4. Ефективність меліорацій перезволожуваних земель

Основними показниками ефективності осушувальних меліорацій є:

збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції завдяки підвищенню врожайності;

термін окупності капітальних вкладень чистим прибутком підприємств і централізованим чистим прибутком держави;

рівень продуктивності праці і собівартість одиниці продукції.

Показник збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції відповідає основній меті державних інвестицій у меліорацію. Меліорація земель гумідної зони спрямовується, передусім, на збільшення виробництва кормів, картоплі, зерна і льону.

У попередні роки осушення за умови належного освоєння меліорованих земель у передових господарствах, як правило, окупалося за три-чотири роки. Практика показує, що цей термін може бути і меншим за необхідного рівня забезпечення основними засобами виробництва, добривами та іншими ресурсами.

Регулювання водно-повітряного режиму на перезволожуваних землях шляхом проведення науково обгрунтованих осушувальних меліорацій і застосування комплексу необхідних агротехнічних заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур сприяють значному підвищенню продуктивності землеробства та одержанню високих і сталих врожаїв (табл. 6.3).

Приведені в таблиці 6.3 дані про врожайність окремих сільськогосподарських культур на періодично перезволожуваних землях, що зазнали водних меліорацій, свідчать про ефективність цього заходу і про сталу тенденцію росту врожайності за останні 25 років (до 1990). Так середня врожайність зернових за 1986–1990 pp. порівняно з 1966–1970 pp. зросла майже удвічі і досягла 33 ц/га. Врожайність цукрових буряків за цей час підвищилась на 23%, сіна багаторічних трав – на 30%, кормових коренеплодів, кукурудзи на силос і зелену масу – вдвічі. Вихід кормів з гектара меліорованих земель зріс у 2, 5 раза, від 11, 0–11, 9 ц/га кормових одиниць у 1966–1975 pp. до 28 ц/га в 1986–1990 роки. По окремих культурах (зернові, овочі, картопля) рівень врожайності наблизився до проектного.

З даних таблиці також видно, що завдяки меліорації перезволожуваних земель з'являється можливість забезпечити стійкість продуктивності землеробства на цих землях. Про значення останніх у стабільності виробництва сільськогосподарської продукції свідчать характерні приклади окремих областей гумідної зони. Так, за даними Хмельницького науково-виробничого

Таблиця 6.3. Врожайність основних сільськогосподарських культур на осушуваних землях в Україні, ц/га

Культури	Роки
	1966– 1970	1971– 1975	1976– 1980	1981– 1985	1986– 1990	1995
Зернові	18, 4	23, 8	25, 8	26, 0	33, 0	30, 4
Цукрові буряки	277	317	325	312	360	238
Картопля	86	111	122	124	150	95
Кормові корене-
плоди	232	ЗОЇ	320	358	453	292
Кукурудза на силос
і зелений корм	136	190	200	257	303	220
Багаторічні трави,
сіно	27, 9	32, 2	33, 1	36, 7	39, 5	30, 5
Льон (волокно)	4, 1	5, 5	6, 2	5, 5	5, 9	–
Овочі	144	158	164	149	159	112
Усього кормів, к. од. 11, 0		11, 9	22, 6	23, 6	28, 4	25, 4

об'єднання "Еліта", в області протягом останніх десяти років рівень врожайності зернових коливався в межах 3, 3–3, 8 т/га.

У господарствах Рівненської області осушувані землі, що становлять 31% загальної площі орних земель, забезпечують виробництво 30% зерна, 17 – цукрових буряків, 56 – льону-довгунця, 30– картоплі і майже 50% багаторічних трав на сіно.

Збільшення площі меліорованих земель у цій області дало можливість значно розширити клин орних земель поліських господарств, зміцнити їхню кормову базу, а жителі села одержали роботу і гарантовану заробітну плату. Адже в багатьох у пам'яті ті часи, коли сюди з південних областей України доводилось завозити для корму солому. Нині ж у більшості господарств скирти власної соломи та сіна стоять по два-три роки.

На світло-сірих лісних, лучних і дерново-підзолистих, оглеєних, середньо окультурених ґрунтах Чернігівської області, за даними обласної дослідної станції, за певної структури посівів, необхідної кількості органічних та мінеральних добрив і високого рівня землеробства можна одержувати врожай кормових по 42– 52 ц/га к.од.

При аналізі й оцінці ефективності водних меліорацій у гумідній зоні слід враховувати також, що переважну більшість осушуваних тепер площ одержано не шляхом корінного поліпшення існуючих староорних земель, а в результаті освоєння для інтенсивного використання малопродуктивних необроблюваних раніше природних угідь. Тобто завдяки осушенню у великій кількості господарств поліської зони розширилась площа сільськогосподарських угідь, значно підвищилась частка ріллі, зросла родючість грунтів. Є колективні сільськогосподарські підприємства, земельний фонд яких повністю складається з меліорованих угідь. Отже, меліорація земель у гумідній зоні стала одним із визначальних чинників соціально-економічного розвитку цього регіону.