату (президентський контроль).
- •3. Контроль з боку Кабінету Міністрів (Урядовий контроль).
- •4. Контроль з боку централъних органів державної виконавчої влади.
- •5. Контроль з боку місцевих органів державної виконавчої влади.
- •6. Контроль з боку органів судової влади (судовий контроль).
- •7. Контроль з боку органів місцевого самоврядування.
- •10.3. Нагляд як спосіб забезпечення законності і дисципліни.
- •10.4. Звернення громадян як форма забезпечення законності і дисципліни.
- •11.1. Економіка як об’єкт адміністративно-правового регулювання.
- •11.2. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки.
- •11.3. Основні напрями державного регулювання економіки в умовах ринкових відносин.
- •11.4. Інвестування економіки.
- •11.5. Приватизація державного майна.
- •11.6. Реформування в промисловості.
- •11.7. Управління будівельним комплексом.
- •11.8. Управління агропромисловим комплексом.
- •Лекція 12. Управління митною справою. План
- •12.1. Організаційно-правові засади управління митною справою.
- •12.2. Органи управління митною справою.
- •12.3. Митний контроль.
- •12.4. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил.
- •Лекція 13. Управління національною безпекою. План
- •13.1. Правові основи національної безпеки України та принципи її забезпечення.
- •13.2. Національні інтереси як основа державної політики України.
- •13.3. Можливі загрози національній безпеці України.
- •3. У воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України:
- •13.4. Основні напрями державної політики з питань національної безпеки.
- •13.5. Суб'єктами забезпечення національної безпеки є:
- •Лекція 14. Управління обороною України. План
- •14.1 Організаційно –правові засади управління обороною.
- •Лекція 15. Управління внутрішніми справами. План
- •15.1. Забезпечення державної політики щодо боротьби із злочинністю та охорони громадського порядку і громадської безпеки.
- •15.2. Система та структура органів внутрішніх справ.
- •15.3. Боротьба з організованою злочинністю та корупцією.
- •15.4. 3Абезпечення громадського порядку і громадської безпеки.
- •Лекція 16. Управління юстицією. План
- •16.1. Організаційно-правові засади управління юстицією.
- •16.2. Реєстрація актів цивільного стану громадян.
- •16.3. Організація нотаріальної служби.
- •Лекція 17. Управління закордонними справами. План
- •17.1. Конституційні засади зовнішньополітичної діяльності України.
- •17.2. Основні завдання та функції мзс України.
- •17.3. Закордонні представництва України.
- •18.2. Управління охороною здоров`я.
- •18.3. Управління освітою і наукою України.
- •18.4. Управління соціально – культурною сферою.
- •Адміністративне право України Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів і-іі рівня акредитації
13.5. Суб'єктами забезпечення національної безпеки є:
- Президент України;
- Верховна Рада України;
- Кабінет Міністрів України;
- Рада національної безпеки оборони України;
- міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
- Національний банк України;
- суди загальної юрисдикції;
- прокуратура України;
- місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;
- Збройні Сили України, Служба Безпеки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України;
- громадяни України, об’єднання громадян.
Основними функціями суб’єктів забезпечення національної безпеки є:
вироблення і періодичне уточнення Стратегії національної
безпеки України, Воєнної доктрини України, доктрин, концепцій, стратегій і програм у сфері національної безпеки, планування і здійснення конкретних заходів щодо протидії і нейтралізації загроз національним інтересам України;
створення нормативно-правової бази, необхідної для ефективного
функціонування системи національної безпеки;
удосконалення її організаційної структури;
комплексне кадрове, фінансове, матеріальне, технічне,
інформаційне та інше забезпечення життєдіяльності складових систем;
підготовка сил та засобів суб’єктів системи до їх застосування
згідно з призначенням;
постійний моніторинг впливу на національну безпеку процесів,
що відбуваються в політичній, соціальній, економічній, екологічній, науково-технічній, інформаційній, воєнній та інших сферах, релігійному середовищі, міжетнічних стосунках; прогнозування змін, що відбуваються в них, та потенційних загроз національній безпеці;
систематичне спостереження за станом і проявами міжнародного
та інших видів тероризму;
прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз,
дестабілізуючих чинників і конфліктів, причини їх виникнення та наслідків прояву;
розроблення науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій
щодо прийняття управлінських рішень з метою захисту національних інтересів України;
запобігання та усунення впливу загроз і дестабілізуючих чинників
на національні інтереси;
локалізація, деескалація та врегулювання конфліктів і ліквідація
їх наслідків або впливу дестабілізуючих чинників;
оцінка результативності дій щодо забезпечення національної
безпеки та визначення витрат на ці цілі;
участь у двосторонньому співробітництві в галузі безпеки, якщо
це відповідає національним інтересам України;
спільне проведення планових та оперативних заходів у рамках
міжнародних організацій та договорів у галузі безпеки.
Контроль за реалізацією заходів у сфері національної безпеки здійснюється відповідно Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки і оборони України в межах її повноважень, визначених Конституцією України і законами України1.
Поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України покладено на Апарат Ради національної безпеки і оборони, Положення про який затверджено Указом Президента України від 14 жовтня 2005 року № 1446.
В структуру Апарату Ради входять: Секретар Ради Національної безпеки і оборони України; Перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; чотири Заступники Секретаря Ради Національної безпеки і оборони України; Служба Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; Департамент з питань воєнної безпеки; Департамент зовнішньополітичних аспектів національної безпеки; Департамент з питань економічної, соціальної та екологічної безпеки; Департамент з питань державної безпеки; Департамент організаційно-технічного забезпечення; Управління стратегічних розробок; Служба забезпечення діяльності Комітету з питань розвідки; Служба по зв’язках з громадськістю; Контрольне управління; Юридична служба.
Апарат Ради:
готує матеріали для розгляду на засіданнях Ради, проекти рішень
Ради та указів Президента України про введення в дію відповідних рішень Ради;
забезпечує здійснення контролю за станом виконання рішень Ради;
готує для розгляду Радою питання щодо організації роботи з
виявлення загроз національним інтересам і національній безпеці, визначення шляхів та засобів їх відвернення та нейтралізації, щодо пріоритетів державної політики у сфері національної безпеки і оборони;
готує на основі Стратегії національної безпеки України для розгляду
Радою пропозиції щодо Стратегії воєнної безпеки, уточнення, в разі потреби, положень Воєнної доктрини України, завдань Збройних Сил України та інших військових формувань, проектів концепцій і програм їх розвитку та інших документів з питань національної безпеки і оборони;
бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів,
міжнародних договорів та інших документів з питань національної безпеки і оборони;
готує в установленому порядку висновки щодо проектів
нормативно-правових актів з питань національної безпеки і оборони;
вивчає та аналізує діяльність Збройних Сил України та інших
військових формувань, утворених відповідно до законів України, їх готовність до виконання покладених на них завдань, здійснення правоохоронними органами заходів щодо профілактики і боротьби зі злочинністю;
аналізує стан забезпечення національної безпеки, зокрема щодо
матеріальних, фінансових, кадрових, організаційних аспектів, готує відповідні пропозиції;
опрацьовує пропозиції щодо вдосконалення системи забезпечення
національної безпеки та організації оборони, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері;
10) аналізує стан виконання законодавства з питань національної безпеки і оборони, готує пропозиції щодо його вдосконалення;
11) готує пропозиції щодо утворення тимчасових міжвідомчих комісій, робочих та консультативних органів Ради;
12) бере участьу підготовці пропозицій щодо складу українських делегацій для участі в міжнародних переговорах та роботі міжнародних організацій з питань безпеки і оборони;
13) організовує підготовку та узагальнення пропозицій щодо проектів перспективних та поточних планів роботи Ради;
14) здійснює документальне забезпечення діяльності Ради;
15) виконує інші функції відповідно до законів України, актів Президента України.
Апарат Ради має право: одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; користуватися в установленому порядку інформаційними базами даних органів виконавчої влади; скликати наради з окремих питань національної безпеки і оборони; залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції; виступати замовником проведення наукових досліджень у сфері національної безпеки і оборони.
Посадові особи Апарату Ради можуть в установленому порядку залучатися до роботи урядових комітетів, колегій органів виконавчої влади під час розгляду питань національної безпеки і оборони.
Загальне керівництво Апаратом Ради здійснює Секретар Ради національної безпеки і оборони України, якого призначає на посаду та припиняє його повноваження на цій посаді Президент України.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України:
організовує підготовку пропозицій щодо перспективного і
поточного планування діяльності Ради;
подає на розгляд Президентові України проекти актів Президента
України про введення в дію рішень Ради та щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;
організовує роботу, пов’язану з підготовкою та проведенням
засідань Ради та контролем за виконанням прийнятих нею рішень;
порушує в установленому порядку за результатами здійснення
контролю за виконанням рішень Ради питань щодо відповідальності посадових осіб;
виконує інші функції відповідно до законів України, актів
Президента України.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України має Першого заступника та чотирьох заступників, яких призначає на посади за поданням Секретаря та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.
Обов’язки між Першими заступниками та заступниками Секретаря Ради національної безпеки і оборони України розподіляє Секретар в межах їх повноважень, визначених Президентом України.
Посадові особи Апарату Ради є державними службовцями. Посади державних службовців в Апараті Ради в установленому порядку можуть бути заміщенні військовослужбовцями Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, і працівниками правоохоронних органів.
Апарат Ради забезпечується в установленому порядку фізичним та спеціальним технічним захистом, відповідними засобами урядового та спеціального зв’язку.