Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kursova_robota_z_TMM_2012.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
3.49 Mб
Скачать

5.3. Побудова картини евольвентного зубчастого зачеплення

Побудова картини зачеплення.

Масштаб побудови вибираємо таким, щоб висота зубця на кресленні була не меншою 40 мм. Приймаємо висоту зубця на кресленні Тоді

де h – дійсна висота зубця (див. пункт 5.2.13), м.

Креслення профілів зубців проводимо у такому порядку (див. аркуш 3 (додаток В))

1. Будуємо початкові, ділильні й основні кола.

2. Під кутом до початкової прямої проводимо лінію зачеплення

3. Будуємо евольвенти, які описує полюс зачеплення лінії під час перекочування її по основних колах шестерні й колеса [3, 7, 8, 10].

4. Будуємо кола вершин і западин зубців.

5. Будуємо спрощено перехідну криву (галтель) зубця. Радіус заокруглення в основі зубця приймаємо

що на кресленні складатиме

Якщо то від основи евольвенти до кіл западин проводимо радіальний відрізок, а біля основи зубця робимо заокруглення радіусом

6. Відкладаємо на ділильних колах шестерні й колеса дуги, які дорівнюють , і проводимо вісь симетрії зубців. Другу сторону зубців будуємо симетрично. Аналогічно будуємо інші зубці зачеплення, відклавши від осі симетрії побудованих зубців крок зубчастого зачеплення.

Лінія зачеплення.

Розрізняють теоретичну й активну лінію зачеплення. Теоретичною лінією зачеплення називають відрізок дотичної до основних кіл, який міститься між точками дотику і . Активною лінією зачеплення називають відрізок теоретичної лінії зачеплення, який міститься між точками перетину її з колами вершин зубців коліс.

Активні ділянки профілів зубців.

Ті ділянки профілів зубців, які беруть участь у зачепленні, називають активними. Щоб знайти ці ділянки, треба для першого колеса через точку з центра , провести дугу радіусом до перетину з профілем зубця першого колеса. А для другого колеса – через точку з центра радіусом до перетину з профілем зубця другого колеса. Точки перетину є нижніми точками активних ділянок. Верхні точки цих ділянок лежать на колах вершин зубчастих коліс. Активні ділянки профілів зубців на аркуші 3 (додаток В) виділені подвійними лініями.

Коефіцієнт торцевого перекриття.

Коефіцієнт торцевого перекриття можна визначити, використовуючи дані графічних побудов:

Відносна похибка

знаходиться у допустимих межах, де – коефіцієнт торцевого перекриття визначений аналітично (див. пункт 5.2.16).

Коефіцієнти питомого ковзання зубців.

Для кількісної оцінки спрацювання спряжених профілів зубців використовують коефіцієнти питомого ковзання [1, 2, 3, 8]

для шестерні

(5.2)

для колеса

(5.3)

де – довжина теоретичної лінії зачеплення (див. аркуш 3 (додаток В)),

– відстань від точки дотику лінії зачеплення з основним колом першого колеса (шестерні), яку відраховуємо у напрямку до точки

Користуючись формулами (5.2) і (5.3), визначимо коефіцієнти питомого ковзання зубців і . Отримані результати заносимо у таблицю 5.1.

Таблиця 5.1

Значення коефіцієнтів питомого ковзання

0

175

0

0,79

1

1

0,81

0

На підставі даних, наведених у табл. 5.1, будуємо діаграми питомих ковзань і , у прямокутній системі координат, прийнявши масштаб

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]