2.2. Предмет адміністративного права.

Предмет правового регулювання будь-якої правової галузі становлять суспільні відносини, які нею регулюються.

Адміністративне право регулює весь спектр суспільних відносин, що формуються в ході діяльності органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій щодо реалізації покладених на них завдань і функцій держави.

Перехід до ринкових засад в економіці України в сучасний період вплинув на зміст державного управління в цій сфері, що характеризується ефективнішим використанням важелів ринкової саморегуляції і більшої незалежності економіки від держави. Приорітети у діяльності органів виконавчої влади в сучасних умовах суттєво змінилися.

Державно-управлінська діяльність перетворюється з владно-розпорядчої на діяльність, що забезпечує переважно права особи у її відносинах з державою та надання громадянам адміністративних (управлінських) послуг.

Під управлінською послугою розуміють діяльність органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, їх посадових осіб по виконанню обов’язків держави перед громадянами щодо створення умов для повноцінної реалізації ними своїх прав і свобод, які сьогодні набувають приорітетності у стосунках між громадянами і публічною владою.

Складовою предмету адміністративного права є також адміністративна юстиція, тобто сфера організації та діяльності адміністративних судів, діяльність яких направлена на зміцнення адміністративно-правового захисту прав і свобод громадян. Необхідність створення таких судів випливає із Ст. 55 Конституції України, згідно якої ”Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб”.

Таким чином, до предмету адміністративного права входять групи однорідних суспільних відносин ,що формуються:

по-перше, у ході державного управління економічною, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами, а також реалізації повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та іншим недержавним інституціям;

по-друге, у ході діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо забезпечення реалізації та захисту в адміністративному порядку прав і свобод громадян, надання їм, а також юридичним особам різноманітних адміністративнох (управлінських) послуг;

по-третє, у процесі внутрішньої організації та діяльності підрозділів усіх державних служб, адміністрацій державних підприємств, установ та організацій, а також у зв’язку з проходженням державної служби або служби в органах місцевого самоврядування;

по-четверте, у зв’язку з реалізацією юрисдикції адміністративних судів і поновлення порушених прав громадян та інших суб’єктів адміністративного права;

по-п’яте, у ході застосування заходів адміністративного примусу, адміністративних стягнень щодо фізичних та юридичних осіб.

Практична діяльність органів виконавчої влади переконує, що управлінські відносини не переважають у змісті предмету адміністративного права, оскільки, наприклад, не можна віднести до державно-управлінської діяльності органів виконавчої влади вирішення таких питань як:

• надання різноманітних адміністративних послуг у вигляді дозвільно- ліцензійних, реєстраційних та інших подібних дій (наприклад, видача ліцензій на заняття конкретною приватною діяльністю, реєстрація вогнепальної зброї та видача дозволів на користування нею, реєстрація транспортних засобів та видача посвідчень на право керування ним і т. п.);

• прийняття зобов’язуючих рішень щодо вирішення різних господарських справ приватними особами (наприклад, будівництво шляхів, енергетичних мереж, відведення земель для будь-яких загальнодержавних справ тощо);

• адміністративний розгляд скарг і судочинство в адміністративних судах з метою захисту прав і свобод громадян;

• застосування до винних у правопорушенні осіб заходів адміністративного примусу.

Вказана діяльність не відноситься до державного управління, але вона здійснюється для вирішення завдань і функцій по забезпеченню інтересів юридичних і фізичних осіб та захисту конституційних прав і свобод громадян.

З поділом державної влади на законодавчу, виконавчу і судову та запровадження в Україні місцевого самоврядування управління здійснюється не тільки державними органами, а й органами місцевого самоврядування, що безпосередньо регулюється, наприклад, відповідним Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., або, наприклад Законом України “Про столицю України – місто-герой Київ” від 15 січня 1999 р. Тобто предметом адміністративного права є широке коло суспільних відносин, але головне з них – це забезпечення прав і свобод фізичних і юридичних осіб та надання їм необхідних управлінських послуг від народження людини до кінця її життя, від моменту реєстрації юридичної особи до припинення її діяльності.

Відносини, що регулюються адміністративним правом, мають місце у різних сферах державного управління: це економіка, культура, комунальне господарство, охорона здоров'я, освіта, внутрішні справи, оборона тощо. Сфери соціально-господарського комплексу за ознаками своєї діяльності здебільшого автономні, тому спільне між ними, наприклад, між комунальним господарством і морським транспортом, відшукати важко. Однак адміністративно-правові відносини у зазначених сферах близькі за своєю суттю. Ріднить їх те, що вони виникають з питань організації їх діяльності і для цього застосовуються ідентичні методи та форми.

Таким чином, предмет адміністративного права – це сукупність суспільних відносин, які виникають в процесі організації і функціонування органів державного управління, органів місцевого самоврядування, у здійсненні ними заходів по реалізації та захисту прав і свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.