2. Формування козацької держави, її політико-адміністративний устрій

У науковій літературі державу, відновлену внаслідок національної революції середини ХУІІ ст., найчастіше називають Гетьманщиною (Гетьманською державою), хоча її офіційна назва – Військо Запорозьке.

Насамперед варто розглянути розробку Б.Хмельницьким та його оточенням наріжних принципів української державної ідеї: право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання; незалежність і соборність Української держави; тлумачення утворюваної держави як спадкоємниці Київської Русі; реалізацію принципів української державності на кожному етапі національно-визвольної боротьби 1648–1657 рр.

Аналізуючи особливості функціонування держави, доцільно зазначити її відповідність основним ознакам державності.

Особливо доречно показати еволюцію від демократично-республіканської до монархічної форми правління держави. Слід наголосити, що курс Б.Хмельницького на утвердження монархічної форми правління хоча і мав на меті звеличення власного роду, насамперед випливав із глибокого розуміння гетьманом історичної перспективи розвитку держави. Монархія сприяла консолідації еліти та суспільства навколо державної ідеї, розвитку національної свідомості, запобіганню гострої боротьби за булаву.

Характеризуючи процес формування адміністративно-територіального устрою слід зазначити, що територія держави поділялася на 16 полків: дев’ять правобережних та сім лівобережних. До 1657 р. виникло ще п’ять-шість полків.

Провідна роль в управлінні державою належала вищим органам влади: Генеральна рада, гетьман, старшинська рада, генеральна старшина та генеральна (військова) канцелярія. Варто проаналізувати їх функції та склад. Студенту також необхідно розповісти про діяльність місцевих органів влади, зміни в судочинстві, розбудову армії, символіку держави.

Підсумовуючи відповідь на друге питання, слід поміркувати, наскільки завершеною і життєздатною була Українська державність ХУІІ ст.?

3. Зовнішня політика. Українсько-російський договір 1654 р. Та його наслідки для України

Однією з важливих умов успішного ходу національної революції на початкових етапах була блискуча дипломатична обдарованість Б.Хмельницького. Студенту варто зупинитися на аналізі основних заходів, які були прийняті гетьманом на міжнародній арені в період підготовки війни з Річчю Посполитою.

Міжнародна діяльність Б.Хмельницького спрямовувалась на вирішення трьох завдань:

– міжнародної ізоляції Польщі;

– створення проти неї союзу з Кримським ханством;

– втягнення Росії у війну.

Слід показати, що Б.Хмельницький на першому етапі національної революції робив спроби піти на компроміс з Польщею, використати кримських татар, утворити дніпровсько-дунайську федерацію за допомогою династичних зв’язків.

Невдале закінчення цих спроб спонукало Б.Хмельницького до пошуків захисту в московського царя. Що примусило російську сторону прийняти пропозицію Війська Запорізького – це питання буде доречно з’ясувати студенту.

Слід коротко зупинитися на історії дипломатичних стосунків між Україною і Московщиною. Важливо показати діаметральну протилежність поглядів на союз з українського та російського боків. Необхідно висвітлити хід переяславських переговорів. Звернути увагу на те, чого чекали від союзу обидві сторони і що в кінцевому результаті вони отримали?

Основні вимоги Війська Запорізького були викладені у проекті договору з 23 пунктів. Після двотижневих переговорів з’являється документ з 11 пунктів, під назвою “березневі статті”. Студенту варто коротко проаналізувати ці статті.

Для об’єктивного висвітлення цієї події слід навести різні точки зору істориків щодо неї, зокрема можна зупинитися на оцінці даних подій В.Смолієм (Українська національна революція ХVІІ ст.) . Студент повинен обґрунтувати своє розуміння цієї проблеми, розкрити наслідки українсько-російської угоди 1654 року та її значення. Варто звернути увагу на підступність політики царизму.

Доречно буде згадати і про проблеми захисту природи в цей нелегкий для українців час і шляхи їх вирішення гетьманською владою.

З’ясуйте поняття: “Ординація Війська Запорізького”, селянська війна, козацька революція

Проблемні питання:

1. Що стало основною причиною поразки козацького війська під Берестечком?

2. Чи варто було Б.Хмельницькому укладати Березневі статті із Росією і які наслідки вони мали для України?

Домашнє завдання до теми семінару 7 – п. 2, 4 названої методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 8