6.4. Організація експлуатації меліоративних систем

Необхідною умовою високопродуктивного використання осушуваних земель є підтримання в оптимальних межах водно-повітряного режиму грунтів відповідно до фаз розвитку сільськогосподарських культур. Для забезпечення цієї умови важливу роль відіграє організація раціональної експлуатації меліоративних систем, утримування усіх споруд і осушувально-зволожувальної мережі у справному стані, своєчасне оперативне регулювання, рівнів і витрат води шляхом відведення чи додаткової подачі її на поле.

У найбільш загальному випадку до складу експлуатаційних робіт на меліоративних системах повинні входити такі:

» підтримання системи у справному стані шляхом здійснення нагляду за функціонуванням і технічним станом гідротехнічних споруд, механічного обладнання, осушувальної або осушувально-зволожувальної мережі, водоприймачів, своєчасне виявлення і ліквідація пошкоджень та деформацій, планування й проведення поточних і капітальних ремонтів;

» організація і проведення заходів зимового утримання об'єктів меліоративних систем, забезпечення їхньої готовності до роботи у вегетаційний період, організація своєчасного відведення талих і зливових вод, виконання аварійних (позапланових) ремонтів;

» управління режимом вологості грунту на полях на підставі даних систематичних спостережень за горизонтами води у відкритій мережі каналів та водойм і за рівнями ґрунтових вод, складання водного балансу поля, прогнозування його змін з урахуванням метеорологічних прогнозів та заданих норм зволоження шляхом шлюзування каналів і регулювання рівнів води в них, ведення обліку води;

» ведення необхідної експлуатаційної документації.

Залежно від розмірів і конструктивних особливостей меліоративної системи склад експлуатаційних робіт у кожному випадку слід конкретизувати. На кожну меліоративну споруду чи об'єкт повинен бути заведений технічний паспорт, а експлуатаційний персонал повинен мати інструкції з технічної експлуатації окремих споруд, об'єктів і системи в цілому, технологічні інструкції з питань регулювання водного режиму грунтів, схеми розташування пунктів спостережень і замірів із зазначенням періодичності та складу спостережень, форми журналів. До експлуатаційної документації входять відомості ремонтних робіт.

Вказана експлуатаційна документація використовується також у процесі паспортизації систем, при обгрунтуванні проектів реконструкції систем, веденні меліоративного кадастру та моніторингу.

Постійний нагляд за станом споруд, мережі та механічного обладнання меліоративних систем шляхом візуального огляду має своєю метою своєчасне виявлення і усунення деформацій, пошкоджень та несправностей, розмивів укосів каналів і дамб, засмічування і заростання каналів та водоприймачів, виявлення замулювання дрен, виникнення посиленої фільтрації через земляні споруди. Належний догляд за системою, своєчасне виявлення і ліквідація несправностей шляхом дрібного поточного ремонту забезпечує її довговічність і постійну готовність, запобігає більшим руйнуванням, необхідності позачергових ремонтів та значним додатковим витратам коштів.

Не слід дозволяти випасання худоби біля відкритих каналів або прогін її через канали, як і переїзд транспорту, для цього мають бути обладнані спеціальні переїзди. Не можна дозволяти розміщувати скирти сіна чи соломи поблизу каналів, як і роботу механізмів на відстані ближче двох метрів від брівки каналу.

У догляд за каналами повинно входити і упорядкування приканальних смуг, розрівнювання кавальєрів, засипання мінеральним грунтом з утрамбовуванням щілин і вимоїн, у тому числі навколо споруд, організація відведення поверхневих вод, підсипання грунту для ліквідації місць застоювання води на гребенях дамб, своєчасне обкошування укосів та видалення скошеної рослинності. Приканальні смуги доцільно засівати багаторічними травами.

Нарівні з каналами меліоративної системи повинні бути впорядковані та доглянуті русла річок-водоприймачів і магістральні канали.

При обношуванні й очищенні від замулення відкритих каналів осушувальної системи, а також водоприймачів для відновлення їхньої пропускної здатності слід мати на увазі, що у проектах меліоративних систем пропускну здатність мережі каналів розраховували на максимальні витрати води 10% забезпеченості, тобто на витрати, які трапляються один раз за десять років. Це означає, що уже в проектах допущено, що осушувальна система може не справитись із своєчасним (у задані строки) відведенням зливових вод більш рідкої ймовірності. А заростання та замулювання каналів ще продовжує ці строки і призводить до недостатнього осушення окремих ділянок.

У числі експлуатаційних заходів на осушувальних та осушувально-зволожувальних системах повинні здійснюватись також періодичне глибоке розпушування мінеральних грунтів, планування поверхні полів, нарізування кротового або щілинного дренажу, культуртехнічні і протиерозійні роботи, загальне впорядкування території для зменшення замулювання і занесення мережі каналів. Ці заходи можуть бути віднесені і до агротехнічного комплексу, особливо, якщо функції технічної експлуатації систем виконують за контрактами з господарствами управління експлуатації меліоративних систем.

У зимовий період необхідно вживати заходів для запобігання намерзанню криги у гирлах дрен і за затворами шлюзів, а на проточних ділянках каналів та водоприймачів – запобігання утворенню шуги, руйнуванню чи пошкодженню кригою меліоративних споруд, укосів земляних каналів, дамб, для організації льодоходу. Після кожного пропуску талих і зливових вод потрібно уважно обстежити стан споруд, мережі каналів, виявити деформації, скласти дефектні відомості і визначити необхідні обсяги ремонтних робіт.

Технічне обслуговування внутрігосподарських меліоративних систем може вестись силами господарств-землекористувачів або за контрактами – управліннями експлуатації меліоративних систем. В умови контракту може бути включено як увесь комплекс робіт з технічного обслуговування і ремонту систем, так і лише частину з числа найбільш трудомістких, у першу чергу тих, для виконання яких потрібні спеціальні механізми і кваліфікований персонал.

Для виконання експлуатаційних робіт силами самих господарств у них створюють меліоративну службу (ланку, бригаду). До складу такої служби повинні входити руслові ремонтери, а також залежно від площі осушуваних земель технік-гідротехнік, інженер-гідротехнік, старший або головний інженер-гідротехнік. Штати руслових ремонтерів комплектують із розрахунку один працівник на 150–200 га осушуваних земель, чи на 10–12 км відкритої осушувальної системи. На період виконання ремонтних робіт у склад меліоративної служби додатково включають необхідних працівників з відповідною технікою.