4.1.7. Облік води при зрошенні

Нині існує тільки технологічний облік води на магістральних каналах. Деякий розвиток має водооблік на насосних станціях, а комерційний водооблік практично відсутній. Загальний стан водообліку при зрошенні можна охарактеризувати як незадовільний. Основні причини, що гальмують впровадження водообліку, пов'язані з відсутністю реальної ціни за подану воду та за експлуатацію зрошувальної мережі взагалі і, як наслідок, з відсутністю розвиненої гідрометричної служби в управліннях зрошувальних систем, а також коштів на обладнання систем водообліку. Існуючого методичного забезпечення для водообліку нині достатньо, бракує обладнання, наприклад приладів для вимірювання швидкості водного потоку, самописців рівня води, які в Україні не виготовляються.

Організацію системи водообліку при зрошенні потрібно вести в таких напрямах:

» відродити кваліфіковану гідрометричну службу при управліннях зрошувальних систем, у перелік завдань якої входили б технологічний водооблік для забезпечення міжгосподарського водорозподілу, комерційний водооблік для одержання від водокористувачів платні за подану воду, державний контроль за раціональним використанням води при зрошенні, метрологічний контроль пунктів водообліку за їхнім обладнанням;

» налагодити в Україні власне виробництво водомірних приладів, лічильників стоку, вимірювачів швидкості та витрати води, самописців рівня води;

» розробити пакет документів, а саме: інструкцію з ліцензування права водокористування при зрошенні; інструкцію з організації комплексного водообліку на зрошувальних системах; методичні посібники по обладнанню та таруванню пунктів водообліку; інструкцію з комерційного водообліку та розрахунків за водокористування тощо;

» створити на великих магістральних каналах автоматизовані системи водообліку, які б діяли за замкненим балансовим принципом і вирішували одночасно з обліком завдання міжсистемного оперативного водорозподілу;

» поширити системи обліку води на дренажно-скидний стік, атмосферні опади, ґрунтову вологу.

Позитивним зрушенням у водообліку можна вважати розроблену в Інституті гідротехніки і меліорації УААН і атестовану Украгростандартом методику обліку води за витратами електроенергії. Цю методику можна застосовувати на зрошувальних насосних станціях з метою технологічного і комерційного обліку. Похибка результатів вимірювання витрат води становить ± 5%, кількості поданої води – ± 7%.

Для впровадження методики насосні станції повинні бути обладнані лічильниками електроенергії, лічильниками часу напрацювання насосних агрегатів і амперметрами струму навантаження електродвигунів. Ця методика придатна для застосування також на насосних станціях, де впроваджено багатотарифний облік електроенергії (залежно від часу її споживання – у піковий або міжпіковий періоди).

4.1.8. Механізація експлуатаційних робіт на меліоративних системах

Надійність роботи меліоративної системи та гідротехнічних споруд на ній значною мірою залежить від своєчасного проведення експлуатаційних робіт, тобто очищення каналів, аванкамер насосних станцій, дренажних колодязів, відкритої колекторно-дренажної мережі, водопропускних споруд під магістральними та великими розподільчими каналами від наносів, сміття та рослинності. Наприклад, товщина шару наносів, які відкладаються в аванкамерах насосних станцій, особливо в південних районах, за рік може становити до 1, 0–1, 5 м, а перепади рівнів води на сміттєзатримуючих решітках під час максимальної подачі води для поливів можуть досягати 0, 5 м. Крім підвищених витрат енергії це призводить до кавітації і навіть до перебоїв у роботі обладнання.

На практиці очищення каналів та аванкамер насосних станцій виконують після завершення поливного сезону і спорожнення системи за допомогою простих пристроїв, будівельних машин і механізмів загального призначення або навіть уручну. Але використання у цьому разі землерийної техніки загального призначення неефективне, оскільки умови проведення цих робіт корінним чином відрізняються від звичайних земляних робіт у будівництві. Унаслідок, крім низької продуктивності та високої собівартості цих робіт, спостерігаються також випадки пошкодження бетонних облицювань каналів та аванкамер.

Для механізації більшості вказаних експлуатаційних робіт в Інституті гідротехніки і меліорації УААН розроблено низку принципово нових конструкцій обладнання і технології їхнього застосування. Сюди належить змінне робоче обладнання до навантажувача ПЕА-1М виробництва ВО "Коломиясільмаш" – сітчастий ківш, ґрунтовий насос і косарка для догляду за каналами у земляному руслі, очищення їх від наносів та рослинності. Це обладнання пройшло широку апробацію на об'єктах Сумського, Чернігівського та Київського облводгоспів.

Для очищення дренажних колодязів від наносів та мулу розроблено грейферний ківш до одноківшевого екскаватора ЕО-2621, застосування якого дає змогу повністю механізувати цю роботу.

Очищення облицьованих каналів, аванкамер насосних станцій можна виконувати за допомогою грейферних ковшів з монорейковою дорогою, навантажувача-бульдозера на базі трактора ДТ-75, ківшово-тросового обладнання. Для обслуговування сміттєзатримуючих решіток розроблено мобільне очисне обладнання. Більшість з цих механізмів пройшли випробування і рекомендовані для широкого застосування.

Видалення відкладених у аванкамерах наносів можна виконувати меліоративними землесосними снарядами МЗ-11 або МЗ-10 (УПМ-2), технологію застосування яких для цього випадку також розроблено в інституті. Добрі результати дає і використання водоструминних апаратів для розмивання насосних відкладень. Апарати розміщують уздовж контуру аванкамери. Розмиті наноси виносяться потоком води у проміжні відстійники-накопичувачі або йдуть транзитом у скидну мережу.

Серйозні труднощі виникали у процесі експлуатації водопропускних споруд під Північно-Кримським магістральним каналом унаслідок їхнього майже цілковитого занесення наносами під час літніх злив. Для очищення цих споруд в інституті розроблено два варіанти технологічного обладнання:

для механічного видалення наносів за допомогою тягових пристроїв, ковшів та бульдозера, придатних для очищення водопропускних споруд довжиною до 150 метрів;

комплекс затворів і щитів для створення напору перед спорудою та вимивання наносів потоком води після раптового відкривання затворів. Обидва варіанти обладнання запроваджено на діючих спорудах.

При реконструкції водопропускних споруд доцільно застосувати удосконалену конструкцію вхідного оголовка, пристосовану для встановлення щитів і затворів, призначених для промивання від наносів.

Розроблення і освоєння у виробництві потрібних машин та механізмів, у тому числі для виконання будівельно-монтажних, ремонтних і експлуатаційних робіт у меліорації, ведеться за номенклатурою державної системи машин та устаткування для сільського господарства, затверджуваної урядом на кожні наступні 10 років. Проект системи машин, підготовлений на період до 2010 p., включає 124 найменування машин і механізмів для меліорації, з яких понад 100 одиниць потребує докорінної модернізації у напрямі зменшення одиничної потужності та продуктивності і перебазування на трактори вітчизняного виробництва. Передбачено важкі самохідні спеціальні машини, як занадто енергонасичені і високої вартості, замінювати причіпним та змінним робочим обладнанням з максимально уніфікованими приводами, трансмісіями, системами навішування тощо.

На основі цих машин та механізмів може бути сформовано більш як 60 технологічних комплексів для виконання основних видів робіт на будівництві, реконструкції та експлуатації меліоративних систем.