- •Передмова
- •1. Тематика курсової роботи та її обсяг
- •2. Типовий зміст та вимоги до оформлення пояснювальної записки курсової роботи
- •3. Типовий зміст та вимоги до оформлення графічної частини курсової роботи
- •1. Кінематичний та силовий аналіз шарнірно-важільного механізму (формат а1).
- •2. Синтез кулачкового механізму або синтез і аналіз зубчастих передач (формат а1).
- •4. План виконання курсової роботи
- •4.1. Кінематичний та силовий аналіз шарнірно-важільного механізму (аркуш 1)
- •Порядок виконання графічної частини
- •4.2. Синтез кулачкового механізму (аркуш 2) Порядок виконання текстової частини
- •Порядок виконання графічної частини
- •4.3. Синтез і аналіз зубчастих передач (аркуш 2)
- •5. Порядок подання на рецензію та захист курсової роботи
- •6. Завдання на курсову роботу
- •Тема 1. Механізми витяжного преса (рис. 1, табл. 1)
- •Тема 2. Механізми кривошипно-важільних ножниць (рис. 2, табл. 2)
- •Продовження таблиці 2
- •Тема 3. Механізми витяжного преса (рис. 3, табл. 3)
- •Тема 4. Механізми поперечно-стругального верстата (рис. 4, табл. 4)
- •Продовження таблиці 4
- •Тема 5. Механізми довбального верстата (рис. 5, табл. 5)
- •Продовження таблиці 5
- •Тема 6. Механізми коливального конвеєра (рис. 6, табл. 6)
- •Тема 7. Механізми двоступінчастого двоциліндрового повітряного компресора (рис. 7, табл. 7)
- •Залежність тиску повітря від переміщення поршня (індикаторна діаграма)
- •Тема 8. Механізми привода глибинного насоса (рис. 8, табл. 8)
- •Продовження таблиці 8
- •Тема 9. Механізми дизель-повітрядувної установки (рис. 9, табл. 9)
- •Продовження таблиці 9
- •Залежність тиску газу в циліндрі двигуна від переміщення поршня (індикаторна діаграма)
- •Циклограма двигуна
- •Тема 10. Механізми двоциліндрового чотиритактного двигуна внутрішнього згоряння (рис. 10, табл. 10)
- •Залежність тиску газу в циліндрі двигуна від переміщення поршня (індикаторна діаграма)
- •Циклограма двигуна
- •Тема 11. Механізми трактора з двоциліндровим чотиритактним двигуном (рис. 11, табл. 11)
- •7. Приклад виконання курсової роботи
- •Механізми верстата
- •Завдання на курсову роботу студента
- •Календарний план
- •Технічне завдання на курсову роботу
- •1. Структурний аналіз шарнірно-важільного механізму
- •Кінематичні пари механізму
- •2. Кінематичний аналіз шарнірно-важільного механізму
- •2.1. Побудова дванадцяти положень механізму
- •2.2. Побудова планів швидкостей для дванадцяти положень механізму
- •2.3. Побудова планів прискорень для двох положень механізму
- •Визначення прискорень різних точок і ланок механізму
- •3. Силовий аналіз шарнірно-важільного механізму
- •3.1. Визначення сил, що діють на ланки механізму
- •3.2. Визначення реакцій у кінематичних парах механізму та зрівноважувальної сили
- •3.3. Визначення зрівноважувальної сили методом м.Є. Жуковського
- •4. Синтез кулачкового механізму
- •4.1. Побудова діаграм руху вихідної ланки механізму
- •4.2. Визначення мінімального радіуса кулачка
- •4.3. Профілювання кулачка
- •5.3. Побудова картини евольвентного зубчастого зачеплення
- •5.4. Синтез схеми та кінематичний аналіз планетарного редуктора
- •Список літератури
- •Теорія механізмів і машин Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
2.3. Побудова планів прискорень для двох положень механізму
Визначимо прискорення точки А. Через те, що кривошип обертається рівномірно, точка А має тільки нормальне прискорення, яке напрямлене вздовж ланки О1А до центра обертання. Значення цього прискорення:
Приймемо довжину відрізка , який зображає вектор прискорення точки А таким, що дорівнює 143,5 мм. Тоді масштаб плану прискорень:
.
З довільної точки , яка прийнята за полюс плану прискорень, відкладаємо паралельно ланці вектор (див. аркуш 1 (додаток А) або рис. 2.2).
Рис. 2.2. План прискорень для шостого положення механізму
Прискорення точки В дорівнює нулю, отже, точка В збігається з полюсом плану прискорень.
Розглянемо рух точки з кулісою АС і каменем 3 та складемо векторні рівняння:
(2.4)
де – вектор нормального прискорення точки при обертанні ланки 2 відносно точки А, має напрям уздовж ланки до умовного центра обертання A;
– вектор дотичного прискорення точки В2 при обертанні ланки 2 відносно точки A;
– вектор коріолісового (поворотного) прискорення точки В2 відносно точки В;
– вектор відносного (релятивного) прискорення точки В2 відносно точки В.
Напрям вектора визначається напрямом вектора відносної швидкості , що повернений на 90° в бік обертання куліси (правило М.Є. Жуковського).
Визначаємо значення нормального і коріолісового прискорень:
;
.
Тоді відрізки, що зображають їх на плані прискорень:
;
.
Згідно з рівнянням (2.4) будуємо план прискорень і знаходимо прискорення точки , а також невідомі складові і :
;
;
;
.
Прискорення точки , яка належить кулісі, визначаємо за теоремою подібності плану прискорень ланці, склавши пропорцію:
,
звідки
.
Відкладаючи відрізок на продовженні відрізка і, з’єднавши точку з полюсом , отримаємо величину і напрям вектора прискорення точки :
.
Для визначення прискорення точки С, яка належить повзунам 4 і 5, складемо векторні рівняння:
(2.5)
де – вектор коріолісового прискорення точки С відносно точки , напрям якого знайдемо, повернувши вектор відносної швидкості на 90° в бік обертання куліси;
– вектор відносного прискорення точки С відносно точки (має напрям уздовж куліси АВ);
.
Значення коріолісового прискорення
,
а довжина відрізка, який зображає його на плані прискорень
.
Згідно з рівнянням (2.5) від точки на плані прискорень відкладаємо в указаному напрямі відрізок . Через точку проводимо напрям вектора , а через полюс – напрям вектора , який паралельний напрямній повзуна 5. Точку перетину цих напрямів позначимо с.
Вимірюємо відрізки:
Тоді
Знаючи положення центра мас S2 на кулісі, за аналогією з планом швидкостей, знаходимо за правилом подібності точку s2 на плані прискорень. З’єднавши отриману точку s2 з полюсом плану прискорень, обчислюємо прискорення центра мас куліси:
Кутове прискорення кривошипа , оскільки ця ланка обертається рівномірно. Значення кутового прискорення куліси:
.
Для визначення напряму вектора переносимо вектор у точку В. Розглядаємо рух ланки 2 відносно точки А. У нашому випадку вектор має напрям вліво, отже, напрямлене проти годинникової стрілки.
Плани прискорень в інших положеннях механізму будуються аналогічно. Отримані значення відрізків, які зображають вектори прискорень, та їх значення наведено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2