Література.

Основна:

1. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник.- Львів. – 2006-Тема 5.2.

2. Планування та прогнозування в умовах ринку.Навчальний посібник. Під редакцією д.ф.н., проф. В.Г.Воронкової. / К.- 2006.- Тема 8. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник. К.-2003- Тема 16.

4. Економіка підприємства. За ред. Покропивного С. Ф./ К.- 2000.- Розділ 13, тема 2.

Додаткова:

5. Каретнікова В. С. Планування діяльності підприємства/ Харків.- ХДПУ.- 1999.- Розділ 1.

6. Планування діяльності підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. За заг. ред. Москалюка В. Є. / К.- 2002.- Розділ 5, тема 12.

7. Шепеленко И. Г. Экономика, организация и планирование производства на предприятии/ Ростов-на-Дону: Март.- 2002.- Тема 11.

Тема 13. Організаційно-технічний розвиток

• Планування технічного та організаційного розвитку

• Оцінка технічного розвитку підприємства

• Планування інвестицій

• Фактори технічного й організаційного рівня розвитку підприємства

• Система показників оцінки загальної економічної ефективності організаційно-технічного розвитку підприємства

Міні-лексікон

Інвестиції. Ефективність інвестицій. Інновація . “Ноу – Хау”. Організаційний розвиток . Технічний розвиток. Дисконтована вартість капіталу

Планування організаційно-технічного розвитку повинно базуватись на таких принципах:

- цілеспрямованість;

- високий науковий рівень;

- комплексність;

- безперервність.

Основне завдання планування організаційно-технічного розвитку: забезпечення прискорення впровадження та використання досягнень науки і техніки, передового вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Технічний розвиток - це процес формування та удосконалення техніко-технологічного рівня підприємства.

Фактори технічного рівня – технологія, засоби та предмети праці.

Організацію виробництва та управління характеризує рівень підготовки виробництва, елементи виробничого процесу.

Економічний рівень формують економічна ефективність виробництва, фінансування, ціноутворення, оплата праці.

Соціальний розвиток визначають професійна підготовка, підвищення кваліфікації, поліпшення умов праці, екологізація виробництва тощо.

Оцінка технологічного рівня підприємства повинна проводитись періодично(один раз на 1-3 роки).

Ця оцінка відображає:

• ступінь технічної оснащеності персоналу;

• рівень прогресивності застосованої технології;

• технічний рівень виробничого устаткування;

• рівень механізації та автоматизації основного і допоміжного виробництва.

Види ефекту від реалізації організаційно-технічних заходів:

• економічний (вартісні показники);

• науково-технічний (новизна, корисність, надійність);

• ресурсний (споживання того чи іншого виду ресурсів);

• соціальний (соціальні результати);

• екологічний (шум, випромінювання та інше).

Система показників для оцінки загальної економічної ефективності організаційно-технічних заходів.

1. Інтегральний ефект Еін, - різниця результатів та витрат на реалізацію техніко-організаційного заходу за розрахунковий період, приведених до одного року, тобто з урахуванням дисконтування результатів і витрат:

Еін = (Рі – Ві)б_і,

де:

Рі – результати діяльності за і-ий рік;

Ві – витрати на випровадження заходу;

б_і – дисконтний множник;

В_р – витрати розрахункового періоду.

2. Індекс рентабельності Ік співвідношення приведених доходів до приведених на цю ж дату інноваційних витрат:

Ік = ,

де:

Дj - дохід за j–й період;

Ki – розмір інвестицій в інновації за і-й місяць.

2. Норма рентабельності Ер – та норма дисконту, при якій доходи, які дисконтуються за певний проміжок часу, дорівнюють інноваційним вкладенням, тобто:

Д =

К =

2. Період окупності Т₀

Т₀ = ,

де:

К – початкові інвестиції;

Д – грошові потоки.

Ефективність інвестицій - результат порівнянь розподільних у часі віддач від інвестування з сумами інвестицій.

Інвестиції - сукупність витрат, які реалізовані у вигляді довгострокових вкладень капіталу в промисловість, сільське господарство, транспорт та інше.

Інноваційний розвиток – характеризується та визначається заходами, направленими на впровадження якісно нових, прогресивних змін та рішень, що забезпечують ефективність функціонування та розвиток підприємства.

“Ноу – Хау” – сукупність знань наукового, технічного, виробничого або іншого характеру, які застосовуються, але не стали загальним надбанням.