4.3. Інформаційне забезпечення поливного землеробства
Багатофакторний характер задач поливного землеробства, необхідність оперативного розв'язання їх, обмеженість водних, енергетичних і матеріальних ресурсів, посилення екологічних вимог, постійне зростання потоку науково-технічної інформації – все це диктує необхідність широкого використання методів і технічних засобів кібернетики. Автоматизовані інформаційно-обчислювальні системи забезпечують доступ до баз даних, дають можливість опрацьовувати і порівнювати численні варіанти задачі, в тому числі враховувати кон'юнктуру ринку, і тим самим забезпечують вибір оптимального варіанта. Нарешті, наявність електронно-обчислювальних засобів у господарстві дає можливість комп'ютеризації та інформаційного забезпечення усіх інших галузей діяльності цього господарства, крім автоматизації виробничої діяльності вести облік наявних і витрачених ресурсів, готувати звітність тощо.
4.3.1. Інформаційне забезпечення управління технологічними
процесами
У цілому задачу управління сільськогосподарським виробництвом можна звести до одержання максимуму продукції за умови найбільш ефективного використання наявних ресурсів і дотримання екологічних вимог. При розв'язанні цієї задачі враховують велику кількість факторів, що впливають на процес формування врожаю, на його кількісні та якісні показники. Від того, як і на якому рівні враховують ці фактори, залежить ступінь оптимальності управлінських рішень і рівень технологічної дисципліни в цілому.
На сучасному етапі розвитку сільського господарства, зокрема в зрошуваному землеробстві, значно збільшились інформаційні потоки, підвищилась роль інформації, зростає складність взаємозв'язків у виробничих системах, тому фахівцям все важче орієнтуватись і обирати найкращі з можливих рішення в конкретних умовах господарювання. До того ж існуюча на практиці система принципів прийняття управлінських рішень здебільшого грунтується на інтуїції і практичному досвіді фахівців і не має у своїй основі чіткої наукової організаційної побудови.
Тому важливо дати у розпорядження фахівців інструментарій, який би полегшував процес вироблення рішень на основі використання великих масивів інформації, дав би змогу порівнювати варіанти і прогнозувати наслідки.
Існуюча форма інформаційного забезпечення сільськогосподарського виробництва за допомогою різних галузевих і регіональних рекомендацій по своїй суті вичерпана. У невеличких брошурах неможливо відобразити всю різноманітність ситуацій, що виникають в умовах виробництва і є продуктом багатофакторного впливу. З іншого боку, спроби зробити рекомендації "на всі випадки" призводять до нагромадження зайвої інформації. Зустрічається розрізненість, неконкретність і навіть некомпетентність викладення матеріалу, що в них подано. А оскільки розроблення агрозаходів, застосування нових хімічних препаратів, технічних засобів, сортооновлення прискорюються, традиційні рекомендації швидко зістаріються. Та і фахівець-виробничник не завжди у змозі використати запропоновані у рекомендаціях досягнення науки у повному обсязі, накласти на конкретне поле і конкретну ситуацію. А отже, можливо і вірні наукові рекомендації використовуються з меншим ефектом, а фахівець не завжди приймає найбільш вдалі у конкретних умовах рішення. Водночас вимоги до якості прийнятих рішень значно підвищились, що зумовлено зростаючою конкуренцією на ринку продовольства, чутливістю сучасних високоінтенсивних сортів і гібридів до неоптимальних факторів впливу, високою вартістю помилки управління та можливістю значної екологічної шкоди при порушенні правил або помилковому застосуванні хімічних препаратів.
А відтак потрібна Інша форма надання фахівцям інформаційної допомоги, точніше, необхідні нові засоби, які дали б змогу агроному мати технологічні проекти, що відображають особливості й можливості кожного поля у потрібному обсязі та формі, зручній для використання на кожний період.
В основі вироблення таких порад є використання автоматизованих систем підготовки прийняття технологічних рішень (СПТР), функціонуючих на базі комп'ютерної техніки, створених на таких засадах:
1. Використання лише такої вхідної інформації (дані, що впливають на вибір того чи іншого рішення), яку має у своєму розпорядженні агроном згідно з його функціональними обов'язками.
2. Враховується практична сторона методів і прийомів, що склалися в управлінні галуззю зрошуваного землеробства.
3. Максимально повне використання інформації, що надходить з обслуговуючих галузь установ і організацій (наукові підрозділи, станції хімізації, метеослужба, управління зрошувальних систем тощо).
4. Визначення термінів проведення агрозаходів. Створення таких систем є дуже складним завданням, вирішення якого, як правило, потребує багато часу. Виправдовує себе тільки поетапна розробка. Кожний з етапів у такому випадку повинен бути закінченою розробкою, придатною до самостійного використання в умовах виробництва.
Автоматизована система, створена на базі ПЕОМ, містить великі масиви організаційної інформації у вигляді бази знань (БЗ). Технологічна інформація БЗ постійно поновлюється і використовується у необхідному вигляді та в потрібні моменти. Система регенерує як накопичену раніше інформацію, так і ту, що надходить у систему оперативно, і пропонує варіанти можливих у конкретній ситуації рішень.
У практичному аспекті СПТР надає фахівцю змогу:
» проектувати технологію в цілому або окремі її фрагменти згідно з часом;
» одержати ці проекти у друкованому вигляді або екранного зображення на моніторі;
» одержувати за бажанням кваліфіковані коментарі і пояснення до рекомендацій;
» коригувати варіанти проекту.
Варіанти технологічних рішень супроводжуються розрахунками:
» дійсно можливого рівня врожайності;
» норм внесення добрив і оптимального розміщення їх на полях сівозмін;
» балансу поживних речовин в грунті;
» норм і строків призначення поливів;
» прогнозу розвитку культур (строки настання і проходження фаз вегетації);
» засобів захисту рослин від шкідників, хвороб;
» економічних показників.
СПТР функціонує у режимі діалогу машина – людина, де провідною стороною для запобігання некоректному вводу інформації виступає машина.
Загальну структуру системи наведено на наступній схемі. Важливо, що користувач бере участь у виробленні варіантів рішень безпосередньо, змінюючи характеристики вхідної інформації, а тому довіряє одержаним результатам. Використовувати систему можна:
» за прямим призначенням – для прийняття рішень на робочому місці фахівця господарства, фермера;
» на інформаційно-консультаційних пунктах (у разі їхнього належного використання);
» при підготовці кадрів фахівців різного рівня;
» в учбових і наукових
закладах.
Для поширення і підвищення ефективності впровадження СПТР необхідно:
» змінити існуючі у практичній сфері психологічно-організаційні обставини через поступову пропаганду і демонстрацію переваг автоматизованих систем перед традиційними засобами інформаційного забезпечення і навиками прийняття рішень (семінари, виступи керівників). Створення відповідного психологічного клімату;
» забезпечити господарства і фахівців обчислювальною технікою;
» створити матеріально-організаційні умови для впровадження;
» реформувати програми підготовки кадрів у напрямі формування керівника, обізнаного з методами, принципами прийняття рішень і аналізу результатів.
В умовах практичного використання система підготовки технологічних рішень дає змогу значно підвищити якість прийнятих рішень шляхом надання у розпорядження фахівців рекомендацій, що грунтуються на останніх досягненнях науки і практики, включають аналіз взаємозв'язків факторів, які впливають на процес формування врожаю, враховують значно більшу кількість інформації, ніж та, яку може використати людина; відповідають властивостям культур, характеристикам поля, ресурсам і умовам, що складаються.