6.2.2. Удосконалення структури посівів

У зоні осушення періодично перезволожуваних земель структура посівів сільськогосподарських культур повною мірою залежить від типу грунтів і їхнього меліоративного стану, напряму спеціалізації господарств, а також відповідає завданню щодо збереження і відтворення родючості. На торфових, органогенних грунтах структура посівів повинна забезпечувати економну витрату ґрунтових запасів азоту торфовищ, зменшення темпів мінералізації органічної речовини, захист грунту від ерозії, зменшення впливу шкідників та бур'янів. Як показують дослідження і практика використання торфових осушуваних земель, найбільшу віддачу можна одержати тільки при вирощуванні на них кормових культур.

Для умов органогенних грунтів України рекомендуються такі сівозміни.

На середньомінералізованих торфових грунтах:

I. Кормова: 1 – коренеплоди, кукурудза на силос, 2 – однорічні трави на зелений корм + літній посів багаторічних трав, З–7 – багаторічні трави на два-три укоси, 8 – багаторічні трави на два укоси + редька олійна, горохо-овес.

II. Овочево-кормова: 1 – капуста, 2 – столові коренеплоди, З – однорічні трави на зелений корм + літній посів багаторічних трав, 4–8 – багаторічні трави на два-три укоси, 9 – багаторічні трави на два укоси + озиме жито на зелений корм, озимий ріпак, редька олійна на зелений корм.

На сильно мінералізованих торфових грунтах:

I. Кормова: 1 – кукурудза або однорічні трави на зелений корм + літній посів багаторічних трав, 2–8 – багаторічні трави на два-три укоси, 9 – багаторічні трави на два укоси + редька олійна на зелений корм.

II. Овочево-кормова: 1 –овочеві культури, 2 – однорічні трави на зелений корм + літній посів багаторічних трав, 3–8 – багаторічні трави на два-три укоси, 9 – багаторічні трави на два укоси + редька олійна.

У структурі посівних площ на органогенних середньо мінералізованих торфовищах однорічні культури повинні займати не більше 25%, у тому числі просапні – не більше 12% загальної площі сівозміни, а на добре мінералізованих торфовищах – відповідно 12% і менше.

На осушуваних мінеральних грунтах набір культур у структурі посівів ширший, ніж на торфовищах. Тут впроваджуються польові, кормові та овочеві сівозміни.

Найбільш родючі грунти слід відводити під посів озимої пшениці, льону, бобових культур, конюшини, ячменю та інших інтенсивних культур. Озиму пшеницю краще розміщувати після однорічних і пласта багаторічних трав, буряки –• після озимих, які були по багаторічних травах.

На дерново-підзолистих супіщаних і суглинкових грунтах рекомендуються такі сівозміни:

а) 1 – конюшина, 2 – льон, 3 – озима пшениця + післяжнивні посіви, 4 – картопля, 5 – ячмінь, 6 – озиме жито + підсів конюшини;

б) 1 – конюшина, 2 – озима пшениця + післяжнивні посіви, З – картопля, 4 – льон, 5 – озиме жито, 6 – кукурудза на силос, 7 – овес + підсів конюшини;

в) 1 – конюшина, 2 – озима пшениця + післяжнивні посіви, 3 – картопля, 4 – кукурудза на силос, 5 – зернобобові, 6 – озиме жито, 7 – картопля, 8 – ячмінь + підсів конюшини.

На осушуваних дерново-підзолистих грунтах легкого механічного складу:

а) 1 – люпин на зелену масу, 2 – озиме жито, 3 – картопля, 4 – озиме жито, 5 – люпин на зелену масу, 6 – озиме жито;

б) 1 поле – люпин на зерно, 2 – картопля, 3 – озиме жито, 4 – люпин на зелену масу, 5 – озиме жито;

в) 1 – озиме жито, 2 – люпин на зерно, 3 – картопля, 4 – кукурудза на силос, 5 – озиме жито, 6 – люпин на зелену масу.

У зернокормовій сівозміні рекомендується такий набір і чергування культур:

1 – зернові + післяжнивні посіви, 2 – картопля, коренеплоди, 3 – кукурудза на силос, 4 – ярі зернові + літній посів багаторічних трав, 5–8 – багаторічні трави.

Прикладом овочево-кормової сівозміни може бути такий набір культур: 1 – картопля, 2 – столові буряки, 3 – капуста, 4 – рання картопля + літній посів багаторічних трав, 5–8 – багаторічні трави.

Загальною вимогою до структури посівів на осушуваних землях є впровадження в сівозміни посівів багаторічних трав і зведення на торфових грунтах до мінімуму або й цілковите виключення просапних культур.

6.2.3. Агротехнічні та меліоративні заходи для підвищення врожайності сільськогосподарських культур

Підвищення врожайності сільськогосподарських культур на меліорованих землях, збереження і відтворення родючості грунтів, поліпшення екологічного стану на меліоративних системах можливе тільки при комплексному застосуванні меліоративних і агротехнічних заходів. Серед меліоративних заходів першочергово повинна здійснюватись реконструкція меліоративних систем, ремонт та упорядкування осушувальної мережі, каналів і гідротехнічних споруд, поліпшення експлуатації систем, своєчасне відведення талих вод, регулювання рівня ґрунтових вод, застосування меліорантів.

Необхідність реконструкції меліоративної системи встановлюють на основі аналізу характеристик технічного і господарського стану системи в цілому або її частини. Реконструкції в першу чергу підлягають ті системи, на яких незалежно від погодних умов року формується несприятлива меліоративна обстановка з ознаками перезволоження.

До першочергових заходів з реконструкції належить будівництво закритого дренажу на системах з відкритою мережею, переобладнання систем односторонньої дії на системи з двостороннім регулюванням водно-повітряного режиму грунтів і гарантованими джерелами водопостачання в посушливі періоди, а на системах з потужними торфовищами – згущення регулювальної відкритої мережі для забезпечення рекомендованої норми осушення.

У практиці експлуатації осушувальних систем для нормального їхнього функціонування перш за все слід звернути увагу на очищення каналів від наносів, закріплення укосів, виправлення поперечних та повздовжніх їхніх профілів, промивання або заміну замулених і пошкоджених дрен, ремонт гирл колекторів, оглядових колодязів, відновлення гідротехнічних споруд. Для запобігання замуленню каналів і укосів створюють прибережні водоохоронні смуги з обмеженою господарською діяльністю, проводять обробіток грунту на схилах паралельно горизонталям поверхні, борознування, лункування, щілювання, залуження схилів, застосовують ґрунтозахисні сівозміни.

Правильна експлуатація осушувальних систем забезпечує своєчасне відведення з орного шару талих вод та дощових опадів у вегетаційний період, а на системах двосторонньої дії – регулювання водно-повітряного режиму грунтів, особливо у посушливі періоди. Важливими для експлуатації є систематичний огляд і обстеження мережі та споруд меліоративних систем з метою виявлення і усунення наявних пошкоджень.

Виконання комплексу агромеліоративних заходів є складовою робіт для оптимізації меліоративної обстановки на осушуваних землях. До складу цих заходів входять планування земель, глибоке розпушування і щілювання грунту, профілювання, гребнування, борознування поверхні поля, різноглибинний обробіток, вапнування кислого грунту, кротовий дренаж.

Для проведення агромеліоративних і агротехнічних заходів на грунтах важкого механічного складу небажане використання важкої техніки, оскільки внаслідок підвищеного навантаження на грунт це призводить до його ущільнення, погіршення водно-фізичних властивостей, що зумовлює перезволоження. Навпаки, застосування на таких землях глибокого розпушування, поглибленої оранки з одночасним внесенням підвищених доз органічних добрив і вапна сприяє інтенсивнішій інфільтрації гравітаційної води з орного шару в нижчі горизонти, зберігаючи при цьому продуктивний запас вологи, збільшує пористість і аерацію, зменшує щільність грунту, надає грунтам грудкуватої структури. При цьому вода, поживні речовини і тепло розподіляються найбільш раціонально, що забезпечує найкращі умови для росту і розвитку рослин. Глибоке розпушення сприяє підвищенню врожайності на 15–35%.

Кротовий дренаж сприяє відведенню з осушуваної площі надлишкової води під час перезволоження грунту, а за нестачі вологи – більш швидкій інфільтрації при поданні води по кротодре-нах з водоприймача. Прискорене відведення поверхневих і гравітаційних вод забезпечується також завдяки здійсненню планування та спеціального профілювання поверхні полів, кроту-вання і розпушення підорного шару, вузькозагінної оранки.

Практикою встановлено, що в результаті поліпшення меліоративної обстановки на осушуваних землях урожайність культур підвищується на 10–20%.

Агротехнічні заходи передбачають застосування диференційованих способів обробітку грунту, своєчасне закриття вологи у ранній весняний період, ущільнення верхнього шару грунту за допомогою коткування, внесення органічних і мінеральних добрив. Глибину оранки вибирають залежно від потужності гумусового горизонту, вологості грунту, ступеня розкладання торфу, часу проведення обробітку та виду культур.

На площах з підвищеною вологістю і слаборозкладеним торфом орють на меншу глибину, а на добре осушених землях можна обійтись поверхневим обробітком.

Важливим агротехнічним заходом на осушуваних землях, особливо торфовищах, є ущільнення верхнього шару грунту після сівби. Його виконують важкими водоналивними котками на торфах і котками полегшеного типу на мінеральних грунтах.