Короткий російсько-український тлумачний словник економічних термінів

А

АВАЛЬ АВАЛЬ, -ю — вексельне гарантування, за яким особа, що його здійснює (аваліст), бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом чи індосантом зобов'язань щодо оплати цього векселя.

АВАНС АВАНС, -у — 1) грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх платежів за матері­альні цінності, виконані роботи чи надані послуги; 2) грошова сума, яку видають працівникові підприємства у рахунок на­лежної йому заробітної плати, на витрати у зв'язку зі служ­бовим відрядженням чи на господарські витрати. АВЕРС АВЕРС — лицьова сторона монети чи медалі. АВИЗО АВІЗО — офіційне письмове банківське повідомлення про виконання розрахункової операції.

АВИСТА АВІСТА — 1) напис на векселі чи іншому платіжному документі, який засвідчує, що оплату за цим документом належить здійснити відразу після його пред'явлення або через певний час після цього; 2) вексель на пред'явника, виданий без зазначення терміну оплати.

АВТАРКИЯ АВТАРКІЯ — економічна політика відокремлення держа­ви від економіки інших країн із метою створення самодостат­нього, замкнутого господарства у межах окремої держави.

АВУАРЫ АВУАРИ — 1) різні активи (готівка, чеки, векселі, акре­дитиви), за рахунок яких можуть бути здійснені виплати і погашені зобов'язання їх власників; 2) грошові ресурси банку в чужоземних валютах, цінних паперах, золоті, що є на його рахунках у закордонних банках.

АГЕНТ АГЕНТ, –а — фізична або юридична особа, котра виконує функції довіреної особи, посередника, уповноваженого здійс нювати певні дії від імені іншої особи (принципала) за дорученням і в інтересах цієї особи. У фінансово-комерційни операціях агентами є брокери, дилери, маклери, комісіонери.

АДДЕНДУМ АДЕНДУМ, -у — у страхуванні — доповнення до договору, яке змінює чи доповнює ті чи інші його умови.

АЖИО АЖІО — відхилення курсу валюти, акцій, векселів та інших цінних паперів від їхньої номінальної вартості або паритету в бік перевищення.

АЖУР АЖУР — ведення бухгалтерського обліку, при якому записи у рахункових книгах робляться у день здійснення опе­рації.

АКВИЗИТОР АКВІЗИТОР, -а — 1) працівник страхової організації, страхо­вий агент, який займається укладанням або відновленням страхових контрактів, договорів про страхування; 2) агент транспортної організації, який залучає нових вантажовід­правників.

АККРЕДЕТИВ АКРЕДИТИВ, -а — 1) документ, за яким одна кредитна уста­нова (банк) згідно із заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього коштів оп­лату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги або виплатити пред'явникові акредитиву певну суму грошей; 2) іменний цінний папір, що підтверджує право особи, на ім'я якої він виписаний, отримати у банку вказану в акредитиві суму.

АКТИВ АКТИВ, -у — 1) частина бухгалтерського балансу (як прави­ло, лівий бік), яка показує на певну дату всі належні підприємству активи (матеріальні цінності, кошти, боргові вимоги); 2) майнові права (майно), що належать фізичній або юридичній особі; 3) перевищення грошових надходжень дер­жави, одержуваних із-за кордону, над її закордонними випла­тами.

АКТИВЫ АКТИВИ — ресурси підприємства (кошти, цінні папери, товарно-матеріальні цінності, фонди, інвестиції, боргові ви­моги та ін. власність).

АКЦЕПТ АКЦЕПТ, -у — 1) згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів;. 2) згода укласти договір на умовах, запропонованих іншою стороною; 3) одна з форм безготівко­вих розрахунків, за якою платник протягом певного терміну повинен прийняти фінансові документи до оплати або у пись­мовій формі повідомити банк про відмову платити, обґрунтововавщи причини цього; 4) підтвердження страховою компанією готовності виписати поліс життя.

АКЦЕПТАНТ АКЦЕПТАНТ, -а — особа, яка акцептує (підписує) вексель (трату), беручи на себе зобов'язання вчасно оплатити век­сель; те саме, що трасант.

АКЦИЗ АКЦИЗ, -у — непрямий податок на товари і послуги, вклю­чений у ціну і сплачуваний за рахунок покупців.

АКЦИОНЕР АКЦІОНЕР, -а — власник акцій, співвласник акціонерного підприємства.

АКЦИОНЕРНОЕ ОБЩЕСТВО АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО — товариство, що має ста­тутний фонд, поділений на певну кількість акцій, і несе від­повідальність щодо своїх зобов'язань тільки майном това­риства.

АКЦИЯ АКЦІЯ — цінний папір без визначеного часу обігу, що засвідчує участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство у ньому та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини при­бутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна у випадку ліквідації акціонерного товариства.

АЛЛИЕНАЦИЯ АЛІЄНАЦІЯ — 1) відчуження майна; 2) операція щодо зміни власника акції, капіталу, цінності, тобто передавання майна, що належало одній особі, у власність іншій.

АЛЛОНЖ АЛОНЖ, -а — додатковий листок до векселя для додаткових індосаментів (передавальних записів) у разі, коли на зво­ротньому боці векселя вони не вміщаються.

АЛЬПАРИ АЛЬПАРІ — відповідність ринкового (біржового) курсу цінних паперів чи валюти їхньому номіналові (паритетові).

АМБАЛЛАЖ АМБАЛАЖ, -у — витрати на пакування; пакувальний мате­ріал.

АМПЛИАЦИЯ АМПЛІАЦІЯ — 1) копія розписки про прийняття грошей;

АНАТОЦИЗМ АНАТОЦИЗМ, -у — нарахування процентів на проценти.

АНДЕРЛАИНГ АНДЕРЛАЇНГ, -а — цінні папери, на які є право купівлі чи продажу відповідно до умов опційного контракту.

АНДЕРРАЙТЕР АНДЕРАЙТЕР, -а — 1) маклер в операціях із цінними папе­рами; 2) фізична або юридична особа, котра гарантує емітен­тові цінних паперів їх розміщення на ринку на узгоджених

АНДЕРРАЙТИНГ АНДЕРАЙТИНГ, -у — 1) придбання цінних паперів нових випусків із метою подальшого розміщення на первинному ринку; 2) угода між гарантом та емітентом щодо розміщення цінних паперів на первинному ринку.

АННУИТЕТ АНУЇТЕТ, -у— 1) фінансова рента, що являє собою рівно­великі грошові виплати, надходження, що здійснюються че­рез однакові проміжки часу протягом певного періоду; 2) один із видів строкової державної позики, за якою щорічно випла­чують проценти і погашають частину суми.

АНТИЦИПАЦІЯ АНТИЦИПАЦІЯ — 1) сплата боргу раніше визначеного терміну; 2) стягнення податків раніше, ніж передбачено чин­ним законодавством.

АРБИТРАЖ АРБІТРАЖ, -у — спосіб розв'язання суперечок, конфліктів, нез'ясованих питань, що виникають між юридичними особа­ми у процесі їхньої господарської діяльності.

АРЕНДА ОРЕНДА — 1) тимчасове користування майном на договірних засадах; 2) плата за таке користування.

АССИГНОВКА АСИГНОВКА — документ, розпорядження, за яким здійснюють витрачання кредитів, відкритих посадовій особі чи установі, або видають певну суму.

АССОЦИАЦИЯ БАНКОВСКАЯ АСОЦІАЦІЯ БАНКІВСЬКА — добровільне об'єднання при­ватних банків із метою захисту своїх професійних інтересів.

АССОЦИЯЦИЯ ХОЗЯЙСТВЕННАЯ АСОЦІАЦІЯ ГОСПОДАРСЬ-КА — договірне об'єднання підприємств із метою спільного здійснення однієї чи кількох виробничо-господарських функцій.

АУДИТ АУДИТ, -у — перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фі­нансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству.

АУДИТОР АУДИТОР, -а — працівник аудиторської служби (фірми).

АУДИТОРСКАЯ СЛУЖБА (ФИРМА) АУДИТОРСЬКА ФІРМА (СЛУЖБА) — організація, що на договірних засадах здійснює аудит.

АУКЦІОН АУКЦІОН, -у — продаж товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну; установа, що займається таким продажем.

АУТТРЕЙД АУТТРЕЙД, -у – торговельна операція, що не вдалася через непорозуміння у оформленні документів.

АФОРРЄ АФОРРЕ — фінансування міжнародної торгівлі шляхом обліку першокласних векселів без права регресу, коли по­купець векселя бере на себе ризик неплатежу і не може пред'явити претензії попередньому векселетримачеві.

Б

БАЗИС БАЗИС, -у — 1) підвишка до біржового котирування чи знижка з нього, які є предметом торгу; 2) різниця між ціною товару, проданого з умовою постачання через певний час, і ціною того ж товару, проданого за готівку з умовою негайної поставки.

БАЙ-БЕК, БАЙ-БЕК, -у — довготермінова товарообмінна операція, за якої постачання машин та обладнання у кредит оплачується з часом продукцією, виробленою з їх використанням. Є однією з форм фінансування великих підприємств.

БАЛАНС БАЛАНС, -у — спосіб групування цифрових показників, що характеризують певне явище (зокрема, наявність та викорис­тання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів), через зіставлення або протиставлення окремих його сторін.

БАНК БАНК, -у — кредитно-фінансова установа, що зосереджує тимчасово вільні кошти, надає їх у тимчасове користування у формі кре­дитів (позик), стає посередником у взаємних виплатах і розра­хунках між підприємствами, установами чи окремими особа­ми; регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.

БАНКНОТЫ БАНКНОТИ — банківські білети, грошові знаки різного

БАНКО БАНКО — курс, за яким банк купує і продає цінні па­пери.

БАНКОВСКАЯ СИСТЕМА УКРАИНЫ БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ — сукупність бан­ківських установ, що функціонують на території України.

БАНКРОТ БАНКРУТ, -а — неплатоспроможний боржник.

БАНКРОТСТВО БАНКРУТСТВО — неспроможність боржника-підприємст-ва, банку, іншої організації чи окремої особи платити за своїми борговими зобов'язаннями.

БАРТЕР БАРТЕР, -у — 1) прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами; 2) безвалютна, але оцінена та збалансована щодо вартості товарообмінна операція.

БЕНЕФЦИАР БЕНЕФЦІАР, -а — особа, якій призначений платіж; одер­жувач грошей.

БЕССА БЕСА — зниження курсу цінних паперів або цін на товари.

БИЗНЕС БІЗНЕС, -у — економічна і підприємницька діяльність, спря­мована на отримання прибутку.

БИЛ-БРОКЕР БІЛ-БРОКЕР, -а — брокер, який спеціалізується на опера­ціях із цінними паперами.

БИМЕТАЛИЗМ БІМЕТАЛІЗМ, -у — грошова система, коли роль загального еквівалента законодавче закріплена за двома металами (пере­важно за золотом і сріблом), а монети із цих металів викону­ють усі функції грошей.

БИРЖА БІРЖА — установа та організаційна форма гуртової тор­гівлі масовими товарами (товарна біржа) або центр система­тичних операцій щодо купівлі-продажу цінних паперів (фон­дова біржа), золота і валюти (валютна біржа), а також робочої сили (біржа праці) .

БИРЖЕВОЙ КУРС БІРЖОВИЙ КУРС, -у — ціна, за якою у даний момент продаються і купуються на біржі акції та інші цінні папери чи товари.

БОНУС БОНУС, -у — 1) премія, додаткова винагорода; 2) додаткова цінова знижка, що надається продавцем за умовами угоди чи постійним покупцям.

БОНЫ БОНИ — 1) короткотермінові боргові зобов'язання у формі'^ цінних паперів (кредитних документів), за якими їх власник може отримати певну суму грошей чи інші цінності; 2) папе­рові грошові знаки малого номіналу, що тимчасово випуска­ються в обіг для забезпечення потреби в розмінних грошах; 3) вилучені з обігу паперові гроші.

БРЕЙК БРЕЙК, -у — неочікуване раптове зниження цін на біржі.

БРЕЙКИВЕН БРЕЙКІВЕН, -у — обсяг виробництва продукції (робіт, пос­луг), за якого сукупні витрати на виробництво відповідають виторгові від реалізації продукції.

БРОКЕР БРОКЕР, -а — офіційний посередник в укладанні угод на біржі.

БРУТТО-ДОХОД БРУТТО-ДОХІД, -у — 1) дохід за вкладеннями у цінні папери чи нерухомість, обчислений до сплати податків; 2) валовий дохід без урахування витрат.

БРУТТО-ПРИБЫЛЬ БРУТТО-ПРИБУТОК, -у — вартість продажів за вирахуван­ням витрат виробництва, обчислена до сплати податків.

БУМАГИ ЦЕННЫЕ ПАПЕРИ ЦІННІ — грошові документи, що засвідчують право власності чи відносини позики, визначають взаємини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбача­ють, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передавати грошові та інші права, що випливають із цих документів, іншим особам.

БЮДЖЕТ БЮДЖЕТ, -у — грошове вираження збалансованого розпису доходів і видатків держави, адміністративно-територіальної одиниці, підприємства, установи за певний період.

В

ВАЛОВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ (ВНП) — макро-економічний показник економічної статистики, який відбиває сумарну вартість товарів та послуг (у цінах реалізації), що надходять у розпорядження даної країни за певний проміжок часу.

ВАЛОВЫЙ ВНУТРЕННИЙ ПРОДУКТ ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ, -у (ВВП) — макро-економічний показник економічної статистики, який від­биває сукупну вартість кінцевих продуктів і послуг, вироб­лених у даній країні за певний проміжок часу, у поточних ринкових цінах без урахування сальдо платіжного балан­су.

ВАЛОРИЗАЦИЯ ВАЛОРИЗАЦІЯ — штучне підвищення цін на товари або курсу цінних паперів внаслідок державних заходів.

ВАЛЮТА ВАЛЮТА — 1) платіжний засіб (грошова одиниця) певної держави; 2) грошові чеки іноземних держав; 3) міжнародні грошові одиниці.

ВАЛЮТА СВОБОДНО КОНВЕРТИРУЕМАЯ ВАЛЮТА ВІЛЬНО КОНВЕРТОВАНА — валюта, що вільно і необмежене обмінюється на інші чужоземні валю­ти.

ВАЛЮТНЫЙ КУРС ВАЛЮТНИЙ КУРС, -у — ціна грошової одиниці однієї кра­їни, виражена у грошових одиницях іншої країни.

ВАЛЬВАЦИЯ ВАЛЬВАЦІЯ — визначення цінності, вартості іноземної валюти у національній грошовій одиниці.

ВАРРАНТ ВАРАНТ, -а — 1) свідоцтво, що дозволяє власникові обліга­цій чи привілейованих акцій купувати звичайні акції за узгодженою наперед ціною; 2) свідоцтво про прийняття това­ру на зберігання, що видається товарними складами і дає його власникові право отримувати позику під заставу вказаного в ньому товару.

ВАУЧЕР ВАУЧЕР, -а — 1) грошовий підтверджувальний документ; розписка; 2) документ про надання кредиту чи оплату; 3) приватизаційний цінний папір; 4) контрольний талон.

ВЕКСЕЛЬ ВЕКСЕЛЬ, -я — цінний папір, який засвідчує безумовне гро­шове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у пев­ний термін зазначену суму грошей власникові векселя (вексе­летримачеві).

ВЕНЧЕРНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ (ФИРМА) ВЕНЧЕРНЕ ПІДПРИ-ЄМСТВО (ФІРМА) — комерційна науково-технічна організація, що спеціалізується на створен­ні та впровадженні у виробництво нових видів продукції, нової техніки і технологій, використовуючи венчурний капі­тал.

ВЗНОС ВНЕСОК, -у — гроші, цінності, передані юридичною або фі­зичною особою до благодійних, екологічних фондів громадсь­ких чи міжнародних організацій, а також на певні конкретні потреби.

ВКЛАД ВКЛАД, -у — кошти, передані власником або третьою особою за дорученням і за рахунок власника до банку для зберігання на певних умовах.

ВЫВОЗ КАПИТАЛА ВИВІЗ КАПІТАЛУ — розміщення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку від підприємницької діяльності.

ГАП ГАП, -у — різке зниження ціни біржового товару.

ГАРАНТ ГАРАНТ, -а — поручитель; юридична або фізична особа, дер­жава, що дає гарантію (виступає запорукою) у чомусь.

ГАРАНТИЯ ГАРАНТІЯ — передбачене законом чи окремою угодою зобов'язання, згідно з яким юридична або фізична особа відповідає повністю або частково перед кредиторами в разі невиконання боржником своїх зобов'язань.

ГРИВНЯ ГРИВНЯ — 1) вагова, лічильна і монетна одиниця Київсь­кої Русі; 2) грошова одиниця Української Народної Республі­ки (1918-1920 рр.); 3) національна валюта незалежної України, введена в обіг 2 вересня 1996 р.

Д

ДАМИНИФИКАЦИЯ ДАМНІФІКАЦІЯ — зазнання збитків, втрата майна.

ДАМНО ДАМНО — 1) збиток від продажу цінних паперів за ціною, нижчою від номінальної вартості; 2) спеціальна плата клієн­тів банків за інкасування й облік векселів, коносаментів та інших документів; 3) різниця між номінальною вартістю та їхньою вартістю за поточним курсом.

ДЕБЕТ ДЕБЕТ, -у — ліва сторона бухгалтерських рахунків, яка слу­жить для відображення господарських операцій методом подвійного запису.

ДЕБИТ ДЕБІТ, -у — кількість нафти, газу, води, що дається джере­лом за одиницю часу.

ДЕБИТОР ДЕБІТОР, -а — юридична чи фізична особа, що має докумен­тально зафіксовану в бухгалтерських відомостях фінансову заборгованість певному підприємству, організації, установі.

ДЕВАЛЬВАЦИЯ ДЕВАЛЬВАЦІЯ — зниження офіційного курсу національ­ної валюти щодо валют інших країн.

ДЕВИАЦИЯ ДЕВІАЦІЯ — раптове, непередбачуване відхилення курсу цінних паперів, цін біржових товарів під впливом форс-ма-жорних обставин.

ДЕВИЗЫ ДЕВІЗИ — платіжні засоби (боргові вимоги і зобов'я­зання) у чужоземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків.

ДЕЗИНФЛЯЦИЯ ДЕЗИНФЛЯЦІЯ — зниження темпів інфляції або повне ЇЇ припинення.

ДЕКОРТ ДЕКОРТ, -у — зниження ціни товару за умови дострокової його оплати або у випадку постачання товару нижчої якості чи іншого зразка, ніж було передбачено угодою.

ДЕКУВЕР ДЕКУВЕР, -у — різниця між сумою оцінки майна і стра­ховою сумою.

ДЕЛИКТ ДЕЛІКТ, -у — правопорушення, зобов'язаність відшкодуван­ня завданих збитків.

ДЕМОНЕТИЗАЦИЯ ДЕМОНЕТИЗАЦІЯ — 1) втрата коштовними металами функції грошей; 2) законодавче позбавлення монети сили платіжного засобу й засобу обігу.

ДЕМОНИЗАЦИЯ ДЕНОМІНАЦІЯ — зміна (збільшення) номінальної вар­тості грошових знаків з метою стабілізації валюти чи спро­щення розрахунків.

ДЕМПИНГ ДЕМПІНГ, -у — продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від витрат виробництва з метою отримання конкурентних переваг в експорті на певний ринок.

ДЕНОНСАЦИЯ ДЕНОНСАЦІЯ — повідомлення однією державою іншої про припинення дії укладеного між ними договору.

ДЕНЬГИ ГРОШІ — економічна категорія, що означає специфічний товар, який виконує у суспільстві роль загального еквівален­та під час обміну товарів.

ДЕНЬГИ ЭЛЕКТРОННЫЕ ГРОШІ ЕЛЕКТРОННІ — умовна назва грошових засобів, які використовуються їх власниками в електронній системі банківських послуг.

ДЕПОЗИТ ДЕПОЗИТ, -у — 1) кошти, цінні папери, віддані до банку на зберігання; 2) початкова сплата за товар чи послугу; 3) запис у банківських книгах, що підтверджує певну вимогу клієнта до банку; 4) внески до митниці як забезпечення сплати мита;

ДЕПОНЕНТ ДЕПОНЕНТ, -а — 1) фізична чи юридична особа, що має певну суму грошей, не виплачену їй через якусь причину підприємством чи організацією у визначений термін і відкла­дену для подальшої виплати; 2) власник депозиту.

ДЕПОРТ ДЕПОРТ, -у — 1) спекулятивна біржова угода з метою отри­мання курсової різниці (дисконту); 2) зниження курсу цінних паперів.

ДЕФИЦИТ ДЕФІЦИТ, -у — нестача певного ресурсу, зокрема спожив­чого, в мікроекономіці; перевищення витрат над доходами.

ДЕФЛЯТОР ДЕФЛЯТОР, -а — індекс цін, що використовується для пере­рахування вартісних показників у цінах базового року.

ДЕФЛЯЦИЯ ДЕФЛЯЦІЯ — вилучення з обігу надлишкової грошової маси, випущеної у період інфляції.

ДЕФОЛТ ДЕФОЛТ, -у — відмова платити за боргами.

ДЖОБЕР ДЖОБЕР, -а — 1) посередник на фондовій біржі; 2) фірма, яка скуповує значні партії товарів з метою їх швидкого спекулятивного продажу.

ДИВЕРСИФИКАЦИЯ ДИВЕРСИФІКАЦІЯ — 1) інвестування коштів у різні ви­ди цінних паперів з метою мінімізації ризику; 2) розширення номенклатури (асортименту) товарів і послуг, що виробляють­ся і надаються підприємством, з метою зменшення ризику можливих втрат капіталу і зниження доходів.

ДИВИДЕНДЫ ДИВІДЕНДИ — 1) частина прибутку акціонерного това­риства, котра щорічно розподіляється серед акціонерів після сплати податків, різних відрахувань; 2) доходи, які отриму­ються суб'єктом оподаткування за корпоративними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи.

ДИЗАЖИО ДИЗАЖІО — відхилення у бік зменшення, зниження ринкового (біржового) курсу валюти чи цінних паперів від їх номінальної вартості.

ДИЛЕР ДИЛЕР, -а — особа, що займається перепродажем товарів, цінних паперів і валют.

ДИСКАУНТ ДИСКАУНТ, -а — 1) пряме зниження ціни, що застосову­ється у міжнародних контрактах; 2) різниця, яку отримує банк, купуючи цінні папери за ціною, нижчою від номіналу.

ДИСКОНТ ДИСКОНТ, -у — 1) облік векселів; купівля векселів до закінчення терміну їх оплати; 2) знижка, процент, що беруть банки під час обліку векселів; обліковий процент; 3) у валют­них угодах — знижка з курсу валюти у строкових готівкових операціях; 4) різниця між номінальною вартістю цінних папе­рів та їх біржовим курсом, якщо останній є нижчим за вартість; 5) різниця між цінами на один і той же товар; 6) різниця між форвардним курсом і курсом негайної поставки валюти.

ДИСПОНЕНТ ДИСПОНЕНТ, -а — 1) фізична чи юридична особа, котра володіє вільними коштами на рахунках комісіонерів чи корес­пондентів банку; 2) уповноважений у справах фірми, розпо­рядник, управитель.

ДИСТРИБЬЮТОР ДИСТРИБ'ЮТОР, -а — різновид агента, що здійснює збут товарів у межах свого регіону.

ДИФФИРЕНТ ДИФЕРЕНТ, -у — різниця у цінах товару під час укладання угоди на постачання товару та в момент його отримання.

ДОВЕРЕННОСТЬ ДОРУЧЕННЯ — документ, за яким доручитель уповнова­жує свого представника здійснювати від імені доручителя певні дії.

ДОГОВОР ДОГОВІР, -у — згода двох чи кількох осіб, спрямована на вста­новлення, зміни чи припинення прав або обов'язків цих осіб.

ДОГОВОРНАЯ ЦЕНА ДОГОВІРНА ЦІНА — ціна на продукцію, що встановлю­ється за згодою між виробником і споживачем.

ДОТАЦИЯ ДОТАЦІЯ — 1) сума коштів, що виділяється з державного бюджету підприємствам, у яких витрати на виробництво та реалізацію продукції не покриваються отримуваними дохода­ми, а також на підтримування відносно низьких роздрібних цін на окремі товари для населення; 2) фіксована грошова допомога, що за певних умов на безповоротній основі надаєть­ся державним бюджетом місцевим бюджетам; 3) матеріальна допомога, доплата.

ДОХОД ВАЛОВЫЙ ДОХІД ВАЛОВИЙ — сукупний грошовий виторг підпри­ємства, одержуваний від діяльності основного, допоміжних, обслуговуючих виробництв підприємства та від реалізації додаткових послуг.

ДОХОД ДОХІД, -у — 1) різниця між виторгом від реалізації продукції, робіт чи послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво і збут цієї продукції; 2) гроші чи матеріальні цінності, одержані від виробничої, комерційної, посередниць­кої чи іншої діяльності (виторг).

доходами.

Е

ЕВРОВАЛЮТЫ ЄВРОВАЛЮТИ — сукупна назва стійких валют, якими комерційні банки здійснюють безготівкові депозитно-позикові операції за межами країн-емітентів цих валют: євродолари, євромарки тощо.

ЕВРОКАРД ЄВРОКАРД, -а — міжнародна кредитна картка з правом використання в країнах-учасницях європейської банківської системи.

ЕВРОЧЕК ЄВРОЧЕК, -а — чек, що приймається до оплати в будь-якій із країн — учасниць європейської банківської системи «Євро-чек» (створена 1968 р.).

Ж

ЖИЗНЕННЫЙ ЦИКЛ ИЗДЕЛИЯ ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ВИРОБУ — одна із теорій, яка широ­ко використовується у маркетингу. Суть її у тому, що весь період випуску і продажу товарів розбивається на кілька етапів, на кожному з яких слід по-різному цей товар рекла­мувати, продавати і міняти на нього ціну.

ЖИРАНТ ЖИРАНТ, -а. Див.: ІНДОСАНТ.

ЖИРАТ ЖИРАТ, -а. Див.: ІНДОСАТ.

ЖИРО ЖИРО — 1) вид безготівкових розрахунків, що здійсню­ються за допомогою розрахункових чеків; 2) передавальний запис у векселі, чеку; те саме, що індосамент.

ЖИРОКОНТО ЖИРОКОНТО — особливий вид поточного рахунку, що відкривається для розрахунків із третіми особами, котрі мають поточні рахунки у тому самому банку.

З

ЗАДАТОК ЗАВДАТОК — певна погоджена сторонами сума грошей, яку одна зі сторін угоди передає іншій стороні у рахунок дого­вірних платежів.

ЗАДОЛЖЕНОСТЬ ЗАБОРГОВАНІСТЬ — сума фінансового зобов'язання чи грошового боргу, яка підлягає погашенню (поверненню) протягом певного терміну.

ЗАЁМ ПОЗИКА — передавання грошей чи матеріальних цін­ностей за договором позики юридичній або фізичній особі на умовах повернення.

ЗАКОН НАЛОГОВЫЙ ЗАКОН ПОДАТКОВИЙ — правовий акт вищого органу законодавчої влади, який зобов'язує юридичних осіб і гро­мадян сплачувати до бюджету податки певних розмірів і в точно фіксовані терміни.

ЗАЛОГ ЗАСТАВА — форма забезпечення боргових зобов'язань, яка передбачає передавання кредиторові майнових чи інших цінностей позичальника.

ЗАПАС ЗОЛОТОЙ ЗАПАС, -у ЗОЛОТИЙ — запас золота у злитках чи монетах у центральному банку країни для покриття банкнотної емісії, а в деяких країнах і для забезпечення поточних розрахунків та інших зобов'язань, що підлягають оплаті за пред'явленням.

ЗАЧЕТ ЗАЛІК — взаємне скасування грошових зобов'язань у рівновеликих сумах між двома чи кількома юридичним або фізичними особами.

ЗЕЛЕНАЯ КАРТА ЗЕЛЕНА КАРТА — угода про взаємне визнання страхо­вого покриття цивільної відповідальності власників авто­транспортних засобів і про взаємодопомогу щодо відшкоду­вання можливих збитків у міжнародному автотранспортному сполученні.

ЗОЛОТЫЕ ТОЧКИ ЗОЛОТІ ТОЧКИ — межі, в яких міг коливатися валютний курс, що базувався на золотому паритеті в умовах золотого стандарту при вільних купівлі та продажу золота і його необ­меженому ввезенні-вивезенні.

ЗОНА ОФШОРНАЯ ЗОНА ОФШОРНА — невеликі держави чи території, що залучають чужоземні капітали через надання податкових та інших пільг у проведенні фінансово-кредитних операцій із чужоземними резидентами і в чужоземній валюті.

ИМПОРТ ІМПОРТ, -у — закупівля у чужоземних суб'єктів зовнішньо­економічної діяльності товарів і ввезення їх на територію країни-імпортера, включаючи закупівлю товарів, призначе­них для споживання установами та організаціями цієї країни, розташованими за її межами.

ИНВЕНТАРИЗАЦИЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ — складання опису майна (інвентаря) підприємства, установи; періодична перевірка наявності цінностей, що перебувають на балансі підприємства, стану їх зберігання, правильності ведення складського господарства і реальності даних обліку.

ИНВЕСТИЦИИ ІНВЕСТИЦІЇ — грошові, майнові, інтелектуальні ціннос­ті, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соці­ального ефекту; капітальні вкладення у розвиток виробницт­ва чи невиробничу сферу.

ИНВЕСТИЦИОННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬ-НІСТЬ — сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держав по реалізації інвести­цій.

ИНВЕСТОР ІНВЕСТОР, -а — суб'єкт інвестиційної діяльності, що прий­має рішення про вкладання власних, позичених і залучених матеріальних й інтелектуальних цінностей.

ИНДЕКС ДОУ-ДЖОНСА ІНДЕКС ДОУ-ДЖОНСА — середній показник курсів ак­цій групи найбільших компаній США; обчислюється як серед­нє арифметичне щоденних курсів акцій.

ИНДЕКС ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ ІНДЕКС ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ — відносний показник динаміки середньої заробітної плати одного працівника за певний період.

ИНДЕКС ІНДЕКС, -у — статистичний показник, що характеризує дина­міку певних явищ, зокрема економічних, у часі або просторі.

ИНДЕКС КОНЦЕНТРАЦИИ ДОХОДОВ (КОЭФИЦИЕНТ ДЖИ-НИ) ІНДЕКС КОНЦЕНТРАЦІЇ ДОХОДІВ (КОЕФІЦІЄНТ ДЖІ-НІ) — статистичний макроекономічний показник, який вико­ристовують для часової оцінки динаміки рівня доходів насе­лення.

ИНДЕКС ПОТРЕБИТЕЛЬСКИХ ЦЕН ІНДЕКС СПОЖИВЧИХ ЦІН — показник динаміки вартості споживчого кошика, який містить фіксований набір товарів і послуг масового споживання.

ИНДЕКС УРОВНЯ ЖИЗНИ ІНДЕКС РІВНЯ ЖИТТЯ — індекс, який характеризує зміну рівня реальних доходів населення, його окремих груп.

ИНДЕКС ЦЕН ІНДЕКС ЦІН — показник, що характеризує динаміку зміни середнього рівня цін у часі або в територіально-регі­ональному аспекті.

ИНДЕКСАЦИЯ ВКЛАДОВ ІНДЕКСАЦІЯ ВКЛАДІВ — зміна величини процентної ставки банків, передбаченої для сплати вкладникові, у разі зміни загального рівня цін у країні (рівня інфляції).

ИНДЕКСАЦИЯ ІНДЕКСАЦІЯ — встановлення зв'язку, пропорційної залежності між змінами величин будь-яких показників.

ИНДОСАМЕНТ ІНДОСАМЕНТ, -у — передатний напис на векселі, чеку, ін­шому цінному папері, який засвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи.

ИНДОССАНТ ІНДОСАНТ, -а — особа, яка здійснює індосамент; жирант.

ИНДОССАТ ІНДОСАТ, -а — особа, на користь якої робиться індосамент; жират.

ИНКАССАТОР ІНКАСАТОР, -а — посадова особа (банківський працівник), котра приймає гроші в організацій, підприємств тощо, здійс­нює їх транспортування та здавання у банк.

ИНКАССАЦИЯ ІНКАСАЦІЯ — збір готівки в касах підприємств, органі­зацій та установ і здавання її до кас кредитних установ.

ИНКАССО ІНКАСО — банківська операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта отримує на підставі розрахунко­вих документів гроші, перераховані клієнтові і зараховує ці кошти на банківський рахунок клієнта.

ИННОВАЦИЯ ІННОВАЦІЯ — нововведення.

ИНСТЕБЛИШМЕНТ ІСТЕБЛІШМЕНТ — еліта, діяльність якої чинить значний вплив на розвиток економіки, формування ідеології та полі­тики держави.

ИНСТРУМЕНТЫ ФИНАНСОВЫЕ ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСОВІ — різні види ринкового фінансового продукту, зокрема цінні папери, грошові зобов'я­зання, валюта, ф'ючерси, опціони тощо.

ИНТЕГРАЦИЯ ІНТЕГРАЦІЯ — об'єднання частин і елементів. В еконо­міці — вища форма інтернаціоналізації господарського життя, об'єктивно зумовлена поглибленням міжнародного поділу праці, виражається у взаємному зближенні та об'єднанні в єдині господарські організми підприємств, галу­зей і навіть національних економік різних країн, а також еко­номічна політика, що регулює цей процес.

ИНФЛЯЦИЯ ІНФЛЯЦІЯ — знецінення паперових грошей, що супро­воджується зростанням цін на товари і послуги.

ИНФРАСТРУКТУРА ІНФРАСТРУКТУРА — комплекс галузей

господарства, які обслуговують промислове сільськогосподарське вироб­ництво, а також населення: транспорт, зв'язок, торгівля, матеріально-технічне забезпечення і т.п., наука, освіта, меди­цина, охорона навколишнього середовища.

ИПОТЕКА ІПОТЕКА — 1) застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання в банку чи інших фінансових організаціях довготермінового кредиту; 2) борг за іпотечним кредитом.

І

К

КАДАСТР КАДАСТР, -у — систематизований опис та оцінка об'єктів, що підлягають оподаткуванню.

КАЗНА СКАРБНИЦЯ — 1) фінансові ресурси держави, централі­зовані державні джерела фінансування; 2) сховище грошей, коштовностей та інших цінностей коронованих осіб, монасти­рів тощо.

КАЗНАЧЕЙСКИЙ БИЛЕТ КАЗНАЧЕЙСЬКИЙ БІЛЕТ (БІЛЕТ ДЕРЖАВНОЇ СКАРБ­НИЦІ) — один із видів державних цінних паперів, який засвідчує внесення власником білета коштів на його придбан­ня і зобов'язання держави виплачувати власникові певні ви­значені доходи періодично протягом усього терміну чинності білета.

КАЗНАЧЕЙСКОЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВО КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ЗОБОВ'Я-ЗАННЯ (СКАРБНИЧЕ ЗОБО­В'ЯЗАННЯ) — вид цінних паперів на пред'явника, що розповсюджується серед населення на добровільних засадах, і засвідчує внесення його власниками коштів до бюджету і дає право на одержання фінансового доходу.

КАЛЬКУЛЯЦИЯ КАЛЬКУЛЯЦІЯ — 1) розрахунок, обчислення у грошово­му вимірі певних економічних показників: собівартості робіт, продукції, послуг, гуртових та інших цін; 2) форма калькуля­ційного листа, в якому розраховують собівартість робіт (про­дукції, послуг) за встановленими статтями витрат; 3) один із елементів методу бухгалтерського обліку.

КАМБИО КАМБІО — борговий лист, боргове зобов'язання.

КАМБИСТ КАМБІСТ, -а — особа, що займається вексельними операціями.

КАМПАНИЯ КАМПАНІЯ — 1) сукупність заходів для здійснення у певний період відповідного завдання; 2) сукупність воєнних операцій; 3)

час дії машини, агрегату і т. ін.

КАНИКУЛЫ НАЛОГОВЫЕ КАНІКУЛИ ПОДАТКОВІ — певний період часу, на який платника податків звільняють від сплати одного чи декількох податків.

КАПИТАЛ КАПІТАЛ, -у — 1) сукупні ресурси, що використовуються у підприємництві; сума накопичених матеріальних благ, результат минулої (попередньої) і засіб для подальшої вироб­ничої чи комерційної діяльності; 2) початкова сума коштів; 3) чиста вартість; 4) вартість – носій додаткової вартості; 5) гроші, велика сума грошей.

КАРГО КАРГО — страхування вантажів, що транспортуються морським шляхом.

КАРТЕЛЬ КАРТЕЛЬ, -ю — об'єднання підприємців, учасники якого домовляються про розміри виробництва, ринок збуту, умови продажу і ціни на продукцію.

КАССА КАСА — 1) готівка, що є у розпорядженні; 2) рахунок бухгалтерського обліку, де відображено надходження і вида­вання готівки; 3) спеціально обладнане приміщення для приймання, зберігання і видачі грошей та інших цінностей; 4) структурний підрозділ підприємства, організації чи установи, що виконує касові операції.

КВАЗИЦЕНА КВАЗІЦІНА — ціна, що не відповідає реальній вартості товару.

КВИТАНЦИЯ КВИТАНЦІЯ — письмове офіційне підтвердження (розписка) встановленої форми, що засвідчує одержання гро­шей, матеріальних цінностей чи документів.

КВОТА КВОТА — 1) кількісний показник, що визначає частку у спільному виробництві, збуті, платежах кожного з учасників певної угоди; 2) податкова ставка, що припадає на певну одиницю оподаткування; 3) один із способів уведення кількіс­них обмежень імпорту з протекціоністською метою (імпортна квота); 4) частка кожного страховика, що бере участь у стра­хуванні, коли один і той же об'єкт застраховано від одних і тих же небезпек у кількох страховиків, або частка кожного перестраховика, що бере участь у перестрахуванні.

КЛИРИНГ КЛІРИНГ, -у — система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери, послуги, що базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов'язань.

КОВЕРНОТ КОВЕРНОТ, -а — документ, яким страховик повідомляє стра­хувальника про те, що його інструкції щодо страхування виконані.

КОЛЛЕКТИВНІЙ ДОГОВОР КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР — угода, що укладається між адміністрацією підприємства з однієї сторони і колективом робітників, службовців, яких представляє профспілкова орга­нізація, з іншої.

КОЛЛЕКТИВНІЙ ПОДРЯД КОЛЕКТИВНИЙ ПІДРЯД, -у — форма організації і стимулю­вання праці колективу робітників, в основі якої — оперативно-господарська самостійність, матеріальна зацікавленість і повна відповідальність колективу за кінцеві результати господарювання.

КОМИССИЯ КОМІСІЯ — 1) угода, за якою одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду провести операцію від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітента; плата за здійснення цієї операції; 2) плата комерційному банкові за проведення операцій за дору­ченням і за рахунок клієнта; 3) надвишок до всієї суми витрат на залучення нових страхувальників та інших накладних витрат, яку компанія-цедент платить перестраховикові.

КОМИТЕНТ КОМІТЕНТ, -а — юридична або фізична особа, яка доручає комісіонерові здійснити комісійну операцію.

КОММИВОЯЖЁР КОМІВОЯЖЕР, -а — роз'їздний представник торгової фірми, який пропонує покупцям товари, представляючи зразки і каталоги.

КОМПАНИЯ КОМПАНІЯ — торгово-промислове об'єднання підприєм­ців.

КОМПЕНСАЦИЯ КОМПЕНСАЦІЯ — 1) відшкодування, винагорода за щось; 2) грошові виплати працівникам, крім основної заро­бітної плати.

КОНВЕНТИРОВАННОСТЬ ВАЛЮТ КОНВЕРТОВАНІСТЬ ВАЛЮТ — валютно-фінансовий режим, що дозволяє під час зовнішньоекономічних операцій здійснювати більш або менш вільний обмін національних грошових одиниць на іноземні.

КОНВЕРСИЯ КОНВЕРСІЯ — 1) зміна пропорцій розподілу всіх видів ресурсів між громадянською і військовою сферами; 2) зміна умов раніше випущених державних займів.

КОНДИЦИЯ КОНДИЦІЯ — норма, стандарт, якість товару.

КОНКУРЕНЦИЯ КОНКУРЕНЦІЯ — зумовлена різними формами власності на засоби виробництва боротьба між підприємцями, товарови­робниками за джерела сировини, ринки збуту і сфери вико­ристання капіталу з метою отримання найбільшого прибутку.

КОНСАЛТИНГ КОНСАЛТИНГ, -у — надання консультацій товаровиробникам, продавцям і покупцям з питань діяльності підприємств, 1 фірм, організацій.

КОНСИГНАНТ КОНСИГНАНТ, -а — власник експортованого товару, призначеного до реалізації через посередника (консигнатора).

КОНСИГНАТОР КОНСИГНАТОР, -а — посередник, який реалізує товари консигната зі своїх складів і від свого імені за винагороду, виплачувану йому за консигнаційною угодою.

КОНСИГНАЦИЯ КОНСИГНАЦІЯ — форма комісійного продажу експорто­ваних товарів, коли їх власник передає комісіонерові товар для продажу зі складу комісіонера.

КОНСОМЕНТ КОНОСАМЕНТ, -у — 1) поширений у зовнішній торгівлі товаророзпорядчий документ, що надає його тримачеві право розпоряджатися вантажем; 2) документ, що містить умови договору на морське перевезення вантажу.

КОНСОРЦИУМ КОНСОРЦІУМ, -у — тимчасове добровільне об'єднання, створюване підприємствами чи банками для розв'язання конкретних завдань щодо реалізації великих цільових прог­рам і проектів.

КОНТАНГО КОНТАНГО — ситуація на біржі, коли ціни на товар з негайною поставкою нижчі за ціни з поставкою через певний період часу.

КОНТРАГЕНТ КОНТРАГЕНТ, -а — кожна зі сторін у договорі.

КОНТРАКТ КОНТРАКТ, -у — 1) офіційний комерційний документ, угода сторін (контрагентів) зі взаємними обов'язками щодо поста­чання і придбання товару, виконання певної роботи, будів­ництва конкретного об'єкта тощо; 2) особлива форма трудо­вого договору, за яким здійснюється наймання на роботу працівників.

КОНТРИБУЦИЯ КОНТРИБУЦІЯ — 1) платежі, що накладаються під час війни на переможену державу на користь держави-переможця; сучасним міжнародним правом заборонені; 2) примусові грошові збори, що стягуються окупаційною владою з населен­ня окупованої території.

КОНЦЕРН КОНЦЕРН, -у — об'єднання (організація), що здійснює спіль­ну діяльність на засадах добровільної централізації функцій науково-технічного і виробничого розвитку, а також інвести­ційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. КОНЦЕСІЯ — договір про передання державою в експлу­атацію чужоземним фірмам чи приватним підприємцям на певних умовах підприємств, надр, землі, інших господарських об'єктів з метою відбудови та розвитку національної еко­номіки й освоєння природних ресурсів.

КОНЬЮКТУРА КОН'ЮНКТУРА — сукупність умов, обставин, становище, що склалися у даний час у певній галузі діяльності.

КОНЬЮКТУРА РЫНКА КОН'ЮНКТУРА РИНКУ — сукупність економічних умов, які формуються на ринку у кожен даний момент часу, при яких проходить процес реалізації (рівень цін, стан товарних запасів).

КООПЕРАТИВ КООПЕРАТИВ, -у — об'єднання осіб з метою спільного виробництва і збуту продукції, закупівлі чи послуг, будів­ництва та експлуатації жилих приміщень і т.п.

КОРЕСПОНДЕНТ БАНКА КОРЕСПОНДЕНТ БАНКУ — особа, яка користується послугами банку.

КОРИДОР ВАЛЮТНЫЙ КОРИДОР ВАЛЮТНИЙ — установлені державою межі коливання валютного курсу.

КОРН КОРН, -у — вага (маса) чистого коштовного металу в монеті.

КОРНЕР КОРНЕР, -у — форма тимчасового об'єднання юридичних або фізичних осіб з метою оволодіння ринком певного товару, ску­повуванням його для подальшого спекулятивного перепродажу.

Короткий словник бізнесмена

КОРУПЦИЯ КОРУПЦІЯ — підкуп посадової особи.

КОТИРОВАНИЕ КОТИРУВАННЯ — встановлення курсів чужоземних ва­лют, цінних паперів на підставі валютного паритету або цін товарів на біржах чи неорганізованих ринках.

КРЕДИТ КРЕДИТ, -у — позичка в грошовій або товарній формах на умовах повернення, що надається банком чи юридичною (або фізичною) особою, кредитором іншій особі — позичальникові.

КРЕДИТ КРЕДИТ, -у — права сторона в рахунках бухгалтерського обліку, яка служить для відображення господарських опера­цій методом подвійного запису.

КРЕДИТОР КРЕДИТОР, -а — один із учасників кредитних стосунків, котрий надає кредит і має право вимагати від боржника (дебі­тора) сплати боргу.

КРИВАЯ СБЫТА КРИВА ЗБУТУ — графічне зображення математичної залежності між рівнем цін та обсягом товарів, які можуть бу­ти куплені на ринку при тому чи іншому рівні цін.

КУЛАЖ КУЛАЖ, -у — неприбуткове витрачання матеріальних засо­бів, часу, праці.

КУЛИСА КУЛІСА — неофіційна біржа, де укладаються угоди без посередництва офіційних біржових маклерів.

КУПОН КУПОН, -а — відрізна частина цінного папера (акції, облігації), що передається замість розписки під час отримання! процентів або дивідендів.

КУПЮРА КУПЮРА — позначення номінальної вартості паперових грошей, банкнот, цінних паперів, а також самі ці грошові знаки, банкноти, цінні папери.

КУРС АКЦИЙ КУРС, -у АКЦІЙ — ціна, за якою ці акції котируються і продаються на фондовій біржі.

КУРТАЖ КУРТАЖ, -у — комісійна винагорода за посередництво, одержувана маклером за укладання угод на біржі.

Л

ЛАГ ЛАГ, -у — показник, що відбиває часове відставання чи випе­реджання одного з двох пов'язаних між собою економічних явищ, одне з яких є причиною, інше — наслідком.

ЛАЖ ЛАЖ, -у — 1) різниця між курсами валют або комісійний збір, що стягується за обмін паперових грошей на моменти чи за обмін слабких валют на сильні; 2) зростання ринкового курсу валюти чи цінних паперів щодо їх номінальної вар­тості; 3) підвищення ринкової ціни золота у грошовому еквіваленті; 4) те саме, що ажіо.

ЛЕГАТ ЛЕГАТ, -у — 1) виклад у заповіті доручення наступнику про виплату певної суми; 2) заповітна відмова.

ЛЕГИТИМНОСТЬ ЛЕГІТИМНІСТЬ — довіра до закону, влади, уряду.

ЛИЗИНГ ЛІЗИНГ, -у — довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення, що є способом фінансу­вання інвестицій й активізації збуту.

ЛИКВИДНОСТЬ ЛІКВІДНІСТЬ — 1) спроможність підприємств, банків своєчасно виконувати свої кредитно-фінансові зобов'язання, передусім сплачувати борги; 2) легкість реалізації, продажу,; перетворення матеріальних цінностей у гроші.

ЛИМИТ ЛІМІТ, -у — максимально допустима величина.

ЛИМИТЕД ЛІМІТЕД, -у (ЛТД) — обмежена відповідальність підприємства, товариства, банку щодо своїх зобов'язань (у межах акці­онерного чи пайового капіталу).

ЛИЦЕНЗИЯ ЛІЦЕНЗІЯ — 1) дозвіл державного органу на право здійс­нення тієї чи іншої господарської діяльності; 2) документ, який дозволяє окремим особам чи організаціям використову­вати винаходи, захищені патентами, технічні знання, досвід, виробничі секрети, торгову марку тощо.

ЛОББИ ЛОББІ — особи, які чинять вплив у кулуарах на членів парламенту при проведенні законів, розміщенні урядових замовлень, призначеннях на державні посади.

ЛОКАУТ ЛОКАУТ, -у — закриття підприємств і масове звільнення робітників.

ЛОКО ЛОКО — 1) операція купівлі-продажу чужоземної валюти або цінних паперів, розрахунок за якою провадять на тій біржі, де було укладено угоду; 2) умова угоди, за якою ціна, визначена продавцем за товар, не включає витрат, пов'язаних із подальшим транспортуванням (доставкою) товару.

ЛОКО ЛОКО — встановлення ціни товару покупцем за місцем знаходження цього товару.

ЛОМБАРД ЛОМБАРД, -у — кредитна установа, що позичає гроші під заставу рухомого майна.

ЛОРО ЛОРО — кореспондентський рахунок, який відкриває банк для зарахування сум, що видаються чи отримуються за дорученням свого кореспондента.

ЛОТ ЛОТ, -у — 1) стандартна за кількістю і якістю партія товару, що пропонується для продажу на біржі, аукціоні; 2) біржовий контракт.

ЛОТЕРЕЯ ЛОТЕРЕЯ — форма залучення коштів населення через продаж нумерованих лотерейних білетів, коли частина зібраних коштів розігрується у вигляді грошових або речових виграшів.

М

МАКЛЕР МАКЛЕР, -а — 1) окрема особа чи фірма, що здійснює посередницьку діяльність на фондових, товарних і валютних біржах та отримує винагороду в розмірі певного процента із суми укладених угод; 2) службовець біржі, який працює з брокерами, виконуючи доручення членів фондової біржі за комісійну винагороду.

МАНКО МАНКО — нестача у касових сумах через помилку в записах чи прорахунках касира.

МАНТО МАНТО — пояснювальний текст акції, облігації.

МАРЖА МАРЖА — різниця між цінами товарів, курсами цінних паперів, процентними ставками, іншими показниками.

МАРКЕТИНГ МАРКЕТИНГ, -у — комплексна система заходів щодо вивчен­ня ринку й активного впливу на споживацькі потреби з метою збуту товарів і одержання прибутку.

МАРКО МАРКО — визначення ціни монети за її вагою.

МАСА ДЕНЕЖНАЯ МАСА ГРОШОВА — вся сукупність випущених в обіг паперових грошей і металевих монет.

МЕДИО МЕДІО — термін виконання біржових угод, що припадає на середину місяця — 15-те число.

МЕЖДУНАРОДНЫЙ ВАЛЮТНЫЙ ФОНД МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД (МВФ) — міжна­родна валютно-кредитна організація, що регулює міждержав­ні відносини у валютно-кредитній сфері; спеціалізована уста­нова ООН.

МЕНЕДЖЕР МЕНЕДЖЕР, -а — найманий управитель, спеціаліст з управління.

МЕНЕДЖМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТ, -у — сукупність принципів, методів, засо­бів і форм управління, спрямованих на збільшення при­бутку.

МИНИМАЛЬНЫЙ ПОТРЕБИТЕЛЬСКИЙ БЮДЖЕТ МІНІМАЛЬНИЙ СПОЖИВЧИЙ БЮДЖЕТ (ПРОЖИТКО­ВИЙ МІНІМУМ) — сімейний бюджет, складений виходячи із необхідності нормальної життєдіяльності людини. Грошова оцінка (з розрахунку на одного члена сім'ї на рік, місяць) набору товарів та послуг у кількості та якості, достатніх для такої життєдіяльності.

МОБИЛИЗАЦИЯ СРЕДСТВ МОБІЛІЗАЦІЯ КОШТІВ — залучення підприємницькою структурою тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб для реалізації певного проекту, угоди.

МОДУС МОДУС, у — умови, на яких може бути укладена угода, прийнятна для обох сторін.

МОНЕТА МОНЕТА — грошовий знак, викарбуваний із золота, сріб­ла, міді, інших металів чи їх сплавів.

МОНЕТАРИЗМ МОНЕТАРИЗМ — економічна теорія, згідно з якою кіль­кість грошей, що перебувають в обігу, є визначальним чинни­ком цін, доходів і зайнятості.

МОНИТОРИНГ МОНІТОРИНГ, -у — спостереження за станом природного середовища для вчасного виявлення змін, їх оцінки, поперед­ження та ліквідації наслідків негативних процесів.

МОНОМЕТАЛИЗМ МОНОМЕТАЛІЗМ, -у — грошова система, коли роль загального еквівалента закріплено лише за одним валютним металом — золотом чи сріблом.

МОРАТОРИЙ МОРАТОРІЙ — перенесення сплати внутрішніх або зовнішніх боргових зобов'язань, що оголошується спеціаль­ними актами державної влади на певний термін чи до закін­чення якихось надзвичайних подій.

Н

НАЛИЧНЫЕ ДЕНЬГИ ГОТІВКА — форма існування грошей у вигляді банкнот і купюр.

НАЛОГ НА ДОБАВЛЕННУЮ СТОИМОСТЬ ПОДАТОК НА ДОДА-НУ ВАРТІСТЬ (ПДВ) — частина новоствореної вартості, що сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

НАЛОГИ ПОДАТКИ — система обов'язкових платежів підприємств, організацій і населення, які є одним із джерел формування доходів державного бюджету.

НАРЯД НАРЯД, -у — розпорядчий документ, у якому виконавцеві до початку роботи визначають виробниче завдання.

НАЦЕНКА НАЦІНКА — 1) сума, на яку зростає ціна продукту внаслідок додаткової його обробки, додавання витрат обігу тощо; 2) дохід, одержуваний посередницькою організацією за постачання чи збут продукції підприємства.

НЕКОНТРОЛИРОВАННЫЕ ДОХОДЫ НЕКОНТРОЛЬОВАНІ ПРИ-БУТКИ — прибутки, які не пройшли через державну фінансово-розподільчу систему.

НЕЛИКВИДЫ НЕЛІКВІДИ — товарно-матеріальні цінності, зайві чи непотрібні підприємству, а також готова продукція підпри­ємства, яку важко реалізувати.

НЕРИЗИДЕНТ НЕРЕЗИДЕНТ, -а — чужоземна фізична чи юридична особа, а також особа певної країни чи особа без громадянства, яка постійно проживає за кордоном і діє на підставі законодавства країни перебування; чужоземне дипломатичне, торговельне чи інше офіційне представництво, а також представництво підприємства чи організації, що розташоване на території цієї країни, але не здійснює господарської та іншої комерційної діяльності.

НЕТТО НЕТТО — 1) чиста ціна товару з вирахуванням скидок; чистий прибуток з урахуванням усіх витрат; 2) маса товару без упаковки.

НОВАЦИЯ НОВАЦІЯ — згода сторін про заміну одного укладеного ними зобов'язання іншим.

НОМИНАЛ НОМІНАЛ, -у — 1) вартість, вказана на цінних паперах, па­перових грошах, монетах; 2) ціна товару, зазначена у прейскуранті або на самому товарі.

номіналу, що випускаються в обіг центральним емісійним банком.

НОСТРО НОСТРО — рахунок, який банк має у свого кореспондента для зарахування сум, які надходять на нього.

НОТИС НОТИС, -у — 1) спеціальний документ, яким супроводжують постачання товарів на біржу; 2) письмове повідомлення, сповіщення про щось.

НОТИФИКАЦИЯ НОТИФІКАЦІЯ — повідомлення власником векселя векселедавця про опротестування виданого ним векселя.

НОУ-ХАУ НОУ-ХАУ — позначення технічних знань, виробничого досвіду, навиків, комерційної та іншої інформації, необхідних для виготовлення певного виробу, відтворення виробничого процесу, технологій, управління і т.п.

О

ОБЛИГАЦИЯ ОБЛІГАЦІЯ — цінний папір, який засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у них термін із виплатою фіксованого процента.

ОБЛИГО ОБЛІГО — 1) сума загальної заборгованості підприємства за векселями; 2) банківська книга, де фіксують заборгованість окремих осіб за векселями, облікованими у цьому банку.

ОБОРОТ ДЕНЕЖНЫЙ ОБІГ, -у (ОБОРОТ) ГРОШОВИЙ — рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного доходу.

ОБСТРУКЦИЯ ОБСТРУКЦІЯ — спосіб вираження протесту, один із мето­дів парламентської роботи, спрямований на зрив обговорення і прийняття парламентом законопроектів, неприйнятних для опозиційної групи, яка проводить обструкцію; взагалі дії, спрямовані на припинення, зрив якоїсь пропозиції, заходу.

ОВЕРДРАФТ ОВЕРДРАФТ, -у — форма короткотермінового кредиту, суть якого полягає у списанні коштів з розрахункового рахунку клієнта понад їх залишок на рахунку.

ОВЕРДСОЛД ОВЕРДСОЛД, -у — ситуація на ринку, коли ціни на товари, валюту чи цінні папери внаслідок перенасичення ними ринку знижуються до збиткового рівня.

ОНКОЛЬ ОНКОЛЬ, -ю — 1) банківська позичка під заставу цінних паперів чи товарів; 2) поточний рахунок у банку, відкритий під заставу цінних паперів чи товарів.

ОПЦИОН ОПЦІОН, -у — 1) зафіксоване біржовою угодою (контрактом) право купувати чи продавати цінні папери, товари чи валюту на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладання угоди або на час придбання цінних паперів, това­рів чи валюти; 2) одна з умов строкових біржових угод, за якою одній зі сторін надається право вибору між альтер­нативними умовами угоди чи право зміни її початкових умов; 3) право придбання акцій за твердою, нижчою від ринкової, ціною, яке підприємство надає своїм працівникам.

ОРДЕР ОРДЕР, -а — бухгалтерський документ, який містить наказ на здійснення певної операції з грошовими засобами, матеріальними цінностями.

ОТЧЕТ ГОДОВОЙ ЗВІТ, -у РІЧНИЙ — звіт про результати господарсько-фінансової діяльності за попередній календарний рік.

ОФЕРТА ОФЕРТА — формальна пропозиція однієї особи іншій укласти угоду із зазначенням усіх необхідних для її укладан­ня умов.

ОФШОР ОФШОР, -у — центр спільного підприємництва, де існує пільговий режим для фінансово-кредитних операцій із чужоземними резидентами і в чужоземній валюті.

П

ПАГАМЕНТ ПАГАМЕНТ, -у — плата готівкою.

ПАЙ ПАЙ, -ю — сума внеску кожного учасника підприємницького проекту, що є свідченням членства і права участі в управлінні.

ПАКЕТ АКЦИЙ КОНТРОЛЬНЫЙ ПАКЕТ АКЦІЙ КОНТРОЛЬНИЙ — кількість акцій, достатня для повного контролю за діяльністю акціонерного товариства.

ПАРИТЕТ ПАРИТЕТ, -у — 1) валютний — співвідношення між валютами різних країн; 2) принцип рівного представництва сторін.

ПАССИВ ПАСИВ, -у — 1) частина бухгалтерського балансу, яка показує джерела формування засобів підприємства, банку тощо та їх приналежність; 2) сукупність боргів і зобов'язань підприємства; 3) перевищення закордонних витрат держави над надход­женням коштів із-за кордону; 4) дефіцит платіжного балансу.

ПАССИВЫ ПАСИВИ — всі офіційні вимоги до підприємства чи приватної особи.

ПАТЕНТ ПАТЕНТ, -у — 1) документ, свідоцтво, що видається винахід­никові; 2) документ, що містить дозвіл на якесь ремесло чи промисел за умови дотримання зафіксованих у ньому поло­жень і внесення податкових платежів.

ПАУПЕРИЗМ ПАУПЕРИЗМ, -у — масова бідність трудівників, відсутність у них необхідного мінімуму засобів існування; результат безробіття й інфляції.

ПЕНСИЯ ПЕНСІЯ — гарантована щомісячна грошова виплата, що надається громадянам після досягнення певного віку, у разі інвалідності, втрати годувальника, а також за вислугу років в окремих сферах трудової діяльності.

ПЕНЯ ПЕНЯ — штрафна санкція за несвоєчасне виконання фінансових зобов'язань. Застосовується у разі несвоєчасної сплати податків і податкових платежів, а також у разі затри­мання оплати одержаних товарно-матеріальних цінностей, надання послуг чи виконання робіт.

ПЕРЕВОД ДЕНЕЖНЫЙ ПЕРЕКАЗ, -у (ГРОШОВИЙ) — спосіб перерахування грошей юридичними або фізичними особами один одному через кре­дитні установи чи підприємства зв'язку.

ПЕРФОМЕР ПЕРФОМЕР, -у — високохідна акція, що реалізується на фондовій біржі з максимальною різницею між її ринковою ціною та номінальною вартістю.

ПЛАТЁЖЕСПОСОБНОСТЬ ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ — здатність держави, юридич­ної або фізичної особи вчасно і повністю сплачувати за своїми зобов'язаннями.

ПЛАТЕЖНЫЙ БАЛАНС ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС — баланс, який відображає спів­відношення грошових надходжень даної країни із-за кордону і всіх ЇЇ платежів за кордон за певний період.

ПОКРЫТИЕ ПОКРИТТЯ — 1) страхування кредитного, валютного чи іншого ризику; 2) забезпеченість коштами для сплати боргів, оплати договірних зобов'язань; 3) спроможність зворотного викупу цінних паперів, опціонів.

ПОЛЕ СТРАХОВРЕ ПОЛЕ СТРАХОВЕ — максимальна кількість об'єктів, охоплюваних певним видом страхування.

ПОЛИС СТРАХОВОЙ ПОЛІС СТРАХОВИЙ — документ, що посвідчує укладан­ня договору особистого чи майнового страхування.

ПОЛИТИКА ВАЛЮТНАЯ ПОЛІТИКА ВАЛЮТНА — сукупність економічних, пра­вових та організаційних заходів, здійснюваних державними органами, центральними банківськими і фінансовими устано­вами, а також міжнародними валютно-фінансовими установа­ми у галузі валютних відносин.

ПОЛИТИКА ФИНАНСОВАЯ ПОЛІТИКА ФІНАНСОВА — система заходів у сфері фінансів з метою цілеспрямованого впливу держави на розви­ток фінансово-кредитної системи та національної економіки загалом.

ПОРЛИТИКА ЦЕНОВАЯ ПОЛІТИКА ЦІНОВА — концепція стратегії держави та окремих підприємств щодо зміни рівня цін з урахуванням динаміки попиту і пропозиції.

ПОРТО-ФРАНКО ПОРТО-ФРАНКО — частина державної території, у межах якої дозволено перевезення товарів без сплати мита.

ПОРУЧИТЕЛЬСТВО ПОРУЧИТЕЛЬСТВО — спосіб забезпечення зобов'язань, коли поручитель бере на себе обов'язок перед кредитором іншої особи повністю або частково відповідати за виконання цією особою її зобов'язань.

ПОСЕСИЯ ПОСЕСІЯ — земельне орендне володіння.

ПОШЛИНА МИТО — державний грошовий збір (податок), що справля­ється з юридичних і фізичних осіб у разі здійснення між ними або між ними та державою певних дій, перелік яких визначається законодавством.

ПРАВИЛО МОНИТАРНОЕ ПРАВИЛО МОНЕТАРНЕ — правило, згідно з яким маса грошей в обігу повинна щорічно збільшуватися темпами, рівними потенційному темпові зростання реального валового національного продукту.

ПРАЙМ-РЕЙТ ПРАМ-РЕЙТ, -у— найменша процентна ставка за кредитами комерційних банків, що надаються надійним клієнтам.

ПРЕДЛОЖЕНИЕ ПРОПОЗИЦІЯ — обов'язковий компонент ринкових відносин, суть якого полягає у кількості та вартості товарів і платних послуг, представлених до реалізації товаровиробни­ками, торгівлею чи комерційними посередниками.

ПРЕДОПЛАТА ПЕРЕДОПЛАТА — попередня авансова оплата замовлен­ня, закупів чи послуг.

ПРЕЙСКУРАНТ ПРЕЙСКУРАНТ, -у — 1) перелік видів робіт, послуг, продукції, товарів тощо із зазначенням їх ціни або розцінок (тарифів) на них; 2) довідник цін на продукцію, який також містить основні відомості про її споживчі властивості.

ПРЕМИЯ ПРЕМІЯ — 1) винагорода за високі кількісні та якісні показники у праці, виплачувана з фонду заробітної плати, фонду матеріального заохочення чи спеціальних фондів;

ПРЕТЕНЗИЯ ПРЕТЕНЗІЯ — вимога, пред'явлена іншому підприємству щодо сплати боргу, відшкодування завданих збитків, сплати штрафу, усунення браку чи зниження ціни проданої продук­ції, виконаних робіт, наданих послуг.

ПРЕФЕРЕНЦИЯ ПРЕФЕРЕНЦІЯ — особливі пільги, що надаються однією державою іншій у торгівлі.

ПРИБЫЛЬ ПРИБУТОК, -у — перевищення сукупних доходів над сукуп­ними витратами.

ПРИВАТИЗАЦИЯ ПРИВАТИЗАЦІЯ — відчуження майна, що перебуває в державній та комунальній власності, на користь фізичних і недержавних юридичних осіб.

ПРИНЦИПАЛ ПРИНЦИПАЛ, -а — 1) основна особа (боржник) у борговому зобов'язанні; 2) юридична особа, від імені і за рахунок якої діє комерційний агент (посередник); 3) особа, що бере участь в угоді за свій кошт.

ПРОЛОНГАЦИЯ ПРОЛОНГАЦІЯ — продовження терміну дії якого-небудь договору, угоди.

ПРОЦЕНТ ПРОЦЕНТ, -а — плата позичальника у боргових (кредитних) відносинах.

ПРОЦЕНТЫ ПРОЦЕНТИ — платіж, який здійснює позичальник на ко­ристь кредитора у вигляді плати за використання залучених на певний термін коштів або майна.

ПУЛ ПУЛ, -у — форма угоди між підприємцями, коли прибуток спрямовують до загального фонду і згідно з квотами, наперед визначеними учасниками пулу.

ПУНКТ ПУНКТ, -у — одиниця виміру мінімального коливання ціни, курсу чи індекса.

Р

РАБАТТ РАБАТ — 1) зниження продавцем ціни товару у разі закупівлі його великими партіями; 2) знижка, яку брокер надає страхувальникові, зменшуючи свої комісійні (брокерсь­кі).

РАЙТЕР РАЙТЕР, -а — особа, яка бере на себе зобов'язання продавати і купувати цінні папери за опційною ціною.

РАЙТС РАЙТС, -а — документ, який засвідчує привілеї, надані під­приємством власникам своїх акцій щодо першочергового придбання нових цінних паперів відповідно до кількості тих акцій, які кожен із них уже має.

РАМБУРСИРОВАТЬ РАМБУРСУВАТИ — 1) повертати борг; 2) оплачувати вексель замість векселедавця; 3) сплачувати борг через третю особу.

РАНТЬЕ РАНТЬЄ — особа, яка живе за рахунок доходів від цінних паперів чи на проценти від наданого у кредит капіталу.

РАТИФИКАЦИЯ РАТИФІКАЦІЯ — затвердження органами верховної державної влади міжнародного договору чи угоди, укладеного повноважними представниками сторін, які домовляються; надає договору юридичної сили.

РЕАЛИЗАЦИЯ РЕАЛІЗАЦІЯ — продаж вироблених чи перепродуваних товарів і послуг з одержанням грошового виторгу.

РЕВАЛОРИЗАЦИЯ, РЕВАЛЬВАЦИЯ РЕВАЛОРИЗАЦІЯ, РЕ-ВАЛЬВАЦІЯ — збільшення золото­го вмісту або підвищення курсу національної чи міжнародної регіональної валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць.

РЕВЕРС РЕВЕРС, -у — 1) зобов'язання викупити заставлений метал; 2) зворотний бік медалі чи монети.

РЕВИЗИЯ РЕВІЗІЯ — метод документального контролю за фінансо­во-господарською діяльністю підприємства, установи, органі­зації, дотриманням законодавства з фінансових питань, досто­вірністю обліку і звітності; спосіб документального покриття нестач, розтрат, привласнень чи крадіжок коштів і матері­альних цінностей, запобіганню фінансовим зловживанням.

РЕВОКАЦИЯ РЕВОКАЦІЯ — письмова пропозиція чекодавця власни­кові чека анулювати чек.

РЕГРЕСС РЕГРЕС, -у — 1) перехід від більш високих форм розвитку до нижчих; 2) зворотна вимога відшкодувати збитки, що пред'являються однією особою іншій, з вини якої ці збитки виникли; 3) зворотна вимога відшкодувати сплачену суму, що пред'являється однією особою іншій зобов'язаній особі; 4) право страховика на пред'явлення претензій третій особі, винній у настанні страхового випадку, з метою одержання відшкодування за завдані збитки.

РЕГРЕССАНТ РЕГРЕСАНТ, -а — особа, котра пред'являє зворотну вимогу до іншої особи щодо відшкодування збитків.

РЕГРЕССАТ РЕГРЕСАТ — особа, до якої спрямована вимога регресанта.

РЕДУКЦИЯ РЕДУКЦІЯ — зниження біржового курсу валюти, цінних паперів чи біржових цін.

РЕЕСТР РЕЄСТР, -у — 1) перелік, список, опис; 2) книги, картки, аркуші певної форми, які використовують у бухгалтерській справі та діловодстві для обліку наявності і руху коштів, цінностей, різних документів.

РЕЗЕДЕНТ РЕЗИДЕНТ, -а — фізична або юридична особа даної країни чи інших країн, а також особа без громадянства, яка постійно проживає в даній країні; дипломатичне, торговельне чи інше офіційне представництво даної країни за кордоном, а також інше представництво підприємства, компанії, фірми чи організації, що не здійснює господарської або комерційної діяльності.

РЕЗЕРВНЫЕ СРЕДСТВА РЕЗЕРВНІ КОШТИ — матеріальні і фінансові ресурси, вчасно вилучені з обороту.

РЕИМПОРТ РЕІМПОРТ, -у — придбання з завезенням із-за кордону рані­ше експортованого товару, який там не піддавали переробці.

РЕЙТИНГ РЕЙТИНГ — оцінка, віднесення до класу, розряду чи категорії; відносний показник надійності банку, ділового партнера, кредитоспроможності позичальника, надійності цінних паперів тощо.

РЕКАМБИО РЕКАМБІО — 1) вимога до однієї із зобов'язаних за век­селем осіб, пред'явлена іншою особою щодо відшкодування їй внесеної суми і сплати відсотків, пені, витрат на опротес-тування векселя; 2) рахунок банку, виставлений клієнтові на відшкодування витрат, пов'язаних з опротестуванням узятого на інкасо векселя.

РЕКВИЗИТЫ РЕКВІЗИТИ — сукупність обов'язкових елементів У скла­ді угоди чи документа, відсутність яких позбавляє угоду чи документ юридичної сили.

РЕКВИРЕНТ, РЕКВІРЕНТ, -а — векселетримач, який пред'яв­ляє вексель нотаріусу з вимогою опротестувати його.

РЕКЛАМАЦИЯ РЕКЛАМАЦІЯ — претензія, заява однієї зі сторін про те, що інша сторона не виконала своїх зобов'язань, і вимога у зв'язку з цим відповідного відшкодування.

РЕКРЕДЕТИВ РЕКРЕДИТИВ, -а — офіційний відкличний лист, що спростовує акредитив.

РЕКУПИРАЦИЯ РЕКУПЕРАЦІЯ — 1) відновлення курсу акції після його різкого зниження; 2) повторний сеанс читання курсів акцій на біржі; 3) повернення боргу, погашення кредиту.

РЕМЕДИУМ РЕМЕДІУМ, -у — дозволене законом зниження ваги монети внаслідок її механічного стирання у процесі обігу, а також допустиме відхилення проби монети від установленої норми.

РЕМИЗ РЕМІЗ — 1) комісійна винагорода, сплачувана біржовим маклером особі — посередникові між ним і покупцем цінних паперів; 2) виплата грошей за допомогою переказного векселя на ім'я особи, якій належить виплатити гроші.

РЕМИССИЯ РЕМІСІЯ — 1) округлення суми плати за рахунком у бік зниження; 2) зниження ціни товару, що продається, яке надає продавець з метою округлення суми.

РЕМИТЕНТ РЕМІТЕНТ — особа, на яку виписано переказний вексель (трату) та якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.

РЕМИТИРОВАНИЕ РЕМІТУВАННЯ — спосіб погашення боргів у чужоземній валюті, коли боржник купує за валюту платіжний документ (трату, чек тощо) на національному валютному ринку і відправляє його кредиторові в рахунок сплати боргу.

РЕНОВАЦИЯ РЕНОВАЦІЯ — економічний процес оновлення елементів основних виробничих фондів, які вибувають з ладу внаслідок фізичного чи морального зношування.

РЕНТАБЕЛЬНОСТЬ РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ — відносний показник прибутковості, виражений у відсотках, який характеризує ефективність витрат підприємства загалом або ефективність виробництва окремих видів продукції.

РЕНТИНГ РЕНТИНГ, -у — короткотермінова (до 1 року) оренда машин, |; обладнання без права їх подальшого придбання орендарем.

РЕПАРАЦИЯ РЕПАРАЦІЯ — у міжнародному праві — вид матеріальної міжнародно-правової відповідальності.

РЕПАТРИАЦИЯ КАПИТАЛОВ РЕПАТРІАЦІЯ КАПІТАЛІВ — повернення капіталів із-за кордону до країни, з якою їх було вивезено.

РЕПОРТ (РЕПОРТНОЕ СОГЛАШЕНИЕ) РЕПОРТ, -у (РЕПОРТНА УГОДА) — 1) різновид строкової угоди, коли власник цінних паперів або чужоземної валюти продає їх банкові із зобов'язанням зворотного викупу через певний час за новою, вищою ціною, курсом; 2) різниця між ціною різночасових купівлі і зворотного продажу одних і тих же цінних паперів; 3) у бухгалтерії — перенесення суми з однієї сторінки документа на іншу.

РЕСКОНТРО РЕСКОНТРО — допоміжна бухгалтерська книга, що містить рахунки для аналітичного обліку розрахунків з різними юридичними особами та громадянами-дебіторами і кредиторами. і

РЕСТРИКЦИЯ РЕСТРИКЦІЯ — 1) повернення сторонами, які уклали угоду, всього отриманого ними за угодою, якщо її визнано недійсною; 2) обмеження виробництва і продажу Продукції, що застосовується з метою підвищення цін на товари для отримання високого прибутку.

РЕСУРСЫ РЕСУРСИ — кошти, запаси, можливості, джерела чого-небудь (фінансові, економічні, матеріальні тощо).

РЕТРАГЕНТ РЕТРАГЕНТ, -а — особа, що викуповує закладені цінні папери.

РЕТРАТА РЕТРАТА — поворотний переказний вексель. РЕТРОЦЕСІЯ — 1) передавання одним перестраховиком іншому частини ризиків, узятих факультативне чи за догово­рами перестрахування; 2) передавання частини комісійних одним посередником іншому.

РЕФАКЦИЯ РЕФАКЦІЯ — 1) знижка з оптових цін або кількості това­рів, якість яких нижча від передбаченої договором; 2) знижка з тарифу, що надається вантажовідправникові за відправлен­ня великої партії вантажу.

РЕФЕРЕНЦИЯ РЕФЕРЕНЦІЯ — характеристика, рекомендація, відгук тощо, що дається громадянинові чи підприємству особою організацією, акціонерним товариством, банком, які користу­ються довірою у ділових колах.

РЕФИНАНСИРОВАНИЕ РЕФІНАНСУВАННЯ — погашення старої заборгованості новою шляхом зміни короткотермінових зобов'язань довго­терміновими або за допомогою випуску нових позик.

РЕЦИПИЕНТ РЕЦИПІЄНТ, -а — одержувач платежу чи субсидії.

РЕЭКСПОРТ РЕЕКСПОРТ, -у — перепродаж із вивезенням за кордон раніше імпортованого товару, який не піддавали переробці.

РИКРИЦА РИКРИЦЯ — письмове доручення на приймання чи видавання грошей.

РИМЕССА РИМЕСА — платіжний документ (трата, чек, грошовий переказ) у чужоземній валюті, який купується боржником за національну валюту у третьої особи і пересилається ним сво­єму кредиторові для погашення заборгованості перед остан­нім.

РИНГ РИНГ, -у — короткотермінова угода (змова) підприємців щодо скуповування чи вилучення з ринку певних товарів та їх утримування на складах з метою підвищення попиту подальшого продажу за вищими цінами.

РИСК РИЗИК, -у — усвідомлена можливість небезпеки виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв'язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами.

РИЭЛТЕР РІЄЛЕР, -а — торговець нерухомістю, агент з продажу нерухомості.

РОЗЩЕПЛЕННЯ АКЦІЙ — збільшення кількості випу­щених акцій з пропорційним зниженням їхньої номінальної чи оголошеної вартості за одну акцію.

РОЛОВЕР РОЛОВЕР, -у — 1) продовження терміну кредиту шляхом його технічного погашення й одночасного відновлення через надання нового кредиту; 2) переведення коштів з однієї форми інвестицій в іншу.

РОЯЛТИ РОЯЛТІ — 1) періодичні відрахування продавцеві (ліцензіарові), які згідно з ліцензійною угодою сплачує ліцензіат за право користування предметом ліцензійної угоди — винаходом, патентом, виданням книги тощо; 2) плата за право розробляння природних ресурсів, яку перераховує користувач власникові землі або надр.

РЫНОК РИНОК, -у — сфера товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини купівлі-продажу та здійснюється конкретна господарська діяльність щодо просування товарів і послуг від їх виробників до споживачів.

РЫНОЧНАЯ ЦЕНА РИНКОВА ЦІНА — грошове вираження вартості товарів, які реалізуються на ринку; фактичні ціни, за якими здійснюється купівля-продаж товарів.

С

САЛЬДО САЛЬДО — 1) різниця між грошовими надходженнями та витратами за певний період часу; 2) у бухгалтерії — залишок на рахунку бухгалтерського обліку; 3) у міжнародних торгових і платіжних розрахунках — різниця між вартістю експорту й імпорту країни чи між ЇЇ закордонними плате­жами і надходженнями.

САМООКУПАЕМОСТЬ САМООКУПНІСТЬ — один із принципів підприємницької діяльності, що передбачає відшкодування підприємством поточних витрат на рахунок власних доходів.

САНАЦИЯ САНАЦІЯ — оздоровлення фінансового стану підприємства через систему фінансово-економічних, виробничо-техніч­них, організаційних та соціальних заходів для запобігання його банкрутству чи підвищенню конкурентоспроможності.

САНКЦІЯ — складова частина правової норми, статті закону, договору, що конкретизує правові наслідки їх пору­шення.

СБОР АКЦИЗНЫЙ ЗБІР, -у АКЦИЗНИЙ — непрямий податок на високорента­бельні та монопольні товари (продукцію), включений до їх ціни.

СБОР ГЕРБОВЫЙ ЗБІР, -у ГЕРБОВИЙ — мито, що стягується за оформлення цивільно-правових і фінансово-торгових документів.

СВЕРХПРИБЫЛЬ НАДПРИБУТОК, -у — перевищення прибутку підприємства над середнім (ринковим) прибутком.

СВИНГ СВІНГ, -у — 1) ліміт (гранична сума) кредиту в клірингових угодах, що взаємно надається сторонами для покриття тимчасового перевищення платежів над надходженнями; 2) коливання курсу валюти і цінних паперів на біржі.

СВИТЧ СВІТЧ, -у — 1) реалізація третій стороні залишку на кліринговому чи іншому двосторонньому рахунку за курсом, нижчим від офіційного; 2) ліквідація зобов'язань за одними цінними паперами чи певною валютою та укладання угод за іншими; 3) операція щодо використання блокованого ра­хунку.

СВИФТ СВІФТ, -у — система електронного передавання інформації щодо міжнародних розрахунків.

СВОБОДНАЯ ТАМОЖЕННАЯ ЗОНА ВІЛЬНА МИТНА ЗОНА — особлива територія, де не стягується ввізне мито або його ставки знижені.

СВОБОДНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЗОНА (СЭЗ) ВІЛЬНА ЕКОНО-МІЧНА ЗОНА (БЕЗ) — частина території держави, де встановлено вільний режим для чужоземних інвестицій та пільгові економічні умови для підприємців.

СВОП СВОП, -у — торгово-фінансова обмінна операція, де укла­дання угоди щодо купівлі-продажу цінних паперів, валюти, золота 'супроводжується укладанням контругоди про наступ­ний зворотний продаж-купівлю того самого товару через певний час на тих же чи інших умовах.

СВОПИНГ СВОПІНГ, -у — різновид операцій з цінними паперами, коли одночасно купують і продають однакові цінні папери з метою зменшення податків.

СЕБЕСТОИМОСТЬ СОБІВАРТІСТЬ — грошове вираження загальної суми витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг.

СЕКВЕСТР СЕКВЕСТР, -у — пропорційне зниження державних витрат за всіма статтями бюджету (крім захищених) протягом часу, що залишається до закінчення поточного бюджетного року.

СЕКТОРИТИЗАЦИЯ СЕКТОРИТИЗАЦІЯ — процес трансформування неліквід­них активів банку в ліквідні цінні папери.

СЕЛЕНГ СЕЛЕНГ, -у — особлива грошово-майнова операція, що передбачає передавання селенг-фірмі за певну плату своїх прав на використання грошей чи майна та розпорядження ними із безумовним їх поверненням за першою вимогою.

СЕНЬОЁРАЖ СЕНЬОЙОРАЖ, -у — прибуток, одержуваний державною скарбницею або центральним банком від випуску грошей.

СЕРТИФИКАТ СЕРТИФІКАТ, -у — 1) документ, який засвідчує відповід­ність товару певним стандартам чи технічним умовам, його якість, вагу, походження тощо; 2) у сфері фінансово-кредитних відносин — назва облігацій державних позик; 3) страхо­вий документ, що містить умови договору страхування.

СИНДИКАТ СИНДИКАТ, -у — 1) об'єднання підприємців, яке бере на себе здійснення всієї комерційної діяльності (встановлення цін, збут продукції і т.п.) при збереженні виробничої та юридичної самостійності підприємств, які входять до нього.

СИСТЕМА ВАЛЮТНАЯ СИСТЕМА ВАЛЮТНА — форма організації валютних від­носин, закріплена у державно-правових нормах і міжнарод­них угодах.

СИФ СІФ — умова продажу товару, згідно з якою до ціни реалізації включають його вартість, а також усі витрати на страхування і транспортування до місця призначення.

СКЕЛПЕР СКЕЛПЕР, -а — дрібний маклер, котрий діє від свого імені чи за дорученням клієнта й оперує невеликими партіями реального товару на біржі.

СКОНТО СКОНТО — спосіб розрахунку за товар зі знижкою за не­гайну оплату.

СКОНТРАЦИЯ СКОНТРАЦІЯ — взаємне зарахування давніх акцій, облігацій, інших цінних паперів і фінансових документів.

СКОРОСТЬ ОБОРОТА ДЕНЕГ ШВИДКІСТЬ ОБІГУ ГРОШЕЙ — кількість разів на рік, яку кожна грошова одиниця із загальної маси грошей, що перебувають в обігу, використовується на купівлю готових товарів.

СПЛИТ СПЛІТ, -у — розділення, дроблення нереалізованих акцій підприємства на більшу кількість менших за вартістю акцій з метою полегшити їх розповсюдження.

СПОНСОР СПОНСОР, -а — юридична чи фізична особа, яка фінансує певний захід (проект).

СПОСОБ ПЛАТЕЖА СПОСІБ ПЛАТЕЖУ — порядок списання коштів з рахунків платника.

СПОСОБНОСТЬ ДЕНЕГ ПОКУПАТЕЛЬСКАЯ СПРОМОЖНІСТЬ ГРОШЕЙ КУПІВЕЛЬНА — властивість грошової одиниці обмінюватись на певну кількість товарів.

СПОСОБНОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ ПОКУПАТЕЛЬСКАЯ СПРОМОЖ-НІСТЬ НАСЕЛЕННЯ КУПІВЕЛЬНА — кіль­кість товарів і послуг, яку населення може придбати за наявні у нього кошти при тих цінах на товари і тарифах на послуги, що склалися у державі.

СПОТ-РЫНОК СПОТ-РИНОК — ринок, на якому угоди реалізують протягом кількох робочих днів від дня їх укладення.

СПРОС ПОПИТ, -у — забезпечена коштами покупців частина їх потреби в товарах і платних послугах.

СПРЭД СПРЕД, -у — 1) одночасні купівля та продаж ф'ючерсних контрактів на один і той же товар з різними термінами постачання; 2) одночасні купівля і продаж опціонів одного типу за різними цінами чи з різними датами до закінчення їхніх термінів; 3) амплітуда коливання ціни.

СТАВКА ПРОЦЕНТНАЯ СТАБІЛЬНІСТЬ ГРОШЕЙ — сталість купівельної спро­можності грошових знаків упродовж відносно тривалого періоду.

СТАВКА ПРОЦЕНТНАЯ СТАВКА ПРОЦЕНТНА — ціна грошової позики, що визначається як відношення річного доходу, отриманого на позиковий капітал, до суми позики.

СТАВКА ПРОЦЕНТНАЯ ФИКСИР СТАВКА ПРОЦЕНТНА ФІКСО-ВАНА — процентна став­ка, що не змінюється впродовж усього періоду користування кредитом.

СТАГНАЦИЯ СТАГНАЦІЯ — застій в економіці, виробництві, соціаль­ній сфері, стан тривалої суспільно-економічної депресії, що виявляється у сповільненні чи припиненні економічного рос­ту й інвестиційних процесів, появі незавантажених виробни­чих потужностей, загальному згортанні виробництва.

СТАГФЛЯЦИЯ СТАГФЛЯЦІЯ — стан економіки окремо взятої країни чи групи країн, що характеризується загальним застоєм та розвитком інфляційних процесів; одночасний вияв стагнації і глибокої інфляції.

СТЕЛАЖ СТЕЛАЖ, -а — одна з форм біржових угод — подвійний опціон.

СТОИМОСТЬ ВАРТІСТЬ — виражена у грошах цінність чогось або величина витрат на щось.

СТОКБРОКЕР СТОКБРОКЕР, -а — особа, котра за дорученням клієнтів купує чи продає паї статутного капіталу підприємств або акції на фондовій біржі.

СТОРНО СТОРНО — 1) спосіб виправлення помилок, допущених під час запису господарських операцій в облікових бухгал­терських реєстрах, за допомогою виконання додаткових бухгалтерських проведень (кореспонденції рахунків); 2) показник, що характеризує страховий портфель чинних договорів довготермінового страхування на певну звітну дату.

СТРАТЕГИЯ ФИНАНСИРОВАНИЯ СТРАТЕГІЯ ФІНАНСУВАННЯ — вибір найефективніших джерел фінансування та напрямів скерування коштів за критерієм мінімального терміну окупності фінансових ресурсів.

СТРАХОВАНИЕ СТРАХУВАННЯ — система заходів щодо створення страхових (грошових) фондів, призначених для повного або часткового відшкодування втрат суб'єктам господарювання від непередбачених обставин (стихійних лих, аварій, нещас­них випадків, невиконання зобов'язань контрагентами, що збанкрутували і т.п.) та надання допомоги громадянам (чи їх сім'ям) у разі настання страхових випадків — досягнення певного віку, втрати працездатності, смерті тощо.

СУБАРЕНДА СУБОРЕНДА — передання частини орендованого майна в оренду третій особі чи групі осіб.

СУБВЕНЦИЯ СУБВЕНЦІЯ — форма фінансової допомоги держави місцевим органам влади, що надається з метою забезпечення ними реалізації конкретних заходів чи програм.

СУБРОГАЦИЯ СУБРОГАЦІЯ — 1) заміна одного кредитора іншим; 2) перехід до страховика, який виплатив страхове відшкодуван­ня, права вимагати компенсації від особи, відповідальної за збитки, спричинені страхувальникові.

СУБСИДИЯ СУБСИДІЯ — вид допомоги (як правило, грошової), що надається державою, юридичною чи приватною особою іншим особам (юридичним або фізичним), а також іншим дер­жавам.

СУБУЧЕТ СУБРАХУНОК — рахунок, що відкривається банком (крім основних рахунків) підприємствам та організаціям, котрі мають негоспрозрахункові одиниці (філії, цехи, заго­тівельні пункти тощо), а також профспілковим і деяким ін­шим організаціям.

СЧЁТ РАХУНОК, -а – основний розрахунковий документ у комерційних угодах і комерційному кредитуванні; 2) обліковий реєстр у формі таблиці, сторінки в бухгалтерських книгах чи журналах тощо, призначений для бухгалтерського відобра­ження інформації з первинних документів.

Т

ТАЙМИНГ ТАЙМІНГ, -у — найсприятливіший момент для купівлі чи продажу акцій на біржі.

ТАЙНА ВКЛАДОВ ТАЄМНИЦЯ ВКЛАДІВ — право вкладника на нерозголошення кредитною установою відомостей про його особу, рахунки в банку й операції з його вкладами.

ТАКСА ТАКСА — точно встановлений державою чи органами самоврядування рівень тарифів, цін, оплати праці.

ТАНТЬЕМА ТАНТЬЄМА — додаткова винагорода, що виплачується членам правлінь, директорам, керівним службовцям акціонерних товариств, банків, фінансових компаній з ураху­ванням одержуваних цими структурами прибутків.

ТАРГЕТИРОВАНИЕ ТАРГЕТУВАННЯ — принципи, якими керуються у своїй політиці центральні банки щодо визначення цільових орієнтирів грошової системи, регулювання приросту грошової маси в обігу.

ТАРИФ ТАРИФ, -а — 1) офіційно встановлена ставка (система ста­вок) оподаткування, митних зборів; 2) розмір оплати за різні послуги — транспортні, зв'язку, комунальні.

ТЕЗАВРАЦИЯ ТЕЗАВРУВАННЯ, ТЕЗАВРАЦІЯ — 1) накопичення грошей населенням внаслідок вилучення їх з обігу та збері­гання нагромадженої готівки поза кредитними установами; 2) накопичення приватними особами золота у формі багатства, скарбу; 3) формування золотого запасу держави.

ТЕНДЕР ТЕНДЕР, -а — особлива форма надання замовлень на постачання товарів і підрядів на виконання робіт, яка перед­бачає залучення пропозицій декількох постачальників (під-рядникід) з метою забезпечення найвірогідніших комерцій­них та інших умов угоди для організації торгів.

ТОВАР ТОВАР, -а — 1) будь-який продукт виробничо-економічної діяльності в матеріально-речовій формі; 2) об'єкт купівлі-продажу, ринкових відносин між продавцем і покупцем.

ТОРГИ ТОРГИ — спосіб продажу та закупівлі товарів, розмі­щення замовлень на підрядні роботи тощо через пропозиції і вибір найкращої з них.

ТРАНСАКЦИЯ ТРАНСАКЦІЯ — 1) банківська операція — переказ кош­тів з одного рахунку на інший; 2) угода, договір, що супроводжується взаємними поступками, знижками.

ТРАНСФЕР ТРАНСФЕР — 1) переказ чужоземної валюти, золота, срібла з однієї фінансової установи або країни в іншу; 2) передавання відповідним написом чи заявою права на володіння іменними цінними паперами однією особою іншій.

ТРАССАНТ ТРАСАНТ, -а — векселедавець переказного векселя (трати).

ТРАССАТ ТРАСАТ, -а — особа, що взяла на себе зобов'язання сплатити за переказним векселем (тратою).

ТРЕЙДЕР ТРЕЙДЕР, -а — 1) представник брокерської фірми в торговій зоні біржі; 2) будь-яка юридична або фізична особа, що має право укладати угоди на біржі.

ТРЕСТ ТРЕСТ, -у — об'єднання підприємств, пов'язаних між собою однорідністю продукції чи різними стадіями переробки сировини.

У

УЛЬТИМО УЛЬТИМО — у банківській практиці — останній день місяця, кварталу, року; у комерційній та біржовій практи­ці — останній робочий день певного періоду, встановлений як термін виконання укладеної угоди.

умовах за відповідну винагороду; 3) у страхуванні — юри­дична особа, яка несе відповідальність за укладання страху­вальних угод та формування страхових зобов'язань.

УНЦИЯ УНЦІЯ — вагова одиниця коштовних металів, насамперед золота (унція тройська); дорівнює 31,1035 г чистого золота.

УРОВЕНЬ ЦЕН РІВЕНЬ ЦІН — середньо зважене значення цін товарів і послуг, виражене відносно аналогічного показника базового року, що дорівнює 1,0.

УЩЕРБ ЗБИТОК, -у — перевищення витрат підприємства над його

Ф

ФАКС ФАКС — засіб факсимільного абонентського зв'язку, що дозволяє передавати графічну інформацію — тексти, схеми, таблиці тощо.

ФАКТОРИНГ ФАКТОРИНГ, -у — придбання банком (чи фактор-фірмою) права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов'язаннями, скупленими в різних осіб.

ФАКТУРА ФАКТУРА — рахунок з описом відправленого товару та зазначенням його вартості.

ФЕКТОР ФЕКТОР, -а — торговельний посередник (фінансовий спеці­аліст), котрий збирає розрізнені фінансові надходження і кредити для своїх клієнтів.

ФИДУЦИЯ ФІДУЦІЯ — договір, угода, що базується на довірі.

ФИКС ФІКС, -у — точно визначена сума винагороди.

ФИНАНСЫ ФІНАНСИ — сукупність економічних відносин, що виникають у процесі формування та використання централізованих і децентралізованих грошових фондів.

ФИРМА ФІРМА — 1) торговельне або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи, під маркою якої продаються товари або випускаються вироби; 2) об'єднання однорідних або суміжних підприємств.

ФИФО ФІФО — 1) метод бухгалтерського обліку товарно-матері­альних запасів за ціною першої виготовленої Партії товару або першої партії товару, що надійшла на підприємство; 2) метод обчислення процентів у разі дострокового вилучення частини вкладу з банку.

ФІКСИНГ — ціна (цінове котирування) товару, що скла­лася на біржі у певний фіксований момент часу.

ФЛИППЕР ФЛІППЕР, -а — особа, що продає акції відразу ж після їх купівлі чи здійснює короткотермінові операції.

ФОБ ФОБ, -у — комерційні умови постачання та оплати товарів у міжнародній торгівлі, за яких продавець зобов'язаний влас­ним коштом доставити товар до борту судна, зафрахтованого покупцем.

ФОЛИО ФОЛІО — дві сторінки (ліва і права) в бухгалтерських рахункових книгах; мають один і той самий Порядковий но­мер.

ФОНД ФОНД, -у — 1) запаси, ресурси, нагромадження, капітал; 2) кошти, матеріальні цінності, накопичувані з певною метою; 3) організація чи установа, що розпоряджається грошовим або матеріальним фондом.

ФОРС-МАЖОР ФОРС-МАЖОР, -у — надзвичайні непередбачені обставини, непереборні перешкоди (пожежа, стихійне лихо, блокада то­що), через які виконання зобов'язань однією зі сторін, що уклали угоду, договір чи контракт, стає повністю або част­ково неможливим.

ФОРФЕЙТИНГ ФОРФЕЙТИНГ, -у — кредитування зовнішньоекономічних операцій у формі купівлі комерційним банком в експортера векселів, акцептованих імпортером.

ФРА ФРА — угода, контракт між банком і позичальником, яка гарантує незмінну процентну ставку щодо певної суми креди­ту протягом певного часу.

ФРАНКО ФРАНКО — визначення порядку оплати й обліку транспортних послуг при постачанні закупленої продукції споживачеві.

ФРАХТ ФРАХТ, -у — плата за транспортування вантажів водним шляхом або за використання судна для перевезення вантажів.

ФТОЧЕРС ФІНАНСОВЫЙ ФТОЧЕРС ФІНАНСОВИЙ — тривала строкова біржова угода, пов'язана з купівлею та продажем валюти, цінних паперів.

ФУЗИЯ ФУЗІЯ — поглинання фінансове сильними підприємства­ми слабких конкурентів шляхом злиття, об'єднання кількох однорідних підприємств в одне.

Х

ХАЙРИНГ ХАЙРИНГ, -у — середньотермінова обладнання, транспортних засобів тощо.

ХЕДЖЕР ХЕДЖЕР, -а — суб'єкт підприємницької діяльності (банк чи фірма), що здійснює операції хеджування на ф'ючерсній біржі.

ХЕДЖИРОВАНИЕ ХЕДЖУВАННЯ — форма страхування ціни та прибутку у ф'ючерсних угодах.

ХОЛДИНГ ХОЛДИНГ, -у — придбання контрольних пакетів акцій і створення холдинг-компаній.

ХОЛДИНГ-КОМПАНИЯ ХОЛДИНГ-КОМПАНІЯ — корпорація чи акціонерна компанія, що використовує свій капітал для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встанов­лення контролю над ними та управління значно більшим капіталом, ніж початковий.

Ц

ЦЕДЕНТ ЦЕДЕНТ, -а — 1) кредитор, який передав іншій особі своє право вимоги щодо повернення боргу; 2) страхова компанія, що передає ризик у перестрахуванні іншій компанії.

ЦЕНА РОЗНИЧНАЯ ЦІНА РОЗДРІБНА — ціна, за якою товар продають населенню, а також підприємствам та організаціям через роздрібну торговельну мережу.

ЦЕНА ЦІНА — грошовий вираз вартості товару.

ЦЕНА-НЕТТО ЦІНА-НЕТТО — чиста ціна товару за місцем його купівлі-продажу.

ЦЕННОСТИ ВАЛЮТНЫЕ ЦІННОСТІ ВАЛЮТНІ — цінності, щодо яких валютним законодавством встановлено відповідний режим обігу.

ЦЕНЫ ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛИ ЦІНИ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ — ціни на експортні та імпортні товари.

ЦЕСИОНАРИЙ ЦЕСІОНАРІЙ — 1) особа, котра стає кредитором після надання їй права вимоги щодо повернення боргу; 2) правонаступник, якому передається право на власність чи на операції з фінансовими цінностями; 3) страхова компанія, яка бере на себе ризик щодо перестрахування.

ЦЕСИЯ ЦЕСІЯ — відступлення іншій особі права вимоги у зобов'язанні, передавання їй своїх прав на щось.

Ч

ЧАРТИСТ ЧАРТИСТ, -а — фінансовий аналітик, що вивчає тенденції ціноутворення на ринку цінних паперів і прогнозує еволюцію біржових курсів шляхом складання схем, графіків, діаграм.

ЧЕК ТОВАРНЫЙ ЧЕК ТОВАРНИЙ — документ усталеної форми, який продавець магазину виписує на підтвердження купівлі покупцем певного товару.

ЧЕК ЧЕК, -а — 1) грошовий документ установленої форми, що містить беззаперечну вказівку власника поточного рахунку (чекодавця) банкові сплатити зазначену суму конкретній особі чи пред'явникові чека; 2) у роздрібній торгівлі — квитанція, талон каси, що засвідчує сплату покупцем грошей за певний товар або послугу і пред'являється продавцеві чи виконавцеві робіт.

ЧЕРТА БЕДНОСТИ МЕЖА БІДНОСТІ — визначений державою нижній гра­ничний рівень особистого достатку, поза яким людина не в стані підтримувати фізичне існування.

Ш

ШОМАЖ ШОМАЖ, -у — страхування втрат прибутку та інших фінансових збитків, що виникають внаслідок зупинки виробництва через стихійне лихо.

ЭВАЛЬВАЦИЯ ЕВАЛЬВАЦІЯ — оцінювання, обчислення.

ЭКВИВАЛЕНТ ЕКВІВАЛЕНТ, -а — 1) товар, вартість якого відповідає вар­тості іншого товару; 2) товар, яким виражено вартість іншого товару.

ЭКОНОМИКА ЕКОНОМІКА — 1) сукупність суспільно-виробничих від­носин; 2) господарське життя, стан господарства; структура і фінансово-матеріальний стан певної галузі господарської діяльності; 3) наукова дисципліна.

ЭКОНОМИЯ ЗАОЩАДЖЕННЯ — частина доходу, яка не використо­вується на поточне споживання, а накопичується для майбутнього.

ЭКСПОРТ ЕКСПОРТ, -у — продаж товарів чужоземним суб'єктам госпо­дарської діяльності та вивезення товарів через митний кордон держави.

ЭМБАРГО ЕМБАРГО — накладання державою заборони (арешту) на ввезення іншими державами чи вивезення золота, чужоземної валюти, окремих товарів.

ЭМИССИЯ ДЕНЕГ ЕМІСІЯ ГРОШЕЙ — випуск в обіг грошей у готівковій і безготівковій формах.

ЭМИТЕНТ ЕМІТЕНТ, -а — установа чи підприємство — ініціатор, орга­нізатор емісії цінних паперів, грошових знаків, платіжно-розрахункових документів тощо