7.2. Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу на осушуваних землях

Осушення і подальше використання перезволожуваних земель призводить як до сталих змін у природних процесах, які мають різне спрямування, так і до періодичних коливань антропогенне чи природно залежних чинників. Наприклад, хімічний склад дренажного стоку періодично залежить від термінів і кількості внесення мінеральних добрив та отрутохімікатів і тому потребує обов'язкового контролю в той період, коли це відбувається.

Зміни у водообмінних і ґрунтотворних процесах супроводжуються кількісними та якісними перетвореннями в грунтах і воді не тільки в межах систем, а й на прилеглих до них землях. Як наслідок, відбуваються зміни в рослинному і тваринному світі, змінюються й мікрокліматичні характеристики. Контроль та аналіз цих змін, а також прийняття адміністративних рішень можливі шляхом організації еколого-меліоративного моніторингу, як системи комплексних спостережень, оцінки і прогнозу стану природного середовища на меліорованих і прилеглих до них землях та загальних спостережень за ситуацією на території водозбору.

Еколого-меліоративний моніторинг повинен охоплювати меліоровані та прилеглі до них землі і включати спостереження за підземними й поверхневими водами, грунтами і рослинністю та технічним станом меліоративної системи. Ці спостереження рекомендується виконувати в межах еталонних систем, визначення яких здійснюється на основі типізації, яка враховує природні, меліоративні та водогосподарські ознаки, якими є і геологічні, і гідрогеологічні умови, геоморфологічні особливості, ґрунтовий покрив, тип осушувальної системи, рівень радіоактивного забруднення.

На еталонних системах, також з урахуванням вищевказаних чинників, розміщують майданчики, на яких ведуть комплексні спостереження за станом природного середовища, включаючи режим рівнів ґрунтових і напірних вод, баланс природних вод, їх

хімічний склад, показники вологості та поживного складу грунтів, рослинність, радіологічний стан грунтів і води, технічний стан системи, характер освоєння осушуваних земель. За наявності водобалансової станції в межах системи її використовують як складову комплексної ділянки (майданчика), тому що для подальшого аналізу результатів спостережень будуть необхідні метеорологічні, ' фенологічні та гідрогеологічні дані, які одержують на таких станціях.

За останні роки на більшості меліоративних систем не виконують регламентних робіт з їхнього ремонту та очищення, тому меліоративний стан на осушуваних землях погіршуватиметься, але для вирішення питань їхнього подальшого використання, реконструкції, ренатуралізації тощо необхідні дані по відповідних природних характеристиках, одержати які можливо тільки за допомогою моніторингових робіт. На таких системах ці роботи необхідно організовувати.

Основними роботами при проведенні моніторингу на осушуваних землях еталонних систем будуть заміри рівнів ґрунтових і напірних вод у свердловинах і на водомірних постах, відбір зразків води та грунтів на аналізи, вивчення рослинного покриву на осушуваних і прилеглих до них землях, обстеження мереж каналів з метою визначення їхнього технічного стану. Особлива увага приділяється діагностиці проявів деградації ґрунтового покриву (дегуміфікація, декальцинація, озалізнення, радіоактивне забруднення, ерозійні процеси), а це потребує оцінки їхньої інтенсивності, масштабів розповсюдження і залучення для таких робіт спеціалістів.