2. Виникнення Гетьманщини. І. Мазепа

Розгляд другого питання варто розпочати із з’ясування часу виникнення Гетьманщини, окреслити територію, що входила до її складу. Варто охарактеризувати модель політичного устрою Гетьманщини, яка базувалася на звичаях та інституціях, пов’язаних зі козацькою верствою, котра після Хмельниччини перебрала на себе функції організатора політичного, соціального та економічного побуту країни. Однак принципи, форми і методи управління зазнають змін. Ці зміни були пов’язані із прийняттям вище згаданих угод і статей, підписаних із московським царем і їх також доцільно буде з’ясувати.

Своє правління І. Мазепа розпочинав як політик чіткої промосковської орієнтації. Про це свідчать підписані ним “Коломацькі статті” (1687 р.), які регламентували українсько-російські відносини. Умови цих статей буде доречно проаналізувати.

Студенту також необхідно зупинитися на аналізі внутрішньої політики І.Мазепи, який прагнув створити українську еліту, перетворивши козацьку старшину на шляхетську верству – “бунчукових товаришів”. В цілому І.Мазепа стояв на захисті прав старшин, хоч видав універсал у 1701 році, за яким панщина обмежувалася до 2 днів на тиждень. Варто проаналізувати і ті внутрішні протиріччя, які виникали за правління І.Мазепи і призводили до переплетіння національних і соціальних інтересів, які посилювали небезпеку національного розколу за соціальними мотивами. Що стосується зовнішньої політики, то тут можна визначити два періоди: вірна служба Москві і пошук нових союзників для збереження незалежності України. Студенту важливо зрозуміти, чому народні маси не підтримали І.Мазепу в його прагненні звільнити Україну з-під влади російського царя? Поразка гетьмана призвела до жорстокої розправи над населенням Гетьманщини і до ліквідації Запорізької Січі.

Чи можна вважати І.Мазепу зрадником Росії, коли він сам неодноразово був зраджений російською стороною. Чи зрадив він українській державності? Звісно ні, тому що відповідно до його угоди зі Швецією та Польщею Україна мала стати великим князівством у складі останньої.

3. Обмеження та остаточна ліквідація царизмом автономії України

Після поразки І.Мазепи у 1709 році було вперше розгромлено Запорозьку Січ. Період царювання Петра І характеризується загальним наступом на українську автономію, нищенням української самобутності, ліквідацією інституту гетьманства.

Політика каральних заходів “українського сепаратизму” відобразилася в “Решетилівських статтях” 1709 р. Студенту доречно зупинитися на аналізі цього документу.

Ще більшим ударом по автономії України було запровадження так званої Малоросійської колегії у 1722 році, розправа над П.Полуботком.

Варто з’ясувати, чи ліквідація Петром ІІ Малоросійської колегії і призначення гетьманом Д.Апостола була поступкою російського царизму для України, чи черговою авантюрою?

Зі смертю Д.Апостола знову заборонено вибори гетьмана. В 1734 році відновлена робота Малоросійської колегії, що тепер носила назву Правління гетьманського уряду. Розкажіть про його функції

Уявна спроба відновлення автономії України була зроблена у 1750 році з дозволом виборів нового гетьмана. Ним став К.Розумовський. Слід показати суть реформ, проведених К.Розумовським, наголосити на їх неоднозначності, розкрити їх позитивні і негативні сторони.

Метою діяльності ІІІ Малоросійської колегії була повна ліквідація автономії. В 1764 році остаточно ліквідовано інститут гетьманату.

У 1775 р. російськими військами під керівництвом П.Румянцева була зруйнована Запорізька Січ. Особливу увагу слід звернути на причини цієї руйнації.

Наступного удару було завдано полковому адміністративно-територіальному устрою. У 1781 р. полковий устрій знищено, а територія поділена за російським зразком: на губернії.

У 1783 р. козацьке військо було реорганізоване в кавалерію регулярної російської армії. Цей же рік бур роком офіційного запровадження кріпацтва в Україні.

Варто звернути увагу, що всі ці акції проходили без помітного опору населення. Чим можна пояснити таку пасивність народу щодо свого майбутнього, ліквідації автономії України?

У висновках по темі слід зупинитися на причинах занепаду української державності.

З’ясуйте поняття: Руїна, Гетьманщина, Малоросійська колегія, “Правління гетьманського уряду”.

Проблемні питання:

1.Наскільки реальною була перспектива існування незалежної України в союзі зі Швецією?

2. Яке значення мали для Гетьманщини реформи Петра І?

Домашнє завдання до теми семінару 8 – п. 1,3, 4 названої методрозробки

(див. примітку).

С е м і н а р 9