Питання для самоконтролю

1.Підстави та мета участі в цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободі та інтереси інших осіб

2. Форми участі цих органів та осіб у цивільному процесі

Питання для самостійного вивчення

1.Права і обов’язки органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободі та інтереси інших осіб

Тема 8. Представництво в суді

Представництво в суді є одним із процесуальних засобів реалізації права на захист громадян і організацій. Закон надав громадянам і організаціям право вести свої справи в суді особисто чи через представника. Особиста участь громадянина у процесі не позбавляє його права мати судового представника.

Представник в суді – це особа, яка діє в цивільному процесі від імені і для захисту інших осіб, які беруть участь у справі (сторін, третіх осіб, підприємств, органів управління, профспілок).

Представник в суді перебуває в подвійних правових відносинах: з особою, яку він представляє, та із судом.

Представництво в суді відрізняється від представництва в цивільному праві, де діє сам суб'єкт права і представник не потрібний або діє представник, замінюючи сторону. Судовий представник не замінює сторону.

Таким чином, представництво в суді – це правовідношення, внаслідок якого особа (представник) здійснює в суді процесуальні дії від імені та в інтересах іншої особи, яку вона представляє.

За підставами виникнення судове представництво поділяється на законне, добровільне.

Законне представництво – це представництво у справах недієздатних та обмежено дієздатних. Батьки у справах своїх неповнолітніх дітей представляють їхні інтереси внаслідок факту походження, який підтверджується свідоцтвом про народження дитини. Усиновителі можуть виступати у справах внаслідок факту усиновлення, а опікуни та піклувальники у справах опікуваних та підопічних – унаслідок адміністративного акту про призначення їх опікунами або піклувальниками.

Підставою добровільного (договірного) судового представництва є договір. Якщо мова йде про адвокатів як судових представників, то підставою такого представництва є договір доручення між особою, яку адвокат має представляти, та юридичною консультацією, адвокатською фірмою, конторою чи приватним адвокатом з іншого боку.

Юрисконсульт представляє в суді інтереси підприємств, організацій, установ на підставі трудового договору. На підставі договору представляють у суді інтереси інших осіб громадяни.

Згідно зі ст. 41 ЦПК України не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок. Також не можуть бути представниками судді, слідчі, прокурори, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.

Згідно зі ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України.

Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні.

У разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони.

Повноваження представників, згідно зі ст. 42 ЦПК України, підтверджуються такими документами:

1) довіреністю фізичної особи;

2)довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

3)свідоцтвом про народження дитині або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об’єднанням, або договором.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

Фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання.

Найбільш поширеним видом судового представництва в цивільному процесі є договірне представництво адвокатів. Діяльність адвокатури в Україні регулюється Законом України про адвокатуру від 19 грудня 1992 року. Ст.40 ЦПК України серед осіб, які можуть бути представниками називає адвокатів. Але не завжди адвокати можуть бути судовими представниками. Випадки, коли адвокат не може бути судовим представником, передбачені Законом України про адвокатуру. Наприклад, коли адвокат перебуває в родинних відносинах із посадовою особою, яка брала або бере участь у цій справі, або коли адвокат раніше брав участь у розгляді цієї справи в якості свідка, експерта, секретаря судового засідання тощо.