Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робоча програма та матеріали до семінарських та...docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
208.75 Кб
Скачать

Тема 2: Закон про кримінальну відповідальність Питання до семінару:

1. Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки та значення. Конституція України та загальновизнані принципи й норми міжнародного права як джерела кримінального законодавства.

2. Структура чинного Кримінального кодексу України.

3. Структура статей Загальної й Особливої частини КК.

4. Види диспозицій та санкцій, що використовуються в КК.

5. Кримінально-правові норми, їх види та структура.

6. Тлумачення кримінального закону: поняття, види та значення.

7. Постанови та інші акти Верховного Суду України та їх роль в тлумаченні кримінального законодавства.

Література:

Борисов В.І., Пащенко О.О. Питання закону про кримінальну відповідальність//Питання боротьби із злочинністю. – Вип. 12. – Х., 2006. – С. 3-22.

Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М., Юрид. лит., 1967. – 240 с.

Воробей П.А., Коржанський М.І., Щупаковський В.М. Завдання і дія кримінального закону. – К.: Генеза,1997. – 156 с.

Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України: (порівняльний аналіз КК України 1960р. та 2001р.).– К., 2001. – 271 с.

Пудовочкин Ю.Е., Пирвагидов С.С. Понятие, принципы и источники уголовного права: сравнительно-правовой анализ законодательства России и стран СНГ. – СПб, 2003. – 297 с.

Тацій В. Новий Кримінальний кодекс України // Право України. – 2001. – № 7. – С. 3-9.

Тема 3: Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі Питання до семінару:

1. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі.

2. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність в часі.

3. Чинність кримінального закону в просторі, його принципи.

4. Екстрадиція у кримінальному праві.

Завдання до практичних занять:

1. Громадянин Молдови Д. та громадянин України В., які були учасниками організованої злочинної групи, що діяла на території Молдови, вчинили на території м. Кишинеу (Молдова) розбійний напад, після чого незаконно перетнули кордон України з Молдовою й кілька місяців проживали в м. Болград (Одеська обл.). Під час перетину кордону В. й Д. мали при собі вогнепальну зброю (пістолети ТТ та ПМ). На території України їх було затримано. Визначте, за законом якої країни можна притягти до кримінальної відповідальності Д. та В.? Які принципи чинності закону в просторі в цьому випадку слід використати? Розкрийте їх зміст.

Чи зміниться рішення, якщо у м. Кишенеу Д. і В. скоїли розбійний напад на підприємця – громадянина України?

2. Громадянин Росії А. та громадянин Білорусі Н. вчинили розбійний напад на території Брянської області, після чого вирішили переховатися в одному з сіл Сумської обл. Незаконно перетнувши державний кордон України, вони кілька днів укривалися в домі двоюрідного брата А. (громадянина України Л.), якого А. умовив приєднатися до спільного вчинення злочинів. Перейшовши на територію Росії А., Л., Н. вчинили збройний розбійний напад, поєднаний з умисним убивством (Л. убив свідка їх злочину). Після цього банда повернулася до України. Через кілька днів А., Л. та Н. були затримані українськими правоохоронцями.

Що таке чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Аргументовано визначте, чи може застосовуватися КК України до злочинів, скоєних А., Л., Н. Якими зі згаданих принципів при цьому слід керуватися?

3. Під час спроби незаконного перетину Державного кордону України з Білоруссю на території Житомирської області було затримано громадянина США К., уродженця м. Бердичів, який у 1995 році емігрував до США й отримав там громадянство. Перевіркою було встановлено, що К. оголошений у розшук правоохоронними органами США за вчинення на території цієї країни викрадення людей, вимагання, незаконне використання вогнепальної зброї і вбивство на замовлення (за що за законами США він може бути засудженим до смертної кари) і переховувався на території України. Було установлено, що у м. Хмельницькому К. заявив до міліції про втрату паспорта й, повідомивши про себе неправдиві відомості, отримав паспорт громадянина України на ім’я П., після чого одружився на громадянці України.

МВС України оголосило про затримання К.

Варіант 1. На цей час Україна не мала зі США угоди про видачу злочинців.

Варіант 2. На цей час Україна уклала зі США угоду про видачу злочинців.

Чи може К. бути притягнений до кримінальної відповідальності за законом України?

Що таке екстрадиція? Які її правові підстави? З’ясуйте, чи може К. бути виданий до США? З якими країнами Україна має відповідні угоди?

4. Н. та К., громадяни Росії, що були двоюрідними братами, отримали від нотаріуса з території України повідомлення, що у м. Харкові помер їх дядько й за заповітом вони є єдиними спадкоємцями приватного будинку, автомобіля та значної суми грошей. Вважаючи, що у випадку смерті К. він лишиться єдиним спадкоємцем, Н. вирішив позбутися родича. Знаючи, що у К. хворе серце, він додав у його термос з трав’яним чаєм, що той постійно вживав, сильнодіючу речовину. Їдучи автобусом „Білгород - Харків”, К. перебуваючи на території Росії випив дві склянки рідини з власного термосу. На території Харківської області в нього стався серцевий напад, який призвів до смерті. Н. прибув до Харкова й прийняв спадщину.

Звернувшись до Наукового-практичного коментарю КК України (або відповідного розділу підручника з Особливої частини кримінального права), з’ясуйте, коли умисне вбивство (ст. 115 КК) вважається закінченим злочином. Далі визначте, яку територію в описаному випадку слід вважати місцем вчинення злочину. Закон якої країни може бути застосований до Н.?

5. Громадянина Румунії, 21-річного Т. було затримано в Харкові за вчинення хуліганських дій, під час яких ним було завдано тяжких тілесних ушкоджень громадянинові України. Під час перевірки особи затриманого було встановлено, що Т. є сином торгового представника Румунії в Україні. У зв’язку із цим він стверджував, що правоохоронні органи України не мають права ані затримати, ані притягти його до відповідальності, оскільки на нього розповсюджується дипломатична недоторканість.

Яке значення в кримінальному праві дипломатична недоторканість? Які є її види? Чи підлягає Т. кримінальній відповідальності за скоєні ним злочини? Як слід вирішити справу? Чи зміниться рішення, якщо Т. є співробітником представництва Міжнародного Червоного Хреста в Україні?

6. З матеріалів, що надійшли від правоохоронних органів Чехії до України, відомо, що громадяни України Т., Ю., Ф., перебуваючи на території Чеської Республіки, вчинили шість розбійних нападів на громадян Чехії та України. Також доведено їх участь у вимаганні чужого майна та збут наркотичних засобів і психотропних речовин. Місцеперебування указаних громадян на території України відоме.

Чи можуть бути Т., Ю., Ф. за вчинені ними в Чехії злочини притягнені до кримінальної відповідальності в Україні? Якщо так, яким принципом чинності закону про кримінальну відповідальність в просторі слід керуватися? Чи можна передати указаних громадян правоохоронним органам Чехії?

7. С., директор приватного підприємства „Бонус”, яке з січня 2001 року по березень цього ж року отримало прибуток, з якого повинен бути сплачений податок, що в 297 разів перевищував неоподатковуваний мінімум доходів громадян, з метою ухилення від сплати цього податку, надав бухгалтеру Р. вказівку не відображати цей прибуток у звітних документах, що надавалися до податкової інспекції. Під час перевірки господарської діяльності ПП „Бонус” у серпні цього ж року факт ухилення від сплати податку було виявлено й щодо С. та Р. слідчим відділенням ДПА було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 148-2 КК України 1960 року. У вересні 2001 року слідчий роз’яснив Р. та С., що у зв’язку із набуттям чинності новим КК України, до них може бути застосована ч. 4 ст. 212 КК 2001 року й їх можна звільнити від кримінальної відповідальності, якщо до винесення щодо них постанов про притягнення їх як обвинувачених, вони повністю відшкодують несплачений податок, а також сплатять фінансові санкції й пеню.

Зверніться до ст. 148-2 КК України 1960 р. та ст. 212 КК України 2001 року. Керуючись принципами чинності закону про кримінальну відповідальність в часі з’ясуйте, яке рішення мав ухвалити слідчий у зв’язку із прийняттям нового КК? Чи має ст. 212 КК України 2001 року зворотну силу стосовно злочину, вчиненого С. та Р.? Наскільки відповідає закону пропозиція слідчого?

8. К., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив бійку в кафе, заподіяв легкі тілесні ушкодження потерпілим А. і В., пошкодив майно кафе. Щодо нього було порушено кримінальну справу за вчинення хуліганства (ч. 1 ст. 296 КК України). Коли справа уже розглядалася судом, до ст. 296 КК України було внесено зміни (Законом України від 07.03.2002 р. № 3075-III санкцію „карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років” було змінено: „карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років”).

За яким законом має бути призначене покарання К. за вчинене ним хуліганство? Якщо на час набуття чинності змін до ст. 296 КК К. вже було засуджено до штрафу у 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, чи повинен бути переглянутий вирок?

9. Оперативними заходами, проведеними співробітниками СБУ було виявлено, що П. від’єднав радіопередавачі, що дозволяли знімати інформацію з телефонної лінії, до телефонів директора, керівників й співробітників технічного та комерційного відділів державного підприємства, встановив радіомікрофон в кабінеті головного інженера. Отриману таким чином інформацію П. записував на аудіоплівки. Указані дії він виконував за замовленням комерційного директора промислового концерну Д., який займався виробництвом такого ж промислового устаткування, як і державне підприємство, а тому хотів дізнатися про обсяги виробництва продукції, промислову потужність, його постачальників і партнерів, проведені ним фінансові операції тощо. Оскільки частина даної інформації становила комерційну таємницю, щодо П. і Д. було порушено кримінальну справу за ст. 231 КК „Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю”. Під час її розслідування Законом України від 16.12.2004 р. № 2252-IV в диспозицію ст. 231 КК було внесено зміни (попередня редакція: „Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності, – караються..., нова редакція: „Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності, - караються...”.

У зв’язку із тим, що деяка частина незаконно отриманої П. та Д. інформації містила й банківську таємницю, слідчий склав новий обвинувальний висновок, у якому їм було пред’явлене обвинувачення й у незаконному збиранні банківської таємниці.

Наскільки відповідає закону таке рішення? Якими правилами визначається чинність кримінального закону в часі?

10. Громадянин України Ш. мав доступ до радіоактивних матеріалів, що зберігалися на підприємстві для проведення наукових досліджень. Громадянин Росії В. за велику винагороду в іноземній валюті запропонував йому продати плутоній-239. Ш. викрав контейнер, в якому містилося 145 г. плутонію й на власному автомобілі перевіз його в Московську обл. При спробі передати радіоактивний матеріал В., Ш. було затримано.

Що таке чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Аргументовано визначте, чи може застосовуватися КК України до злочинів, скоєних Ш., В. Якими зі згаданих принципів при цьому слід керуватися?

Література:

Блум М.И. Тилле А.А. Обратная сила закона. – М., 1969. – 135 с.

Бойцов И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. – СПб., 1995. – 260 с.

Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М., 1967. – 240 с.

Воробей П.А., Коржанський М.І., Щупаковський В.М. Завдання і дія кримінального закону. – К., 1997. – 156 с.

Мойсик В., Андрушко П. Дія кримінального закону в часі // Закон і бізнес. – 1998. – 9 вересня. – С. 13.

Пономаренко Ю.А. Чинність і дія кримінального закону в часі. – К., 2005. – 288 с.

Конвенція про територіальне море і прилеглу зону від 29 квітня 1958 р.

Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1958 р.

Конвенція ООН з морського права від 10 грудня 1982 р.

Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р.

Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 р.

Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р.

Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р.

Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 р.

Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах.

Європейська конвенція про видачу правопорушників.

Конвенция о правовой помощи и правових отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам от 22 января 1993 г.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.