2. Українізація: суть і наслідки. “Національні ухили” в кп(б)у

Обговорюючи друге питання, проаналізуйте відносини між більшовицькою владою і українським суспільством у 20-х рр. З'я­суйте причини зрушень у національній політиці більшовиків у 1923 р. Висловіть свою думку з приводу наступного твердження: політика «українізації» була виправданим компромісом більшовиків щодо українців, стратегічним прорахунком чи широкомасштабною провокацією, скерованою на виявлення національно-свідомих елементів? Обґрунтовуючи свою точку зору майте на увазі той факт, що на початку 20-х рр. компартія залишалася в ньому чу­жим тілом і спиралася в основному на неукраїнські елементи. У 1922 р. з 55 тис. членів КП(б)У 54% становили росіяни, 23% українці, 142 євреї. В урядовому апараті українців було лише 35%. Щоб утримати владу, більшовики змушені були надати партії і уряду більш національного характеру.

З’ясуйте зміст поняття “українізація”, в яких напрямах вона здійснювалася? Кого ви знаєте з визначних діячів українізації? Визначте хронологічні рамки цієї політики. Проілюструйте з допо­могою фактів і цифр здобутки у сферах державного і партійного будівництва, освіти, науки, культури. Водночас зверніть увагу на недоліки у здійсненні українізації.

Проаналізуйте соціальні сили, що були опорою українізації, і сили, що чинили їй опір.

Покажіть вплив українізації на різні сторони українського суспільного життя. Як українізація проявилась серед українських комуністів? Деякі українські більшовики вважали, що Україна повинна йти до комунізму власним шляхом, вимагали дотри­мання суверенних прав республіки. їх ідейними вождями у 20-х рр. стали письменник Микола Хвильовий, нарком освіти Олександр Шумський, економіст Михайло Волобуєв. Коротко розкрийте зміст їхніх поглядів, що дістали назву “національних ухилів” у більшовизмі. Що вам відомо про долю цих людей?

Підводячи підсумок по питанні дуже важливо відмітити, що політика “українізації” стала справжнім Ренесансом в УСРР, вийшовши за визначені їй ідеологічні рамки. Було виховано молоде покоління національно-свідомих українців, які відчували себе повноцінними особистостями і досягли висот на партійній, науковій чи культурно-освітній ниві. Це примусило партійно-державне керівництво відмовитись від цієї політики.

За десять років українізації (1923–1933 рр.) в Україні сформувався український робітничий клас і українська інтелігенція. Українська нація все більше набувала рис сконсолідованої модерної нації.

3. Утвердження тоталітарного режиму в Україні Згортання українізації. Політичні репресії в Ук­раїні у 20–30-х рр.

У третьому питанні слід насамперед з'ясувати зміст поняття “тоталітарний режим”. Тоталітарним називають політичний режим, що характеризується повним, всеохоплюючим конт­ролем держави або правлячої партії над усіма сферами суспільного життя. Дослідники виділяють наступні ознаки тоталітаризму:

1) монополія на владу однієї партії з вождем–диктатором на чо­лі;

2) єдина державна ідеологія;

3) партійний контроль над пресою, громадськими організаціями, збройними силами;

4) централізована бюрократична система управління економікою;

5) терор проти дійсних і уявних ворогів режиму.

Покажіть, як названі риси тоталітаризму формувались в СРСР, зокрема в Радянській Україні у 20–30-х рр.

Розкриваючи процес формування тоталітарного режиму в СРСР, варто виділити причини його появи. Перш за все слід наголосити на встановлення політичної диктатури більшовицької партії і ліквідації політичного плюралізму опозиційних партій та опозиції в рядах самого більшовизму. Поступово верхівка більшовицької партії почала зливатися з урядовим апаратом. Секретарі партійних комітетів ставали першими особами на регіональному рівні. Керівний склад всіх партійних, радянських і громадських організацій від центрального до районного був своєрідною “внутрішньою партією”.

Апарат ЦК поступово підмінив собою місцеві партійні органи навіть і у підборі кадрів. Це була колективна диктатура, що не мала аналогів в історії.

У політбюро ЦК (найвищий щабель) зосереджувалися всі важелі влади. Політбюро можна вважати реальним носієм диктатури (кількох членів або самого Сталіна).

Немаловажним є той факт, що Кримінальний кодекс РСФРР 1922 р. підтверджував необхідність терору і зберігав позасудове переслідування. В ньому було 27 “розстрільних” статей. В 1922 р.за його зразком було прийнято Кримінальний кодекс УСРР.

У формуванні тоталітарного режиму важлива роль відводилась вирішенні трьох взаємозв’язаних між собою складових модернізації радянського суспільства: ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ, КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА КУЛЬТУРНІЙ РЕВОЛЮЦІЇ. Охарактеризуйте суть кожної з них. Яка мета і особливості радянської індустріалізації? Розкриваючи економічні і соціальні наслідки для України індустріалізації вкажіть на позитивні і негативні їх сторони.

Вказуючи той факт, що ініціатором проведення суцільної колективізації в 1928 р. став Й.Сталін, необхідно наголосити, що в ході її передбачалось ліквідувати заможне селянство, яке не підтримує радянської влади. Далі слід показати які основні завдання мала вирішити колективізація і які основні етапи вона пройшла. Які соціально-економічні наслідки мала колективізація?

З’ясуйте роль масового терору, в тому числі голодомору 1933 р., в утвердженні тоталітарної системи. Які причини Голодомору 1932–1933 рр. в Україні? Чи був Голодомор в Україні геноцидом по відношенні до українців? Відповідь аргументуйте. Розповідаючи про жахливі наслідки для України Голодомору 1932–1933 рр., зверніть увагу на те, що голод знищив українське село з його віковічними народними традиціями, було перервано зв’язок між поколіннями і ці наслідки не подолані і тепер.

Простежте, як паралельно з тоталітарною централізацією суспільства ліквідувалися останні рештки суверені­тету УРСР.

Розкрийте причини згортання українізації. Покажіть зв’язок цього процесу з остаточним утвердженням тоталітарної системи і відновленням імперської політики Москви. Слід відмітити, що згортання українізації спричинило не лише нищення її здобутків, а й зміни політики по відношенні до національних меншин. На 1939 рік було ліквідовано всі територіально-адміністративні утворення національних меншин, навчальні, наукові, культурні заклади, преса нацменшин.

Перших ударів українізація зазнала ще наприкінці 20-х рр. Але датою остаточного її краху вважають усунення М. Скрипника з посади наркома освіти і його самогубство в липні 1933 р. Саме тоді в Ук­раїну прибули тисячі партійних функціонерів з Росії, які зайняли керівні посади в республіці, витіснивши українців.

Проілюструйте цифрами і фактами процес згортання українізації.

Контрукраїнізація супроводжувалася репресіями проти інтелігенції та діячів національної культури. Початком розгрому українського національного відродження був процес “Спілки визволення України” в 1930 році. Довгий час серед істориків української діаспори три­вала дискусія, чи існувала СВУ насправді? Зараз більшість істори­ків уважає, що справа була сфабрикована органами Державного полі­тичного управління (ДПУ), як і багато інших політичних процесів 30-х рр.

Розкрийте наслідки контрукраїнізації і репресій проти інтелі­генції для українського народу.

Підводячи підсумок по темі слід особливо наголосити на тому, що головним змістом суспільно-політичного життя в Україні на кінець 30-х років стало утвердження сталінського тоталітарного режиму, основним змістом якого стали:

– створення культу особи Й.Сталіна;

– формування керівної ролі більшовицької партії в суспільстві, що було закріплено в Конституції 1937 р;

– терор проти явних і вигаданих противників і опонентів режиму (а насправді самого Й.Сталіна).

Прийнята 1936 року Конституція СРСР та Конституція УРСР (1937 р.) проголошували демократичні свободи., нову виборчу систему, але ніяк не забезпечували їх втілення в життя. Масові репресії, що проводились до кінця 1930-х років переросли у справжній терор, в ході якого планомірно знищувались українські кадри науки, освіти, літератури, мистецтва, військові, робітники і селяни.

З'ясуйте поняття: договірна федерація, "автономізація", украї­нізація; націонал-комунізм, тоталітарний режим.

Проблемні питання:

1. Чи відповідало створення СРСР національнім інтересам Украї­ни?

2. Що спонукало більшовицьку партію до проведення політики

українізації? Які причини згортання цієї політики у 30-х рр.?

Домашнє завдання до теми семінару 11 – п.1,2,3,6 названої методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 12