Тема 16. Правозастосовчі акти суду першої інстанції. Заочне судове рішення

Судові рішення - це виражені в письмовій формі волевиявлення суду.

Залежно від питання, яке вирішується судом, визначають дві форми рішень в цивільних справах: ухвала і рішення.

Згідно зі ст. 210 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів – при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; сроку і порядку набрання ухвалою законної силі та її оскарження.

Згідно зі ст.215 ЦПК рішення суду складається з :

1)вступної частини з зазначенням: часу та місця його ухвалення; найменування суду, що ухвалив рішення; прізвищ та ініціалів судді (суддів – при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;

предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням :узагальненого викладу позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом;

3) мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат;

строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Суть судового рішення полягає в тому, що воно є актом правосуддя в цивільних справах, яким здійснюється захист суб'єктивних прав і правопорядку в цілому. Одночасно – це акт примусу правопорушників до дотримання норм права, акт виховання громадян, мета якого – шанування законів. Судове рішення на відміну від інших актів державних органів постановляється від імені держави. Значення судового рішення визначається значенням правосуддя у цивільних справах.

Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду – суддями, які розглядали справу. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п’ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд повинен проголосить в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи.

Ухвали суду, які оформлюється окремим процесуальним документом, постановляються в нарадій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.

Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після іх постановлення.

Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Законним є рішення, в якому суд, виконавши всі норми цивільного процесуального права і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив її відповідно до чинного законодавства.

Обґрунтованим вважається таке рішення, коли:

1) суд повно визначив коло юридичних фактів, що мають значення для справи, та про наявність або відсутність їх висловив свої думки в рішенні;

2) висновки суду про наявність або відсутність юридичних фактів, що мають значення для справи, будуть обґрунтовані дослідженими в судовому засіданні доказами,

3) докази, якими обґрунтовано висновки суду, є достовірними;

4) суд на підставі встановлених фактів зробив вірні висновки про взаємовідносини сторін.

Судове рішення повинне бути визначеним - тобто таким, в якому чітко вирішено питання про наявність або відсутність прав і обов'язків сторін відносно матеріального об'єкту спірних правовідносин. Така вимога не допускає альтернативних рішень.

Судове рішення повинне бути безумовним – тобто не повинне мати умов, від яких залежить його виконання.

Судове рішення повинне бути повним – тобто таким, в якому дано відповідь на всі заявлені вимоги (як за основним, так і за зустрічним позовом) та вирішено всі інші питання, які суд повинен вирішити під час постановлення рішення (про розподіл судових витрат, про відстрочку виконання рішення тощо).

Суд, який постановив рішення, не може його скасувати або змінити. Таке рішення можна оскаржити в апеляційному порядку протягом одного місяця з наступного дня після його оголошення. Ця інстанція має право скасувати рішення чи змінити його.

Виходячи з цього, рішення визнається остаточним тільки після набрання ним чинності. Воно набирає останньої після закінчення строку, коли апеляційну скаргу або апеляційне подання прокурора не було подано. У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання прокурора рішення набирає чинності після розгляду справи вищим судом. Це, звичайно, стосується рішень, які не було скасовано в апеляційному порядку.

Рішення Верховного Суду України, а також судів першої інстанції у справах за скаргами на неправильності у списках виборців і за скаргами громадян у справах про адміністративні штрафи набирають чинності негайно після їх оголошення.

Ухвали суду першої інстанції, як уже зазначалося, – це процесуальні документи, якими вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

За суб'єктивною ознакою (хто постановляє) розрізняють: одноособові (їх постановляє суддя одноособово, головним чином з питань руху справи) і колегіальні (постановляє суд колегіально з питань руху справи).

За формою ухвали суду можуть бути протокольні та у вигляді окремого процесуального документу. Протокольні заносяться до протоколу судового засідання. Наприклад, ухвала про відкладення слухання справи. У вигляді окремого документу, наприклад, суддя постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Як загальне правило, суд постановляє ухвали в нарадчій кімнаті. А з окремих нескладних питань – на місці, в залі судового засідання. Це, як правило, протокольні ухвали.

Зміст ухвал, що суд постановляє в нарадчій кімнаті, повинен відповідати вимогам ст. 234 ЦПК України. Пленум Верховного Суду України в п. 16 Постанови № 9 від 21 грудня 1990 р. "Про практику застосування процесуального законодавства при розгляді цивільних справ у суді першої інстанції" вимагає неухильного дотримання цієї статті.

Одним з видів ухвал суду першої інстанції є приватні ухвали. Приватні ухвали суд постановляє у вигляді окремого документу в нарадчій кімнаті в разі, коли суд при розгляді справи виявить порушення законності з боку окремих посадових осіб, громадян чи окремі недоліки в роботі державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших організацій. Названі особи та організації зобов'язані в місячний строк дати відповідь суду про прийняті заходи щодо усунення недоліків в їхній роботі.

Новий процесуальний кодекс передбачає умови проведення заочного розгляду справи. Згідно зі ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 213 і 215 ЦПК України і, цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви перегляд.