- •Тема і. Водні ресурси і водний режим ґрунтів план
- •Водні ресурси україни
- •Водний режим грунтів
- •1. Водні ресурси україни
- •2. Водний режим ґрунтів
- •Тема 2. Сучасний стан і роль зрошувальних меліорацій у підвищенні ефективності та стабільності землеробства план
- •1. Загальні відомості про зрошувальні меліорації
- •Роль вологи у комплексі факторів урожайності
- •3. Природна забезпеченість сільськогосподарських угідь вологою. Дефіцити водоспоживання сільськогосподарських культур
- •6. Використання стічних вод для зрошення
- •7. Використання стоків тваринницьких комплексів
- •8. Характеристика ґрунтового покриву в зоні поливного землеробства. Адаптація ґрунтів до зрошення
- •9. Розвиток зрошення в україні
- •10. Ефективність зрошення
- •Тема 3. Сучасні проблеми поливного землеробства
- •Тема 4. Шляхи підвищення ефективності зрошувальних меліорацій
- •4.1.1. Підвищення надійності закритих зрошувальних систем
- •4.1.2. Шляхи зменшення енергоємності поливу
- •4.1.3. Забезпечення систем дощувальною технікою. Напрями удосконалення існуючих і розроблення нових машин
- •4.1.4. Мікрозрошення сільськогосподарських культур. Стан, перспективи розвитку та напрями використання
- •4.1.5. Поверхневий полив
- •4. 1. 6. Організація подачі та розподілу води на зрошувальних системах
- •4.1.7. Облік води при зрошенні
- •4.1.8. Механізація експлуатаційних робіт на меліоративних системах
- •4.1.9. Будівельні матеріали і вироби для реконструкції меліоративних систем
- •4.2. Агротехнічні заходи для підвищення ефективності використання поливних земель
- •4.2.1. Напрями використання зрошуваних земель
- •4.2.2. Системи землеробства на поливних землях
- •4.2.3. Система удобрення і родючість грунтів при зрошенні
- •4.2.4. Ефективність удосконалених технологій вирощування сільськогосподарських культур
- •4.2.5. Ресурсозберігаючі технології кормовиробництва на зрошуваних землях Лісостепу
- •4.2.6. Режими зрошення
- •4.2.7. Агроландшафтне улаштування зрошуваних земель
- •4.3. Інформаційне забезпечення поливного землеробства
- •4.3.1. Інформаційне забезпечення управління технологічними
- •4.3.2. Інформаційно-обчислювальні системи планування зрошення
- •4.3.3. Комп'ютерні системи диспетчерського управління водорозподілом
- •Тема 5. Екологія зрошуваних та прилеглих до них земель план
- •1. Меліоративний стан зрошуваних земель
- •2. Заходи для поліпшення меліоративного стану земель
- •3. Нормування водокористування у зрошуваному землеробстві
- •4. Еколого-меліоративний моніторинг зрошуваних земель
- •Тема 6. Роль меліорації перезволожуваних земель у підвищенні ефективності і стабільності землеробства
- •1. Роль водно-повітряного режиму ґрунту в комплексі чинників урожайності
- •2. Природна забезпеченість угідь вологою. Водоспоживання сільськогосподарських культур
- •3. Розвиток меліорації перезволожуваних земель
- •4. Ефективність меліорацій перезволожуваних земель
- •5. Сучасні проблеми осушувальних меліорацій
- •6. Шляхи підвищення ефективності осушувальних меліорацій
- •6.1. Напрями комплексної реконструкції меліоративних систем
- •6.2. Агротехнічні умови підвищення ефективності осушувальних меліорацій
- •6.2.2. Удосконалення структури посівів
- •6.2.4. Підвищення продуктивності природних кормових угідь
- •6.2.6. Агроландшафтне улаштування осушуваних земель
- •6.3. Використання осушуваних радіоактивних забруднених земель
- •6.4. Організація експлуатації меліоративних систем
- •7. Еколого-меліоративний стан осушуваних земель
- •7.1. Основні критерії оцінки еколого-меліоративного стану осушуваних земель
- •7.2. Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу на осушуваних землях
- •7.3. Моніторинг – це основа для здійснення заходів з поліпшення осушуваних земель
4.3.3. Комп'ютерні системи диспетчерського управління водорозподілом
Для диспетчерського управління міжгосподарським водорозподілом на основі оперативного планування і контролю водокористування та електроспоживання в Інституті гідротехніки і меліорації УААН розроблено і впроваджуються в управліннях зрошувальних систем та управліннях магістральних каналів автоматизовані робочі місця (АРМ) диспетчера, "Водокористування" і енергетика. Названі АРМи розроблено на базі персональних комп'ютерів.
АРМ диспетчера допомагає диспетчерам управлінь забезпечити водорозподіл на міжгосподарській зрошувальній системі чи на магістральних каналах відповідно до їхніх конструктивних параметрів і технологічних характеристик. Воно дає змогу на підставі поточної інформації про стан об'єкта управління своєчасно розраховувати і прогнозувати на заданий диспетчером період (від 2 до 24 год) зміни рівнів і об'ємів води на ділянках міжгосподарських каналів; давати рекомендації з раціонального регулювання рівнів води затворами підпірно-регулювальних споруд; підтримувати оптимальний режим рівнів води в каналах з перекачувальними насосними станціями; розраховувати поточні витрати води через споруду, середньодобові витрати і стік води наростаючим підсумком.
За допомогою АРМ диспетчера легко вивести на екран монітора у вигляді мнемосхеми інформацію про поточний стан будь-якої ділянки чи системи в цілому; поточний чи прогнозований стан каналів (у вигляді повздовжнього профілю із зазначенням рівнів і об'ємів води); поточний стан насосних станцій та підпірно-регулювальних споруд (зображення споруд із станом працюючих насосних агрегатів, добові графіки водоподачі, гідрографи добової зміни рівнів води у верхніх і нижніх б'єфах споруди).
Диспетчер може сформувати, переглянути на екрані монітора, вивести на друк чи занести до архіву для зберігання такі вихідні документи:
диспетчерський журнал;
журнал водозабору і водоподачі;
балансові відомості;
відомості об'ємів водоподачі;
акти подачі води для розрахунку з господарствами та інші.
До складу АРМ диспетчера включають задачі оперативного планування і контролю електроспоживання насосними станціями та раціонального розподілу оперативного ліміту електроенергії.
АРМ "Водокористування" слугує для оперативного планування і контролю водоподачі на водовиділах, у господарствах та управліннях у цілому. Заявки господарств на воду формуються за допомогою ЮС "Полив" або на основі розрахунку дефіциту вологозапасів по кожному полю з урахуванням фаз розвитку рослин і зміни метеопараметрів. Контроль і аналіз водоподачі ведуть шляхом порівняння фактичної водоподачі по кожному водовиділу з відповідним плановим значенням за декаду, з початку місяця і з початку сезону. АРМ "Водокористування" дає змогу легко сформувати необхідні відомості та журнали для оперативного управління або звітності.
Інформація про фактичну водоподачу вводиться в АРМ "Водокористування" як у ручному режимі, так і в автоматизованому – від АРМ диспетчера.
АРМ енергетика слугує для оперативного планування і контролю електроспоживання на насосних станціях. АРМ енергетика розраховує об'єми поданої води за споживаною електроенергією, визначає фактичні питомі витрати електроенергії, здійснює оперативний контроль і аналіз режимів роботи насосних станцій шляхом визначення коефіцієнтів завантаження насосів, часу роботи, числа і частоти переключень. На вимогу оператора можуть бути сформовані журнали і відомості для внутрішньої роботи і для розрахунків з енергопостачальними організаціями.
Названі АРМи можна використовувати як автономно, так і в режимі обміну інформацією. Персональні комп'ютери цих АРМів можуть бути об'єднані комп'ютерною мережею. Для управлінь, які мають віддалені експлуатаційні дільниці, передбачається використання модемного зв'язку.
Впровадження комп'ютерних технологій диспетчерського управління водорозподілом дає змогу:
відмовитись від управління водорозподілом "за планом", зверху донизу, з використанням схеми регулювання "по верхньому б'єфу споруд", яке призводить до великих втрат води і електроенергії, і перейти на управління водорозподілом "за запитом", знизу доверху, від споживача до головної водозабірної споруди, що зменшує на 8–10% витрати води і електроенергії;
підвищити у три-чотири рази оперативність управління водорозподілом і обгрунтованість прийняття рішень диспетчером, що зменшує на 8–15% витрати води і електроенергії, а також у півтора-два рази – число переключень агрегатів перекачувальних насосних станцій на міжгосподарській мережі;
підвищити ефективність впровадження в управліннях зрошувальних систем та магістральних каналів систем диференційованого обліку електроенергії на насосних станціях і заощадити значні кошти за електроенергію.