2.Хрущовська “відлига” і часткова лібералізація

суспільно-політичного життя в країні

Смерть Сталіна 1953 р. породила в суспільстві надії на зміну режиму. Слово “відлига” точно відображає суспільні процеси, яківідбувалися в СРСР,отже і в Україні. Чому такі процеси названі “відлигою”? Як ви це розумієте?

Бажано розглянути боротьбу за владу серед оточення Й.Сталіна. Період від березня 1953 р. до кінця 1955 р. можна назвати першим етапом десталінізації. Відмінено масові репресії, але зберігалися табори, тюрми, колонії. Факти реабілітації були поодинокими. В’язнів ГУЛАГу звільняли завдяки амністії або умовно-достроково, не реабілітувавши. Реформаторською діяльністю М. Хрущов зумів частково послабити тоталітарний режим.

Особливе значення мав ХХ з’їзд КПРС На ньому з доповіддю про викриття злочинів сталінських часів виступив М. Хрущов. У доповіді, а також у Постанові ЦК КПРС від 30 червня 1956 р. “Про подолання культу особи Сталіна та його наслідків” викривались чисельні репресії, але все пояснювалось лише виявом особистих недоліків Сталіна, наголошувалось на тому, що культ особи - чужий соціалістичному способу життя. Відповідаючи на питання, доцільно проаналізувати позицію М.Хрущова в цій ситуації. Чому не існувало ґрунтовної критики причин виникнення культу особи?

Після з’їзду лібералізація суспільно-політичного життя здійснювалася глибше. Які заходи вживалися для демократизації радянського суспільства? У відповіді потрібно охарактеризувати заходи, влади у роки “відлиги”, розглянувши як одну з першочергових складових спробу розширення прав республік, що виявилось у:

– висуненні на керівні посади в республіці українців;

– розширенні функцій і підвищення відповідальності КПУ;

– активізації діяльності України на міжнародній арені ( 1955 р. Україна брала участь у роботі 29 міжнародних організацій);

– зростанні питомої ваги продукції республіканської промисловості в загальносоюзному промисловому комплексі.

Під час відповіді варто на фактичному матеріалі проілюструвати ці зміни.

Проаналізувавши основні напрями реформування економіки та сільського господарства, необхідно показати особливе значення реформ, у соціальній сфері:

1. Пенсійна реформа 1956 р. підвищила пенсії за віком понад 2 рази, з інвалідності в 1,5 разу. Почали виплачувати пенсії колгоспникам.

2. Зросли асигнування на охорону здоров’я, освіту, скасовано плату за навчання в старших класах середніх шкіл, середніх спеціальних і ВЗО.

3. Збільшилися капіталовкладення в житлове будівництво, яке зводилося високими темпами. За 1950–1960 рр. кількість збудованих квартир у містах збільшилась в 17 раз, в селах – в 14 разів.

4. Тривалість робочого дня скоротилась до 7–6 год.

У відповіді важливо зауважити, що 1954 р. завершено формування нинішньої території України. Оскільки територія Криму історично, економічно й територіально більше тяжіла до України, Верховна Рада СРСР прийняла рішення про передання території півострова до складу УРСР. Ця подію приурочили до відзначення так званого 300-річчя Переяславської ради та возз’єднання братніх українських і російських народів. Святкування супроводжувались політичними заходами, зокрема прийняттям спеціальних тез ЦК КПРС. Студентові необхідно показати справжню причину передання Криму до складу УРСР і спростувати думку, що це – подарунок М.Хрущова українцям до 300-річного ювілею Переяславської угоди.

Осудження культу особи дало поштовх духовному пробудженню в СРСР, а в Україні це відбулось раніше.

На зміну в суспільстві одразу відреагували поети та письменники:

В.Симоненко, М.Руденко, Л.Костенко, І. Драч, В.Стус, М.Вінграновський, літературні критики І. Дзюба, Є.Сверстюк, І. Світличний, В. Чорновіл, історик В. Мороз, кінематографісти С.Параджанов, Л.Осика, Ю.Ільєнко. З’явилась плеяда молодих, енергійних представників інтелігенції, котрі розбивали стереотипи, їх назвуть “шістдесятниками”.

В своєму розвитку вони пройшли стадії від “етнографічної”, культурно-просвітницької до стадії “політичного протистояння режиму”.

Важливо показати роль інтелігенції в духовному відродженні суспільства, розповісти про розвиток науки, культури, мистецтва, навести конкретні факти досягнень у всіх галузях України.

Доцільно акцентувати на тому, що національно-культурні процеси переходили встановлені партією межі лібералізації, тому почали переслідуватись. У 1962-1963 рр. “відлига” в національно-культурній сфері припинилася.

Розповідаючи про наслідки хрущовських реформ, визначте їхні здобутки та причини невдач.

Зазначаючи позитивні зміни в радянському суспільстві у роки “відлиги”, необхідно наголосити: всі заходи здійснювалися під суворим контролем центру. Необхідно також зауважити непослідовність, виокремивши наступне такі питання:

– більшість керівників країни причетні до репресій і поділяли

відповідальність за них;

– соціалістична держава з планово-директивною економічною

однопартійною системою не могла функціонувати на демократичних засадах;

– політика десталінізації спричинила активну протидію супротивників

нового курсу;

– в умовах “холодної війни” СРСР не підтримали провідні

капіталістичні країни;

– М.Хрущов – ініціатор десталінізації був людиною суперечливою та непослідовною.

У підсумку варто наголосити: реформи М.Хрущова лише дещо сприяли модернізації радянського суспільства, але не торкалися ні політичного режиму, ні командної, суворо централізованої державно-планової економіки. Керівництво держави не мало бажання та здатності до кардинальних змін у суспільстві, яких вимагав час.