2. Державно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Литовський Статут

Вивчення цього питання доцільно розпочати зі з’ясування ролі східнослов’янських земель у розширенні меж Литви у другій половині XIII – на початку ХV ст. Варто зазначити, що руські землі не лише територіально, а й у соціально-економічному та політичному розвитку переважали Литву. Наслідком цього стало “зрушення” литовської правлячої династії й усього устрою молодої держави, що ввійшли в історію як Велике князівство Литовське, Руське та Жомоїтське.

Охарактеризувавши основні етапи перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського, розпочніть аналіз політичної та правової системи цієї держави: з’ясуйте державний устрій, роль і місце в ній князя та короля, пани-ради, найвищих урядовців. Зауважте, що взаємини між Великим князем і місцевими князями мали васальний характер. Верховному князеві належала верховна влада: його укази, розпорядження вважалися обов’язковими для місцевих князів і намісників. Князі не були співправителями, а лише дорадниками і виконавцями його волі. Великі князі активно втручалися у роздавання земель місцевими князями і в призначення ними місцевої адміністрації (урядників). Акцентуйте на тому, що майже до кінця ХІV ст. Велике князівство Литовське було своєрідною федерацією земель-князівств. Процес централізації закінчився експропріацією князівських наділів у провінції єдиної держави (воєводства і староства). Доцільно наголосити: литовський феодалізм подібний до західноєвропейського – землеволодіння нерозривно пов’язувалось із військовою службою Великому князеві.

З’ясовуючи зміни в становищі українських земель упродовж ХІV–ХVІ ст., розкажіть про своє бачення дискусійної проблеми у вітчизняній науці щодо природи й суті Литовсько-Руської держави, впливу на її розвиток давньоруської політичної та правової спадщини.

Вивчаючи Литовські статути, доречно зазначити, що вони використали норми права із “Руської правди”. Охарактеризуйте законодавчу базу Литовського князівства, звернути увагу на причини прийняття трьох редакцій Статуту, а також з’ясуйте, як прийняття цих документів позначилося на політичному та соціально-економічному становищі українських земель.

3. Литовсько-польські унії. Знищення української автономії

У процесі розгляду питання варто передусім коротко охарактеризувати міжнародне становище Литовсько-Руської держави у ХІV–ХVІ ст. та її суперництво зі сусідами – Тевтонським орденом (Московщиною і Польщею) та ханством за право володіння українськими землями. В цьому контексті проаналізуйте мету і причини укладання Кревської унії 1385 р. З’ясувавши її основні умови та наслідки, зауважте, що проти неї виступила литовсько-українська опозиція на чолі з князем Вітовтом (1392–1430). Вона домоглася збереження Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави. Це підтверджено угодою між польським королем Владиславом ІІ. П.Ягайлом і Великим князем литовським Вітовтом 2 жовтня 1413 р. у м. Горделі, хоча в ній і визнавалась політична зверхність польського короля, котрий мав стати Великим князем литовським після смерті Вітовта. Гордельська унія передбачала також низку заходів, спрямованих на уніфікацію систем органів державного управління обох країн, і зрівняння прав шляхти католицького віровизнання в обох державах.

Проте основну увагу доречно звернути на причини й передумови об’єднання ВЛК і Польщі, зазначивши, що 28 червня 1569 р. на спільному засіданні депутатів польського та литовського сеймів у м. Любліні було підписано угоду про створення Речі Посполитої. Охарактеризуйте позицію української еліти. Зміст унії зводився до таких положень: Польща і Литва об’єдналися в єдину державу – Річ Посполиту; її очолював монарх, який титулувався королем польським і Великим князем Литовським; якого обрали на спільному польсько-литовському сеймі й коронували у Кракові; спільними для Польщі та Литви були сейм і сенат, зовнішня політика, грошова система, право мати землі для польської шляхти в Литві та литовської в Польщі. Українські землі переходили під владу Польщі й поділялися на 6 воєводств. Велике князівство Литовське зберігало певну автономію, маючи окремі закони, судову систему, військо, уряд і адміністрацію. Розглянувши різні погляди вітчизняних істориків про наслідки Люблінської унії для українських земель, висловіть своє бачення цієї проблеми.

Проаналізувати і Берестейську церковну унію, ініціаторами якої стали православні єпископи Гедеон Балабан та Іпатій Потій. Вона мала суттєвий вплив на долю українського православ’я і стала ще однією віхою протистояння між українцями та поляками. Розкрийте причини, зміст і наслідки укладення Берестейської унії.

Необхідно також висвітлити питання, як у період литовсько-польської доби влада дбала про захист навколишнього середовища, охорону лісів.

З’ясуйте суть понять: Литовський статут; магдебурзьке право; сейм;, уні;, інкорпорація.

Проблемні запитання:

1. Чи можна вважати, що в період існування Литовського князівства українські землі зберігали державність?

2. Зародження Української греко-католицької церкви – позитивне чи негативне явище?

Домашнє завдання до теми семінару 4: виконайте п. 1, 3 зазначеної методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 5