4.3. Синтез і аналіз зубчастих передач (аркуш 2)

Порядок виконання текстової частини

1. Для заданої пари зубчастих коліс вибрати коефіцієнти зміщення. Якщо міжосьова відстань задана, то спочатку вираховують коефіцієнт суми зміщень, попередньо визначивши кут зачеплення. Знайдене значення коефіцієнта суми зміщень рекомендується розподілити між зубчастими колесами за допомогою блокувального контуру.

2. Розрахувати геометричні параметри заданої евольвентної пари циліндричних зубчастих коліс.

3. Описати побудову картини евольвентного зубчастого зачеплення в торцевому перерізі, знаходження теоретичної та активної ліній зачеплення, активних ділянок профілів зубців.

4. Визначити коефіцієнт перекриття зубчастої пари та значення питомого ковзання зубців.

5. Визначити передаточне відношення планетарного редуктора.

6. Вибрати кількість зубців планетарного редуктора.

7. Визначити передаточне відношення планетарного редуктора методом картин лінійних і кутових швидкостей.

Порядок виконання графічної частини

1. Побудувати картину евольвентного зубчастого зачеплення в торцевому перерізі. На кресленні показати не менше від трьох зубців на кожному колесі. Масштаб побудови вибрати таким, щоб висота зубця на кресленні становила не менше 40 мм. Виділити на кресленні теоретичну та активну лінії зачеплення, активні ділянки профілів зубців.

2. Побудувати діаграми питомого ковзання зубців.

3. Побудувати в масштабі кінематичну схему планетарного редуктора та картини лінійних і кутових швидкостей його ланок.

5. Порядок подання на рецензію та захист курсової роботи

У відповідності до календарного плану виконання етапів курсової роботи студенти усіх форм навчання повинні вчасно подати свій проект на рецензію керівнику. Перед поданням на рецензування студент повинен зшити і підписати пояснювальну записку та підписати виконані креслення. Тривалість рецензування курсової роботи керівником не перевищує 10 днів.

Студент заочної форми навчання висилає чи приносить особисто курсову роботу у деканат. Секретар факультету реєструє цю роботу і віддає його для рецензування на кафедру. При цьому на титульному аркуші пояснювальної записки курсової роботи секретар факультету ставить відповідний штамп і відмічає дати поступлення роботи у деканат і передачі роботи викладачу для рецензування, а також дату повернення прорецензованої роботи у деканат. Студенти денної форми навчання приносять курсові роботи викладачу без їх реєстрації.

На титульному аркуші пояснювальної записки курсової роботи, виконаного задовільно, викладач пише “допускається до захисту”, на незадовільно виконаному – “не допускається до захисту”. Всі зауваження, рекомендації та вказівки по роботі керівник робить на звороті титульного аркушу записки та на кресленнях. Висновки та оцінка роботи приводяться тільки на титульному аркуші пояснювальної записки.

Прорецензована керівником курсова робота повертається студентові для подальшого його захисту. Перед захистом студент повинен виправити помилки у роботі.

Захист курсової роботи відбувається у присутності комісії, яка складається із викладачів кафедри. Дні захисту курсових робіт оголошуються наперед, про що свідчить відповідне оголошення на дошці об’яв кафедри.

Студент кріпить свої креслення на дошці і робить коротку доповідь (до 5 хвилин) про результати роботи. У своїй доповіді студент відмічає тему роботи, числові значення вихідних даних до роботи, обсяг розрахункової і графічної частин роботи та ін. Після доповіді студент повинен вірно відповісти на запитання членів комісії. При позитивних результатах захисту курсова робота залишається у керівника роботи, а на титульному аркуші записки ставиться оцінка.

Перед захистом курсової роботи студентам рекомендується самостійно відповісти на такі запитання

1. Визначення масштабу побудови дванадцяти положень механізму.

2. Побудова дванадцяти положень механізму і траєкторій окремих точок ланок.

3. Структурний аналіз механізмів (клас кінематичної пари, ступінь рухомості механізму, структурна група, її клас і порядок, клас механізму).

4. Основний принцип утворення механізмів за Ассуром.

5. Основні задачі та методи кінематичного аналізу механізмів.

6. Допущення, які приймаються під час кінематичного аналізу механізмів.

7. Плани швидкостей і прискорень. Теореми подібності, масштаби планів. Векторні рівняння для визначення швидкостей і прискорень.

8. Знаходження значень і напряму кутових швидкостей та прискорень ланок механізму.

9. Абсолютне і відносне прискорення; нормальне, дотичне (тангенціальне) і коріолісове прискорення. Визначення їх величини та напряму.

10. Задачі силового аналізу механізмів та їх практичне значення.

11. Поняття про силу (момент пари сил), масу і момент інерції ланки.

12. Сили (моменти сил) інерції. Відшукання їх значення і напряму.

13. Принцип Д’Аламбера для механічної системи (механізму).

14. Методика та порядок силового розрахунку механізмів.

15. Визначення реакцій у кінематичних парах. Побудова планів сил. Правило складання векторів. Визначення реакцій у внутрішніх кінематичних парах структурних груп.

16. Зрівноважувальна сила й зрівноважувальний момент, їх фізичний зміст.

17. Теорема про “жорсткий” важіль М.Є. Жуковського.

18. Призначення й сфери застосування кулачкових механізмів.

19. Переваги й недоліки кулачкових механізмів.

20. Типи кулачкових механізмів та їх порівняльна характеристика.

21. Основні параметри кулачкових механізмів. Поняття про фазові кути й кути профілю кулачка.

22. Побудова діаграм переміщень, аналогів швидкостей і прискорень. Зв’язок ніж цими функціями. Масштаби.

23. Визначення мінімального радіуса кулачка.

24. Побудова теоретичного профілю кулачка.

25. Побудова практичного (центрового) профілю кулачка.

26. Переваги й недоліки зубчастих передач. Сфери застосування.

27. Геометричні параметри зубчастих коліс.

28. Визначення радіусів кіл вершин і западин.

29. Початкові кола, міжосьова відстань.

30. Умови синтезу планетарних передач.

31. Фізичний зміст умов співвісності, сусідства, складання планетарних передач.