3. Типовий зміст та вимоги до оформлення графічної частини курсової роботи

Графічна частина курсової роботи складається з таких креслень

1. Кінематичний та силовий аналіз шарнірно-важільного механізму (формат а1).

2. Синтез кулачкового механізму або синтез і аналіз зубчастих передач (формат а1).

Загальний обсяг графічної частини становить 3 аркуші креслень, виконаних на креслярському папері формату А1 (594х841 мм) олівцем або за допомогою ПЕОМ. Креслення можуть бути роздруковані на папері формату А3 або А4, використовуючи спеціальні графічні програми. Креслення виконуються за розмірами, отриманими в результаті розрахунків у пояснювальній записці.

Проект має бути виконаний з додержанням усіх вимог стандарту (товщина ліній, шрифт, умовні позначення, основні написи тощо) та збереженням усіх допоміжних побудов на кресленні. На кожному окремому кресленні (планах, діаграмах, рисунках) мають бути зроблені відповідні надписи і поставлені масштаби. Масштаби слід підбирати так, щоб креслення мало найбільшу чіткість зображення, і на аркуші не залишались невикористані місця. Під час вибору масштабів кінематичних схем та інших побудов, пов’язаних із синтезом та аналізом механізмів, допускається відхилення від міждержавного стандарту ГОСТ 2.302.

Вектори швидкостей, прискорень, сил, що за масштабом повинні зображатися відрізками меншими від 2 мм, відкладати на кресленні не слід. Обертальні кінематичні пари на схемі та планах у кожному положенні помічаються колами діаметром до 2 мм. Поступальні пари зображуються прямокутниками (8х12 мм), що розміщені всередині напрямних.

Одержані на ординатах точки позначаються колами діаметром 1...2 мм. Ординати на всі додаткові побудови проводяться лініями побудови, шукана крива – контурною лінією. Осі координат виділяються лініями трохи більшої товщини, ніж товщина ординат. На кінцях осей координат проставляють стрілки, які показують додатний напрям осей, поруч дається відповідне позначення, наприклад s, v.

Плани механізму кресляться тонкими лініями. Задані положення механізму і траєкторія заданої точки обводяться контурними лініями. Плани швидкостей, прискорень і сил обводяться контурною лінією. Повернуті плани швидкостей, які будуються для визначення зрівноважувальної сили або моменту методом “жорсткого” важеля М.Є. Жуковського, кресляться тонкими лініями. Перетин відрізків векторів на планах швидкостей і прискорень бажано позначати колами діаметром 1...2 мм.

Кожний аркуш роботи повинен мати у правому нижньому куті основний напис, де вказується назва вищого навчального закладу, група, прізвища керівника проекту і студента, назва і номер аркуша.

4. План виконання курсової роботи

4.1. Кінематичний та силовий аналіз шарнірно-важільного механізму (аркуш 1)

Порядок виконання текстової частини

1. Виконати структурний аналіз важільного механізму, тобто визначити кількість рухомих ланок, кінематичних пар, установити їх клас, визначити ступінь рухомості механізму, розбити механізм на структурні групи, вказати клас і порядок груп, клас механізму та записати формулу будови механізму.

2. Дати пояснення до побудови дванадцяти положень механізму.

3. Виконати обчислення та дати пояснення до побудови планів швидкостей і прискорень (пояснення та обчислення навести тільки для одного із заданих, крім мертвого, положень механізму):

– записати векторні рівняння додавання швидкостей і прискорень;

– вибрати масштаби побудов планів швидкостей і прискорень;

– указати напрями векторів і записати формули для визначення швидкостей та прискорень, зробити необхідні розрахунки;

– скласти таблиці швидкостей для 12 положень і прискорень для двох заданих положень механізму.

4. За допомогою діаграми сил корисного опору визначити сили корисного опору (для машин-двигунів – рушійну силу).

5. Знайти для кожної ланки сили та моменти сил інерції.

6. Пояснити методику і порядок силового розрахунку механізмів без урахування сил тертя в кінематичних парах.

7. Навести рівняння рівноваги структурних груп, а у разі потреби – ланок, які дають змогу побудувати плани сил структурних груп і механізму першого класу.

8. Навести рівняння й обчислення, необхідні для визначення невідомих, які входять у рівняння рівноваги.

9. Використовуючи побудовані плани сил, визначити реакції в усіх кінематичних парах і зрівноважувальну силу.

10. Визначити зрівноважувальну силу, використовуючи “жорсткий” важіль М.Є. Жуковського.

11. Порівняти значення зрівноважувальної сили, отриманої методами планів сил і М.Є. Жуковського. Відносна похибка має бути не більше 10%.