4.1.3. Забезпечення систем дощувальною технікою. Напрями удосконалення існуючих і розроблення нових машин

З усіх відомих способів поливу, таких як дощування, поверхневий, мікрозрошення, затоплення, аерозольний та підгрунтовий, перше місце в Україні посідає дощування. Технологічні переваги дощування полягають у широкій механізації і автоматизації цього процесу, отже, і у високій продуктивності праці, особливо при застосуванні широкозахватної дощувальної техніки. Дощування дає змогу регулювати розміри поливних норм, одержувати високу якість дощу і рівномірність його розподілу по площі. Недоліки дощування – його висока енерго- і матеріалоємність, а також деякі відносно невеликі втрати води • на випаровування з дощової хмари.

В Україні, де дощуванням зрошується близько 96% поливних земель, основними типами дощувальної техніки є машини "Фрегат", ДДА-100МА, "Дніпро", "Кубань", а також до недавніх пір була "Волжанка".

Забезпеченість зрошувальних систем дощувальною технікою на початок 1997 р. становила 78% нормативної потреби, тобто фактично машин і установок було 27, 2 тис. одиниць за повної потреби 35 тисяч. Але і з наявного парку дощувальної техніки більше половини вже відпрацювали свій нормативний строк. Дані про наявність основних типів дощувальних машин за станом на 01.01.99 р. наведено в таблиці 4.1.

У сучасних умовах у зв'язку із закінченням нормативних строків служби, відсутністю запасних частин і коштів на ремонт та відновлення парк дощувальної техніки щороку зменшується. Особливо критичний стан на системах з машинами "Дніпро", більшість яких розкомплектовано і відновленню не підлягає. За останні три роки стали непридатними і були списані поливальні трубопроводи "Волжанка", катастрофічне зменшилась кількість машин "Дніпро", "Кубань", істотно скоротилось число працюючих агрегатів ДДА-100МА.

Для постачання зрошувальних систем дощувальною технікою на найближчий період можна намітити такі основні на

Таблиця 4.1. Наявність основних типів дощувальних машин на зрошувальних системах України

Тип дощу-	На 01.01.1994 p.,	На 01	01.1999 р.	Потребує заміни
вальних машин	шт.	шт.	% до 1994 р.	шт.	% наявної кількості
"Фрегат" 11100 7621			68 3196		42
ДДА-100МА -8173 5102			62 1039		20
"Дніпро" 5189 3240			63 1244		38
"Кубань" 539 424			78 87		20
"Волжанка" 4384 1473			34 1473		100
29385 17860			61 7049		44

прями. Перш за все, це ремонт і відновлення наявних дощувальних машин і агрегатів "Фрегат", ДДА-100МА, які показали високу надійність та довговічність і можуть при незначних додаткових витратах працювати ще по 5–10 років.

Для забезпечення зрошення на системах, де нині використовуються агрегати ДДА-100МА, треба розробити і поставити на виробництво новий двоконсольний агрегат на базі гусеничного трактора чи шасі потужністю 55–60 кВт вітчизняного виробництва. При цьому силові елементи ферми такої машини слід виготовляти із сталі, а водопровідні елементи – з полімерних матеріалів, які не кородують і значно стійкіші від сталі проти абразивного спрацювання їхньої внутрішньої поверхні. У такій машині обов'язково повинні бути автоматизовані процес руху в робочому режимі вздовж зрошувача і зупинка в кінці гону. Це підвищить довговічність машини, зменшить енергоємність поливу, дасть змогу проводити автоматизований полив у русі, що помітно скорочує затрати праці на полив, створює умови для забезпечення високої якості дощу.

Дощувальні машини "Фрегат" протягом трьох–п'яти наступних років необхідно виготовляти в основному в низьконапірних модифікаціях типу ДМУ-Бнм і, як і ДДА-100МВ, з низькою інтенсивністю дощу. Такі машини забезпечують високу якість і малу енергоємність поливу. Очікується, що в кінці цього періоду будуть проведені державні випробування реверсивної дощувальної машини на пневмошинах з рухом по колу від гідропривода, розробленої СП "Акватон" (м. Миколаїв). Ця машина має 10 опорних візків, паспортний напір 40 м, максимальну довжину крила 463 м. Вона може поливати рослини висотою до 2, 7 м. Завдяки можливості реверсивного руху машину можна використовувати для поливу площ, що становлять половину кола.

Дощувальні машини з електроприводом на кожному опорному візку, як позиційної дії, так і з поливом у русі, що завдяки відомим перевагам електрики над іншими енергоносіями знаходять широке застосування у передових край г х Заходу, в Україні нині не набудуть помітного поширення з причини значної ціни та наявності в них елементів загального призначення, котрі без охорони погано зберігаються в полі.

Для поливу площ, які раніше зрошувались дощувальними машинами "Дніпро" ДФ-120 і колісними трубопроводами "Волжанка", в деяких випадках можуть бути використані низьконапірні машини "Фрегат". Доцільне також застосування нових машин типу "Фрегат" з реверсивним гідроприводом, що дасть змогу працювати за технологічними схемами, які забезпечують полив прямокутних ділянок поля при поливі секторами із послідовним переходом від одного гідранта до іншого.

Для зрошення площ на системах, що раніше поливались колісними дощувалками "Волжанка", в Україні доцільно розробити і налагодити випуск низьконапірних шланго-барабанних дощувальних установок. У Європі на випуску цих високо-мобільних установок спеціалізуються десятки фірм, які випускають понад 240 типів. Такі установки передових фірм (наприклад австрійської фірми "Бауер") можуть поливати з однієї позиції смугу довжиною до 500 м і шириною до 72 м при потрібному напорі на гідранті 38м, що менше паспортного напору дощувалок ДКШ-64 (40 м) і "Дніпро" (45 м). Після завершення поливу позиції чи усього поля установку можна буксирувати колісним трактором на господарський двір, чим забезпечується її надійне збереження. Ці установки із сезонною площею поливу 10–40 га будуть ефективно використовуватись у фермерських і колективних господарствах. Для поливу площ, що раніше поливались дощувальними машинами "Кубань", на першому етапі буде налагоджено виробництво елементів для переобладнання електрифікованих машин "Кубань" на гідроприводні машини ДМФ-180/800 "Фрегат", які розроблені СП "Акватон" і пройшли випробування на Південноукраїнській машиновипробувальній станції в 1994–1995 pp. Але надійність роботи таких машин поки що недостатня для широкого використання їх на зрошувальних системах, тому вони будуть використовуватись переважно для відновлення існуючих розкомплектованих машин.

На системах з машинами "Фрегат" можливе також впровадження більш перспективних реверсних машин колової дії, особливо із заміною гідравлічного привода на електричний, що дасть змогу вийти на світовий рівень за енергоємністю та якістю поливу.

В усіх випадках (розроблення нової чи модернізації існуючої дощувальної техніки) актуальними завданнями є зменшення напірності систем та інтенсивності дощу, заміна гідравлічного привода на електричний або із двигуном внутрішнього згорання.

Для задоволення потреб різних за розмірами та спеціалізацією господарств слід розширювати типорозмірні ряди дощувальних машин.

В екстремальних погодних умовах часто виникає необхідність в разових поливах відносно невеликих ділянок природних кормових угідь або сільськогосподарських культур з місцевих водних джерел. Для цього доцільно розробити мобільні дощувальні агрегати з насосною установкою і автономним приводом, орієнтовною потужністю до 50 кВт.

Існуючі зрошувальні системи з дощувальними машинами можуть використовуватись для поверхневого поливу або дооснащуватись новими машинами фронтальної дії з шириною захвату 70–100 м. Ці машини повинні мати низьку металомісткість і легко переміщуватися з позиції на позицію від власного привода або за допомогою буксира. Подача води від закритої мережі може здійснюватись як по гнучкому трубопроводу, так і з використанням шланго-барабанного механізму.