- •Тема і. Водні ресурси і водний режим ґрунтів план
- •Водні ресурси україни
- •Водний режим грунтів
- •1. Водні ресурси україни
- •2. Водний режим ґрунтів
- •Тема 2. Сучасний стан і роль зрошувальних меліорацій у підвищенні ефективності та стабільності землеробства план
- •1. Загальні відомості про зрошувальні меліорації
- •Роль вологи у комплексі факторів урожайності
- •3. Природна забезпеченість сільськогосподарських угідь вологою. Дефіцити водоспоживання сільськогосподарських культур
- •6. Використання стічних вод для зрошення
- •7. Використання стоків тваринницьких комплексів
- •8. Характеристика ґрунтового покриву в зоні поливного землеробства. Адаптація ґрунтів до зрошення
- •9. Розвиток зрошення в україні
- •10. Ефективність зрошення
- •Тема 3. Сучасні проблеми поливного землеробства
- •Тема 4. Шляхи підвищення ефективності зрошувальних меліорацій
- •4.1.1. Підвищення надійності закритих зрошувальних систем
- •4.1.2. Шляхи зменшення енергоємності поливу
- •4.1.3. Забезпечення систем дощувальною технікою. Напрями удосконалення існуючих і розроблення нових машин
- •4.1.4. Мікрозрошення сільськогосподарських культур. Стан, перспективи розвитку та напрями використання
- •4.1.5. Поверхневий полив
- •4. 1. 6. Організація подачі та розподілу води на зрошувальних системах
- •4.1.7. Облік води при зрошенні
- •4.1.8. Механізація експлуатаційних робіт на меліоративних системах
- •4.1.9. Будівельні матеріали і вироби для реконструкції меліоративних систем
- •4.2. Агротехнічні заходи для підвищення ефективності використання поливних земель
- •4.2.1. Напрями використання зрошуваних земель
- •4.2.2. Системи землеробства на поливних землях
- •4.2.3. Система удобрення і родючість грунтів при зрошенні
- •4.2.4. Ефективність удосконалених технологій вирощування сільськогосподарських культур
- •4.2.5. Ресурсозберігаючі технології кормовиробництва на зрошуваних землях Лісостепу
- •4.2.6. Режими зрошення
- •4.2.7. Агроландшафтне улаштування зрошуваних земель
- •4.3. Інформаційне забезпечення поливного землеробства
- •4.3.1. Інформаційне забезпечення управління технологічними
- •4.3.2. Інформаційно-обчислювальні системи планування зрошення
- •4.3.3. Комп'ютерні системи диспетчерського управління водорозподілом
- •Тема 5. Екологія зрошуваних та прилеглих до них земель план
- •1. Меліоративний стан зрошуваних земель
- •2. Заходи для поліпшення меліоративного стану земель
- •3. Нормування водокористування у зрошуваному землеробстві
- •4. Еколого-меліоративний моніторинг зрошуваних земель
- •Тема 6. Роль меліорації перезволожуваних земель у підвищенні ефективності і стабільності землеробства
- •1. Роль водно-повітряного режиму ґрунту в комплексі чинників урожайності
- •2. Природна забезпеченість угідь вологою. Водоспоживання сільськогосподарських культур
- •3. Розвиток меліорації перезволожуваних земель
- •4. Ефективність меліорацій перезволожуваних земель
- •5. Сучасні проблеми осушувальних меліорацій
- •6. Шляхи підвищення ефективності осушувальних меліорацій
- •6.1. Напрями комплексної реконструкції меліоративних систем
- •6.2. Агротехнічні умови підвищення ефективності осушувальних меліорацій
- •6.2.2. Удосконалення структури посівів
- •6.2.4. Підвищення продуктивності природних кормових угідь
- •6.2.6. Агроландшафтне улаштування осушуваних земель
- •6.3. Використання осушуваних радіоактивних забруднених земель
- •6.4. Організація експлуатації меліоративних систем
- •7. Еколого-меліоративний стан осушуваних земель
- •7.1. Основні критерії оцінки еколого-меліоративного стану осушуваних земель
- •7.2. Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу на осушуваних землях
- •7.3. Моніторинг – це основа для здійснення заходів з поліпшення осушуваних земель
Роль вологи у комплексі факторів урожайності
У низці основних (незамінних) факторів урожайності, таких як світло, тепло, повітря, поживні речовини, а також генетичні особливості сорту рослин та умови їхнього вирощування, особливе місце належить воді. Надзвичайно важлива роль вологи у житті і розвитку рослин пояснюється тим, що вона виконує цілий комплекс життєво необхідних функцій. Без води не може реалізуватись жоден із названих вище факторів.
Волога потрібна для проростання насіння, виведення зародка із стану спокою до активного життя і розвитку. Вода входить до складу клітин рослин. Вона створює фізіологічне середовище, в якому протікають усі складні біохімічні процеси в рослині. Вода є безпосереднім учасником реакції фотосинтезу і процесу дихання рослини. У водному розчині відбувається транспортування поживних речовин від кореневої системи до усіх органів рослини, а також органічних продуктів фотосинтезу у зворотному напрямку – від листя униз, аж до кореневої системи. Шляхом транспірації, тобто випаровування води, рослина захищає себе від перегріву в жарку погоду. Нарешті, волога – це необхідний фактор ґрунтоутворення.
Лише на проростання насіння різних культур витрачається води у 50–170 разів більше, ніж маса цього насіння. Сама рослина більш як на дві третини складається з води: у листях вміст її становить 80–90, у коренях – 70–80% сирої маси. На створення одиниці маси сухої органічної речовини рослина потребує від 300 до 800 таких самих одиниць води, при цьому більша частина її (97–98%) використовується на транспірацію.
Досліди показують, що транспіраційний коефіцієнт, тобто витрата води на одиницю маси сухої органічної речовини, залежить від температури і вологості повітря, рівня забезпеченості поживними речовинами та від інших умов розвитку рослин:
транспіраційний коефіцієнт |
||
культура |
у вологі періоди |
в сухі й жаркі періоди |
пшениця |
320 |
630 |
ячмінь |
290 |
620 |
кукурудза |
160 |
440 |
люцерна, картопля, в середньому |
600–700 |
Великі витрати води на транспірацію не можна вважати марними, оскільки при цьому, крім охолодження рослин, забезпечується також безперервний потік поживних речовин з грунту через кореневу систему до усіх органів рослин.
Безпосередньо на процес фотосинтезу йде лише близько 0, 15–0, 20% від загальної кількості води, що забирається рослиною із грунту, але саме цей процес посідає ключове місце у землеробстві, адже в ньому відбувається пряма трансформація енергії Сонця в хімічну енергію новостворюваної первинної органічної речовини, яка є основою всього органічного продукту на Землі. Усі інші статті витрат води так чи інакше обслуговують саме цей процес.
Під час фотосинтезу із двох неорганічних сполук – води і вуглекислого газу – в результаті взаємодії сонячної енергії із зеленим пігментом хлорофілом, що знаходиться в клітинах листя рослин, створюється органічна речовина. В дуже узагальненому вигляді цю реакцію можна виразити такою формулою:
6СО2 + 6Н2 О + світло -» С6Н12О6 + 6О2.
Як видно із цієї формули, в результаті фотосинтезу утво-
Таблиця 1.1. Залежність продуктивності фотосинтезу озимої пшениці від вологості грунту
|
|
Фотосин- |
Продуктивність |
|
ККД фотосин- |
Вологість |
Площа |
тетичний |
фотосинтезу |
Урожай |
тетичне актив- |
грунту, |
листової |
потенціал |
(середня за |
сухої |
ної радіації, |
%НВ |
поверхні, |
гектара |
вегетацію), |
речовини, |
% |
|
тис. м /га |
посіву, |
тім' за добу |
ц/га |
|
|
|
млн. м'/диі |
|
|
|
Без поливу 57, 3 2, 92 3, 75 107, 0 1, 76 |
|||||
60 66, 3 3, 51 4, 13 140, 9 2, 26 |
|||||
80 74, 5 3, 85 3, 84 147, 9 2, 35 |
рюється молекула глюкози С6Н12О6 (одного з простих цукрів), а також в атмосферу виділяється вільний кисень О2. Фотосинтез – це єдине джерело кисню, необхідного для дихання усіх живих організмів на Землі. Далі шляхом складних біохімічних реакцій із простих цукрів у рослині створюються білки, жири, нуклеїнові кислоти та інші органічні сполуки.
Загальна продуктивність фотосинтезу і врожайність в цілому залежать від площі листової поверхні, яка сприймає сонячне світло, та вмісту хлорофілу в клітинах листя, тобто від стану розвитку рослин, а він, у свою чергу, за достатніх ресурсів світла і тепла визначається рівнем вологості грунту та наявністю поживних речовин у ньому. Дослідженнями встановлено, що при підвищенні рівня забезпеченості рослин вологою збільшується площа листя і підвищується в них вміст хлорофілу.
Так, за даними Херсонського сільськогосподарського інституту (нині Херсонський аграрний університет), на кукурудзі у фазі молочно-воскової стиглості вміст хлорофілу в листях за природного зволоження становив 4, 8 мг на кілограм сухої речовини, а за зрошення – 5, 5 мг і площа листової поверхні -– відповідно 47, 6 і 62, 1 тис. м2 на гектар.
Про вплив вологості грунту на створення асиміляційного апарату озимої пшениці і продуктивність фотосинтезу свідчать також результати досліджень Інституту зрошуваного землеробства УААН, наведені у табл. 1.1.
Від рівня забезпечення рослин вологою залежить також ступінь використання ними поживних речовин з грунту, тобто
Таблиця 1.2 Вплив зрошення кукурудзи на ефективність добрив
Варіанти удобрення |
Урожайність, ц/га |
Приріст урожайності від зрошення, ц/га |
|
без зрошення |
поливи при вологості |
||
|
|
грунту, 80% НВ |
|
Без добрив 23, 8 47, 7 23, 9 |
|||
Гній 20 т/га + N80P60 28, 2 71, 6 43, 4 |
|||
Гній 40T/ra + N160P160 28, 8 90, 7 61, 9 |
|||
Максимальний приріст |
|||
урожаю від добрив, ц/га 5, 0 43, 0 |
ефективність добрив. Про це свідчать, зокрема, результати дослідів Миколаївської обласної сільськогосподарської станції з вирощування кукурудзи сорту ВІР-156 на зерно (табл. 1.2).
Як видно з цієї таблиці, зрошення на фоні удобрень збільшує врожайність удвічі-втричі.
Наукові дослідження показують, що оптимальна вологість грунту, найбільш сприятлива для розвитку рослин і забезпечення їх поживними речовинами, знаходиться в межах 60–80% до ПВ. Але найбільша чутливість рослин на дефіцит вологи, коли помітно пригнічується їхній розвиток та ефективність фотосинтезу, припадає на так звані критичні періоди. Ці періоди збігаються з такими фазами розвитку рослин:
зернові (озима |
пшениця, ячмінь, овес) |
вихід у трубку – колосіння |
кукурудза |
|
цвітіння – молочна стиглість |
соняшник |
|
утворення кошиків – цвітіння |
картопля |
|
цвітіння – формування бульб |
Із викладеного можна зробити висновок, що в умовах недостатнього і нестійкого природного зволоження, особливо в критичні періоди розвитку рослин, коли фактор вологи знаходиться в мінімумі, вирішальне значення у підвищенні родючості грунту, а разом з тим і врожайності та загальної продуктивності землеробства, належить зрошенню.