2.Основні напрями та процеси будівництва незалежної держави

Виклад матеріалу бажано розпочати з формування основних атрибутів незалежної дер­жавності. Акцентуючи на головних завданнях нової влади з реформування залишків партійно-радянської системи та формування нової моделі державотворення, варто наголосити, що основна мета їх полягала в ліквідації засад тоталітаризму, формуванні демократичного громадянського суспільства.

Після проголошення незалежності через короткий час були запроваджені основні атрибути державності. Студентам рекомендуємо ознайомитися зі Законами “Про державний кордон України”, “Про прикордонні війська України”, “Про Збройні Сили України”, “Про Національну гвардію України”, “Про прокуратуру”, “Про громадянство України” та ін. На основі опрацювання цих законів важливо зауважити обставину, що після запеклої боротьби була затверджена державна символіка: синьо-жовтий прапор, тризуб князя Володимира як малий Державний герб, мелодія пісні “Ще не вмерла України” – як Державний гімн.

Для збереження владної вертикалі, здійснено реорганізацію органів державної влади, зокрема утворено інститут представників Президента, котрі очолили державні адміністрації в областях і районах, а також у Республіці Крим (таку назву в лютому 1992 р отримала Кримська АРСР).

У відповіді потрібно назвати проблеми, які постали перед Українською державою після проголо­шення незалежності. Не вдаючись у деталі, коротко охарактеризуйте питання: економічна криза; регіональний сепа­ратизм; мовна ситуація; зростання злочинності тощо.

Варто зауважити, що в процесі державотворення велика роль належить політичним партіям, рухам, громадсько-політичним об’єднанням. Розгляньте діяльність партій, рухів і об'єднань в Україні з позицій їхнього ставлення до української державності.

Опишіть основні віхи політичної історії України після 1991 р., вирізняючи дострокові парламентські та президентські вибори 1994 р. як найважливішу подію, доцільно наголосити: Верховна Рада прийняла рішення про їх проведення, щоби розрядити обстановку глибокої політичної кризи в середині 1993 р. Вона була спричинена економічною катастрофою, внаслідок якої країну охопили страйки, акції протесту.

Відтак потрібно розповісти про результати цих виборів, зокрема, що на парламентських виборах 1994 р. найбільшого успіху домоглися ліві партії –Комуністична, Соціалістична та Селянська, отримавши 128 місць у парламенті. Результати продемонстрували глибокий розкол у політичних симпатіях між регіонами: лівих підтримали виборці у східних і південних областях, а частина виборців Заходу віддала голоси радикальним націоналістам з УНА–УНСО і КУН. Пояснюючи успіх комуністів на Сході, та націонал-радикалів на Заході, студент має зауважити: це пояснюється глибоким невдоволенням виборців політикою правлячої еліти і кризою демократичного табору, який не зумів запропонувати реальної альтернативи.

Обранням 18 травня 1994 р лідера СПУ О.Мороза Головою Верховної Ради був закріплений успіх лівих сил.

Констатуючи факт перемоги на президентських виборах Л.Кучми необхідно проаналізувати здобутки і прорахунки президентства , визначити причини поразки на виборах 1994 р.