
- •Чернівці - 2010 рік
- •Загальна характеристика навчального модулю
- •Тема 3.1. Основні принципи організації захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •Концепція та закон про захист населення і територій
- •Основні заходи у сфері захисту населення і територій.
- •3.Укриття в захисних спорудах.
- •5. Інженерний захист
- •6. Медичний захист
- •8. Радіаційний і хімічний
- •10. Психологічний захист
- •Тема 3.2. Організація зв’язку та оповіщення при виникненні
- •Організація зв’язку у нс. Характеристика засобів зв’язку, які можливо використовувати при ліквідації нс.
- •Інформування населення про загрозу та виникнення нс.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 3.3. Організація спостереження та контролю за довкіллям, продуктами харчування та водою. Вступ.
- •Створення загальнодержавної і територіальної системи спостереження та контролю.
- •Організація радіаційно-хімічного спостереження. Ведення радіаційної, хімічної та біологічної розвідки.
- •Чинниками хімічної небезпеки є:
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 3.4. Укриття населення в захисних спорудах.
- •Захисні споруди. Призначення та їх класифікація.
- •Запас харчів
- •Утримання та використання зс, приведення їх до готовності .
- •Питання для самоконтролю
- •Організація проведення евакозаходів, та їх забезпечення.
- •Особливості проведення евакуації в різних нс.
- •Заняття 2: Евакуаційні органи, їх завдання та функції. Планування і організація проведення евакозаходів та порядок розробки документації.
- •Основні документи, які розробляються в евакуаційній комісії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема3.6. Інженерний захист територій при надзвичайних ситуаціях.
- •Підприємства і інженерні системи (загальні вказівки).
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.7. Медичний та біологічний захист населення.
- •Організація лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів. Карантин та обсервація.
- •Тема 3.8. Радіаційний і хімічний захист. Основні заходи з захисту населення від небезпечних хімічних та радіоактивних речовин.
- •Пункти видачі зіз. Захист від нхр.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема3. 9. Організація і порядок проведення спеціальної обробки.
- •Тема 3.10. Підготовка населення до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження.
- •Порядок створення комплексу навчально – математичної бази з підготовки населення до дій у нс.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.11. Морально-психологічна підготовка населення до дій в надзвичайних ситуаціях.
- •Основні напрями морально-психологічної підготовки особового складу формувань цз та населення.
- •Моральний фактор і його значення в екстремальних умовах. Виховання моральних принципів поведінки, методи психологічного загартування.
- •Форми і методи пропаганди серед населення знань щодо захисту в умовах надзвичайних ситуацій.
- •Основні види і форми пропаганди:
- •Шляхи підвищення ефективності пропаганди цз:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.12. Захист населення під час дій в умовах надзвичайних ситуацій, що пов’язані з можливими терористичними проявами.
- •Аналіз терористичних загроз. Терористичні прояви – як загроза для населення.
- •Організаційні основи боротьби з тероризмом, проведення антитерористичних операцій.
- •Тероризм і цивільний захист. Правила поведінки та захист під час можливих терористичних актів.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.13. Системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виявлення.
- •Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення нс.
- •Оповіщення людей у разі виявлення надзвичайних ситуацій.
- •Питання для самоконтролю.
- •Для нотаток
- •Рекомендована література
Організація зв’язку у нс. Характеристика засобів зв’язку, які можливо використовувати при ліквідації нс.
Система зв'язку цивільного захисту у разі загрози чи виникнення НС у мирний час, в особливий період і у воєнний час охоплює:
- мережу зв'язку МНС;
- канали і засоби зв'язку, радіомовлення та телебачення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, мережі зв'язку яких є складовими ЄНСЗ.
У разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації керівники підприємств зв'язку мають право:
одержувати від місцевих органів виконавчої влади та відповідних територіальних органів ЦЗ та НС інформацію про її характер, масштаби, дію факторів ураження та вжиття заходів щодо захисту персоналу;
- запроваджувати в установленому законодавством порядку тимчасові обмеження на надання послуг електрозв'язку для населення та підприємств;
- використовувати (за домовленістю) самостійно для резервування власних засобів або у взаємодії відомчі засоби зв'язку з метою забезпечення ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
У разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації керівники підприємств зв'язку зобов'язані:
- забезпечувати постійну організаційну та технічну готовність апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦЗ до виконання завдань в умовах загрози або виникнення надзвичайної ситуації;
- забезпечувати оперативне позачергове надання парольних телефонних розмов та передавання категорійних телеграм членам спеціальної Урядової комісії, посадовим особам центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, відповідних органів ЦЗ та НС і членам комісій з надзвичайних ситуацій;
- забезпечувати органи управління по проведенню робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації необхідними видами зв'язку;
- своєчасно доводити до споживачів послуг зв'язку діючі правила користування зв'язком.
Зв'язок у разі виникнення надзвичайної ситуації повинен забезпечуватися шляхом вжиття таких організаційно-технічних заходів:
- надання членам спеціальної Урядової комісії, керівникам центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівному складу органів ЦЗ та НС і членам комісій з питань ТЕБ та НС пріоритетного права на користування телефонним і телеграфним зв'язком;
- організація роботи підприємств зв'язку та аварійно-відновлювальних команд зв'язку за відповідними режимами;
- створення і робота на постійній основі служб оповіщення та зв'язку, до складу яких входять відповідні посадові особи і спеціалісти підприємств зв'язку;
- оперативне надання органам ЦЗ та НС необхідних каналів мережі електрозв'язку;
- використання позаміської державної мережі електрозв'язку;
- розроблення мережі запасних маршрутів доставки пошти;
- погодження Держкомзв'язку питання про взаємне використання каналів зв'язку з метою організації обхідного і дублюючого зв'язку з іншими центральними органами виконавчої влади;
створення радіомереж взаємодії для забезпечення зв'язком органів управління ЦЗ з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади;
створення і задіяння пересувних вузлів електрозв'язку;
- забезпечення використання радіомереж, у тому числі для дублювання найважливіших або найуразливіших напрямків провідного зв'язку;
- забезпечення використання можливостей радіоаматорського зв'язку;
- обладнання у центрах електрозв'язку, центрах технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку пристроїв для стикування мобільних засобів (апаратних) зв'язку міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які діють у зоні надзвичайної ситуації, із стаціонарними системами і магістралями зв'язку;
- комплектування пересувних вузлів зв'язку апаратурою, обладнанням, приладами з урахуванням особливостей обладнання систем зв'язку у тій чи іншій зоні можливої надзвичайної ситуації;
- забезпечення об'єктів електрозв'язку резервними та автономними джерелами енергопостачання;
- створення і використання місцевих радіомереж на базі переносних радіостанцій ультракороткохвильового діапазону, а також радіотелефонних апаратів (стільниковий, транкінговий зв'язок) для використання в межах зони ураження з можливістю виходу на мережу телефонного зв'язку загального користування.
Для забезпечення здійснення посадовими особами спеціальної Урядової комісії, керівниками органів виконавчої влади, членами комісій з надзвичайних ситуацій, уповноваженими відповідальними працівниками пріоритетного права на користування міжміським телефонним і телеграфним зв'язком використовується система паролів. Кожен пароль відповідає характерові надзвичайної ситуації і гарантує певну терміновість надання замовникові телефонних каналів або передавання його телеграм.
Телефонні переговори з метою обміну оперативною інформацією забезпечуються за паролем "Лихо". В екстрених випадках, у разі виходу з ладу прямих (відомчих) каналів зв'язку, право користуватися паролем "Лихо" для передавання повідомлень про виникнення надзвичайної ситуації надається черговому персоналу потенційно небезпечних об'єктів. Список цих осіб визначається територіальними органами ЦЗ та НС.
Для передавання документованих повідомлень надається право на телеграфний зв'язок за паролем "Шторм". При цьому оброблення і передавання телеграм здійснюються негайно.
Для передавання розпорядження на оповіщення, забезпечення захисту населення, підприємств, установ і організацій, попередження надзвичайної ситуації відповідним посадовим особам ЦЗ надаються телефонні або телеграфні канали за паролем "Стріла". Цей пароль одночасно є категорією терміновості телеграм.
До підприємств електрозв'язку в зонах можливих надзвичайних ситуацій повинні подаватися списки посадових осіб, яким надається право ведення міжміських телефонних переговорів за паролями, перелік відомчих телефонних станцій і номерів телефонів, з яких можуть надходити заявки на міжміські переговори за паролями та на відправлення телеграм відповідної категорії терміновості.
Переговори за паролями можуть вестися посадовими особами з будь-яких телефонів підприємств, установ і організацій з розрахунками за спеціальними посвідченнями, виданими Держкомзв'язку.
З метою раціонального використання засобів і каналів зв'язку одразу після виникнення надзвичайної ситуації можуть встановлюватися обмеження на тривалість переговорів за паролями у часі.
Оплата вартості використання засобів і каналів зв'язку здійснюється за діючими тарифами або компенсується за рішенням органу виконавчої влади відповідно до чинного законодавства.
Система зв’язку великого промислового об’єкту, як правило, складається із:
– вузла зв’язку ОГД;
– вузла зв’язку ПУ ОГД, який знаходиться у захисній споруді чи в іншому обладнаному місці;
– засобів зв’язку формувань ЦЗ ОГД .
До вузла зв’язку ОГД повинні входити :
– виробнича АТС;
– радіотрансляційний вузол ( РТВ) для проведення місцевої радіотрансляції;
– технічний зв’язок (диспетчерський зв’язок з цехами, бригадами, відділами , селекторний зв’язок тощо).
Вузол зв’язку пункту управління повинен мати :
– телефонну станцію (комутатор ОГД);
– засоби радіозв’язку та радіотрансляції;
– апаратуру оповіщення з кінцевим блоком (КБ-60);
– сигнальні засоби.
Засоби зв’язку формувань ЦЗ ОГД складаються із засобів телефонного та радіозв’язку (радіостанції МХ, телефонні апарати та кабелі, згідно з табелем оснащення).
Радіозв’язок на ОГД організовується, як правило , шляхом створення радіомережі начальника цивільного захисту через радіостанції командирів формувань ЦЗ та радіонапрямок - з розвідкою. Ці засоби радіозв’язку будуть використовуватись і при висуненні сил ЦЗ до осередку ураження чи зараження. Радіостанція начальника ЦЗ включається в радіомережу начальника ЦЗ міста (району).
Пересувні засоби зв’язку, які має в своєму розпорядженні начальник ЦЗ ОГД, використовуються як дублюючі засоби на важливих напрямках, які забезпечені технічними засобами зв’язку, так і основні - на напрямках, де технічних засобів зв’язку немає або встановити телефонний зв’язок не можливо.
Кожне сховище повинне мати телефонний зв’язок із ПУ та гучномовці, які підключаються до міської та місцевої радіотрансляційних мереж. Гучномовці повинні бути і на ПУ.
Зв’язок на об’єктах сільськогосподарського виробництва (тваринницьких фермах, комплексах, птахофабриках тощо) організується із ПУ сільської (селищної) ради, районної евакоприймальної комісії та евакоприймальним пунктом, а також із взаємодіючими ОГД - по телефону через районну АТС, а із своїми структурними підрозділами та формуваннями ЦЗ - по телефону через виробничу АТС ОГД або АТС району. З пасовиськами, польовими станами, механізованими бригадами - по МХ - радіостанціям або пересувними засобами зв’язку.
Можливості групи зв’язку та оповіщення:
– кількість особового складу - 15 чоловік;
– підрозділи : ланка радіозв’язку, ланка телефонного зв’язку і ланка пересувних засобів зв’язку та оповіщення;
– радіостанції МХ - Р-105М (Р-159) - 1 комплект;
– комутатор П-193М - 1 комплект;
– телефонних апаратів ТА-57М - 7 штук;
– телефонного кабелю П-274 - 5 км (10 котушок по 500 м кабелю на кожній);
– ЦБ АТС - 2 штуки;
– вантажних автомобілів - 1 шт. ;
– мотоциклів - 1 шт.
В спеціалізованій групі промислового ОГД із засобів зв’язку може бути : радіостанція Р-105М (Р-107, Р-159) - 1 комплект, телефонних апаратів ТА-57М і ЦБ-АТС - 2 штуки і телефонного кабелю П-274 М - 1км.
Експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і засобів оповіщення та зв'язку ЦЗ.
Роботи з експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і засобів оповіщення та зв'язку ЦЗ включаються в обсяг послуг, які надаються підприємствами електрозв'язку. Капітальний ремонт апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦЗ виконується підприємствами електрозв'язку за рахунок коштів власника на підставі окремих договорів. Підприємства електрозв'язку забезпечують контроль за технічною готовністю електросирен у цілому. Про виявлені при цьому недоліки своєчасно інформуються керівники підприємств, де вони встановлені, та відповідні територіальні органи ЦЗ та НС.
Відповідальність за збереженість апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦЗ і їх технічну готовність несуть керівники підприємств, установ та організацій (у тому числі органів МВС), де встановлено ці засоби.
Відповідальність за технічну готовність апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦЗ, виконання організаційно-технічних заходів з попередження несанкціонованого запуску несуть підприємства електрозв'язку, що прийняли ці засоби на експлуатаційно-технічне обслуговування.
Категорично забороняється самостійно проводити відключення (перенесення на інше місце) апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦЗ без дозволу відповідного органу ЦЗ та НС. За самовільне відключення систем оповіщення посадові особи притягаються до відповідальності згідно із чинним законодавством.
Характеристика засобів зв’язку, які можливо використовувати при ліквідації НС.
В системі ЦЗ України використовуються радіостанції як військові, так і відомчі. Військові виконуються у трьох варіантах:
переносні - Р-105М, Р-107, Р-107М, Р-159, Р-163-10У (“Арбалет”);
Р-159 (Р-107М, Р-163-10У) - переносна, широкодіапазонна (МХ), ранцева, приймально-передавальна, симплексна, телефонна і телеграфна з частотою модуляції та тональним телеграфуванням (Р-107М – амплітудне телеграфування). Дальність дії з антеною 1,5 м– 12-18 км; з антеною 2,7 м – 18-20 км; АБХ – до 50 км.
Р-105М (Р-107) – дальність дії: з антеною 1,5 м – 6-8 км, з антеною 2,7 м –12 км, АБХ до 25 км.
– бортові – Р-123, Р-173, Р-163-50У (“Арбалет”) - дальність роботи під час руху з антеною АШ-4 - до 20 км (до 25 – 50 км).
– мобільні – Р-111, Р-171 - Дальність зв’язку їх з антеною АШ-4 до 50 км.
– командно-штабні машини – Р-142Н (з р/ст. Р-130М, Р-111, Р-123М),
– Р-145БМ (“Чайка”) (з р/ст. Р-130М, Р-111, Р-123М);
– Р-125 Б-1 (“Білозір”) (з р/ст.. Р-143, Р-159) та інші, які можуть бути в штабах ЦЗ та НС області.
– авіаційні - Р-809- для зв’язку при проведенні повітряної розвідки із літака чи вертольоту.
Відомчі радіостанції використовуються, як правило, в службах ЦЗ ОГД. Недоліком їх є те, що вони виготовляються із однією робочою частотою, а перевагою - простота в роботі (працюють в діапазоні -МХ).
Радіостанції “Кактус” є в автотранспортній, медичній, протипожежній та інших службах ЦЗ. Діапазон їх робочих частот - 33-40 мГц. Дальність зв’язку - 4км.
Дальність зв’язку радіостанції ”Граніт” до 30 км.
Радіостанція “Пальма” використовується в службі ОГП. Діапазон її роботи 140-170 мГц. Дальність зв’язку - 30 км.
До відомчих радіостанцій діапазону ДКМХ відносяться :
– “Карат М” - дальність дії 50-60 км;
– “Гроза-2” - дальність дії до 150 км;
– “РСО-30” - дальність дії до 500 км.
Крім того, за останній час, при проведенні аварійно-рятувальних робіт широко стали використовуватись сотові телефони іноземних фірм з дальністю зв’язку до 50км , переносні радіостанції імпортного виробництва з дальністю зв’язку до 10 км, як з виходом на міську АТС, так і без нього; мобільний та пейджерний зв’язок та телекодові засоби зв’язку.
Характеристика системи зв'язку.
Система зв’язку цивільного захисту області створюється завчасно та розгортається за повною схемою при переводі ЦЗ на воєнне становище. При виникненні надзвичайних ситуацій в мирний час вона може розгортатися частково з урахуванням обстановки, яка склалася.
Основу системи зв’язку ЦЗ Чернівецької області складає стаціонарна мережа Чернівецької дирекції ВАТ " Укртелеком ".
Чернівецька дирекції ВАТ " Укртелеком " об’єднує 31 підприємство зв’язку, серед них 24 центри і цехи електрозв’язку і 5 центрів технічної експлуатації. Крім цього функціонують сервісний центр і центр ремонту засобів зв’язку. В мирний час управління забезпечується по діючій системі Держкомзв’язку України, наявність каналів зв’язку на вузлах зв’язку області забезпечує надійне управління системою цивільного захисту в будь-який час. Система зв’язку будується за принципом прямих зв’язків між ПУ та використанням державних та інших мереж.
З вузлів зв’язку організовані наступні зв’язки:
- радіо у радіомережах №№ 7002, 7005, 7011 з ВЗ " Корсика" МНС та ВЗ "Тренажер" ЗЗПУ НЦЗ України, (при виникненні НС регіонального характеру з ВЗ "Намітка" МЗПУ НЦЗ області р/м №105);
- провідний прямий з ВЗ " Корсика" МНС України та ВЗ "Абрикос" штабу Зах.ОК .
- телеграфний по абонентській телеграфній мережі АТА зі всіма вузлами зв’язку ЦЗ;
- телефонний по автоматичній телефонній мережі загального користування та по автоматичній телефонній мережі „Іскра „.