2. Україна після “помаранчевої” революції: здобутки та невдачі в соціально-економічному й політичному розвитку

Висвітлення питання потрібно з розповіді про затвердження 4 лютого Прем’єр-міністром України Ю.Тимошенко і формування нового складу Кабінету Міністрів. Варто мати на увазі, що новий Кабiнет Мiнiстрiв

В. Ющенко формував особисто шляхом консультацій із найближчим оточенням, за “квотним” принципом. Тому Кабiнет став неоднорiдним, серед його амбiтних членiв одразу почали спалахувати конфлiкти, створюючи “острiвцi напруження”.

Варто коротко проаналізувати програму діяльності уряду, в основу якої покладено виконання обіцянок, даних на майдані наприкінці 2004 р.

Аналізуючи діяльність нової команди, потрібно зауважити, що до середини червня 2005 р. було вiдкрито понад 700 кримiнальних справ за фактами злочинiв у перiод виборчої кампанii 2004 р. Однак покарали лише рядових виконавців- органiзаторів фальсифiкацiй майже не виявлено. Повільне розслідування резонансних кримiнальних справ не дало результатів.

За рiшенням Президента в Києвi повинен діяти Український iнститут нацiональної пам’ятi. Перед його спiвпрацiвниками постає почесне завдання - долати масовi явища нацiональної амнезiї.

Вiдсутнiсть у сучаснiй Українi легiтимної державної iдеологiї, панiвної цiннiсно-нормативної моралi, поширення бездуховних iцдивiдуалiстичних пiнностей негативно вплинуло й на ефективнiсть державного управлiння. Вкорiнена в суспiльствi звичка iгнорувати чи абияк виконувати закони стримувала розвиток середнього й малого бiзнесу. Серйозний опiр зустрiчали iспроби лiквiдувати тiньову економiку. Високий рiвень iнфляцiї спричинив масове незадоволення населення.

Розповідаючи про діяльність Верховної Ради України 3-го й 4-го скликання необхідно звернути увагу на такому важливому факті, що на її розгляд було подано 14 754 проекти законiв, але фактично не iснувало контролю за виконанням уже прийнятих.

Незаперечний факт - соціальне пожвавлення в республiцi: якщо 1991 р. в Українi дiяло приблизно 300 громадських органiзацiй, то в серединi 2005 р. налiчувалося до 50 тис. недержавних неприбуткових структур. Розкриваючи діяльність уряду, попри всi його зусилля, за рiвнем iнвестицiйного ризику Україна наприкiнці липня 2005 р. перебувала поряд iз такими державами, як Iндонезiя, Колумбiя й Ірак.

Розглядаючи причини погiршення економiчної ситуації, бажано назвати такі чинники: лiквiдацiя навеснi 2005 р. вiльних економiчних зон; тривала дискусiя стосовно проблеми реприватизацiї; ручне управлiння економiкою; невдалi маневри Нацiоналъного банку з валютним курсом.

Доцільно прокоментувати успіхи та прорахунки уряду і Президента України в міжнародній діяльності.

Підсумовуючи, студент має визначити iстотнi недолiки в діях уряду та Президента: – механiзм кадрової полiтики не став прозорим, а повальні звільнення управлiнцiв не додали управлiнню професiйностi; – порушувалися принципи, проголошенi на Майданi, зокрема щодо розмежування влади й бiзнесу, де справа обмежилася декларацiями; – непростежувалося навiть натяку на створення системи попередження корупцій; – урядовi рiшення глибоко не пророблялися, їхнi наслiдки не прогнозувалися, звiдси - низька ефективнiсть дiй урядових команд; – не було чiткого визначення внутрiшнiх стратегiчних орiентирiв i плану дiяльностi, спостерiгалося сповзання влади вiд представницької демократії до популiзму; – вiдсутнє чiтке ставлення до спiвпрацi на основі геостратегiчних парадигм - євразійської, євроатлантичної, балто-чорноморсько-каспiйської; переважало протиставлення цих парадигм;

– модель української модернізації лишалася технократичною, однолінійною; вкрай недостатньо враховувалися iнтереси регiонiв, не існувало полiтико-культурного забезпечення проекту модернiзації.

Логічним подовженням відповіді буде розповідь про вибори до Верховної Ради України 26 березня 2006 р. Аналізуючи їх результати, варто показати, що переможцями були: Партiя регіонiв –32,14%, Блок Юлii Тимошенко – 22,29 %, Народний союз “Наша Україна” – 13,95 %, Соцiалiстична партія України – 5,69 %, Комунiстична партiя України – 3,66 %. Безперечний факт, що виборцi голосували переважно не за програмнi документи, а за конкретнi iмена. Коментуючи наведені результати, необхідно розкрити власне бачення їх причини, зокрема третє мiсце для НСНУ.

Якщо на президентських виборах 2004 р. Україна умовно, за полiтичними уподобаннями, подiлилася на двi частини, то в березнi 2006р. – уже на три. Адже за НСНУ масово голосувала лише Західна Україна; Правобережжя й Центр – за БЮТ, а Схiд, Пiвдень, Крим – за Партiю регiонiв.

Відтак доцільно розповісти про тривалий період формування коаліції, який завершився 11 липня виникненням “антикризової коалiцiї” у складi Партії регiонiв, СПУ та КПУ – всього 238 депугатiв. Як можна прокоментувати об’єднання в межах однієї коаліції Партії регiонiв, СПУ та КПУ ?

Розкриваючи наслідки утворення “антикризової коаліції” зауважте обрання Верховною Радою 4 серпня В. Януковича Прем’єр-мiнiстром України. Коротко прокоментуйте позицію різних політичних сил стосовно коаліції.